Бі́льський Едуа́рд Анто́нович (13 липня 1931, Київ — 27 грудня 2016, Київ) — український архітектор, заслужений архітектор УРСР (1982), лауреат Державної премії СРСР у галузі архітектури (1967), дійсний член Академія архітектури України. Член Спілки архітекторів УРСР з 1962 року.
Едуард Антонович Більський | |
---|---|
Едуард Більський, 2014 рік | |
Народження | 13 липня 1931 |
Смерть | 27 грудня 2016 (85 років) |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР → Україна |
Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Київ, Одеса, Москва, Ташкент |
Найважливіші споруди | Київський палац дітей та юнацтва, Київський центральний автовокзал, палац одруження Дніпровського району міста Києва |
Містобудівні проєкти | проекти житлових масивів Виноградар і (Синьоозерний) у Києві |
Членство | Національна спілка архітекторів України |
Нагороди | |
Премії | |
Автограф | |
Більський Едуард Антонович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1931 року в Києві. Після закінчення в 1956 році Київського інженерно-будівельного інституту, працював у Державному проектному інституті «Київпроект», з 1965 року — на посаді головного архітектора проекту. У 1964—1984 роках викладав у Київському інженерно-будівельному інституті.
Помер 27 грудня 2016 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Творчість
Є автором проектів більш ніж 300 об'єктів у Києві, Одесі, Москві, Ташкенті та інших містах. Серед найвизначніших робіт:
- житлові масиви Виноградар та (Синьоозерний);
- Київський палац піонерів і школярів (нині Київський палац дітей та юнацтва, 1965, у співавторстві з Авраамом Мілецьким);
- автовокзали в Києві (1961, у співавторстві з Авраамом Мілецьким) та Одесі (1963, у співавторстві з Авраамом Мілецьким);
- палац одруження Дніпровського району міста Києва (1971).
Відзнаки
- Державна премія СРСР у галузі архітектури — за архітектуру Київського палацу піонерів і школярів (1967).
- 12 медалей, 34 диплома та почесних грамот — за участь в проектуванні Парку Вічної Слави в Києві (1957), пам'ятника-(музею визволителям Києва) в Нових Петрівцях (1958), монумента «Героям-танкістам — визволителям Києва» (1968).
- заслужений архітектор УРСР (1982).
Зображення
- Київський палац дітей та юнацтва
- Київський центральний автовокзал
- Монумент «Героям-танкістам — визволителям Києва»
Примітки
- Указ Президії Верховної ради Української РСР від 30 вересня 1982 року « Про присвоєння архітекторам почесного звання Заслуженого архітектора УРСР» // Вечірній Київ: газета. — Київ, 1982. — № 226 (11644). — 1 жовтня. — С. 1.
Посилання
- 13 июля 1931 года в Киеве родился Эдуард Антонович Бельский [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Вебсайт (Александра Немца) «Киевский календарь». (рос.)
- (рос.)
Джерела
- Быков Алексей. «Лауреат» Бильский [ 31 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Объект. — 2014. — № 5 (30). — ноябрь — декабрь. — С. 2–9. (рос.)
- Ненашева Елена, Ерофалов Борис. Архитектор Эдуард Бильский — лауреат [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] // А+С. — 2014. — № 1. — С. 10–17. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет