Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Венера-7» — автоматична науково-дослідна космічна станція, призначена для дослідження планети Венера.
| Венера-7 | |
|---|---|
| Основні параметри | |
| Повна назва | Автоматична міжпланетна станція «Венера-7» |
| Виготівник |  НВО ім. С. О. Лавочкіна |
| Дата запуску | 17 серпня 1970 року о 8 годині 38 хвилин 21,745 секунд за київським часом |
| Ракета-носій | «Молнія-М» з розгінним блоком НВЛ |
| Космодром | Байконур |
| Технічні параметри | |
| Маса | 1180 кг, апарату приземлення - 500 кг |
Історія створення
Автоматична міжпланетна станція (АМС) «Венера-7» була створена на Машинобудівному заводі імені С. А. Лавочкіна.
В конструкції АМС «Венера-7» були враховані дані, отримані попередніми станціями «Венера-4», «Венера-5» та «Венера-6». Із розрахунків, зроблених на підставі даних, отриманих під час попередніх космічних експедицій, передбачалося, що на поверхні планети Венера тиск може досягати значення 100 атмосфер, температура — 500 °C і швидкості вітру біля поверхні — 1,5 м/с. Щоб витримати такий тиск, корпус апарату приземлення був виготовлений не із алюмінієво-магнієвого сплаву АМг6, як у попередніх станцій «Венера», а із титана, і був спроможний витримати тиск до 180 атмосфер. Теплова ізоляція нижньої напівсфери СА була виконана із , а верхньої напівсфери — із скловати, яка заповнювала скриньки склосот. Для зменшення перевантажень, які впливали б на апаратуру при зустрічі апарату з поверхнею планети, було встановлено амортизаційний пристрій.
Високий атмосферний тиск дозволив замінити двокаскадну парашутну систему на однокаскадну з рифленим парашутом конусної форми площею 2,8 м². (Це трохи більше, чим площа купола парашута гальмування на «Венері-4», а основний парашут на «Венері-4» мав площу у 20 раз більше). Парашут був виготовлений зі скловолокна. Для забезпечення достатньої міцності купол парашута був зроблений із 4 шарів тканини. Після вигорання акрилового волокна забезпечувалася повітропроникність купола, яка гарантувала його надійне функціонування. Відповідно було змінено і автоматику введення парашутної системи.
Повністю був замінений склад наукової апаратури. Крім того, для вимірювання висоти в діапазоні 25-1 км було встановлено новий радіовисотомір. У зв'язку зі змінами складу наукової апаратуру в апараті приземлення і циклограми її функціонування знадобилося збільшити і місткість акумуляторної батареї. Замість кадмій-нікелевої батареї було встановлено свинцево-цинкову батарею. За 15 діб до підльоту до Венери за розпорядженням із Землі було проведено її зарядження від сонячних батарей.
У зв'язку із збільшенням на 100 кг ваги апарату приземлення у порівнянні із апаратами «Венери-5,6» довелося максимально полегшити орбітальний відсік. З нього було знято всю наукову апаратуру за виключенням лічильника космічних частинок .
Але і після цього вага всього апарату (1180 кг) залишалася на 50 кг більше ваги «Венери-5,6», а значить, перевищувала можливості носія «Молнія-М». Вантажопідйомність носія вдалося збільшити доопрацюванням баків розгінного блоку (він отримав позначення НВЛ), що дало можливість додати 140 кг палива.
Мета експедиції
Метою експедиції автоматичної станції «Венера-7» було доставлення апарату на поверхню Венери. Це було першою посадкою працюючого космічного апарату на іншу планету. Венери 4-6 також здійснили м'яку посадку на поверхню Венери, але вони були розраховані на тиск в 20 атмосфер, тому були сплющені на висоті близько 25 км.
Як зазвичай, політ планувався з одночасним запуском двох аналогічних за конструкцією АМС до Венери. Запуск другої станції був здійснений через п'ять діб після «Венери-7» — 22 серпня 1970 року о 8 годині 6 хвилин 8 секунд (київський час). Перші три ступені ракети-носія відпрацювали в штатному режимі, і АМС була виведена на навколоземну орбіту. Але при спробі перевести станцію на орбіту польоту до планети Венера, відбувся вибух в двигуні розгінного блоку. АМС не вийшла на міжпланетну орбіту і залишилася на навколоземній орбіті. В той час в СРСР було не заведено повідомляти про невдалі космічні запуски. Тому залишена на навколоземній орбіті АМС Венера була названа — «Космос-359».
