Вльора (алб. Vlora або Vlorë), історично також відоме як Авлона (грец. Αυλώνας тур. Avlonya або Avlona) або Валона (італ. Valona) — місто на півдні Албанії, адміністративний центр префектури й округу Вльора.
Вльора Vlorë Vlora | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | Албанія | ||
Область | Вльора | ||
Округа | Вльора | ||
Засноване | 6 ст. до Р.Х. | ||
Населення | 93 812 | ||
Часовий пояс | , влітку | ||
Поштові індекси | 9401-9405 | ||
Телефонний код | +355-033 | ||
Географічні координати | 40°27′ пн. ш. 19°29′ сх. д. / 40.450° пн. ш. 19.483° сх. д.Координати: 40°27′ пн. ш. 19°29′ сх. д. / 40.450° пн. ш. 19.483° сх. д. | ||
Місцева влада | |||
Вебсторінка | . Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 8 січня 2012. | ||
Карта | |||
Вльора | |||
Вльора у Вікісховищі | |||
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Порт на березі затоки Адріатичного моря.
Населення — 134 тис. жителів (2010).
Історія
Перші пам'ятки античності у місті Вльора датуються VI століттям до н. е. Упродовж IV століття до н. е. часто згадується як важливий порт для суден, які пливли з Отранто й Бріндізі, та перевальний пункт між двома іншими важливими античними містами в Албанії — Бутринтом та Аполонією. Вльора відігравала важливу роль у конфліктах між норманським Сицилійським королівством та Візантійською імперією протягом XI—XII століть. У червні 1417 року місто було захоплене Османською імперією, але в 1432 році албанські повстанці на чолі з родиною Аріаніті відвоювали місто. У 1478 році, через десять років після смерті Скандербега, Валона була завойована османами і перейменована в Авлону. У 1481 році грецький воєначальник на неаполітанській службі за підтримки місцевих грецьких та албанських повстанців відбив місто у турків. Місто знаходилось під контролем Неаполітанського королівства десять років, після чого за винятком дуже короткої венеційської інтермедії в 1690—1691 роках, Валона була частиною Османської імперії до 1912 року, ставши столицею одноіменного санджакато в румелійському еялеті.
28 листопада 1912 року Ісмаїл Кемалі проголосив у Вльорі незалежність країни та місто стало першою столицею незалежної Албанії. У 1997 році, місто стало одним з місць початку сумнозвісних заворушень.
Географія
Цей розділ статті ще . |
Клімат
Клімат Вльори | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 13 | 14 | 16 | 19 | 23 | 27 | 30 | 30 | 27 | 23 | 19 | 15 | 21 |
Середня температура, °C | 9,5 | 10 | 12 | 15 | 19 | 22 | 25 | 24,5 | 22 | 19 | 15 | 11,5 | 17 |
Середній мінімум, °C | 6 | 6 | 8 | 10 | 14 | 17 | 19 | 19 | 16 | 14 | 11 | 8 | 12 |
Годин сонячного сяйва | 133,3 | 147,9 | 173,6 | 225,0 | 272,8 | 318,0 | 368,9 | 344,1 | 279,0 | 210,8 | 117,0 | 99,2 | 2689,6 |
Норма опадів, мм | 120 | 106 | 92 | 79 | 54 | 28 | 9 | 26 | 32 | 116 | 192 | 141 | 995 |
Днів з опадами | 13 | 12 | 14 | 11 | 9 | 6 | 3 | 3 | 5 | 10 | 17 | 17 | 120 |
Джерело: climatetemp.info |
Відомі уродженці
- Скендер Джинуші (* 1949) — албанський політик.
- Арбен Малай (* 1961) — албанський економіст і політик.
- (Δαυιδ Σελινιτζιωτης) — грецький живописець та іконописець XVIII століття.
- Ервін Скеля (* 1976) — албанський професійний футболіст.
Визначні пам'ятки
- Етнографічний музей
- Історичний музей
- Музей Незалежності
- Мечеть Мурадіє
- Фортеця Каніна у містечку Каніна
- Фортеця Порто-Палермо
- Руїни фортеці Гімара у містечку Гімара
- Церкви Святого Стефана і Святого Мітри у містечку Дермі (XII—XIV століть)
- Монастир Святої Марії у містечку Звернец
- Античний амфітеатр Орікум (I до н. е.)
- Церква Мамірої у містечку Орікум
Примітки
- . серпень 2011. Архів оригіналу за 21 серпня 2010.
Посилання
- Вльора // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з географії Албанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vlora alb Vlora abo Vlore istorichno takozh vidome yak Avlona grec Aylwnas tur Avlonya abo Avlona abo Valona ital Valona misto na pivdni Albaniyi administrativnij centr prefekturi j okrugu Vlora Vlora Vlore Vlora Gerb Vlora Osnovni dani Krayina Albaniya Oblast Vlora Okruga Vlora Zasnovane 6 st do R H Naselennya 93 812 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Poshtovi indeksi 9401 9405 Telefonnij kod 355 033 Geografichni koordinati 40 27 pn sh 19 29 sh d 40 450 pn sh 19 483 sh d 40 450 19 483 Koordinati 40 27 pn sh 19 29 sh d 40 450 pn sh 19 483 sh d 40 450 19 483 Misceva vlada Vebstorinka Arhiv originalu za 28 lyutogo 2012 Procitovano 8 sichnya 2012 Karta Vlora Vlora u Vikishovishi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Port na berezi zatoki Adriatichnogo morya Naselennya 134 tis zhiteliv 2010 IstoriyaPershi pam yatki antichnosti u misti Vlora datuyutsya VI stolittyam do n e Uprodovzh IV stolittya do n e chasto zgaduyetsya yak vazhlivij port dlya suden yaki plivli z Otranto j Brindizi ta perevalnij punkt mizh dvoma inshimi vazhlivimi antichnimi mistami v Albaniyi Butrintom ta Apoloniyeyu Vlora vidigravala vazhlivu rol u konfliktah mizh normanskim Sicilijskim korolivstvom ta Vizantijskoyu imperiyeyu protyagom XI XII stolit U chervni 1417 roku misto bulo zahoplene Osmanskoyu imperiyeyu ale v 1432 roci albanski povstanci na choli z rodinoyu Arianiti vidvoyuvali misto U 1478 roci cherez desyat rokiv pislya smerti Skanderbega Valona bula zavojovana osmanami i perejmenovana v Avlonu U 1481 roci greckij voyenachalnik na neapolitanskij sluzhbi za pidtrimki miscevih greckih ta albanskih povstanciv vidbiv misto u turkiv Misto znahodilos pid kontrolem Neapolitanskogo korolivstva desyat rokiv pislya chogo za vinyatkom duzhe korotkoyi venecijskoyi intermediyi v 1690 1691 rokah Valona bula chastinoyu Osmanskoyi imperiyi do 1912 roku stavshi stoliceyu odnoimennogo sandzhakato v rumelijskomu eyaleti 28 listopada 1912 roku Ismayil Kemali progolosiv u Vlori nezalezhnist krayini ta misto stalo pershoyu stoliceyu nezalezhnoyi Albaniyi U 1997 roci misto stalo odnim z misc pochatku sumnozvisnih zavorushen GeografiyaCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo KlimatKlimat Vlori Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 13 14 16 19 23 27 30 30 27 23 19 15 21 Serednya temperatura C 9 5 10 12 15 19 22 25 24 5 22 19 15 11 5 17 Serednij minimum C 6 6 8 10 14 17 19 19 16 14 11 8 12 Godin sonyachnogo syajva 133 3 147 9 173 6 225 0 272 8 318 0 368 9 344 1 279 0 210 8 117 0 99 2 2689 6 Norma opadiv mm 120 106 92 79 54 28 9 26 32 116 192 141 995 Dniv z opadami 13 12 14 11 9 6 3 3 5 10 17 17 120 Dzherelo climatetemp infoVidomi urodzhenciSkender Dzhinushi 1949 albanskij politik Arben Malaj 1961 albanskij ekonomist i politik Dayid Selinitziwths greckij zhivopisec ta ikonopisec XVIII stolittya Ervin Skelya 1976 albanskij profesijnij futbolist Viznachni pam yatkiEtnografichnij muzej Istorichnij muzej Muzej Nezalezhnosti Mechet Muradiye Fortecya Kanina u mistechku Kanina Fortecya Porto Palermo Ruyini forteci Gimara u mistechku Gimara Cerkvi Svyatogo Stefana i Svyatogo Mitri u mistechku Dermi XII XIV stolit Monastir Svyatoyi Mariyi u mistechku Zvernec Antichnij amfiteatr Orikum I do n e Cerkva Mamiroyi u mistechku OrikumPrimitki serpen 2011 Arhiv originalu za 21 serpnya 2010 PosilannyaVlora Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z geografiyi Albaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi