Вели ке в минулому Радзивіловка або Велика Радзивіловка село в Україні у Глуховецькій громаді Хмільницького району Вінни

Вели́ке (в минулому — Радзивіловка або Велика Радзивіловка) — село в Україні, у Глуховецькій громаді Хмільницького району Вінницької області.

село Велике
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Хмільницький район
Громада	Глуховецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA05120010040052040
Облікова картка	Велике
Основні дані
Населення	303
Площа	1,38 км²
Густота населення	219,57 осіб/км²
Поштовий індекс	22125
Телефонний код	+380 4342
Географічні дані
Географічні координати	49°47′45″ пн. ш. 28°56′00″ сх. д. / 49.79583° пн. ш. 28.93333° сх. д. / 49.79583; 28.93333Координати: 49°47′45″ пн. ш. 28°56′00″ сх. д. / 49.79583° пн. ш. 28.93333° сх. д. / 49.79583; 28.93333
Середня висота над рівнем моря	256 м
Найближча залізнична станція	Вернигородок


Місцева влада
Адреса ради	с. Вернигородок, вул. Центральна, 37
Карта
Велике
Велике
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Велике.

Населення становить 303 осіб.

Раніше село називалось Радзивіловкою чи Великою Радзивіловкою.

Історія

Л.Похилевич у своїй праці «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864) пише:

Радзивиловка, у двух верстах от Вернигородки;. Жителей обоего пола 282; земли 1391 десятина. Деревня эта недавно принадлежала Альберту Ротариушу, а нине Каминской.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Білопільської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 685 осіб, налічувалось 93 дворових господарства, існували каплиця, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 987 осіб (496 чоловічої статі та 491 — жіночої), з яких 628 — православної віри, 333 — римо-католицької.

Це перший населений пункт Вінницької області, що був звільнений від німецьких військ (25 грудня 1943 року).

Люди

В селі народилася Лазанська Тамара Іванівна — український історик.

Примітки

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-79. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
http://vitvikvas.mylivepage.ru/page/Визволення_Вінниччини^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Джерела

рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.

Література

Верни́городок // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.328 (Велике)

Посилання

Radziwiłłowka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 476. (пол.)

Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[2] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-79. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[3] ttp://vitvikvas.mylivepage.ru/page/Визволення_Вінниччини^{[недоступне посилання з червня 2019]}