Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Велика Озимина

Велика Озимина
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .

Озимина — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 269 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новокалинівська міська рада.

село Велика Озимина
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Новокалинівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46080070070091003
Основні дані
Населення 269
Площа 3,525 км²
Густота населення 76,31 осіб/км²
Поштовий індекс 81477
Телефонний код +380 3236
Географічні дані
Географічні координати 49°28′24″ пн. ш. 23°23′05″ сх. д. / 49.47333° пн. ш. 23.38472° сх. д. / 49.47333; 23.38472Координати: 49°28′24″ пн. ш. 23°23′05″ сх. д. / 49.47333° пн. ш. 23.38472° сх. д. / 49.47333; 23.38472
Середня висота
над рівнем моря 		280 м
Водойми Бистриця, річка Черхавка
Місцева влада
Адреса ради 81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Новий Калинів, пл. Авіації, 1а
Карта
image
image
Велика Озимина
image
image
Велика Озимина
Мапа

Назва

7 травня 1946 перейменували село Озимина Велика на Велика Озимина і Озимино-Великівську сільську Раду, відповідно до назви її центру, — на Великоозиминську.

Географія

Озимина — загальна назва двох сусідніх сіл Мала Озимина і Велика Озимина в Самбірському районі Львівської області. Адміністративно це два села які входять до Великоозиминськой сільської ради, хоча з давніх часів вважалося одним поселенням з однією спільною історією.

На північ від Озимини знаходиться селище міського типу Дубляни, на захід — село Городище, на схід — село Новошичі, а на південь — Долішній Лужок. З географічного довідника XIX ст. «Словник географічний Королівства Польського та інших країв слов'янських» ми дізнаємося, що в той час на північному сході Озимини знаходилося пасовище під назвою «Мочар» (Moczar), а на північному заході — пасовище «Толока» (Tloka). А західна частина Озимини називається Горіщняни (Horyszniany або O. Gorna (Horiczna)). На захід від Великої Озимини знаходиться Мала Озимина і навіть зараз її іноді в розмові називають Горіщняни (Горіщани). А північні вулички Малої Озимини і тепер називають Толокою. Вздовж південного кордону Малої Озимини тече річка Черхавка (інша назва Черхава) — ліва притока Бистриці. Бистриця і Черхавка входять у басейн Дністра.

За річкою, вздовж того ж південного кордону Озимини проходить автомобільне шосе Самбір-Дрогобич, яке було побудовано в 1855—1858 рр. Від траси до села можна потрапити двома мостами через річку. Перший — пішохідний міст через Черхавку приведе нас відразу в Малу Озимину. Зараз це сталевий міст з трубчастих балок і настилом із сталевих листів. Другий великий, автомобільний міст, який веде у Велику Озимину. Якщо їхати по цій дорозі в село, то перед мостом праворуч від дороги можна побачити озиминський цвинтар (загальний для Малої та Великої Озимини), а вже проїхавши через міст, ліворуч ми побачимо дерев'яну церкву Святого Миколая.

Історія

Давня історія

На території Городища та Великої Озимина розкопані 5 курганів епохи бронзи (II тисячоліття до н. ери).

Перші письмові згадки про село датують 8 травня 1406 року. Саме цього дня Ельжбета, вдова Спитка, польського магната і краківського старости, власника міста Самбора, який загинув 12 вересня 1399 р. в битві з татарами на річці Ворскла, своєю основоположною грамотою подарувала польським ченцям, отцям-домініканам, під будівництво монастиря і костелу великі землі в місті Самборі (між вулицями Перемишльської (Шевченка) та Зеленої (Січових Стрільців)) володіння Шаде-Яблінь і призначила їм десятину з українських сіл Озимина, Лука, Купновичі, П'яновичі, Стрільбичі і Ступниця. За це ченці зобов'язалися відправляти у костелі святу літургію за засновницю Ельжбету, її чоловіка і родичів, а також раз на місяць одну літургію в селі Озимина.

Є згадка села Озимина в мемуарах середньовічного французького (бургундського) лицаря Гільбера де Ланноа (1386—1462), які називаються «Подорожі та посольства». Наприклад, у записках про подорож лицаря в 1421 році читаємо:

image З Пруссії я вирушив до короля польського через місто Садову (Sadowen) у Русі. Я знайшов короля в глибині польських просторів, в одному бідному місці, званому Озимина (Oysemny), і виконав уставлене до нього своє посольство миру від 2-х королів (Франції та Англії) і передав дари короля Англії. Польський король надав мені превелику честь, виславши до мене назустріч за тридцять миль людей, щоб проводити мене до нього, і повелів у вказаному просторому місці влаштувати для мене дуже гарне житло із зеленого листя і гілок для того, щоб я перебував біля нього. image

Королем Польщі в той час був Владислав II Ягайло.

Село Озимина було центром Озиминської волості, що вказує на його давньоруське походження. Тоді було кілька типів сіл: волосного, німецького права і села руського права, які в XVI столітті королівські польські ревізори ототожнювали з німецьким. До останньої групи належала й Озимина. Абсолютна більшість мешканців цього села сповідувало православне (згодом греко-католицьке, потім знову православне) віровчення (в селі ніколи не було костелу, тільки церква) і використовувала властиві корінному населенню імена: Іван, Федір, Василь, Михайло і т. ін. До Озиминської волості входило ряд навколишніх сіл. А створення у 1590 році Самбірської економії стало причиною поступової ліквідації цієї волості.

Відомо, що в княжі часи землі Озиминські були віддані на користування одному із воєвод короля Данила — Гурію, який мав тут свої псасовища. Прізвище якого в селі збереглося і по наш час.

У складі Австро-Угорщини

У 1760 році чотири озиминських мірощника мали два млини та дві чверті землі. На правах примусу у них були зобов'язані молоти зерно громади сіл Озимина і Нижній Лужок. Також ці громади ремонтували млини та забезпечували їх жорнами. Королівська скарбниця отримувала 1/3 прибутку з мірок жита і пшениці, а 2/3 залишалася мельникам. 1/3 витрат на ремонт млина брали на себе мельники, а 2/3 — королівська скарбниця. Як правило, посессорство млинових господарств було спадковим і передавалося від батька до сина. Млинові чверті землі в основному оброблялися сільськими громадами примусово — це була обов'язкова панщина (так було в Озимині, Шептичах, Дублянах т. ін.). У 1895 році в Озимині, Дублянах, Кульчицях та інших навколишніх селах був великий неврожай, у результаті якого від голоду селяни вмирали сім'ями.

В останні десятиліття XIX століття у Галичині місцеві шкільні ради створювалися у громадах, де існували основні типи шкіл і до їх складу входили представники школи і церкви. Так було і в Озимині. Рада складалася від 3 до 5 чоловіків, які вирішували всі питання, пов'язані з утриманням школи, стежили, щоб вчителі належним чином виконували свої обов'язки, а також за виплатою їм зарплат та пенсій. Місцева шкільна рада обиралася на 3 роки. Шкільні місцеві ради існували і після розпаду Австро-Угорської імперії. Збереглася печатка-штамп Озиминської шкільної ради. У центрі Малої Озимини є невелика будівля. Раніше тут була початкова школа з 1 по 4 класи. Невеликого приміщення вистачало — дітей у класі було небагато — до 5-7 учнів. Після закінчення цієї школи діти переходили вже в середню школу, яка розташована в селі Городище. Пізніше цю початкову школу закрили, всіх дітей перевели навчатися у Городище, де вже було повне початкове і середнє навчання. А в малоозиминській школі утворили сільський клуб, де влаштовуються танці, громадські збори. Зараз цей сільський клуб називається — Народний дім «Просвіта».

Національно-визвольні змагання

4 вересня 2007 на фасаді Народного дому була урочисто відкрита меморіальна таблиця на честь крайового провідника ОУН, політвиховника боївок УПА тактичного відділення 'Маківка-24' Володимира Федика (псевдонім «Береза»). Майбутній повстанець народився в Малій Озимині в 1921 році і навчався у цій школі в 1927—1930 рр. Збройну боротьбу за незалежність України розпочав у 1944 році. Тереном його діяльності були Турківщина, Бориня, Підбузскій район, бойківська частина Закарпаття і частина Закерзоння. З 1946 р. очолив крайовий провід з пропаганди і став провідником ОУН. 'Береза', як згадують очевидці, всіляко охороняв молодих вчителів, які прибували до шкіл Галичини з Великої України, цікавився умовами їх життя, навчанням дітей у гірських селах, а дорослих попереджав про можливі провокації з боку енкаведистів. Великим авторитетом користувався серед бойових побратимів, населення, за що його назвали 'гірським генералом'. Є суперечливі дані щодо часу загибелі у Стрийському районі — 1949 (1950) р. Місце поховання повстанця невідомо. Йому було всього 28 років…

Також з села родом Владислав Мацульський, відомий генерал Австрійсько-Угорської імперії при генштабі Австрійської армії у Відні. Купив землі між Сідим і Городищем, де був збудований літній будинок для відпочинку, від того часу називається ці місця «генералівка». За часів окупаційної влади СРСР цей будинок був відданий на потреби лікарні і було відкрито пульмонологічне відділення, яке працює і на даний час. Також у селі було поховано його доньку Марію, яка померла в дуже ранньому віці від пневмонії. Відомо, що похорони настільки характеризували втрату генерала, що він усю дорогу до церкви застелював пелюстками троянд для своєї покійної дочки, також в селі в похований сам Мацульський і його дружина. Під час повстанського руху, який процвітав в селі і мав велику підтримку між сільського населення, могила генерала була осквернена нелюдськими діями тогочасного катівського міністерства НКВС.

У період боротьби з окупацією від імперської влади Росії, більшовицького режиму, окупації СРСР і Гітлерівської Німеччини, багато селян брали участь у національно-визвольних рухах. Багато чоловіків були в УГА, УСС, також велика чисельність жінок та чоловіків була в УПА. В ці періоди багато було в битих і замучених в катівнях НКВС. Село було спалено в вересні 1939-го року поляками за непокорення. У часи Другої світової Війни на полях Озимини були бої, під час відступу німців, вони підірвали міст і млин, який знаходився в селі.

Радянські часи

В часи СРСР, село вважалось неперспективним, що призвело до його занепаду. На жаль, виправити ситуацію після проголошення Незалежності України не вдалось, молодь з села роз'їжджається, кількість будинків у селі суттєво скоротилась.

Пам'ятки

З села Велика Озимина походить рід Івана Франка—це прізвище вперше згадується в документах 1777 року. 16 вересня 2001 року навпроти місця, де стояла хата прадіда Івана Франка — Теодора місцева громада встановила пам'ятний знак з написом: «З Озимини бере початок Рід Івана Франка. Тут народився його прадід Теодор, дід Іван, а 11.05.1802 р. — батько Яків Франко». 9 липня 2002 року на місцевому цвинтарі освятили могили предків великого українського письменника.

У своїй тритомній роботі в шести книгах «Галицько-руські Народні пріповідкі» (1901—1910 рр.) Іван Франко написав прислів'я та приказки, які він зібрав у Нагуєвичах, Дрогобичі, Самборі, Озимині, Унятичі та інших селах Передкарпаття.

Церква

Перші згадки про церкву в селі датуються 1565—1566 рр. Стара дерев'яна церква була збудована в 1673 році, а в 1860 (1862) році на її місці була побудована нинішня церква — дерев'яна тризрубна однорівнева будова із шоломоподібним куполом над нефом із ліхтарем і маківкою на світловому восьмерику. У 1892 році церква була оновлена. У радянський період, 27 років (з 1962 по 1989 рік) стояла закритою. Біля церкви є старе кладовище.

Посилання

  • Погода в селі Велика Озимина [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2018)

https://novokalynivska-gromada.gov.ua/ [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.]

https://decentralization.gov.ua/gromada/756/composition [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дрогобицької області»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Ozimina selo v Ukrayini u Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 269 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Novokalinivska miska rada selo Velika Ozimina Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Sambirskij rajon Gromada Novokalinivska miska gromada Kod KATOTTG UA46080070070091003 Osnovni dani Naselennya 269 Plosha 3 525 km Gustota naselennya 76 31 osib km Poshtovij indeks 81477 Telefonnij kod 380 3236 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 28 24 pn sh 23 23 05 sh d 49 47333 pn sh 23 38472 sh d 49 47333 23 38472 Koordinati 49 28 24 pn sh 23 23 05 sh d 49 47333 pn sh 23 38472 sh d 49 47333 23 38472 Serednya visota nad rivnem morya 280 m Vodojmi Bistricya richka Cherhavka Misceva vlada Adresa radi 81464 Lvivska obl Sambirskij r n m Novij Kaliniv pl Aviaciyi 1a Karta Velika Ozimina Velika Ozimina MapaNazva7 travnya 1946 perejmenuvali selo Ozimina Velika na Velika Ozimina i Ozimino Velikivsku silsku Radu vidpovidno do nazvi yiyi centru na Velikooziminsku GeografiyaOzimina zagalna nazva dvoh susidnih sil Mala Ozimina i Velika Ozimina v Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Administrativno ce dva sela yaki vhodyat do Velikooziminskoj silskoyi radi hocha z davnih chasiv vvazhalosya odnim poselennyam z odniyeyu spilnoyu istoriyeyu Na pivnich vid Ozimini znahoditsya selishe miskogo tipu Dublyani na zahid selo Gorodishe na shid selo Novoshichi a na pivden Dolishnij Luzhok Z geografichnogo dovidnika XIX st Slovnik geografichnij Korolivstva Polskogo ta inshih krayiv slov yanskih mi diznayemosya sho v toj chas na pivnichnomu shodi Ozimini znahodilosya pasovishe pid nazvoyu Mochar Moczar a na pivnichnomu zahodi pasovishe Toloka Tloka A zahidna chastina Ozimini nazivayetsya Gorishnyani Horyszniany abo O Gorna Horiczna Na zahid vid Velikoyi Ozimini znahoditsya Mala Ozimina i navit zaraz yiyi inodi v rozmovi nazivayut Gorishnyani Gorishani A pivnichni vulichki Maloyi Ozimini i teper nazivayut Tolokoyu Vzdovzh pivdennogo kordonu Maloyi Ozimini teche richka Cherhavka insha nazva Cherhava liva pritoka Bistrici Bistricya i Cherhavka vhodyat u basejn Dnistra Za richkoyu vzdovzh togo zh pivdennogo kordonu Ozimini prohodit avtomobilne shose Sambir Drogobich yake bulo pobudovano v 1855 1858 rr Vid trasi do sela mozhna potrapiti dvoma mostami cherez richku Pershij pishohidnij mist cherez Cherhavku privede nas vidrazu v Malu Oziminu Zaraz ce stalevij mist z trubchastih balok i nastilom iz stalevih listiv Drugij velikij avtomobilnij mist yakij vede u Veliku Oziminu Yaksho yihati po cij dorozi v selo to pered mostom pravoruch vid dorogi mozhna pobachiti oziminskij cvintar zagalnij dlya Maloyi ta Velikoyi Ozimini a vzhe proyihavshi cherez mist livoruch mi pobachimo derev yanu cerkvu Svyatogo Mikolaya IstoriyaDavnya istoriya Na teritoriyi Gorodisha ta Velikoyi Ozimina rozkopani 5 kurganiv epohi bronzi II tisyacholittya do n eri Pershi pismovi zgadki pro selo datuyut 8 travnya 1406 roku Same cogo dnya Elzhbeta vdova Spitka polskogo magnata i krakivskogo starosti vlasnika mista Sambora yakij zaginuv 12 veresnya 1399 r v bitvi z tatarami na richci Vorskla svoyeyu osnovopolozhnoyu gramotoyu podaruvala polskim chencyam otcyam dominikanam pid budivnictvo monastirya i kostelu veliki zemli v misti Sambori mizh vulicyami Peremishlskoyi Shevchenka ta Zelenoyi Sichovih Strilciv volodinnya Shade Yablin i priznachila yim desyatinu z ukrayinskih sil Ozimina Luka Kupnovichi P yanovichi Strilbichi i Stupnicya Za ce chenci zobov yazalisya vidpravlyati u kosteli svyatu liturgiyu za zasnovnicyu Elzhbetu yiyi cholovika i rodichiv a takozh raz na misyac odnu liturgiyu v seli Ozimina Ye zgadka sela Ozimina v memuarah serednovichnogo francuzkogo burgundskogo licarya Gilbera de Lannoa 1386 1462 yaki nazivayutsya Podorozhi ta posolstva Napriklad u zapiskah pro podorozh licarya v 1421 roci chitayemo Z Prussiyi ya virushiv do korolya polskogo cherez misto Sadovu Sadowen u Rusi Ya znajshov korolya v glibini polskih prostoriv v odnomu bidnomu misci zvanomu Ozimina Oysemny i vikonav ustavlene do nogo svoye posolstvo miru vid 2 h koroliv Franciyi ta Angliyi i peredav dari korolya Angliyi Polskij korol nadav meni preveliku chest vislavshi do mene nazustrich za tridcyat mil lyudej shob provoditi mene do nogo i poveliv u vkazanomu prostoromu misci vlashtuvati dlya mene duzhe garne zhitlo iz zelenogo listya i gilok dlya togo shob ya perebuvav bilya nogo Korolem Polshi v toj chas buv Vladislav II Yagajlo Selo Ozimina bulo centrom Oziminskoyi volosti sho vkazuye na jogo davnoruske pohodzhennya Todi bulo kilka tipiv sil volosnogo nimeckogo prava i sela ruskogo prava yaki v XVI stolitti korolivski polski revizori ototozhnyuvali z nimeckim Do ostannoyi grupi nalezhala j Ozimina Absolyutna bilshist meshkanciv cogo sela spoviduvalo pravoslavne zgodom greko katolicke potim znovu pravoslavne virovchennya v seli nikoli ne bulo kostelu tilki cerkva i vikoristovuvala vlastivi korinnomu naselennyu imena Ivan Fedir Vasil Mihajlo i t in Do Oziminskoyi volosti vhodilo ryad navkolishnih sil A stvorennya u 1590 roci Sambirskoyi ekonomiyi stalo prichinoyu postupovoyi likvidaciyi ciyeyi volosti Vidomo sho v knyazhi chasi zemli Oziminski buli viddani na koristuvannya odnomu iz voyevod korolya Danila Guriyu yakij mav tut svoyi psasovisha Prizvishe yakogo v seli zbereglosya i po nash chas U skladi Avstro Ugorshini U 1760 roci chotiri oziminskih miroshnika mali dva mlini ta dvi chverti zemli Na pravah primusu u nih buli zobov yazani moloti zerno gromadi sil Ozimina i Nizhnij Luzhok Takozh ci gromadi remontuvali mlini ta zabezpechuvali yih zhornami Korolivska skarbnicya otrimuvala 1 3 pributku z mirok zhita i pshenici a 2 3 zalishalasya melnikam 1 3 vitrat na remont mlina brali na sebe melniki a 2 3 korolivska skarbnicya Yak pravilo posessorstvo mlinovih gospodarstv bulo spadkovim i peredavalosya vid batka do sina Mlinovi chverti zemli v osnovnomu obroblyalisya silskimi gromadami primusovo ce bula obov yazkova panshina tak bulo v Ozimini Sheptichah Dublyanah t in U 1895 roci v Ozimini Dublyanah Kulchicyah ta inshih navkolishnih selah buv velikij nevrozhaj u rezultati yakogo vid golodu selyani vmirali sim yami V ostanni desyatilittya XIX stolittya u Galichini miscevi shkilni radi stvoryuvalisya u gromadah de isnuvali osnovni tipi shkil i do yih skladu vhodili predstavniki shkoli i cerkvi Tak bulo i v Ozimini Rada skladalasya vid 3 do 5 cholovikiv yaki virishuvali vsi pitannya pov yazani z utrimannyam shkoli stezhili shob vchiteli nalezhnim chinom vikonuvali svoyi obov yazki a takozh za viplatoyu yim zarplat ta pensij Misceva shkilna rada obiralasya na 3 roki Shkilni miscevi radi isnuvali i pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi Zbereglasya pechatka shtamp Oziminskoyi shkilnoyi radi U centri Maloyi Ozimini ye nevelika budivlya Ranishe tut bula pochatkova shkola z 1 po 4 klasi Nevelikogo primishennya vistachalo ditej u klasi bulo nebagato do 5 7 uchniv Pislya zakinchennya ciyeyi shkoli diti perehodili vzhe v serednyu shkolu yaka roztashovana v seli Gorodishe Piznishe cyu pochatkovu shkolu zakrili vsih ditej pereveli navchatisya u Gorodishe de vzhe bulo povne pochatkove i serednye navchannya A v malooziminskij shkoli utvorili silskij klub de vlashtovuyutsya tanci gromadski zbori Zaraz cej silskij klub nazivayetsya Narodnij dim Prosvita Nacionalno vizvolni zmagannya 4 veresnya 2007 na fasadi Narodnogo domu bula urochisto vidkrita memorialna tablicya na chest krajovogo providnika OUN politvihovnika boyivok UPA taktichnogo viddilennya Makivka 24 Volodimira Fedika psevdonim Bereza Majbutnij povstanec narodivsya v Malij Ozimini v 1921 roci i navchavsya u cij shkoli v 1927 1930 rr Zbrojnu borotbu za nezalezhnist Ukrayini rozpochav u 1944 roci Terenom jogo diyalnosti buli Turkivshina Borinya Pidbuzskij rajon bojkivska chastina Zakarpattya i chastina Zakerzonnya Z 1946 r ocholiv krajovij provid z propagandi i stav providnikom OUN Bereza yak zgaduyut ochevidci vsilyako ohoronyav molodih vchiteliv yaki pribuvali do shkil Galichini z Velikoyi Ukrayini cikavivsya umovami yih zhittya navchannyam ditej u girskih selah a doroslih poperedzhav pro mozhlivi provokaciyi z boku enkavedistiv Velikim avtoritetom koristuvavsya sered bojovih pobratimiv naselennya za sho jogo nazvali girskim generalom Ye superechlivi dani shodo chasu zagibeli u Strijskomu rajoni 1949 1950 r Misce pohovannya povstancya nevidomo Jomu bulo vsogo 28 rokiv Takozh z sela rodom Vladislav Maculskij vidomij general Avstrijsko Ugorskoyi imperiyi pri genshtabi Avstrijskoyi armiyi u Vidni Kupiv zemli mizh Sidim i Gorodishem de buv zbudovanij litnij budinok dlya vidpochinku vid togo chasu nazivayetsya ci miscya generalivka Za chasiv okupacijnoyi vladi SRSR cej budinok buv viddanij na potrebi likarni i bulo vidkrito pulmonologichne viddilennya yake pracyuye i na danij chas Takozh u seli bulo pohovano jogo donku Mariyu yaka pomerla v duzhe rannomu vici vid pnevmoniyi Vidomo sho pohoroni nastilki harakterizuvali vtratu generala sho vin usyu dorogu do cerkvi zastelyuvav pelyustkami troyand dlya svoyeyi pokijnoyi dochki takozh v seli v pohovanij sam Maculskij i jogo druzhina Pid chas povstanskogo ruhu yakij procvitav v seli i mav veliku pidtrimku mizh silskogo naselennya mogila generala bula oskvernena nelyudskimi diyami togochasnogo kativskogo ministerstva NKVS U period borotbi z okupaciyeyu vid imperskoyi vladi Rosiyi bilshovickogo rezhimu okupaciyi SRSR i Gitlerivskoyi Nimechchini bagato selyan brali uchast u nacionalno vizvolnih ruhah Bagato cholovikiv buli v UGA USS takozh velika chiselnist zhinok ta cholovikiv bula v UPA V ci periodi bagato bulo v bitih i zamuchenih v kativnyah NKVS Selo bulo spaleno v veresni 1939 go roku polyakami za nepokorennya U chasi Drugoyi svitovoyi Vijni na polyah Ozimini buli boyi pid chas vidstupu nimciv voni pidirvali mist i mlin yakij znahodivsya v seli Radyanski chasi V chasi SRSR selo vvazhalos neperspektivnim sho prizvelo do jogo zanepadu Na zhal vipraviti situaciyu pislya progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini ne vdalos molod z sela roz yizhdzhayetsya kilkist budinkiv u seli suttyevo skorotilas Pam yatkiZ sela Velika Ozimina pohodit rid Ivana Franka ce prizvishe vpershe zgaduyetsya v dokumentah 1777 roku 16 veresnya 2001 roku navproti miscya de stoyala hata pradida Ivana Franka Teodora misceva gromada vstanovila pam yatnij znak z napisom Z Ozimini bere pochatok Rid Ivana Franka Tut narodivsya jogo pradid Teodor did Ivan a 11 05 1802 r batko Yakiv Franko 9 lipnya 2002 roku na miscevomu cvintari osvyatili mogili predkiv velikogo ukrayinskogo pismennika U svoyij tritomnij roboti v shesti knigah Galicko ruski Narodni pripovidki 1901 1910 rr Ivan Franko napisav prisliv ya ta prikazki yaki vin zibrav u Naguyevichah Drogobichi Sambori Ozimini Unyatichi ta inshih selah Peredkarpattya Cerkva Pershi zgadki pro cerkvu v seli datuyutsya 1565 1566 rr Stara derev yana cerkva bula zbudovana v 1673 roci a v 1860 1862 roci na yiyi misci bula pobudovana ninishnya cerkva derev yana trizrubna odnorivneva budova iz sholomopodibnim kupolom nad nefom iz lihtarem i makivkoyu na svitlovomu vosmeriku U 1892 roci cerkva bula onovlena U radyanskij period 27 rokiv z 1962 po 1989 rik stoyala zakritoyu Bilya cerkvi ye stare kladovishe PosilannyaPogoda v seli Velika Ozimina 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2018 https novokalynivska gromada gov ua 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine https decentralization gov ua gromada 756 composition 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 5 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih Rad i naselenih punktiv Drogobickoyi oblasti

Дата публікації:
Топ