Варварівський район — адміністративно-територіальна одиниця Української Радянської Соціалістичної Республіки, що існувала в 1923—1930 та 1935—1962 роках у складі Миколаївської округи, Одеської та Миколаївської областей. Районний центр — смт Варварівка, що лежало за 4 кілометри від м. Миколаїв. Площа території — 1 400 км² (станом на 1962 р.).
Варварівський район | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | СРСР ( УРСР) |
Округа/Область: | Миколаївська округа Одеська область Миколаївська область |
Утворений: | 7 березня 1923 року |
Ліквідований: | 30 грудня 1962 року |
Населення: | 44 549 (1939) |
Площа: | 1400 км² |
Густота населення: | 23,6 осіб/км² |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | смт Варварівка |
Кількість селищних рад: | 1 (1946) |
Кількість сільських рад: | 14 (1946) |
Кількість смт: | 1 |
Кількість сіл: | 22 |
Кількість селищ: | 10 |
Кількість хуторів: | 28 |
Районна влада |
Населення
Відповідно до результатів перепису населення 1926 року, в районі проживало 23 149 осіб, з них (у відсотках до загальної кількости): українці — 90,1, росіяни — 4,3, німці — 2,9, болгари — 1, євреї та поляки — по 0,4, білоруси — 0,2, молдовани — 0,1. За іншими даними — 25 991 особа.
За статистичними даними 1925 року, з урахуванням приросту, в першому кварталі 1926 року приблизна кількість населення становила 25 027 осіб, з них — 12 896 жінок. Густота населення — 23,6 особи/км².
За даними перепису населення СРСР 1939 року кількість населення району становила 44 549 осіб, з них українців — 28 223, росіян — 2 891, білорусів — 403, узбеків — 28, німців — 11 877, євреїв — 410, болгарів — 173, інших — 544.
Історія та адміністративний устрій
Утворений 7 березня 1923 року, відповідно до постанови ВУЦВК з Андріївської, Велико-Корениської, Варварівської, Весело-Кутської, Зульцької, Йоганенстальської, Карлсруївської, Катеринентальської, Кир'яківської, Ковалівської, Корольовської, Ландауської, Нечаянської, Ново-Богданівської, Петрівської (Хутірської), Тернуватської та Трихатської сільських рад Варварівської, Ландауської, Петрівської та частини Нечаївської волостей ліквідованого цією ж постановою Миколаївського повіту Одеської губернії.
30 квітня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР, Зульцьку, Йоганенстальську, Карлсруеську, Катеринентальську, Ландауську та Шпеєрівську сільські ради було передано до складу новоствореного Ландауського району Миколаївської округи. 9 вересня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР, в складі району утворені Корольово-Шуринська та Петрівська (Солониська) (розділено Корольовську сільраду), Корчинська, Мало-Корениська, Ново-Григорівська сільські ради.
Станом на 17 грудня 1926 року район входив до складу Миколаївської округи, до складу району входили Андріївська, Велико-Корениська, Варварівська, Весело-Кутська, Кир'яківська, Ковалівська, Корольово-Шуринська, Корчинська, Мало-Корениська, Нечаянська, Ново-Богданівська, Ново-Григорівська, Петрівська (Хутірська), Петрівська (Солониська), Терноватська та Трихатська сільські ради, що підпорядковували 96 населених пунктів: містечко Варварівку, 18 сіл, 62 хутори, 10 селищ, колонію, слободу та 3 залізничні станції. Територія району становила 1 049,56 км².
Район ліквідовано 15 вересня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»; Великокоренихську, Варварівську, Весело-Кутську, Кир'яківську, Мало-Коренихську, Нечаянську, Ново-Богданівську, Ново-Григорівську, Петровську (Хуторську), Петровську (Солонихську) та Шурівську сільські ради підпорядковано до Миколаївської міської ради, Андріївську, Ковалівську, Корчинську, Терноватську та Трихатську сільські ради передано до складу Ново-Одеського району.
Відновлений 17 лютого 1935 року у складі Одеської області, відповідно до постанови Президії ВУЦВК «Про склад нових адміністративних районів Одеської області», з Варварівської, Велико-Корениської, Ново-Богданівської, Корольово-Шуринської, Кир'яківської, Петров-Солониської, Ново-Григор'ївської, Весело-Кутської, Нечаянської, Хуторо-Петрівської, Мало-Корениської сільських рад приміської смуги Миколаївської міської ради та Андріївської, Ковалівської, Корчинської, Терноватської і Трихатської сільських рад Ново-Одеського району.
22 вересня 1937 року, відповідно до постанови ЦВК СРСР «Про розділення Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку й Кам'янець-Подільську і Одеської — на Одеську й Миколаївську», район увійшов до складу новоствореної Миколаївської області.
8 серпня 1945 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про розукрупнення Варварівського і Тилігуло-Березанського районів, Миколаївської області, та утворення Широколанівського району в складі Миколаївської області», Карло-Лібкнехтівську сільську раду перейменовано на Широколанівську; Андріївську, Зульцівську, Йоганенстальську, Карлосруївську, Катериненстальську, Ковалівську, Корчинську, Тернуватську та Широколанівську сільські ради передано до складу новоствореного Широколанівського району Миколаївської області.
Станом на 1 вересня 1946 року площа території району складала 1 000 км²; до складу району входили 1 селищна () та 14 сільських рад (Великокорениська, Веселокутська, Кір'яківська, Криничанська, Малокорениська, Нечаянська, Ново-Богданівська, Ново-Григорівська, Новоселівська, Петрово-Солониська, Сливинська, Трихатська, Хуторо-Петрівська та Шуринська), в підпорядкуванні котрих перебував 61 населений пункт: селище міського типу, 22 села, 10 селищ та 28 хуторів.
7 червня 1957 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР, до складу району було передано частину сільських рад ліквідованого Широколанівського району.
Станом на 1 березня 1960 року територія району становила 1 410 км²; до складу району входили 2 селищні (Варварівська та ) та 8 сільських (Кір'яківська, Ковалівська, Кривобалківська, Криничанська, Нечаянська, Ново-Богданівська, Петрівської та Степівської) рад, що об'єднували 2 селища міського типу та 61 сільський населений пункт (51 село та 10 селищ).
20 січня 1961 року, відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради, смт Варварівка включене до складу міської смуги Миколаєва, Центрального району міста.
У 1962 році територія району налічувала 1 400 км²; до складу району входила селищна (Великокорениська) та 8 сільських (Кир'яківська, Ковалівська, Кривобалківська, Криничанська, Нечаянська, Новобогданівська, Петрівська та Улянівська) рад, котрим підпорядковувались селище міського типу (Велика Корениха) та 61 сільський населений пункт.
Ліквідований відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР» від 30 грудня 1962 року; сільські ради району включено до складу новоствореного Миколаївського району Миколаївської області.
Примітки
- . https://datatowel.in.ua/. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 13 червня 2021.
- (PDF). http://mk.archives.gov.ua/. с. 6. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2022. Процитовано 15 червня 2021.
- (PDF). http://history.org.ua/. с. 1. Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 15 березня 2023.
- (PDF). http://mk.archives.gov.ua/ (російська) . с. 24, 27-30. Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- . http://elib.shpl.ru/ (російська) . с. 3-7. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 13 червня 2021.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. https://archive.org/. 1947. с. 351, 356. Процитовано 13 червня 2021.
