Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ватиканська обсерваторія (лат. Specula Vaticana) — астрономічна обсерваторія та науково-дослідний центр католицької церкви, яким керують єзуїти.
| Specula Vaticana | |
|---|---|
 | |
| 41°44′50″ пн. ш. 12°39′02″ сх. д. / 41.74722222224977486° пн. ш. 12.650555555583776979° сх. д.Координати: 41°44′50″ пн. ш. 12°39′02″ сх. д. / 41.74722222224977486° пн. ш. 12.650555555583776979° сх. д. | |
| Країна |  Ватикан |
| Розташування | Кастель-Гандольфо, Італія |
| Організація | Святий Престол |
| Код | 036 |
| Висота | 430 |
| Відкрито | 1578 |
| Сайт: | vaticanobservatory.org |
  Ватиканська обсерваторія Ватиканська обсерваторія (Італія) | |
 Ватиканська обсерваторія у Вікісховищі | |
Перша обсерваторія була створена у Ватикані на Григоріанській вежі для проведення астрономічних досліджень для запровадження григоріанського календаря. Сучасна обсерваторія була заснована папським документом 1891 року «Ut mysticam». 1935 року через яскраве нічне освітлення в Римі обсерваторія була перенесена в папську літню резиденцію в палаці Кастель-Гандольфо, який розташований в Італії за межами Рима, але є екстериторіальною власністю Святого Престолу.
Основним інструментом обсерваторії є Ватиканський телескоп передових технологій, розташований в Аризоні в США, яким керує Дослідницька група Ватиканської обсерваторії і який фінансує благодійний Фонд Ватиканської обсерваторії. Натомість палац Кастель-Гандольфо використовуютья для проведення конференцій, роботи адміністрації та збереження архівів.
Історія
Витоки Ватиканської обсерваторії сягають часу будівництва Григоріанської вежі, яке відбулося між 1578 і 1580 роками, щоб дозволити астрономічні дослідження, необхідні для розробки реформи календаря, бажаної папою Григорієм XIII і затвердженої в 1582 році. Основним інструментом, який використовували, був сонячний годинник, який складався з прямої лінії з білого мармуру, що йшла вздовж підлоги, паралельно напрямку північ-південь і слугувала для вимірювання висоти Сонця опівдні відповідно до пір року.
Однак перші систематичні телескопічні спостереження, проведені в межах Святого Престолу, належать до діяльності [en] єзуїтів. 14 липня 1774 року папа Климент XIV видав документ (motu proprio), наказавши заснувати Папську обсерваторію Римської колегії, яка мала стати першою сучасною обсерваторією в Папській державі. Але проєкти не були продовжені, і лише наприкінці XVIII століття, кардинал [en] побудував вежу висотою близько 38 метрів за кошти Колегії та придбав деякі астрономічні інструменти. Пізніше папа Пій VII під час перебування у Франції придбав для обсерваторії телескопи та точні годинники.
Невідповідність обладнання обсерваторії тогочасним науковим вимогам переконало єзуїта Анджело Секкі спроєктувати нову обсерваторію з чотирма будівлями: для меридіанних спостережень, для великого екваторіалу, для малого екваторіалу Шошауа та для магнітного і метеорологічного кабінетів. Під керівництвом Секкі ватиканська астрономія почала набувати міжнародного значення.
Після об'єднання Італії, із втратою територіального суверенітету Святим Престолом, обсерваторія Римського коледжу опинилась на території італійської держави. Тому виникла потреба надати Ватикану нову структуру для астрономічних спостережень. 1888 року [en] запропонував папі Леву XIII знову відкрити Грегоріанську вежу, побудовану папою Григорієм XII, яка до 1821 року використовувалася для спостережень за небом, а після цього перебувала в занедбаному стані.