Склад наукової апаратури
Орбітальний апарат
- прилад КС-18-4М для вивчення потоків космічних частинок
Апарат приземлення
- гама-спектрометр ГС-4 для визначення типу порід поверхні планети
- комплект ИТД для визначення температури і тиску атмосфери
- прилад ДОУ-1М для вимірювання максимального прискорення на ділянці гальмування АП
Перебіг космічної експедиції
«Венера-7» була запущена з космодрому Байконур 17 серпня 1970 року.
2 жовтня і 17 листопада були проведені дві вдалі корекції орбіти станції. Ці корекції проводилися з орієнтуванням за сонцем. Дві спроби корекції (27 і 30 вересня) з орієнтацією на зірку Сіріус, були невдалими.
15 грудня 1970 року, через 120 діб після старту, станція «Венера-7» досягла планету Венера. Під час аеродинамічного гальмування швидкість апарату відносно планети зменшилася з 11,5 км/с до 200 м/с. При цьому максимальні перевантаження досягали 350 g.
Парашут гальмування апарату спуску був запущений в дію на висоті 55 км над поверхнею планети. Зовнішній тиск на цій висоті становив 0,7 атмосфер. 15 грудня 1970 року о 8 годині 34 хвилині 10 секундах апарат приземлення станції «Венера-7» вперше у світі здійснив посадку на поверхні Венери за 2000 км від ранкового термінатора з нічного боку.
Інформація із апарату передавалася протягом 53 хвилин, в тому числі — 20 хвилин з поверхні. Під час спуску були проведені вимірювання температури атмосфери, які змінювалися від 25 до 475 °C на поверхні планети.
При вході апарату приземлення в атмосферу відмовив телеметричний мультиплексор, в результаті чого на Землю передавалася тільки температура навколишнього середовища протягом всього спуску в атмосфері і знаходження апарату на поверхні.
Одночасно проводилися радіовимірювання доплеровської зміни сигналу, що приймався на Землі від апарату на Венері. Саме ці вимірювання дозволили вирахувати пройдений шлях, «прив'язати» значення температури до зазначеної висоти і зафіксувати момент дотику поверхні Венери. Вони ж дозволили зафіксувати стрибок за швидкістю зниження в середині спуску з 14 до 26 м/с, а згодом і швидкість в момент дотику до поверхні (16 м/с), яка перевищувала розрахункову. Ймовірною причиною цього могло бути мимовільне спрацьовування пірочеки, викликане статичним електричним струмом, і відстрілюванням парашутних стропів.
Постійні вимірювання відношення сигналу/шум прийнятого на Землі сигналу дозволили зафіксувати зменшення в момент посадки рівня сигналу майже в 30 разів. Це могло означати вплив вітру на апарат приземлення під час посадки або його перекидання.
Основне завдання космічної експедиції — м'яка посадка на поверхню Венери, була виконана. Але не всі заплановані вимірювання були проведені.
За результатами вимірювань, проведених на апараті станції «Венера-7», були розраховані значення тиску і температури на поверхні планети Венера, вони склали 90±15 атмосфер і 475±20 °C.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Venera 7 avtomatichna naukovo doslidna kosmichna stanciya priznachena dlya doslidzhennya planeti Venera Venera 7Osnovni parametriPovna nazva Avtomatichna mizhplanetna stanciya Venera 7 Vigotivnik NVO im S O LavochkinaData zapusku 17 serpnya 1970 roku o 8 godini 38 hvilin 21 745 sekund za kiyivskim chasomRaketa nosij Molniya M z rozginnim blokom NVLKosmodrom BajkonurTehnichni parametriMasa 1180 kg aparatu prizemlennya 500 kgIstoriya stvorennyaAvtomatichna mizhplanetna stanciya AMS Venera 7 bula stvorena na Mashinobudivnomu zavodi imeni S A Lavochkina V konstrukciyi AMS Venera 7 buli vrahovani dani otrimani poperednimi stanciyami Venera 4 Venera 5 ta Venera 6 Iz rozrahunkiv zroblenih na pidstavi danih otrimanih pid chas poperednih kosmichnih ekspedicij peredbachalosya sho na poverhni planeti Venera tisk mozhe dosyagati znachennya 100 atmosfer temperatura 500 C i shvidkosti vitru bilya poverhni 1 5 m s Shob vitrimati takij tisk korpus aparatu prizemlennya buv vigotovlenij ne iz alyuminiyevo magniyevogo splavu AMg6 yak u poperednih stancij Venera a iz titana i buv spromozhnij vitrimati tisk do 180 atmosfer Teplova izolyaciya nizhnoyi napivsferi SA bula vikonana iz a verhnoyi napivsferi iz sklovati yaka zapovnyuvala skrinki sklosot Dlya zmenshennya perevantazhen yaki vplivali b na aparaturu pri zustrichi aparatu z poverhneyu planeti bulo vstanovleno amortizacijnij pristrij Visokij atmosfernij tisk dozvoliv zaminiti dvokaskadnu parashutnu sistemu na odnokaskadnu z riflenim parashutom konusnoyi formi plosheyu 2 8 m Ce trohi bilshe chim plosha kupola parashuta galmuvannya na Veneri 4 a osnovnij parashut na Veneri 4 mav ploshu u 20 raz bilshe Parashut buv vigotovlenij zi sklovolokna Dlya zabezpechennya dostatnoyi micnosti kupol parashuta buv zroblenij iz 4 shariv tkanini Pislya vigorannya akrilovogo volokna zabezpechuvalasya povitroproniknist kupola yaka garantuvala jogo nadijne funkcionuvannya Vidpovidno bulo zmineno i avtomatiku vvedennya parashutnoyi sistemi Povnistyu buv zaminenij sklad naukovoyi aparaturi Krim togo dlya vimiryuvannya visoti v diapazoni 25 1 km bulo vstanovleno novij radiovisotomir U zv yazku zi zminami skladu naukovoyi aparaturu v aparati prizemlennya i ciklogrami yiyi funkcionuvannya znadobilosya zbilshiti i mistkist akumulyatornoyi batareyi Zamist kadmij nikelevoyi batareyi bulo vstanovleno svincevo cinkovu batareyu Za 15 dib do pidlotu do Veneri za rozporyadzhennyam iz Zemli bulo provedeno yiyi zaryadzhennya vid sonyachnih batarej U zv yazku iz zbilshennyam na 100 kg vagi aparatu prizemlennya u porivnyanni iz aparatami Veneri 5 6 dovelosya maksimalno polegshiti orbitalnij vidsik Z nogo bulo znyato vsyu naukovu aparaturu za viklyuchennyam lichilnika kosmichnih chastinok Ale i pislya cogo vaga vsogo aparatu 1180 kg zalishalasya na 50 kg bilshe vagi Veneri 5 6 a znachit perevishuvala mozhlivosti nosiya Molniya M Vantazhopidjomnist nosiya vdalosya zbilshiti doopracyuvannyam bakiv rozginnogo bloku vin otrimav poznachennya NVL sho dalo mozhlivist dodati 140 kg paliva Meta ekspediciyiMetoyu ekspediciyi avtomatichnoyi stanciyi Venera 7 bulo dostavlennya aparatu na poverhnyu Veneri Ce bulo pershoyu posadkoyu pracyuyuchogo kosmichnogo aparatu na inshu planetu Veneri 4 6 takozh zdijsnili m yaku posadku na poverhnyu Veneri ale voni buli rozrahovani na tisk v 20 atmosfer tomu buli splyusheni na visoti blizko 25 km Yak zazvichaj polit planuvavsya z odnochasnim zapuskom dvoh analogichnih