Верба вовчеликова

Верба вовчеликова, верба вовчеягідна (Salix daphnoides) — вид квіткових рослин із родини вербових (Salicaceae).

Верба вовчеликова
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина:	Вербові (Salicaceae)
Рід:	Верба (Salix)
Вид:	S. daphnoides
Біноміальна назва
Salix daphnoides Vill.

Морфологічна характеристика

ілюстрація

Це листопадний кущ чи дерево до 15 метрів заввишки; стовбур може бути 20 см в діаметрі. Гілки червоно-коричневі, сильно сизі (з віком втрачають сизуватість, але залишаються такими у вузлах), голі; гілочки жовто-бурі, (не сизі, за винятком віку), зазвичай голі, іноді рідко чи помірно густо-запушені. Листки на 5–18 мм ніжках; найбільша листкова пластина довгаста, ременеподібна, вузько-еліптична чи еліптична, 50–96(120) × 1–35(40) мм; краї злегка закручені, зубчасті чи городчасті; верхівка загострена; абаксіальна поверхня (низ) сірувата, гола чи серединна жилка рідко-повстяна; адаксіальна — злегка блискуча(середня жилка розріджено-повстяна або на всьому протязі); молоде листя зелене, рідко чи помірно щільне, довго-шовковисте абаксіально, волоски білі, іноді залозисті. Сережки квітнуть перед або безпосередньо перед появою листя; тичинкові 30–47 × 9–20 мм; маточкові (густо квіткові) 20–50 мм. Коробочка 3.2–4.4 мм. 2n = 38.

Середовище проживання

Європа (Австрія, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, пд.-сх. Франція, Німеччина, пн. Італія, Росія, пд. Норвегія, Польща, Румунія, пн. Іспанія, пд. Швеція, Швейцарія, Україна, Словенія, пн.-зх. Хорватія); натуралізований у Великій Британії, інтродукований до США, Канади, Данії. Зустрічається лише вздовж гірських берегів річок і річкових чагарників у європейських альпійських районах на піщаних, галькових і кам’янистих наносах, часто разом із Salix elaeagnos і Myricaria germanica. Він може спускатися з гір на низовини вздовж великих річок, таких як Рейн або Вісла, а також його можна знайти на пухкому дюнному піску; 100–2000 метрів.

В Україні вид росте на берегах гірських річок — у Карпатах, дуже рідко (поки що точно відома лише в районі Коломиї).

Використання

Рослина збирається з дикої природи для місцевого використання як їжа, ліки та джерело матеріалів. Його культивують заради його кори, яка є багатим джерелом фармацевтичного «саліцину», а також часто вирощують як декоративну рослину, яка особливо цінується за привабливу пурпурно-фіолетову кору взимку та як джерело свіжих кетягів на Великдень.

Примітки

1. Salix daphnoides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 132.
3. Salix daphnoides. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 07.02.2023.
4. Salix daphnoides. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 07.02.2023.
5. Salix daphnoides. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 07.02.2023.
6. IUCN