Офіційне заснування Ватиканської обсерваторії відбулося з вердиктом (motu proprio) Лева XIII «Ut mysticam» від 14 березня 1891 року, а сам Денца був призначений її першим директором. Обсерваторія була обладнана першим 3,5-метровим поворотним куполом, до якого за кілька років додалися ще три, а також інше сучасне обладнання, придбане коштом пожертв. Через два роки обсерваторія отримала геліограф для фотографування Сонця, розмістивши його на терасі нового крила Ватиканських музеїв (пізніше перенесений на терасу нинішнього монастиря Mater Ecclesiae). 1909 року великий рефрактор був розміщений під 8,8-метровим куполом на вершині вежі.
Серед перших великих наукових проєктів обсерваторії слід зазначити участь в міжнародному проєкті [en], першому фотографічному зоряному атласі. Картографуючи небо, обсерваторія співпрацювала з 21 іншою обсерваторією в усьому світі. Це потребувало оснащення обсерваторії великим телескопом. На вежі Джованні на Леонінських стінах було побудовано 8-метровий обертовий купол. 4 черниці з Інституту [en] в Мілані з 1910 по 1922 рік каталогізували 400 000 зір.
Наприкінці 1920-х років зростаюче освітлення Рима ускладнило астрономічні спостереження. Новий директор обсерваторія, Йохан Штайн, на початку 1930-х років почав пошуки нового місця для обсерваторії, зрештою обравши папський палац в італійському муніципалітеті Кастель-Гандольфо. Приміщення, надане папою Пієм XI, почало діяти як обсерваторія в 1935 році. Новий майданчик обсерваторії був оснащений 8,5-метровим поворотним куполом для нового візуального рефрактора та 8-метровим куполом для сучасного подвійного астрографа, оснащеного спектрографом для астрофізичних досліджень. Також діяли лабораторія спектроскопії для вивчення численних метеоритів, зібраних обсерваторією, і велика бібліотека. 1965 року був встановлений Обчислювальний центр для розміщення комп'ютерів, необхідних для астрофізичних досліджень.
У 1970-х роках та сама проблема, яка змусила обсерваторію переїхати з Рима до Кастель-Гандольфо, повторилася зі збільшенням штучного освітлення в прилеглих до Рима районах. Під керівництвом [en] обсерваторія розпочала пошук місця для нової обсерваторії і зрештою вибрала Тусон у штаті Аризона в США, де Койн був директором обсерваторії Каталіна та [en]Університету Аризони. Відповідно до угоди, укладеної в 1980 році, у Тусоні було створено Дослідницьку групу Ватиканської обсерваторії, яка використовувала наявні в університеті телескопи. Згодом було вирішено розпочати проєкт будівництва окремої обсерваторії. З цією метою у 1987 році було засновано Фонд Ватиканської обсерваторії, щоб координувати кампанію збору коштів, необхідних для реалізації проєкту. 1993 року був урочисто відкритий Ватиканський телескоп передових технологій діаметром 1,83 метри.
Натомість обсерваторію в палаці Кастель-Гандольфо тепер використовують для проведення конференцій, зустрічей, роботи адміністрації та збереження архівів.
Наукові дослідження
Обсерваторію в Кастель-Гандольфо, оснащено чотирма телескопами, зокрема, 40-сантиметровим рефрактором Цайсса 1935 року, подвійним астрографом Цайсса, 60-сантиметровим кассегренівським рефлектором. Хоча ці телескопи все ще частково використовується, сучасні астрономічні спостереження на них вже проводити неможливо через світлове забруднення. В обсерваторії проводять дослідження метеоритів, зокрема для вимірювання їхніх фізичних властивостей, таких як густина, пористість, магнітна сприйнятливість, теплоємність і теплопровідність.
Кожні два роки, починаючи з 1986 року, штаб-квартира Кастель-Гандольфо приймає Літню школу Ватиканської обсерваторії, відкриту для студентів старших курсів і аспірантів з астрономії з усього світу. Обсерваторія також періодично проводить наукові конференції, а також заходи з популяризації науки, відкриті для громадськості.
