Вавілов Володимир Федорович (рос. Вавилов Владимир Федорович; 5 травня 1925, Ленінград — 11 березня 1973, Ленінград) — російський музикант часів СРСР, майстер музичних інструментів, невизнаний композитор.
Вавілов Володимир Федорович | |
---|---|
Основна інформація | |
Повне ім'я | Вавилов Владимир Федорович |
Дата народження | 5 травня 1925 |
Місце народження | Ленінград |
Дата смерті | 11 березня 1973 (47 років) |
Місце смерті | Ленінград, РРФСР, СРСР |
Причина смерті | рак підшлункової залози |
Роки активності | 1946-1972 |
Громадянство | СРСР |
Національність | росіянин |
Професія | музикант, композитор |
Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Інструменти | гітара, лютня |
Жанр | Класична музика |
Життєпис
Народився в робітничій родині. Музичну освіту почав опановувати в ранньому віці в Ленінградському Палаці піонерів (клас гітари), керівник — П. І. Ісаков. Пізніше перейшов у клас П. Ісакова в Музичну школу імені Н. А. Римского-Корсакова. Немолодий на ту пору Петро Іванович колись виступав акомпаніатором разом з зірками російської опери Леонідом Собіновим та Федіром Шаляпіним.
Володимир Вавілов став музикантом-виконавцем на семиструнній гітарі, але деякий час працював водночас на заводі механіком. 1949 року був створений дует двох гітаристів в складі Лева Андронова (шестиструнна гітара) та Володимира Вавілова (семиструнна гітара). Дует отримав срібну медаль на міжнародному конкурсі, що відбувся в межах Міжнародного фестивалю молоді та студентів в Москві 1957 року. З 1962 року дует розпався і концертну діяльність продовжив один.
Брав участь в концертах з такими відомими співаками доби, як Клавдія Шульженко (1906—1984) та Борис Штоколов (1930—2005).
Був ентузіастом в популяризації гітари і сприяв оприлюдненню в СРСР підручника (російською) «Школа игры на семиструнной гитаре» (Л. «Музыка», 1971, Общ. ред. А. Ашкенази; предисловие автора). Пізніше видання виходило в інших містах (наприклад, в місті Тюмень) під назвою (російською) «Начальный курс игры на семиструнной гитаре».
Був одружений, мав доньку Тетяну.
Перший лютніст в СРСР
Зовнішні зображення | |
---|---|
Володимир Вавілов | |
[1]. |
Серед серйозних зацікавлень Володимира Вавілова окрім гітари — лютня, музичний інструмент доби пізнього Середньовіччя і Відродження. Володимир Федорович був серед перших музикантів у СРСР, що поставив за мету відродити старовинний інструмент і музику тієї доби. Фахівці пізніше розглянули і дослідили музичний інструмент, створений Вавіловим і визнали його — гітарною лютнею. Але знайомство прихильників старовинної музики з лютневою музикою відбулось, коли в СРСР монопольна фірма «Мелодія» видала платівку під назвою «Лютневая музыка XVI—XVII веков» з п'єсами у виконанні В. Ф. Вавілова в супроводі органа, клавесина, валторни, гобоя, флейти.
Була на платівці відома англійська композиція «Зелені рукави» XVI століття. Інші твори були приписані різним авторам: Франческо Канова да Мілано, Джуліо Каччіні, Н. Нігрино. Так, автором «Канцони і танцю» був зазначений композитор й віртуоз-лютнист XVI століття Франческо да Мілано. Перша частина композиції, власне, «Канцона» пізніше стала музикою відомої пісні на слова Анрі Волохонського «Рай» ((«Город золотой»)). Інша композиція з тією ж платівки, «Павана і Гальярда», автором якої був зазначений Вінченцо Галілей, стала мелодією ще однієї пісні на слова Анрі Волохонського, «Конь унёс любимого». Однак справжнім автором цих творів був В. Вавілов, який вдавався з певних причин до містифікації.
Платівка мала популярність і неодноразово передруковувалась, а її мелодії набули надзвичайної популярності, їх виконували на концертах, вони увійшли в кінофільми тощо.
Смерть
На п'ятому десятку життя захворів, діагноз — рак підшлункової залози. Провели операцію, але захворювання зайшло занадто далеко. Помер в Ленінграді 11 березня 1973 року. Панахида відбулася в Ніколо-Богоявленському морському соборі, що розташований на набережній Крюкова каналу. Поховання відбулося в місті Павловськ, Ленінградська область.
Утаємничений композитор
Лише після смерті Володимира Федоровича виявилося, що він був ще і композитором. Всі, хто давав описи біографії музиканта, не загострювали уваги на тому, що він з 1952 року вивчав теорію музики та композицію під керівництвом композитора часів СРСР Йоганна Григоровича Адмоні (1906–1979). Але про це мало хто знав, бо ці уроки не вважалися фаховою освітою і в скрутних умовах СРСР не виглядали достатніми для прав на композиторську діяльність.
Відкриття почалися після дослідження текстів і мелодій з грамплатівки «Лютнева музика XVI—XVII ст.» Дослідники творчості Франческо да Мілано, що працював лютністом в Ватикані, не знайшли в інвентарі творів митця жодного твору, схожого на той, що виконував В. Ф. Вавілов. Відомо, що твори Франческо да Мілано внесені в ватиканські протоколи, а перелік його творів був оприлюдненим. Ще більше нез'ясованого було з «Ave Maria» Джуліо Каччіні. Стилістичний аналіз мелодій дала одна музикознавиця, яка зазначила (російською): « … септаккорды по „золотой секвенции“, синкопы в басу, 7-я повышенная ступень в миноре, двойная доминанта… Такого в принципе не могло быть написано 400 лет назад». Незалежно від нього дали свої висновки інші, що підтвердили неможливість створення композицій ні в XVI, ні в XVII столітті.
Ноти лютневих композицій, які виконував В. Ф. Вавілов, відсутні в будь-яких архівах і . Розпити родичів і тих, хто близько знав музиканта, довели, що автором цих творів був сам Володимир Вавілов. Так стало відомо про ще одну грандіозну містифікацію в галузі музики XX століття, коли сучасники і обставини дозволили створити неперевершеній творчій особистості ще одну дивну загадку.
Дискографія (російською)
- Лютневая музыка XVI—XVII веков (фирма Мелодия, 1970)
- Русская музыка для гитары (фирма Мелодия, 1985)
Див. також
Джерела і ресурси інтернету
- Сергей СЕВОСТЬЯНОВ, статья «Страницы жизни Владимира Федоровича Вавилова». (ж «Нева», 2005, N9)_
- Життєпис на сайті «Иллюстрированный биографический энциклопедический словарь» [ 16 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vavilov Vavilov Volodimir Fedorovich ros Vavilov Vladimir Fedorovich 5 travnya 1925 Leningrad 11 bereznya 1973 Leningrad rosijskij muzikant chasiv SRSR majster muzichnih instrumentiv neviznanij kompozitor Vavilov Volodimir FedorovichOsnovna informaciyaPovne im ya Vavilov Vladimir FedorovichData narodzhennya 5 travnya 1925 1925 05 05 Misce narodzhennya LeningradData smerti 11 bereznya 1973 1973 03 11 47 rokiv Misce smerti Leningrad RRFSR SRSRPrichina smerti rak pidshlunkovoyi zaloziRoki aktivnosti 1946 1972Gromadyanstvo SRSRNacionalnist rosiyaninProfesiya muzikant kompozitorOsvita Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaInstrumenti gitara lyutnyaZhanr Klasichna muzikaZhittyepisNarodivsya v robitnichij rodini Muzichnu osvitu pochav opanovuvati v rannomu vici v Leningradskomu Palaci pioneriv klas gitari kerivnik P I Isakov Piznishe perejshov u klas P Isakova v Muzichnu shkolu imeni N A Rimskogo Korsakova Nemolodij na tu poru Petro Ivanovich kolis vistupav akompaniatorom razom z zirkami rosijskoyi operi Leonidom Sobinovim ta Fedirom Shalyapinim Volodimir Vavilov stav muzikantom vikonavcem na semistrunnij gitari ale deyakij chas pracyuvav vodnochas na zavodi mehanikom 1949 roku buv stvorenij duet dvoh gitaristiv v skladi Leva Andronova shestistrunna gitara ta Volodimira Vavilova semistrunna gitara Duet otrimav sribnu medal na mizhnarodnomu konkursi sho vidbuvsya v mezhah Mizhnarodnogo festivalyu molodi ta studentiv v Moskvi 1957 roku Z 1962 roku duet rozpavsya i koncertnu diyalnist prodovzhiv odin Brav uchast v koncertah z takimi vidomimi spivakami dobi yak Klavdiya Shulzhenko 1906 1984 ta Boris Shtokolov 1930 2005 Buv entuziastom v populyarizaciyi gitari i spriyav oprilyudnennyu v SRSR pidruchnika rosijskoyu Shkola igry na semistrunnoj gitare L Muzyka 1971 Obsh red A Ashkenazi predislovie avtora Piznishe vidannya vihodilo v inshih mistah napriklad v misti Tyumen pid nazvoyu rosijskoyu Nachalnyj kurs igry na semistrunnoj gitare Buv odruzhenij mav donku Tetyanu Pershij lyutnist v SRSRZovnishni zobrazhennya Volodimir Vavilov 1 Sered serjoznih zacikavlen Volodimira Vavilova okrim gitari lyutnya muzichnij instrument dobi piznogo Serednovichchya i Vidrodzhennya Volodimir Fedorovich buv sered pershih muzikantiv u SRSR sho postaviv za metu vidroditi starovinnij instrument i muziku tiyeyi dobi Fahivci piznishe rozglyanuli i doslidili muzichnij instrument stvorenij Vavilovim i viznali jogo gitarnoyu lyutneyu Ale znajomstvo prihilnikiv starovinnoyi muziki z lyutnevoyu muzikoyu vidbulos koli v SRSR monopolna firma Melodiya vidala plativku pid nazvoyu Lyutnevaya muzyka XVI XVII vekov z p yesami u vikonanni V F Vavilova v suprovodi organa klavesina valtorni goboya flejti Bula na plativci vidoma anglijska kompoziciya Zeleni rukavi XVI stolittya Inshi tvori buli pripisani riznim avtoram Franchesko Kanova da Milano Dzhulio Kachchini N Nigrino Tak avtorom Kanconi i tancyu buv zaznachenij kompozitor j virtuoz lyutnist XVI stolittya Franchesko da Milano Persha chastina kompoziciyi vlasne Kancona piznishe stala muzikoyu vidomoyi pisni na slova Anri Volohonskogo Raj Gorod zolotoj Insha kompoziciya z tiyeyu zh plativki Pavana i Galyarda avtorom yakoyi buv zaznachenij Vinchenco Galilej stala melodiyeyu she odniyeyi pisni na slova Anri Volohonskogo Kon unyos lyubimogo Odnak spravzhnim avtorom cih tvoriv buv V Vavilov yakij vdavavsya z pevnih prichin do mistifikaciyi Plativka mala populyarnist i neodnorazovo peredrukovuvalas a yiyi melodiyi nabuli nadzvichajnoyi populyarnosti yih vikonuvali na koncertah voni uvijshli v kinofilmi tosho SmertKryukov kanal i dzvinicya Nikolskogo soboru Na p yatomu desyatku zhittya zahvoriv diagnoz rak pidshlunkovoyi zalozi Proveli operaciyu ale zahvoryuvannya zajshlo zanadto daleko Pomer v Leningradi 11 bereznya 1973 roku Panahida vidbulasya v Nikolo Bogoyavlenskomu morskomu sobori sho roztashovanij na naberezhnij Kryukova kanalu Pohovannya vidbulosya v misti Pavlovsk Leningradska oblast Utayemnichenij kompozitorLishe pislya smerti Volodimira Fedorovicha viyavilosya sho vin buv she i kompozitorom Vsi hto davav opisi biografiyi muzikanta ne zagostryuvali uvagi na tomu sho vin z 1952 roku vivchav teoriyu muziki ta kompoziciyu pid kerivnictvom kompozitora chasiv SRSR Joganna Grigorovicha Admoni 1906 1979 Ale pro ce malo hto znav bo ci uroki ne vvazhalisya fahovoyu osvitoyu i v skrutnih umovah SRSR ne viglyadali dostatnimi dlya prav na kompozitorsku diyalnist Vidkrittya pochalisya pislya doslidzhennya tekstiv i melodij z gramplativki Lyutneva muzika XVI XVII st Doslidniki tvorchosti Franchesko da Milano sho pracyuvav lyutnistom v Vatikani ne znajshli v inventari tvoriv mitcya zhodnogo tvoru shozhogo na toj sho vikonuvav V F Vavilov Vidomo sho tvori Franchesko da Milano vneseni v vatikanski protokoli a perelik jogo tvoriv buv oprilyudnenim She bilshe nez yasovanogo bulo z Ave Maria Dzhulio Kachchini Stilistichnij analiz melodij dala odna muzikoznavicya yaka zaznachila rosijskoyu septakkordy po zolotoj sekvencii sinkopy v basu 7 ya povyshennaya stupen v minore dvojnaya dominanta Takogo v principe ne moglo byt napisano 400 let nazad Nezalezhno vid nogo dali svoyi visnovki inshi sho pidtverdili nemozhlivist stvorennya kompozicij ni v XVI ni v XVII stolitti Noti lyutnevih kompozicij yaki vikonuvav V F Vavilov vidsutni v bud yakih arhivah i Rozpiti rodichiv i tih hto blizko znav muzikanta doveli sho avtorom cih tvoriv buv sam Volodimir Vavilov Tak stalo vidomo pro she odnu grandioznu mistifikaciyu v galuzi muziki XX stolittya koli suchasniki i obstavini dozvolili stvoriti neperevershenij tvorchij osobistosti she odnu divnu zagadku Diskografiya rosijskoyu Lyutnevaya muzyka XVI XVII vekov firma Melodiya 1970 Russkaya muzyka dlya gitary firma Melodiya 1985 Div takozhLyutnya Gitara Avtentichne vikonavstvo Vinchenco Galileyi Dzhulio Kachchini Mistifikaciya Tomazo Dzhovanni Albinoni Remo Dzhadzotto Personaliyi pov yazani iz Sankt PeterburgomDzherela i resursi internetuSergej SEVOSTYaNOV statya Stranicy zhizni Vladimira Fedorovicha Vavilova zh Neva 2005 N9 Zhittyepis na sajti Illyustrirovannyj biograficheskij enciklopedicheskij slovar 16 lyutogo 2012 u Wayback Machine Posilannya