Ва (ва: Va, Vo, Wa, Awa) — мова народу ва, що живе на північному сході М'янми та на півдні Китаю.
Ва | |
---|---|
Va | |
Поширена в | М'янма — 500 тис, КНР — 322 тис, Таїланд — 10 тис |
Етнічність | ва |
Носії | 900 тис (2008) |
Писемність | латинка |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | prk - параук |
Діалекти
Виділяють три основних діалекти:
- на діалекті параук розмовляє етнічна група параук-ва, яка проживає на території міста у східній частині штату Шан, на верхів'ї річки Салуїн у північно-східній частині штату Шан в М'янмі, в селищі Менмань повіту Менхай Сішуанбаньна-Дайської автономної префектури; в Ланьцан-Лаху; у повітах Генма-Дай-Ва і , Цан'юань-Ва у південно-західній частині провінції Юньнань у Китаї, а також, ймовірно, на півночі і північному заході Таїланду. У 2000 році народ ва був переселений на території населених пунктів і , у міста , і на північно-заході штату Шан.
- На діалекті во розмовляють народ во-кава, що живе в Китаї (Ланьцан-Лаху; повіти Чженькан і у південно-західній частині провінції Юньнань) і М'янмі (5 сіл населеного пункту штату Шан), і народ бень, також проживає в Китаї.
- Діалектом ава володіє народ з однойменною назвою, що проживає в автономіях Ланьцан-Лаху, Менлянь-Дай-Лаху-Ва та Сімен-Ва у південно-західній частині провінції Юньнань в Китаї.
Писемність
У 1930-ті роки місіонерами була розроблена писемність для мови ва на основі латинської, але широкого розповсюдження вона не отримала: лише 3 % ва володіли цією писемністю на початку 1950-х років.
У 1955 році в Китаї почалася робота по створенню нового алфавіту ва. У березні 1957 року новий змішаний алфавіт для ва був затверджений. Він включав додаткові літери ŋ е ө ɲ.
Однак уже в 1958 році цей алфавіт був замінений алфавітом з 26 стандартними латинськими літерами. Замість ŋ стали писати ng, замість ɲ — ny, замість е — ie, замість ө — o. Цей алфавіт неодноразово уточнювався і використовується в Китаї до цих пір.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
- Ethnologue
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
- Ethnologue
- . Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
- Ethnologue
Література
- Bradley, David. 1994. «East and Southeast Asia.» In Moseley, Christopher, et al. Atlas of the world's languages. London: Routledge.
- Watkins, Justin William. 2002. The phonetics of Wa: experimental phonetics, phonology, orthography and sociolinguistics. Канберра: Pacific Linguistics, Research School of Pacific and Asian Studies, Australian National University.
Посилання
- Параук-ва на Ethnologue
- Параук-ва [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.] на Joshua Project
- У на Ethnologue
- По-кава [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] на Joshua Project
- Ава на Ethnologue
- Ава [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.] на Joshua Project
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Va va Va Vo Wa Awa mova narodu va sho zhive na pivnichnomu shodi M yanmi ta na pivdni Kitayu VaVaPoshirena v M yanma 500 tis KNR 322 tis Tayiland 10 tisEtnichnistvaNosiyi900 tis 2008 PisemnistlatinkaKlasifikaciyaAvstroazijski moviVa dd dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3prk parauk vwa ava wbm voDialektiVidilyayut tri osnovnih dialekti na dialekti parauk rozmovlyaye etnichna grupa parauk va yaka prozhivaye na teritoriyi mista u shidnij chastini shtatu Shan na verhiv yi richki Saluyin u pivnichno shidnij chastini shtatu Shan v M yanmi v selishi Menman povitu Menhaj Sishuanbanna Dajskoyi avtonomnoyi prefekturi v Lancan Lahu u povitah Genma Daj Va i Can yuan Va u pivdenno zahidnij chastini provinciyi Yunnan u Kitayi a takozh jmovirno na pivnochi i pivnichnomu zahodi Tayilandu U 2000 roci narod va buv pereselenij na teritoriyi naselenih punktiv i u mista i na pivnichno zahodi shtatu Shan Na dialekti vo rozmovlyayut narod vo kava sho zhive v Kitayi Lancan Lahu poviti Chzhenkan i u pivdenno zahidnij chastini provinciyi Yunnan i M yanmi 5 sil naselenogo punktu shtatu Shan i narod ben takozh prozhivaye v Kitayi Dialektom ava volodiye narod z odnojmennoyu nazvoyu sho prozhivaye v avtonomiyah Lancan Lahu Menlyan Daj Lahu Va ta Simen Va u pivdenno zahidnij chastini provinciyi Yunnan v Kitayi PisemnistU 1930 ti roki misionerami bula rozroblena pisemnist dlya movi va na osnovi latinskoyi ale shirokogo rozpovsyudzhennya vona ne otrimala lishe 3 va volodili ciyeyu pisemnistyu na pochatku 1950 h rokiv U 1955 roci v Kitayi pochalasya robota po stvorennyu novogo alfavitu va U berezni 1957 roku novij zmishanij alfavit dlya va buv zatverdzhenij Vin vklyuchav dodatkovi literi ŋ e o ɲ Odnak uzhe v 1958 roci cej alfavit buv zaminenij alfavitom z 26 standartnimi latinskimi literami Zamist ŋ stali pisati ng zamist ɲ ny zamist e ie zamist o o Cej alfavit neodnorazovo utochnyuvavsya i vikoristovuyetsya v Kitayi do cih pir Primitki Arhiv originalu za 13 chervnya 2018 Procitovano 12 chervnya 2018 Ethnologue Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 12 chervnya 2018 Ethnologue Arhiv originalu za 13 chervnya 2018 Procitovano 12 chervnya 2018 EthnologueLiteraturaBradley David 1994 East and Southeast Asia In Moseley Christopher et al Atlas of the world s languages London Routledge Watkins Justin William 2002 The phonetics of Wa experimental phonetics phonology orthography and sociolinguistics Kanberra Pacific Linguistics Research School of Pacific and Asian Studies Australian National University PosilannyaParauk va na Ethnologue Parauk va 13 chervnya 2018 u Wayback Machine na Joshua Project U na Ethnologue Po kava 12 chervnya 2018 u Wayback Machine na Joshua Project Ava na Ethnologue Ava 13 chervnya 2018 u Wayback Machine na Joshua Project