Частина обсерваторія також знаходиться на віллі Барберіні. Вона містить два куполи. У першому куполі, побудованому в 1941 році, знаходиться телескоп з 33-сантиметровим об'єктивом і фокусною відстанню 343 см, який працював у проєкті [en], а також телескоп-рефрактор з 20-сантиметровим об'єктивом і фокусною відстанню 360 см. Другий купол був побудований в 1954 році для 65-сантиметрового рефлектора.
Основні спостереження обсерваторії проводяться на Ватиканському телескопі передових технологій на горі Грем у США.
Основні напрями наукових досліджень:
- Планетологія, зокрема огляд транснептунових об'єктів, аналіз тіл у поясі астероїдів і пошук навколоземних об'єктів.
- Пошук екзопланет.
- Зоряна астрономія, зокрема фотометрична класифікація зір, визначення періодичності пульсарів, утворення субкарликів, спектроскопія потенційних екзопланет, ідентифікованих місією Кеплер.
- Галактики, особливо зореутворення в еліптичних галактиках, зоряні скупчення та моделювання утворення галактик у космологічній моделі CDM.
- Космологія, особливо моделі інфляції, теорія мультивсесвіту, великомасштабний вплив гравітаційної взаємодії, квантова гравітація та квантова космологія.
Директори
- [it] (1891—1894)
- [it] (1894—1906)
- Йоганн Георг Гаген (1906—1930)
- Йохан Штайн (1930—1951)
- Деніел Джозеф Келлі О'Конелл (1952—1971)
- Патрік Трінор (1971—1978)
- [it] (1978—2006)
- [it] (2006—2015)
- [it], з 2015 року.
Директор обсерваторії автоматично є членом Папської академії наук.
Примітки
- (Maffeo та pp. 5-7).
- (Maffeo та pp. 13-15).
- Sabino Maffeo, Una storia della Specola Vaticana, in (Consolmagno та p. 53)
- Maffeo in (Consolmagno та p. 56)
- Maffeo in (Consolmagno та p. 55)
- Le 4 suore che un secolo fa catalogarono 400 mila stelle. 2 giugno 2016.
- Maffeo in (Consolmagno та pp. 65-67)
- (Consolmagno та p. 112).
- . Архів оригіналу за 19 settembre 2015. Процитовано 19 settembre 2015.
- Villa Barberini.
- . Архів оригіналу за 19 settembre 2015. Процитовано 19 settembre 2015.
- . Архів оригіналу за 19 settembre 2015. Процитовано 19 settembre 2015.
- . Архів оригіналу за 19 settembre 2015. Процитовано 19 settembre 2015.
- . Архів оригіналу за 19 settembre 2015. Процитовано 19 settembre 2015.
- . Архів оригіналу за 19 settembre 2015. Процитовано 19 settembre 2015.
Література
- Guy Joseph Consolmagno. L'infinitamente grande. L'Astronomia e il Vaticano. — Milano : De Agostini, 2008. — .
- Sabino Maffeo. La specola vaticana. Nove papi una missione. — Città del Vaticano : Pubblicazioni della Specola Vaticana, 2001.
Посилання
- Офіційна сторінка
- Specola Vaticana, Catholic Encyclopedia, Robert Appleton Company
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vatikanska observatoriya lat Specula Vaticana astronomichna observatoriya ta naukovo doslidnij centr katolickoyi cerkvi yakim keruyut yezuyiti Vatikanska observatoriyaSpecula VaticanaTeleskop v Kastel Gandolfo Teleskop v Kastel Gandolfo41 44 50 pn sh 12 39 02 sh d 41 74722222224977486 pn sh 12 650555555583776979 sh d 41 74722222224977486 12 650555555583776979 Koordinati 41 44 50 pn sh 12 39 02 sh d 41 74722222224977486 pn sh 12 650555555583776979 sh d 41 74722222224977486 12 650555555583776979Krayina VatikanRoztashuvannya Kastel Gandolfo ItaliyaOrganizaciya Svyatij PrestolKod 036Visota 430Vidkrito 1578Sajt vaticanobservatory orgVatikanska observatoriyaVatikanska observatoriya Italiya Vatikanska observatoriya u Vikishovishi Persha observatoriya bula stvorena u Vatikani na Grigorianskij vezhi dlya provedennya astronomichnih doslidzhen dlya zaprovadzhennya grigorianskogo kalendarya Suchasna observatoriya bula zasnovana papskim dokumentom 1891 roku Ut mysticam 1935 roku cherez yaskrave nichne osvitlennya v Rimi observatoriya bula perenesena v papsku litnyu rezidenciyu v palaci Kastel Gandolfo yakij roztashovanij v Italiyi za mezhami Rima ale ye eksteritorialnoyu vlasnistyu Svyatogo Prestolu Osnovnim instrumentom observatoriyi ye Vatikanskij teleskop peredovih tehnologij roztashovanij v Arizoni v SShA yakim keruye Doslidnicka grupa Vatikanskoyi observatoriyi i yakij finansuye blagodijnij Fond Vatikanskoyi observatoriyi Natomist palac Kastel Gandolfo vikoristovuyutya dlya provedennya konferencij roboti administraciyi ta zberezhennya arhiviv IstoriyaGrigorianska vezha u Vatikani Vitoki Vatikanskoyi observatoriyi syagayut chasu budivnictva Grigorianskoyi vezhi yake vidbulosya mizh 1578 i 1580 rokami shob dozvoliti astronomichni doslidzhennya neobhidni dlya rozrobki reformi kalendarya bazhanoyi papoyu Grigoriyem XIII i zatverdzhenoyi v 1582 roci Osnovnim instrumentom yakij vikoristovuvali buv sonyachnij godinnik yakij skladavsya z pryamoyi liniyi z bilogo marmuru sho jshla vzdovzh pidlogi paralelno napryamku pivnich pivden i sluguvala dlya vimiryuvannya visoti Soncya opivdni vidpovidno do pir roku Odnak pershi sistematichni teleskopichni sposterezhennya provedeni v mezhah Svyatogo Prestolu nalezhat do diyalnosti en yezuyitiv 14 lipnya 1774 roku papa Kliment XIV vidav dokument motu proprio nakazavshi zasnuvati Papsku observatoriyu Rimskoyi kolegiyi yaka mala stati pershoyu suchasnoyu observatoriyeyu v Papskij derzhavi Ale proyekti ne buli prodovzheni i lishe naprikinci XVIII stolittya kardinal en pobuduvav vezhu visotoyu blizko 38 metriv za koshti Kolegiyi ta pridbav deyaki astronomichni instrumenti Piznishe papa Pij VII pid chas perebuvannya u Franciyi pridbav dlya observatoriyi teleskopi ta tochni godinniki Nevidpovidnist obladnannya observatoriyi togochasnim naukovim vimogam perekonalo yezuyita Andzhelo Sekki sproyektuvati novu observatoriyu z chotirma budivlyami dlya meridiannih sposterezhen dlya velikogo ekvatorialu dlya malogo ekvatorialu Shoshaua ta dlya magnitnogo i meteorologichnogo kabinetiv Pid kerivnictvom Sekki vatikanska astronomiya pochala nabuvati mizhnarodnogo znachennya Pislya ob yednannya Italiyi iz vtratoyu teritorialnogo suverenitetu Svyatim Prestolom observatoriya Rimskogo koledzhu opinilas na teritoriyi italijskoyi derzhavi Tomu vinikla potreba nadati Vatikanu novu strukturu dlya astronomichnih sposterezhen 1888 roku en zaproponuvav papi Levu XIII znovu vidkriti Gregoriansku vezhu pobudovanu papoyu Grigoriyem XII yaka do 1821 roku vikoristovuvalasya dlya sposterezhen za nebom a pislya cogo perebuvala v zanedbanomu stani Oficijne zasnuvannya Vatikanskoyi observatoriyi vidbulosya z verdiktom motu proprio Leva XIII Ut mysticam vid 14 bereznya 1891 roku a sam Denca buv priznachenij yiyi pershim direktorom Observatoriya bula obladnana pershim 3 5 metrovim povorotnim kupolom do yakogo za kilka rokiv dodalisya she tri a takozh inshe suchasne obladnannya pridbane koshtom pozhertv Cherez dva roki observatoriya otrimala geliograf dlya fotografuvannya Soncya rozmistivshi jogo na terasi novogo krila Vatikanskih muzeyiv piznishe perenesenij na terasu ninishnogo monastirya Mater Ecclesiae 1909 roku velikij refraktor buv rozmishenij pid 8 8 metrovim kupolom na vershini vezhi Sered pershih velikih naukovih proyektiv observatoriyi slid zaznachiti uchast v mizhnarodnomu proyekti en pershomu fotografichnomu zoryanomu atlasi Kartografuyuchi nebo observatoriya spivpracyuvala z 21 inshoyu observatoriyeyu v usomu sviti Ce potrebuvalo osnashennya observatoriyi velikim teleskopom Na vezhi Dzhovanni na Leoninskih stinah bulo pobudovano 8 metrovij obertovij kupol 4 chernici z Institutu en v Milani z 1910 po 1922 rik katalogizuvali 400 000 zir Naprikinci 1920 h rokiv zrostayuche osvitlennya Rima uskladnilo astronomichni sposterezhennya Novij direktor observatoriya Johan Shtajn na pochatku 1930 h rokiv pochav poshuki novogo miscya dlya observatoriyi zreshtoyu obravshi papskij palac v italijskomu municipaliteti Kastel Gandolfo Primishennya nadane papoyu Piyem XI pochalo diyati yak observatoriya v 1935 roci Novij majdanchik observatoriyi buv osnashenij 8 5 metrovim povorotnim kupolom dlya novogo vizualnogo refraktora ta 8 metrovim kupolom dlya suchasnogo podvijnogo astrografa osnashenogo spektrografom dlya astrofizichnih doslidzhen Takozh diyali laboratoriya spektroskopiyi dlya vivchennya chislennih meteoritiv zibranih observatoriyeyu i velika biblioteka 1965 roku buv vstanovlenij Obchislyuvalnij centr dlya rozmishennya komp yuteriv neobhidnih dlya astrofizichnih doslidzhen U 1970 h rokah ta sama problema yaka zmusila observatoriyu pereyihati z Rima do Kastel Gandolfo povtorilasya zi zbilshennyam shtuchnogo osvitlennya v prileglih do Rima rajonah Pid kerivnictvom en observatoriya rozpochala poshuk miscya dlya novoyi observatoriyi i zreshtoyu vibrala Tuson u shtati Arizona v SShA de Kojn buv direktorom observatoriyi Katalina ta en Universitetu Arizoni Vidpovidno do ugodi ukladenoyi v 1980 roci u Tusoni bulo stvoreno Doslidnicku grupu Vatikanskoyi observatoriyi yaka vikoristovuvala nayavni v universiteti teleskopi Zgodom bulo virisheno rozpochati proyekt budivnictva okremoyi observatoriyi Z ciyeyu metoyu u 1987 roci bulo zasnovano Fond Vatikanskoyi observatoriyi shob koordinuvati kampaniyu zboru koshtiv neobhidnih dlya realizaciyi proyektu 1993 roku buv urochisto vidkritij Vatikanskij teleskop peredovih tehnologij diametrom 1 83 metri Natomist observatoriyu v palaci Kastel Gandolfo teper vikoristovuyut dlya provedennya konferencij zustrichej roboti administraciyi ta zberezhennya arhiviv Naukovi doslidzhennyaRefraktor Cajssa Observatoriyu v Kastel Gandolfo osnasheno chotirma teleskopami zokrema 40 santimetrovim refraktorom Cajssa 1935 roku podvijnim astrografom Cajssa 60 santimetrovim kassegrenivskim reflektorom Hocha ci teleskopi vse she chastkovo vikoristovuyetsya suchasni astronomichni sposterezhennya na nih vzhe provoditi nemozhlivo cherez svitlove zabrudnennya V observatoriyi provodyat doslidzhennya meteoritiv zokrema dlya vimiryuvannya yihnih fizichnih vlastivostej takih yak gustina poristist magnitna sprijnyatlivist teployemnist i teploprovidnist Kozhni dva roki pochinayuchi z 1986 roku shtab kvartira Kastel Gandolfo prijmaye Litnyu shkolu Vatikanskoyi observatoriyi vidkritu dlya studentiv starshih kursiv i aspirantiv z astronomiyi z usogo svitu Observatoriya takozh periodichno provodit naukovi konferenciyi a takozh zahodi z populyarizaciyi nauki vidkriti dlya gromadskosti Observatoriya na villi BarberiniVatikanskij teleskop peredovih tehnologij u SShA Chastina observatoriya takozh znahoditsya na villi Barberini Vona mistit dva kupoli U pershomu kupoli pobudovanomu v 1941 roci znahoditsya teleskop z 33 santimetrovim ob yektivom i fokusnoyu vidstannyu 343 sm yakij pracyuvav u proyekti en a takozh teleskop refraktor z 20 santimetrovim ob yektivom i fokusnoyu vidstannyu 360 sm Drugij kupol buv pobudovanij v 1954 roci dlya 65 santimetrovogo reflektora Osnovni sposterezhennya observatoriyi provodyatsya na Vatikanskomu teleskopi peredovih tehnologij na gori Grem u SShA Osnovni napryami naukovih doslidzhen Planetologiya zokrema oglyad transneptunovih ob yektiv analiz til u poyasi asteroyidiv i poshuk navkolozemnih ob yektiv Poshuk ekzoplanet Zoryana astronomiya zokrema fotometrichna klasifikaciya zir viznachennya periodichnosti pulsariv utvorennya subkarlikiv spektroskopiya potencijnih ekzoplanet identifikovanih misiyeyu Kepler Galaktiki osoblivo zoreutvorennya v eliptichnih galaktikah zoryani skupchennya ta modelyuvannya utvorennya galaktik u kosmologichnij modeli CDM Kosmologiya osoblivo modeli inflyaciyi teoriya multivsesvitu velikomasshtabnij vpliv gravitacijnoyi vzayemodiyi kvantova gravitaciya ta kvantova kosmologiya Direktori it 1891 1894 it 1894 1906 Jogann Georg Gagen 1906 1930 Johan Shtajn 1930 1951 Deniel Dzhozef Kelli O Konell 1952 1971 Patrik Trinor 1971 1978 it 1978 2006 it 2006 2015 it z 2015 roku Direktor observatoriyi avtomatichno ye chlenom Papskoyi akademiyi nauk Primitki Maffeo ta pp 5 7 Maffeo ta pp 13 15 Sabino Maffeo Una storia della Specola Vaticana in Consolmagno ta p 53 Maffeo in Consolmagno ta p 56 Maffeo in Consolmagno ta p 55 Le 4 suore che un secolo fa catalogarono 400 mila stelle 2 giugno 2016 Maffeo in Consolmagno ta pp 65 67 Consolmagno ta p 112 Arhiv originalu za 19 settembre 2015 Procitovano 19 settembre 2015 Villa Barberini Arhiv originalu za 19 settembre 2015 Procitovano 19 settembre 2015 Arhiv originalu za 19 settembre 2015 Procitovano 19 settembre 2015 Arhiv originalu za 19 settembre 2015 Procitovano 19 settembre 2015 Arhiv originalu za 19 settembre 2015 Procitovano 19 settembre 2015 Arhiv originalu za 19 settembre 2015 Procitovano 19 settembre 2015 LiteraturaGuy Joseph Consolmagno L infinitamente grande L Astronomia e il Vaticano Milano De Agostini 2008 ISBN 978 88 418 5972 8 Sabino Maffeo La specola vaticana Nove papi una missione Citta del Vaticano Pubblicazioni della Specola Vaticana 2001 PosilannyaOficijna storinka Specola Vaticana Catholic Encyclopedia Robert Appleton Company