Вал Чингісхана монг Чингис хааны далан пам ятка археології давня фортифікаційна споруда що складається з вала рову і сис

Вал Чингісхана (монг. Чингис хааны далан) — пам'ятка археології, давня фортифікаційна споруда, що складається з вала, рову і системи городищ, що простягнулося на 700 км по територіях Монголії, Росії та Китаю . Сучасна висота валу становить до 1,5 метрів, ширина — до 15 метрів. З північного боку збереглися сліди рову, що вказує на напрям лінії оборони. Територією Росії проходить в районі селища Забайкальськ, рудника Абагайтуй і села Кайластуй. Вал пов'язує 9 городищ, які розташовані на відстані 15 — 30 км. На китайській стороні вал прямує паралельно річці Аргунь. Вал був споруджений за кілька століть до життя Чингісхана.


Вал Чингісхана

49°36′54″ пн. ш. 117°08′52″ сх. д. / 49.61500000002777711° пн. ш. 117.147777800028° сх. д.Координати: 49°36′54″ пн. ш. 117°08′52″ сх. д. / 49.61500000002777711° пн. ш. 117.147777800028° сх. д.
Країна	Монголія і Росія
Тип	лінія оборони і ^d




Вал Чингісхана Вал Чингісхана (Монголія) Вал Чингісхана Вал Чингісхана (Росія)

Вивчення вала

В 1735 описаний Герхардом Міллером, який визначив його як кордон між різними народами. Міллер відзначав, що тунгуси та монголи називають його Керім (так само вони називали Китайську стіну та інші укріплення). В 1864 році Петро Кропоткін, прямуючі від Старо-Цурухайтуйского варти через територію Маньчжурії до Благовєщенська, дав опис вала і провів розкопки в Ханкулато-Хото на території так званого «Чингіз-ханова городища». Надалі багато російських мандрівників відвідували вал і супутні йому містечка. В 1915 році вал на ділянці від гирла річки до села на річці Аргунь оглянув і його супутники. Вони наголошували на тому, що місцеве населення пов'язує вал з ім'ям засновника Монгольської імперії або з ім'ям відомого князя , а черепиця, кам'яні плити і статуї з містечка за 6 км від гирла річки Ган використані для прикраси церкви в селі Новий Цурухайтуй. У другій половині 1920-х років вал вивчався , в 1930-х роках — , який вперше визначив вал як прикордонний рубіж епохи киданів (імперія Ляо). З 1970-х років маньчжурська ділянку вала з городищами вивчається китайськими дослідниками. Зіставляючи археологічні дані з відомостями історичних джерел, вони прийшли до висновку, що створення фортифікаційних споруд пов'язано з обороною північно-західних меж імперії киданів від нападів племен , , шивей та північних цзубу. Необхідність в цьому назріла за часів правління імператорів Шен-цзун та Сін-цзун. В 1994 році охоронні розкопки вала в районі смт Забайкальськ проводили читинські археологи.

Література

Чичагов В. П. Новые данные о возрасте «Вала Чингиз-хана» в северо-восточной части Монголии : ( )[рос.].
Миллер Г. Ф. О древних памятниках в уездах Селенгинском и Нерчинском. — Изв. РАН. Сер. География., 1995. — (№ 1).
Алкин С. В. История изучения и современные представления о времени сооружения «Вала Чингиз-хана» // История Сибири. — М., 1999. — Т. 1.
Широкогоровские чтения (проблемы антропологии и этнологии). — Владивосток, 2001.

Посилання

Алкин С.В. Вал Чингисхана (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 2 листопада 2011.
^[en] Zabaikalsk Journal; Behold! The Lost Great Wall. Don’t Trip Over It. [ 7 січня 2018 у Wayback Machine.] New York Times September 21, 2001 (англ.)
Astronaut Photography of Earth. Wall of Genghis Khan [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Ted Thornhill New section of Great Wall of China discovered by British researcher. [ 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)