- . http://mk.archives.gov.ua/. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
- (PDF). http://mk.archives.gov.ua/. с. 7, 14-15. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
- (PDF). http://mk.archives.gov.ua/. с. 134, 137. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2022. Процитовано 15 червня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varvarivskij rajon administrativno teritorialna odinicya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki sho isnuvala v 1923 1930 ta 1935 1962 rokah u skladi Mikolayivskoyi okrugi Odeskoyi ta Mikolayivskoyi oblastej Rajonnij centr smt Varvarivka sho lezhalo za 4 kilometri vid m Mikolayiv Plosha teritoriyi 1 400 km stanom na 1962 r Varvarivskij rajon Osnovni dani Krayina SRSR URSR Okruga Oblast Mikolayivska okruga Odeska oblast Mikolayivska oblast Utvorenij 7 bereznya 1923 roku Likvidovanij 30 grudnya 1962 roku Naselennya 44 549 1939 Plosha 1400 km Gustota naselennya 23 6 osib km Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr smt Varvarivka Kilkist selishnih rad 1 1946 Kilkist silskih rad 14 1946 Kilkist smt 1 Kilkist sil 22 Kilkist selish 10 Kilkist hutoriv 28 Rajonna vladaNaselennyaVidpovidno do rezultativ perepisu naselennya 1926 roku v rajoni prozhivalo 23 149 osib z nih u vidsotkah do zagalnoyi kilkosti ukrayinci 90 1 rosiyani 4 3 nimci 2 9 bolgari 1 yevreyi ta polyaki po 0 4 bilorusi 0 2 moldovani 0 1 Za inshimi danimi 25 991 osoba Za statistichnimi danimi 1925 roku z urahuvannyam prirostu v pershomu kvartali 1926 roku priblizna kilkist naselennya stanovila 25 027 osib z nih 12 896 zhinok Gustota naselennya 23 6 osobi km Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku kilkist naselennya rajonu stanovila 44 549 osib z nih ukrayinciv 28 223 rosiyan 2 891 bilorusiv 403 uzbekiv 28 nimciv 11 877 yevreyiv 410 bolgariv 173 inshih 544 Istoriya ta administrativnij ustrijUtvorenij 7 bereznya 1923 roku vidpovidno do postanovi VUCVK z Andriyivskoyi Veliko Koreniskoyi Varvarivskoyi Veselo Kutskoyi Zulckoyi Joganenstalskoyi Karlsruyivskoyi Katerinentalskoyi Kir yakivskoyi Kovalivskoyi Korolovskoyi Landauskoyi Nechayanskoyi Novo Bogdanivskoyi Petrivskoyi Hutirskoyi Ternuvatskoyi ta Trihatskoyi silskih rad Varvarivskoyi Landauskoyi Petrivskoyi ta chastini Nechayivskoyi volostej likvidovanogo ciyeyu zh postanovoyu Mikolayivskogo povitu Odeskoyi guberniyi 30 kvitnya 1925 roku vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK USRR Zulcku Joganenstalsku Karlsruesku Katerinentalsku Landausku ta Shpeyerivsku silski radi bulo peredano do skladu novostvorenogo Landauskogo rajonu Mikolayivskoyi okrugi 9 veresnya 1925 roku vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK USRR v skladi rajonu utvoreni Korolovo Shurinska ta Petrivska Soloniska rozdileno Korolovsku silradu Korchinska Malo Koreniska Novo Grigorivska silski radi Stanom na 17 grudnya 1926 roku rajon vhodiv do skladu Mikolayivskoyi okrugi do skladu rajonu vhodili Andriyivska Veliko Koreniska Varvarivska Veselo Kutska Kir yakivska Kovalivska Korolovo Shurinska Korchinska Malo Koreniska Nechayanska Novo Bogdanivska Novo Grigorivska Petrivska Hutirska Petrivska Soloniska Ternovatska ta Trihatska silski radi sho pidporyadkovuvali 96 naselenih punktiv mistechko Varvarivku 18 sil 62 hutori 10 selish koloniyu slobodu ta 3 zaliznichni stanciyi Teritoriya rajonu stanovila 1 049 56 km Rajon likvidovano 15 veresnya 1930 roku vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK USRR vid 2 veresnya 1930 roku Pro likvidaciyu okrug ta perehid na dvostupnevu sistemu upravlinnya Velikokorenihsku Varvarivsku Veselo Kutsku Kir yakivsku Malo Korenihsku Nechayansku Novo Bogdanivsku Novo Grigorivsku Petrovsku Hutorsku Petrovsku Solonihsku ta Shurivsku silski radi pidporyadkovano do Mikolayivskoyi miskoyi radi Andriyivsku Kovalivsku Korchinsku Ternovatsku ta Trihatsku silski radi peredano do skladu Novo Odeskogo rajonu Vidnovlenij 17 lyutogo 1935 roku u skladi Odeskoyi oblasti vidpovidno do postanovi Prezidiyi VUCVK Pro sklad novih administrativnih rajoniv Odeskoyi oblasti z Varvarivskoyi Veliko Koreniskoyi Novo Bogdanivskoyi Korolovo Shurinskoyi Kir yakivskoyi Petrov Soloniskoyi Novo Grigor yivskoyi Veselo Kutskoyi Nechayanskoyi Hutoro Petrivskoyi Malo Koreniskoyi silskih rad primiskoyi smugi Mikolayivskoyi miskoyi radi ta Andriyivskoyi Kovalivskoyi Korchinskoyi Ternovatskoyi i Trihatskoyi silskih rad Novo Odeskogo rajonu 22 veresnya 1937 roku vidpovidno do postanovi CVK SRSR Pro rozdilennya Harkivskoyi oblasti na Harkivsku i Poltavsku Kiyivskoyi na Kiyivsku i Zhitomirsku Vinnickoyi na Vinnicku j Kam yanec Podilsku i Odeskoyi na Odesku j Mikolayivsku rajon uvijshov do skladu novostvorenoyi Mikolayivskoyi oblasti 8 serpnya 1945 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR Pro rozukrupnennya Varvarivskogo i Tiligulo Berezanskogo rajoniv Mikolayivskoyi oblasti ta utvorennya Shirokolanivskogo rajonu v skladi Mikolayivskoyi oblasti Karlo Libknehtivsku silsku radu perejmenovano na Shirokolanivsku Andriyivsku Zulcivsku Joganenstalsku Karlosruyivsku Katerinenstalsku Kovalivsku Korchinsku Ternuvatsku ta Shirokolanivsku silski radi peredano do skladu novostvorenogo Shirokolanivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Stanom na 1 veresnya 1946 roku plosha teritoriyi rajonu skladala 1 000 km do skladu rajonu vhodili 1 selishna ta 14 silskih rad Velikokoreniska Veselokutska Kir yakivska Krinichanska Malokoreniska Nechayanska Novo Bogdanivska Novo Grigorivska Novoselivska Petrovo Soloniska Slivinska Trihatska Hutoro Petrivska ta Shurinska v pidporyadkuvanni kotrih perebuvav 61 naselenij punkt selishe miskogo tipu 22 sela 10 selish ta 28 hutoriv 7 chervnya 1957 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR do skladu rajonu bulo peredano chastinu silskih rad likvidovanogo Shirokolanivskogo rajonu Stanom na 1 bereznya 1960 roku teritoriya rajonu stanovila 1 410 km do skladu rajonu vhodili 2 selishni Varvarivska ta ta 8 silskih Kir yakivska Kovalivska Krivobalkivska Krinichanska Nechayanska Novo Bogdanivska Petrivskoyi ta Stepivskoyi rad sho ob yednuvali 2 selisha miskogo tipu ta 61 silskij naselenij punkt 51 selo ta 10 selish 20 sichnya 1961 roku vidpovidno do rishennya vikonavchogo komitetu Mikolayivskoyi oblasnoyi radi smt Varvarivka vklyuchene do skladu miskoyi smugi Mikolayeva Centralnogo rajonu mista U 1962 roci teritoriya rajonu nalichuvala 1 400 km do skladu rajonu vhodila selishna Velikokoreniska ta 8 silskih Kir yakivska Kovalivska Krivobalkivska Krinichanska Nechayanska Novobogdanivska Petrivska ta Ulyanivska rad kotrim pidporyadkovuvalis selishe miskogo tipu Velika Koreniha ta 61 silskij naselenij punkt Likvidovanij vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR vid 30 grudnya 1962 roku silski radi rajonu vklyucheno do skladu novostvorenogo Mikolayivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Primitki https datatowel in ua Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 13 chervnya 2021 PDF http mk archives gov ua s 6 Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2022 Procitovano 15 chervnya 2021 PDF http history org ua s 1 Arhiv originalu PDF za 13 chervnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2021 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 15 bereznya 2023 PDF http mk archives gov ua rosijska s 24 27 30 Arhiv originalu PDF za 13 chervnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2021 http elib shpl ru rosijska s 3 7 Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 13 chervnya 2021 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku https archive org 1947 s 351 356 Procitovano 13 chervnya 2021 http mk archives gov ua Arhiv originalu za 14 chervnya 2021 Procitovano 14 chervnya 2021 PDF http mk archives gov ua s 7 14 15 Arhiv originalu PDF za 14 chervnya 2021 Procitovano 14 chervnya 2021 PDF http mk archives gov ua s 134 137 Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2022 Procitovano 15 chervnya 2021