Сергі́й Тимофі́йович Варун-Секрет (* 1 вересня 1868 — † 30 квітня 1962) — громадський діяч і політик Російської імперії, депутат Державної думи Російської імперії від Херсонської губернії, старший товариш (тобто заступник) голови IV Державної думи, Єлисаветградський повітовий комісар Тимчасового уряду, за часів Гетьманату — товариш міністра внутрішніх справ.
Сергій Тимофійович Варун-Секрет | |
---|---|
Народився | 1 вересня 1868 Херсонська губернія, Російська імперія |
Помер | 30 квітня 1962 (93 роки) Париж, Франція |
Поховання | Кормей-ан-Паризі, регіон Іль-де-Франс, Франція |
Громадянство | Російська імперія → УНР → Франція |
Національність | українець |
Діяльність | політик |
Alma mater | Петровський Полтавський кадетський корпус |
Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] |
Військове звання | корнет |
|
Життєпис
Православний, з потомствених дворян Херсонської губернії. Землевласник Єлисаветградського повіту (1870 десятин родового маєтку при селі Софіївці (?Тарасівці) Татарівської волості і 1004 десятини купленої землі при селі Єлисаветівці Маловисківської волості). Мав двох братів, кадрових офіцерів РІА: Володимир (?—1973), ротмістр 6-го Клястицького гусарського полку, учасник Білого руху, і Георгій (1870—1942), полковник того ж полку, учасник Білого руху.
Закінчив гімназію, Петровський Полтавський кадетський корпус та 1888 — по 1-му розряду, звідки був випущений корнетом в 21-й Білоруський драгунський полк. З 1890 року у відставці, проживав у своїй садибі в Єлисаветградському повіті, займався сільським господарством та громадською діяльністю.
В 1898—1913 роках — гласний Єлисаветградського та з 1902 — Херсонського губернського земств. В 1898—1906 — почесний мировий суддя по Єлисаветградському повіту. В 1899—1904 роках — земський начальник 8-го участка Єлисаветградського повіту, в 1904—1906 — голова Єлисаветградської волосної земської управи. У квітні 1906 обраний до І Державної думи від Херсонської губернії з'їздом землевласників. Був близький до мирнооновленців. Підписав законопроєкт про амністію, виступав по аграрному питанню та щодо перевірки прав 4-го відділу Думи в Бессарабській губернії. Входив до складу розрахунково-позичкового товариства Єлисаветградського відділу Державного банку по сільськогосподарських кредитах.
Депутат Державної думи від Херсонської губернії І, ІІ та IV скликань.
У лютому 1907 року переобраний в ІІ Державну думу від зібрання землевласників, прилучився до фракції «Союзу 17 жовтня»; був у складі комісій продовольчої та рахункової при обранні товариша секретаря Думи. Після розпуску другого скликання Думи перебував на земській роботі, одночасно — Єлисаветградський повітовий предводитель дворянства в 1907—1910 роках, з 1907 — почесний мировий суддя; входив до складу Ради по справах місцевого дворянства. 1911 року знову обраний головою Єлисаветградської повітової земської управи (займав цю посаду до 1917 р.), з того ж таки 1911 — титулярний радник.
Жовтнем 1912 знову обраний до IV Державної думи від з'їзду землевласників, один із керівників фракції «Союз 17 жовтня», після її розколу в грудні 1913 — у фракції Земців-октябристів. 26 листопада 1913 обраний старшим товаришем (заступником) голови Думи. Голова Земської групи; член Президії Думи, також входив до Прогресивного блоку. Після виступу Павла Мілюкова 1 листопада 1916 року покинув посаду товариша голови 1-го відділу Думи, а 3 листопада склав із себе обов'язки старшого товариша голови Думи.
Після Лютневої революції 10 березня 1917 року призначений Єлисаветградським повітовим комісаром Тимчасового уряду.
