Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повстання великопольське зване також познанським повстанням (пол. powstanie wielkopolskie) — повстання у Великопольщі в 1848 році, що було частиною загальнопольського плану народного повстання в рамках Весни народів.
| Великопольське повстання (1848) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Великопольське повстання | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Польські повстанці | Королівство Пруссія | ||||||||
| Лідери | |||||||||
| Людвік Мерославський | |||||||||
| Сили | |||||||||
| спочатку бл. 20 тисяч; після угоди в бл. 4—5 тисяч | бл. 40 тисяч регулярної армії; кільканадцять гармат; громадянська міліція | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 620 вбитих | бл. 500 вбитих | ||||||||
Перебіг повстання
На звістку про революцію в Берліні у Познані 20 березня створено Національний Комітет, в який увійшли — звільнені з прусського ув'язнення — діячі, що були пов'язані з повстанням 1846 року (Людвік Мерославський і ). Комітет проголосив незалежність, не визнаючи автономії Великого князівства Познанського у складі Королівства Пруссії і почав організовувати збройні сили. Головним лідером повстання став Людвік Мерославський.
У Комітеті існували дві політичні сили: ліва, мета якої було народне повстання і боротьба проти монархії, і права, що бажала компромісу з прусським королем в обмін на отримання автономії.
Простолюду за участь у повстанні обіцяно власність на землю, що вони користувалися у дворян, а безземельні повинні були отримати землі, а «Всі, хто стане до боротьби і буде битися за незалежність Польщі, будуть мати перше право на підприємства згідно власних здібностей». Повстання підтримав полк лінійної піхоти, розквартирований у Познані, і яким командував полковник Яблковський.
У квітні майже у всьому Великому Князівстві Познанському доходило до локальних сутичок місцевих повстанських формувань із прусськими загонами. Проте 11 квітня 1848 року Комітет підписав із представником прусської влади угоду в Ярославці. В обмін за визнання Познанського князівства вони погодилися на розпуск більшості повстанських загонів (косинерів). Останні сприйняли угоду як зраду, але більшість формувань розпустились. Пруссаки всупереч тому не дотримались обітниць і приступили до ліквідації повстанських формувань. У відповідь на це, ще існуючи польські відділи стали чинити опір і взяли кілька перемог. Але всупереч цьому повстанські війська піддалися саморозладнанню. 8 травня було підписано капітуляційний договір. Проте весь час доходило до сутичок на інших територіях центральної і західної Великопольщі: під Буком, Рогаліном, і , переможних проте для пруссаків. Останні сили Мерославського склали зброю 9 травня у Барді.
Північна кампанія
Звістка про капітуляцію головних повстанських сил спочатку не розповсюдилися на північ Великого Князівства — на . Там сутички тривали вже приблизно місяць (зокрема 5 квітня пруссаки знищили польських кавалеристів під Лабішином). У ніч проти 8 травня, коли у Великопольщі вирішили здатися, косинери з околиць Вонгровця, Голаньча і Шубіна, при підтримці місцевих повстанців, зайняли після короткої битви зайняли Кциню. Це був найбільший успіх повстанців у цьому регіоні. Проте ізольовані від решти Великопольщі вони не мали жодних шансів із регулярною армією пруссаків. 17 травня під Жніном капітулював останній відділ повстанців.
Примітки
- Приблизні дані; охоплюють тільки втрати з трьох головних сутичок — під Ксьонжом, Мілославом і Сколовим
- Так само
- Богуслав Поляк: Списи до бою; ст. 116—118
Джерела
- Анджей Ґрабський, Елігіуш Козловський та ін. Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku 1864. Вид. Міністерства національної оборони. Варшава, 1966;
- Богуслав Поляк. Списи до бою Познань: Державна видавнича агенція, 1986;
- Елігіуш Козловський. Historia oręża polskiego 1795—1939. Варшава: Wiedza Powszechna; 1983;
- Максиміліан Пріл. Весна народів — Великопольське повстання на Палуках [w:] «Pałuki» nr 65 (17/1993);
- Єжи Топольський, Лех Тшечаковський. Dzieje Poznania. Том ІІ ч. 1 1793—1918; Варшава-Познань 1994, Державне наукове видавництво