za konstrukciyeyu AMS do Veneri Zapusk drugoyi stanciyi buv zdijsnenij cherez p yat dib pislya Veneri 7 22 serpnya 1970 roku o 8 godini 6 hvilin 8 sekund kiyivskij chas Pershi tri stupeni raketi nosiya vidpracyuvali v shtatnomu rezhimi i AMS bula vivedena na navkolozemnu orbitu Ale pri sprobi perevesti stanciyu na orbitu polotu do planeti Venera vidbuvsya vibuh v dviguni rozginnogo bloku AMS ne vijshla na mizhplanetnu orbitu i zalishilasya na navkolozemnij orbiti V toj chas v SRSR bulo ne zavedeno povidomlyati pro nevdali kosmichni zapuski Tomu zalishena na navkolozemnij orbiti AMS Venera bula nazvana Kosmos 359 Sklad naukovoyi aparaturiOrbitalnij aparat prilad KS 18 4M dlya vivchennya potokiv kosmichnih chastinok Aparat prizemlennya gama spektrometr GS 4 dlya viznachennya tipu porid poverhni planeti komplekt ITD dlya viznachennya temperaturi i tisku atmosferi prilad DOU 1M dlya vimiryuvannya maksimalnogo priskorennya na dilyanci galmuvannya APPerebig kosmichnoyi ekspediciyi Venera 7 bula zapushena z kosmodromu Bajkonur 17 serpnya 1970 roku 2 zhovtnya i 17 listopada buli provedeni dvi vdali korekciyi orbiti stanciyi Ci korekciyi provodilisya z oriyentuvannyam za soncem Dvi sprobi korekciyi 27 i 30 veresnya z oriyentaciyeyu na zirku Sirius buli nevdalimi 15 grudnya 1970 roku cherez 120 dib pislya startu stanciya Venera 7 dosyagla planetu Venera Pid chas aerodinamichnogo galmuvannya shvidkist aparatu vidnosno planeti zmenshilasya z 11 5 km s do 200 m s Pri comu maksimalni perevantazhennya dosyagali 350 g Parashut galmuvannya aparatu spusku buv zapushenij v diyu na visoti 55 km nad poverhneyu planeti Zovnishnij tisk na cij visoti stanoviv 0 7 atmosfer 15 grudnya 1970 roku o 8 godini 34 hvilini 10 sekundah aparat prizemlennya stanciyi Venera 7 vpershe u sviti zdijsniv posadku na poverhni Veneri za 2000 km vid rankovogo terminatora z nichnogo boku Informaciya iz aparatu peredavalasya protyagom 53 hvilin v tomu chisli 20 hvilin z poverhni Pid chas spusku buli provedeni vimiryuvannya temperaturi atmosferi yaki zminyuvalisya vid 25 do 475 C na poverhni planeti Pri vhodi aparatu prizemlennya v atmosferu vidmoviv telemetrichnij multipleksor v rezultati chogo na Zemlyu peredavalasya tilki temperatura navkolishnogo seredovisha protyagom vsogo spusku v atmosferi i znahodzhennya aparatu na poverhni Odnochasno provodilisya radiovimiryuvannya doplerovskoyi zmini signalu sho prijmavsya na Zemli vid aparatu na Veneri Same ci vimiryuvannya dozvolili virahuvati projdenij shlyah priv yazati znachennya temperaturi do zaznachenoyi visoti i zafiksuvati moment dotiku poverhni Veneri Voni zh dozvolili zafiksuvati stribok za shvidkistyu znizhennya v seredini spusku z 14 do 26 m s a zgodom i shvidkist v moment dotiku do poverhni 16 m s yaka perevishuvala rozrahunkovu Jmovirnoyu prichinoyu cogo moglo buti mimovilne spracovuvannya pirocheki viklikane statichnim elektrichnim strumom i vidstrilyuvannyam parashutnih stropiv Postijni vimiryuvannya vidnoshennya signalu shum prijnyatogo na Zemli signalu dozvolili zafiksuvati zmenshennya v moment posadki rivnya signalu majzhe v 30 raziv Ce moglo oznachati vpliv vitru na aparat prizemlennya pid chas posadki abo jogo perekidannya Osnovne zavdannya kosmichnoyi ekspediciyi m yaka posadka na poverhnyu Veneri bula vikonana Ale ne vsi zaplanovani vimiryuvannya buli provedeni Za rezultatami vimiryuvan provedenih na aparati stanciyi Venera 7 buli rozrahovani znachennya tisku i temperaturi na poverhni planeti Venera voni sklali 90 15 atmosfer i 475 20 C Posilannyahttps www webcitation org 65UEZVsal url http www laspace ru rus venera7 php http www astronautix com craft ven2vv69 htm Arhivovano 16 lyutogo 2012 u WebCite