Після Жовтневого перевороту, якого не сприйняв, проживав у Києві. За часів Гетьманату — товариш міністра внутрішніх справ.
18 (5) вересня 1918 року відбулася нарада під головуванням товариша міністра внутрішніх справ Варун-Секрета для з'ясування питання щодо часткової евакуації урядових, громадських та приватних установ з Києва. Брали участь представники усіх міністерств, розглянуто питання про визначення мети, структури та компетенції комісії й напрацювання невідкладних заходів щодо розвантаження міста, ухвалено в першу чергу обмежити в'їзд до Києва. Міністерствам та приватним установам доручалося самостійно визначити, які установи евакуювати треба в першу чергу, та які приміщення потрібні для них на новому місці.
1919 року емігрував в Югославію, згодом у Францію. В 1921 році був одним з організаторів Російської націонал-демократичної партії, в березні 1922 головував на Російському монархічному з'їзді в Берліні. Учасник роботи Російського емігрантського національного центру в Франції. В 1948 р. займався організацією Виборчого комітету по організації представництва російської еміграції у Франції. Останні роки життя був пенсіонером Російського дому в Кормей-ан-Паризі. Був одружений, мав четверо дітей.
Похований у передмісті Парижа Кормей-ан-Паризі.
Джерела
- Інститут історії України [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Варун-Секрет Сергій Тимофійович [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergi j Timofi jovich Varun Sekret 1 veresnya 1868 30 kvitnya 1962 gromadskij diyach i politik Rosijskoyi imperiyi deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi vid Hersonskoyi guberniyi starshij tovarish tobto zastupnik golovi IV Derzhavnoyi dumi Yelisavetgradskij povitovij komisar Timchasovogo uryadu za chasiv Getmanatu tovarish ministra vnutrishnih sprav Sergij Timofijovich Varun SekretNarodivsya1 veresnya 1868 1868 09 01 Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer30 kvitnya 1962 1962 04 30 93 roki Parizh FranciyaPohovannyaKormej an Parizi region Il de Frans FranciyaGromadyanstvoRosijska imperiya UNR FranciyaNacionalnistukrayinecDiyalnistpolitikAlma materPetrovskij Poltavskij kadetskij korpusPosadadeputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d Vijskove zvannyakornet Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPravoslavnij z potomstvenih dvoryan Hersonskoyi guberniyi Zemlevlasnik Yelisavetgradskogo povitu 1870 desyatin rodovogo mayetku pri seli Sofiyivci Tarasivci Tatarivskoyi volosti i 1004 desyatini kuplenoyi zemli pri seli Yelisavetivci Maloviskivskoyi volosti Mav dvoh brativ kadrovih oficeriv RIA Volodimir 1973 rotmistr 6 go Klyastickogo gusarskogo polku uchasnik Bilogo ruhu i Georgij 1870 1942 polkovnik togo zh polku uchasnik Bilogo ruhu Zakinchiv gimnaziyu Petrovskij Poltavskij kadetskij korpus ta 1888 po 1 mu rozryadu zvidki buv vipushenij kornetom v 21 j Biloruskij dragunskij polk Z 1890 roku u vidstavci prozhivav u svoyij sadibi v Yelisavetgradskomu poviti zajmavsya silskim gospodarstvom ta gromadskoyu diyalnistyu V 1898 1913 rokah glasnij Yelisavetgradskogo ta z 1902 Hersonskogo gubernskogo zemstv V 1898 1906 pochesnij mirovij suddya po Yelisavetgradskomu povitu V 1899 1904 rokah zemskij nachalnik 8 go uchastka Yelisavetgradskogo povitu