Посилання
- Великопольське повстання 1848 // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya velikopolske zvane takozh poznanskim povstannyam pol powstanie wielkopolskie povstannya u Velikopolshi v 1848 roci sho bulo chastinoyu zagalnopolskogo planu narodnogo povstannya v ramkah Vesni narodiv Velikopolske povstannya 1848 Velikopolske povstannya Data 20 bereznya 9 17 travnya 1848 Misce Velikopolsha Korolivstvo Prussiya Privid Vesna narodiv Rezultat porazka polyakiv Storoni Polski povstanci Korolivstvo Prussiya Lideri Lyudvik Meroslavskij Sili spochatku bl 20 tisyach pislya ugodi v bl 4 5 tisyach bl 40 tisyach regulyarnoyi armiyi kilkanadcyat garmat gromadyanska miliciya Vtrati 620 vbitih bl 500 vbitihPerebig povstannyaNa zvistku pro revolyuciyu v Berlini u Poznani 20 bereznya stvoreno Nacionalnij Komitet v yakij uvijshli zvilneni z prusskogo uv yaznennya diyachi sho buli pov yazani z povstannyam 1846 roku Lyudvik Meroslavskij i Komitet progolosiv nezalezhnist ne viznayuchi avtonomiyi Velikogo knyazivstva Poznanskogo u skladi Korolivstva Prussiyi i pochav organizovuvati zbrojni sili Golovnim liderom povstannya stav Lyudvik Meroslavskij U Komiteti isnuvali dvi politichni sili liva meta yakoyi bulo narodne povstannya i borotba proti monarhiyi i prava sho bazhala kompromisu z prusskim korolem v obmin na otrimannya avtonomiyi Prostolyudu za uchast u povstanni obicyano vlasnist na zemlyu sho voni koristuvalisya u dvoryan a bezzemelni povinni buli otrimati zemli a Vsi hto stane do borotbi i bude bitisya za nezalezhnist Polshi budut mati pershe pravo na pidpriyemstva zgidno vlasnih zdibnostej Povstannya pidtrimav polk linijnoyi pihoti rozkvartirovanij u Poznani i yakim komanduvav polkovnik Yablkovskij U kvitni majzhe u vsomu Velikomu Knyazivstvi Poznanskomu dohodilo do lokalnih sutichok miscevih povstanskih formuvan iz prusskimi zagonami Prote 11 kvitnya 1848 roku Komitet pidpisav iz predstavnikom prusskoyi vladi ugodu v Yaroslavci V obmin za viznannya Poznanskogo knyazivstva voni pogodilisya na rozpusk bilshosti povstanskih zagoniv kosineriv Ostanni sprijnyali ugodu yak zradu ale bilshist formuvan rozpustilis Prussaki vsuperech tomu ne dotrimalis obitnic i pristupili do likvidaciyi povstanskih formuvan U vidpovid na ce she isnuyuchi polski viddili stali chiniti opir i vzyali kilka peremog Ale vsuperech comu povstanski vijska piddalisya samorozladnannyu 8 travnya bulo pidpisano kapitulyacijnij dogovir Prote ves chas dohodilo do sutichok na inshih teritoriyah centralnoyi i zahidnoyi Velikopolshi pid Bukom Rogalinom i peremozhnih prote dlya prussakiv Ostanni sili Meroslavskogo sklali zbroyu 9 travnya u Bardi Pivnichna kampaniyaZvistka pro kapitulyaciyu golovnih povstanskih sil spochatku ne rozpovsyudilisya na pivnich Velikogo Knyazivstva na Tam sutichki trivali vzhe priblizno misyac zokrema 5 kvitnya prussaki znishili polskih kavaleristiv pid Labishinom U nich proti 8 travnya koli u Velikopolshi virishili zdatisya kosineri z okolic Vongrovcya Golancha i Shubina pri pidtrimci miscevih povstanciv zajnyali pislya korotkoyi bitvi zajnyali Kcinyu Ce buv najbilshij uspih povstanciv u comu regioni Prote izolovani vid reshti Velikopolshi voni ne mali zhodnih shansiv iz regulyarnoyu armiyeyu prussakiv 17 travnya pid Zhninom kapitulyuvav ostannij viddil povstanciv PrimitkiPriblizni dani ohoplyuyut tilki vtrati z troh golovnih sutichok pid Ksonzhom Miloslavom i Skolovim Tak samo Boguslav Polyak Spisi do boyu st 116 118DzherelaAndzhej Grabskij Eligiush Kozlovskij ta in Zarys dziejow wojskowosci polskiej do roku 1864 Vid Ministerstva nacionalnoyi oboroni Varshava 1966 Boguslav Polyak Spisi do boyu Poznan Derzhavna vidavnicha agenciya 1986 Eligiush Kozlovskij Historia oreza polskiego 1795 1939 Varshava Wiedza Powszechna 1983 Maksimilian Pril Vesna narodiv Velikopolske povstannya na Palukah w Paluki nr 65 17 1993 Yezhi Topolskij Leh Tshechakovskij Dzieje Poznania Tom II ch 1 1793 1918 Varshava Poznan 1994 Derzhavne naukove vidavnictvoPosilannyaVelikopolske povstannya 1848 Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006