Ве прик село в Україні у Фастівському районі Київської області Населення становить 1053 осіб село Веприк Герб Прапор Кра

50°06′24″ пн. ш. 29°48′21″ сх. д. / 50.10667° пн. ш. 29.80583° сх. д.Координати: 50°06′24″ пн. ш. 29°48′21″ сх. д. / 50.10667° пн. ш. 29.80583° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

173 м

Водойми

р. Веприк

Відстань до
обласного центру

84 км

Відстань до
районного центру

11,6 км

Найближча залізнична станція

Фастів

Відстань до
залізничної станції

11,6 км

Місцева влада

Адреса ради

08531, Київська обл., Фастівський р-н, с. Веприк, вул. Тараса Шевченка, 49

Карта

Веприк

Веприк

Мапа

Веприк у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Веприк.

Географія

У селі бере початок річка Веприк, права притока Ірпеня.

Історія

Веприк — дуже стародавнє село біля Фастова, на частині місця якого та хутора Млинок в сиву давнину було укріплене поселення-городище. У літописах згадується, як «урочище Веприн», що своєю назвою зобов'язане великій кількості вепрів у цьому краї на той час, на яких полювали києво-руські князі (хоча в селі старожили розповідають також легенду про міфічного козака Вепра, що першим у козацькі часи облюбував це місце).

У книзі історика Павла Клепатського «Очерки по истории Киевской земли. Литовский период» зазначається, що близько 1455 р. київський князь Олелько Володимирович своєму вірному слузі О. Сохновичу подарував помістя, до складу якого поряд з іншими входили «селисче Белки, селисче Мохнач, селисче Веприки, селисче Островы над Ирпенем и Унавою», що засвідчує факт існування села у 15 столітті.

Могила українського композитора Кирила Стеценка у с. Веприк

.

У XIX ст.в селі Веприк була заснована єврейська колонія "Образцовая" для євреїв-землеробів.

У 1918 році у селі Веприк почала діяти «Просвіта» на чолі з викладачем М. Артасевичем. У 1928-му репресували учасника «Просвіти» Михайла Михайловича Неграша.

Пам'ятки

Пам'ятник поету В. І. Косовському, село Веприк

У селі є дерев'яна церква Св. Параскеви. Вона нова, але збудована на старому цегляному фундаменті. При її будівництві намагалися відтворити зовнішній вигляд храму-попередника (1856), у якій колись проводив богослужіння Кирило Стеценко.

Музей

Діє Меморіальний музей Кирила Стеценка.

Жителі

Відомі люди

Народилися

Віктор Цибуленко — олімпійський чемпіон
Микола Цибуленко — один із організаторів збройних сил України, генерал-майор
Леонід Козаченко — український політик, громадський діяч, колишній віце-прем'єр-міністр України.
Володимир Косовський — український поет і письменник, громадський і культурний діяч.
Ольга Косовська (Михайличенко) — громадський діяч, політв'язень.

За одними даними, також Антін Синявський (12 липня 1866 — 2 лютого 1951) — український політичний і громадський діяч, економіко-географ, історик, економіст, педагог, доктор географічних наук, професор Київського університету.

Пов'язані з селом

У селі поховані Кирило Григорович Стеценко і його дружина Євгенія Антонівна.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

Клепатський Павло Григорович. Очерки по истории Киевской земли: Литовский период. Одесса, 1912
З журбою радість обнялась [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.], «Сільські Вісті» від 31 жовтня 2013 року № 128 (19021)
Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. — К., «Грані-Т», 2008. — С. 54—55.

Джерело

Wepryk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 212. (пол.) — S. 212—213. (пол.)

Посилання

http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=76 [ 19 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Про Веприк на порталі Фастів Біз — http://fastiv.biz/page/2894/veprik^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
Український Генеалогічний Форум [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Клепатський Павло Григорович. Очерки по истории Киевской земли: Литовский период. Одесса, 1912

[2] З журбою радість обнялась [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.], «Сільські Вісті» від 31 жовтня 2013 року № 128 (19021)

[3] Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. — К., «Грані-Т», 2008. — С. 54—55.