Вежа-стовп у Белавіно — рештки фундаментів оборонної і репрезентативної вежі ХІІІ — початку XIV століття у селі [pl] неподалік Холма — столиці короля Данила Галицького. Сьогодні Холмський повіт Люблінського воєводства Польщі.
Історія
У Літописі Руському під 1259 роком подано згадки про оборонні вежі навколо стольного міста Холм. Вони мали утворювати зовнішню лінію оборони, виконуючи роль сторожових постів. Вежа у Белавіно розташована на північ від Холма на пагорбі понад болотистою рівниною річки Угерки та її приток Дарки і Сличівки. За її фундатора вважають одного з князів династії Романовичів — Данила Галицького чи його сина Лева І, онука Юрія І.
Припускають, що вежа була знищена у другій половині XIV ст. в час польсько-литовської війни за Волинь, Холмщину, після чого її не відбудовували. Північна стіна стовпа з рештками прилеглих мурів заввишки 16,6 м простояла до 1 квітня 1944 року, коли її підірвали в час боїв. На залишках фундаментів у 1990-х роках було відновлено мур на висоту до 1 м.
Вигляд
Вежа мала форму прямокутника із зовнішнім розміром 12,4 м × 11,8 м та внутрішнім розміром 9,2 м × 8,5 м, що відповідає давньоруському розміру 41 стопа на 39 стіп (внутрішній 30 на 28 стіп). Була збудована з ламаного каміння на вапняному розчині.
Припускають, що на першому ярусі містилась кухня та зберігались продовольчі запаси, а під ними знаходився невеликий льох, виложений деревом. На 2-3 ярусах з дерев'яними перекриттями знаходились житлові приміщення із барвними тинкованих стінах. Підлога четвертого ярусу була викладена поливяною плиткою, тинковані стіни ймовірно прикрашали фрески. Прорізи великих вікон, дверей були декоровані різьбою, зеленим каменем глауконітом. Ярус перекривало склепіння з поливяної цегли-пальцівки, а зовні оперізувала дерев'яна галерея гурдиція. Верхній п'ятий ярус призначався для розміщення сторожі і спостереження за околицями. Ймовірно, вежу завершував наметовий дах.
Археологічні дослідження
Археологічні дослідження навколо вежі проводились у роках 1909—1911 та 1976, 1979, 1994, 1996, 1998. Згідно з цими дослідженнями ХХ ст. на теренах Заслуп'я навколо вежі розміщувались поселення протягом VI—XIV ст., що займали площу до 20 гектар і не мали укріпленого городища. На межі ХІІІ — XIV ст. навколо вежі ймовірно існували дерев'яні будівлі, але археологи так і не знайшли залишків укріплень навколо вежі.
Галерея
- Руїна вежі на поч. ХХ ст.
- Залишки вежі в Белавіно, 2004 рік
Див. також
Джерела
- Могитич І. Оборонні вежі Галицької і Волинської земель ХІ — початку XVI ст. Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. 11. Львів, 2000.
Посилання
- Дослідження вежі [ 5 вересня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vezha stovp u Belavino reshtki fundamentiv oboronnoyi i reprezentativnoyi vezhi HIII pochatku XIV stolittya u seli pl nepodalik Holma stolici korolya Danila Galickogo Sogodni Holmskij povit Lyublinskogo voyevodstva Polshi Ruyina vezhi na litografiyi A Lerue 1860 r IstoriyaU Litopisi Ruskomu pid 1259 rokom podano zgadki pro oboronni vezhi navkolo stolnogo mista Holm Voni mali utvoryuvati zovnishnyu liniyu oboroni vikonuyuchi rol storozhovih postiv Vezha u Belavino roztashovana na pivnich vid Holma na pagorbi ponad bolotistoyu rivninoyu richki Ugerki ta yiyi pritok Darki i Slichivki Za yiyi fundatora vvazhayut odnogo z knyaziv dinastiyi Romanovichiv Danila Galickogo chi jogo sina Leva I onuka Yuriya I Pripuskayut sho vezha bula znishena u drugij polovini XIV st v chas polsko litovskoyi vijni za Volin Holmshinu pislya chogo yiyi ne vidbudovuvali Pivnichna stina stovpa z reshtkami prileglih muriv zavvishki 16 6 m prostoyala do 1 kvitnya 1944 roku koli yiyi pidirvali v chas boyiv Na zalishkah fundamentiv u 1990 h rokah bulo vidnovleno mur na visotu do 1 m ViglyadVezha mala formu pryamokutnika iz zovnishnim rozmirom 12 4 m 11 8 m ta vnutrishnim rozmirom 9 2 m 8 5 m sho vidpovidaye davnoruskomu rozmiru 41 stopa na 39 stip vnutrishnij 30 na 28 stip Bula zbudovana z lamanogo kaminnya na vapnyanomu rozchini Pripuskayut sho na pershomu yarusi mistilas kuhnya ta zberigalis prodovolchi zapasi a pid nimi znahodivsya nevelikij loh vilozhenij derevom Na 2 3 yarusah z derev yanimi perekrittyami znahodilis zhitlovi primishennya iz barvnimi tinkovanih stinah Pidloga chetvertogo yarusu bula vikladena polivyanoyu plitkoyu tinkovani stini jmovirno prikrashali freski Prorizi velikih vikon dverej buli dekorovani rizboyu zelenim kamenem glaukonitom Yarus perekrivalo sklepinnya z polivyanoyi cegli palcivki a zovni operizuvala derev yana galereya gurdiciya Verhnij p yatij yarus priznachavsya dlya rozmishennya storozhi i sposterezhennya za okolicyami Jmovirno vezhu zavershuvav nametovij dah Arheologichni doslidzhennyaArheologichni doslidzhennya navkolo vezhi provodilis u rokah 1909 1911 ta 1976 1979 1994 1996 1998 Zgidno z cimi doslidzhennyami HH st na terenah Zaslup ya navkolo vezhi rozmishuvalis poselennya protyagom VI XIV st sho zajmali ploshu do 20 gektar i ne mali ukriplenogo gorodisha Na mezhi HIII XIV st navkolo vezhi jmovirno isnuvali derev yani budivli ale arheologi tak i ne znajshli zalishkiv ukriplen navkolo vezhi GalereyaRuyina vezhi na poch HH st Zalishki vezhi v Belavino 2004 rikDiv takozhKam yanecka vezha Berestejska vezha Vezha u Stolp ye Zamki Polshi perelik DzherelaMogitich I Oboronni vezhi Galickoyi i Volinskoyi zemel HI pochatku XVI st Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 11 Lviv 2000 PosilannyaDoslidzhennya vezhi 5 veresnya 2012 u Wayback Machine pol