Вайдаг золотистий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець золотистого вайдага Самиця золотистого вайдага | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Euplectes afer (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Taha afer | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Вайда́г золотистий (Euplectes afer) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис
Довжина птаха становить 9,5-12 см, вага 11-20 г. У самців під час сезону розмноження верхня частина голови яскраво-золотисто-жовта, обличчя, горло, груди і живіт чорні, на задній частині шиї широкий чорний "комір". На плечах жовті плями, спина і надхвістя жовті, крила і хвіст коричневі. Очі карі, дзьоб чорний, лапи коричневі. У самиць і самців під час негніздового періоду верхня частина тіла світло-коричнева, поцяткована темними смугами. Нижня частина тіла білувата, груди і боки поцятковані тонкими темними смугами. Над очима світлі "брови", дзьоб роговий.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- E. a. strictus Hartlaub, 1857 — центральна Ефіопія;
- E. a. afer (Gmelin, JF, 1789) — від південної Мавританії, Сенегалу і Гамбії до західного Судану, ДР Конго і північно-західної Анголи;
- E. a. ladoensis Reichenow, 1885 — від Південного Судану і південно-західної Ефіопії до північної Танзанії;
- E. a. taha Smith, A, 1836 — від південно-західної Анголи, Замбії і південно-західної Танзанії до ПАР.
Поширення і екологія
Золотисті вайдаги широко поширені в Африці на південь від Сахари, від Мавританії і Судану до Південно-Африканської Республіки. Також вони були інтродуковані на Ямайці і Пуерто-Рико, в Японії та південній Португалії. Золотисті вайдаги на сухих і вологих луках (зокрема на заплавних), в очеретяних заростях на берегах річок і озер, на болотах і рисових полях. Живляться переважно насінням трав.
Золотистим вайдагам притаманна полігінія, коли на одного самця припадає кілька самиць. Вони утворюють невеликі колонії. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону, на північ від екватора він переважно триває з липня по жовтень, на південь від екватора з січня по липень, в ПАР з грудня по травень. Гніздо кулеподібне з бічним входом у верхній його частині, розміщується серед очерету на висоті 1 м над водою. Самець робить його з трави, а самиця встелює м'яким рослинним матеріалом. В кладці від 2 до 4 білих, поцяткованих темними плямками яєць, розміром 18×13 мм. Інкубаційний період триває 12-14 днів, насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 13 днів після вилуплення, за ними доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- BirdLife International (2016). Euplectes afer.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 червня 2022.
Джерела
- (Yellow-crowned bishop = ) Golden bishop - Species text in The Atlas of Southern African Birds
- Yellow-crowned Bishop - Species text in Weaver Watch.
Посилання
- Photo gallery
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vajdag zolotistij Samec zolotistogo vajdaga Samicya zolotistogo vajdaga Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Tkachikovi Ploceidae Pidrodina Tkachichni Ploceinae Rid Vajdag Euplectes Vid Vajdag zolotistij Binomialna nazva Euplectes afer Gmelin 1789 Pidvidi Div tekst Sinonimi Taha afer Posilannya Vikishovishe Euplectes afer Vikividi Euplectes afer ITIS 179633 MSOP 22719164 NCBI 229097 Vajda g zolotistij Euplectes afer vid gorobcepodibnih ptahiv tkachikovih Ploceidae Meshkaye v Africi na pivden vid Sahari OpisSamec zolotistogo vajdaga Samec zolotistogo vajdaga Zolotitij vajdag E a ladoensis zverhu i zhovtoplechij vajdag E m macrocercus znizu Dovzhina ptaha stanovit 9 5 12 sm vaga 11 20 g U samciv pid chas sezonu rozmnozhennya verhnya chastina golovi yaskravo zolotisto zhovta oblichchya gorlo grudi i zhivit chorni na zadnij chastini shiyi shirokij chornij komir Na plechah zhovti plyami spina i nadhvistya zhovti krila i hvist korichnevi Ochi kari dzob chornij lapi korichnevi U samic i samciv pid chas negnizdovogo periodu verhnya chastina tila svitlo korichneva pocyatkovana temnimi smugami Nizhnya chastina tila biluvata grudi i boki pocyatkovani tonkimi temnimi smugami Nad ochima svitli brovi dzob rogovij PidvidiVidilyayut chotiri pidvidi E a strictus Hartlaub 1857 centralna Efiopiya E a afer Gmelin JF 1789 vid pivdennoyi Mavritaniyi Senegalu i Gambiyi do zahidnogo Sudanu DR Kongo i pivnichno zahidnoyi Angoli E a ladoensis Reichenow 1885 vid Pivdennogo Sudanu i pivdenno zahidnoyi Efiopiyi do pivnichnoyi Tanzaniyi E a taha Smith A 1836 vid pivdenno zahidnoyi Angoli Zambiyi i pivdenno zahidnoyi Tanzaniyi do PAR Poshirennya i ekologiyaZolotisti vajdagi shiroko poshireni v Africi na pivden vid Sahari vid Mavritaniyi i Sudanu do Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Takozh voni buli introdukovani na Yamajci i Puerto Riko v Yaponiyi ta pivdennij Portugaliyi Zolotisti vajdagi na suhih i vologih lukah zokrema na zaplavnih v ocheretyanih zarostyah na beregah richok i ozer na bolotah i risovih polyah Zhivlyatsya perevazhno nasinnyam trav Zolotistim vajdagam pritamanna poliginiya koli na odnogo samcya pripadaye kilka samic Voni utvoryuyut neveliki koloniyi Pochatok sezonu rozmnozhennya riznitsya v zalezhnosti vid regionu na pivnich vid ekvatora vin perevazhno trivaye z lipnya po zhovten na pivden vid ekvatora z sichnya po lipen v PAR z grudnya po traven Gnizdo kulepodibne z bichnim vhodom u verhnij jogo chastini rozmishuyetsya sered ocheretu na visoti 1 m nad vodoyu Samec robit jogo z travi a samicya vstelyuye m yakim roslinnim materialom V kladci vid 2 do 4 bilih pocyatkovanih temnimi plyamkami yayec rozmirom 18 13 mm Inkubacijnij period trivaye 12 14 dniv nasidzhuye lishe samicya Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 13 dniv pislya viluplennya za nimi doglyadayut i samici i samci PrimitkiBirdLife International 2016 Euplectes afer Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Old World sparrows snowfinches weavers World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 12 chervnya 2022 Dzherela Yellow crowned bishop Golden bishop Species text in The Atlas of Southern African Birds Yellow crowned Bishop Species text in Weaver Watch PosilannyaPhoto gallery Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi