Ватермаль Буафор також Ватермал Босфорде нід Watermaal Bosvoorde МФА ˈwaːtərmaːl ˈbɔsfoːrdə фр Watermael Boitsfort МФА w

Ватермаль-Буафор, також Ватермал-Босфорде (нід. Watermaal-Bosvoorde МФА: [ˈwaːtərmaːl ˈbɔsfoːrdə] , фр. Watermael-Boitsfort МФА: [wɑteʁmɑl bwɑˈfɔʁ]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 12,93 км ². Населення становить 24249 осіб (2011 рік).

Ватермаль-Буафор

нід. Watermaal-Bosvoorde
фр. Watermael-Boitsfort

Ратуша в комуні Ватермаль-Буафор.

^d	^d

Координати ^{H G O}

Країна

Бельгія

Регіон

Брюссельський столичний регіон

Межує з

*сусідні нас. пункти*
Іксель, Брюссель, Одергем, Сінт-Генезіус-Роде, Хуіларт, Оверейсе, Уккел ^?

Бургомістр

Март Пейфа (фр. Martine Payfa (станом на 2012 рік)

Перша згадка

1132

Площа

12,93 км²

Офіційна мова

французька і нідерландська

Населення

24249 (2011)

Густота населення

1,9 осіб/км²

Національний склад

фламандці, валлони

Катойконім

нід. Watermaal-Bosvoordenaar

Міста-побратими

02

1170

Код Головної дирекції
статистики і економічної
інформації федерального
уряду Бельгії

21017

GeoNames

2783979

OSM

r58264 ·R

Офіційний сайт

(нід.), (фр.) (фр.) (нід.)

Ватермаль-Буафор

Ватермаль-Буафор (Бельгія)

Ватермаль-Буафор

Ватермаль-Буафор (Брюссельський столичний регіон)

Ватермаль-Буафор у Вікісховищі

Ватермаль-Буафор на карті Брюсельського столичного регіону.

Назва

Комуна Ватермаль-Буафор була утворена об'єднанням двох самостійних населених пунктів — Ватермаль і Буафор. Ватермаль вперше згадується у хроніках 888 року, а Boitsfort — 1227 року

В історичних документах трапляються різноманітні варіанти написання назви поселення Ватермаль: Wactarmala (888, 966), VUatermala (966),, Watremale (1138, 1191), Watermale (1162, 1180, 1221), Watermala (1222), Watermalle (1271).

У сучасній голландській мові назва Ватермаль пишеться Watermaal, у французькій мові — Watermael.

На думку бельгійського історика і архівіста 19 століття А. Вотера (фр. ^[fr]), слово Watermael походить від Wactarmala, що складається з двох германських слів: wachter (сторож, охоронець) та mal (місце судочинства). За іншою версією, слово Ватермаль утворено зі слів water (вода) і mahl (місце судочинства).

Бельгійський мовознавець 20 сторіччя М. Гісселінг (нід. ^[nl], фр. ^[fr]) висловив думку про те, що назва походить від слова «вода».

Походження назви Босфорде у голландському варіанті (Bosvoorde) або Буафор у франузькому варіанті (Boitsfort) є ще менш визначеним. М. Гісселінг пише про її германське походження від слів Baldos (родовий відмінок власного імені Baldo) і jurdu (брід, переправа, місце, де можна перейти річку або ручай).

Географія

Комуна розташована на півдні Брюссельського столичного регіону. 58 % території комуни займає північна частина Суаньського лісу.

Історія

Ватермаль і Буафор (Босфорде) виникли як два окремих села, Ватермаль — на півночі, а Буафор — на півдні щодо один одного. Перша згадка про Ватермаль припадає на 888 рік, а про Буафор — 1227 рік. Села були розділені поміж собою полем. Однак вони були пов'язані у релігійних питаннях. Обидва села разом з селом Одергем належали до єдиної церкви Святого Климента (Saint-Clément), названої на честь Климента І. Церкву, розташовану у Ватермалі, було збудовано у 10 або 11 столітті.

У 13 або 14 столітті місцеві жителі побудували греблі на місцевих річках для створення ставків, у яких ловили рибу й продавали її у Брюсселі. Місцеві мисливські угіддя, що належали герцогам Брабанту, були відомі по всій західній Європі до середини 18 століття.

Населення

Джерело: INS — De: з 1846 по 1970 роки 1846 населення на 31 грудня, з 1981 року — населення на 1 січня
Джерело: бельгійське Головне управління статистики

Див. також

Посилання

Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.
Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 1050 [1] [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.] [2]
Histoire des environs de Bruxelles, Alphonse Wauters, Bruxelles, 1855. P. 336. [3]
Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 169. [4] [ 22 вересня 2011 у Wayback Machine.]
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Це незавершена стаття з географії Бельгії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Statbel-1] Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.

[HDB-2] Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.

[MG-3] Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 1050 [1] [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.] [2]

[AW-4] Histoire des environs de Bruxelles, Alphonse Wauters, Bruxelles, 1855. P. 336. [3]

[5] Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 169. [4] [ 22 вересня 2011 у Wayback Machine.]

[6] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()