v 1904 1906 golova Yelisavetgradskoyi volosnoyi zemskoyi upravi U kvitni 1906 obranij do I Derzhavnoyi dumi vid Hersonskoyi guberniyi z yizdom zemlevlasnikiv Buv blizkij do mirnoonovlenciv Pidpisav zakonoproyekt pro amnistiyu vistupav po agrarnomu pitannyu ta shodo perevirki prav 4 go viddilu Dumi v Bessarabskij guberniyi Vhodiv do skladu rozrahunkovo pozichkovogo tovaristva Yelisavetgradskogo viddilu Derzhavnogo banku po silskogospodarskih kreditah Deputat Derzhavnoyi dumi vid Hersonskoyi guberniyi I II ta IV sklikan U lyutomu 1907 roku pereobranij v II Derzhavnu dumu vid zibrannya zemlevlasnikiv priluchivsya do frakciyi Soyuzu 17 zhovtnya buv u skladi komisij prodovolchoyi ta rahunkovoyi pri obranni tovarisha sekretarya Dumi Pislya rozpusku drugogo sklikannya Dumi perebuvav na zemskij roboti odnochasno Yelisavetgradskij povitovij predvoditel dvoryanstva v 1907 1910 rokah z 1907 pochesnij mirovij suddya vhodiv do skladu Radi po spravah miscevogo dvoryanstva 1911 roku znovu obranij golovoyu Yelisavetgradskoyi povitovoyi zemskoyi upravi zajmav cyu posadu do 1917 r z togo zh taki 1911 titulyarnij radnik Zhovtnem 1912 znovu obranij do IV Derzhavnoyi dumi vid z yizdu zemlevlasnikiv odin iz kerivnikiv frakciyi Soyuz 17 zhovtnya pislya yiyi rozkolu v grudni 1913 u frakciyi Zemciv oktyabristiv 26 listopada 1913 obranij starshim tovarishem zastupnikom golovi Dumi Golova Zemskoyi grupi chlen Prezidiyi Dumi takozh vhodiv do Progresivnogo bloku Pislya vistupu Pavla Milyukova 1 listopada 1916 roku pokinuv posadu tovarisha golovi 1 go viddilu Dumi a 3 listopada sklav iz sebe obov yazki starshogo tovarisha golovi Dumi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 10 bereznya 1917 roku priznachenij Yelisavetgradskim povitovim komisarom Timchasovogo uryadu Pislya Zhovtnevogo perevorotu yakogo ne sprijnyav prozhivav u Kiyevi Za chasiv Getmanatu tovarish ministra vnutrishnih sprav 18 5 veresnya 1918 roku vidbulasya narada pid golovuvannyam tovarisha ministra vnutrishnih sprav Varun Sekreta dlya z yasuvannya pitannya shodo chastkovoyi evakuaciyi uryadovih gromadskih ta privatnih ustanov z Kiyeva Brali uchast predstavniki usih ministerstv rozglyanuto pitannya pro viznachennya meti strukturi ta kompetenciyi komisiyi j napracyuvannya nevidkladnih zahodiv shodo rozvantazhennya mista uhvaleno v pershu chergu obmezhiti v yizd do Kiyeva Ministerstvam ta privatnim ustanovam doruchalosya samostijno viznachiti yaki ustanovi evakuyuvati treba v pershu chergu ta yaki primishennya potribni dlya nih na novomu misci 1919 roku emigruvav v Yugoslaviyu zgodom u Franciyu V 1921 roci buv odnim z organizatoriv Rosijskoyi nacional demokratichnoyi partiyi v berezni 1922 golovuvav na Rosijskomu monarhichnomu z yizdi v Berlini Uchasnik roboti Rosijskogo emigrantskogo nacionalnogo centru v Franciyi V 1948 r zajmavsya organizaciyeyu Viborchogo komitetu po organizaciyi predstavnictva rosijskoyi emigraciyi u Franciyi Ostanni roki zhittya buv pensionerom Rosijskogo domu v Kormej an Parizi Buv odruzhenij mav chetvero ditej Pohovanij u peredmisti Parizha Kormej an Parizi DzherelaInstitut istoriyi Ukrayini 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Varun Sekret Sergij Timofijovich 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros