Бєлорєченськ рос Белоре ченск місто краєвого підпорядкування в Росії адміністративний центр Бєлорєченського району Красн

Бєлорєченськ (рос. Белоре́ченск) — місто краєвого підпорядкування в Росії, адміністративний центр Бєлорєченського району Краснодарського краю.

місто Бєлорєченськ


Герб	Прапор

Країна

Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Краснодарський край

Код ЗКАТУ:

03406000000

Код ЗКТМО:

03608101001

Основні дані

Час заснування

1863

53,9 (2005)

56 км²

352630 — 352636

+7 86155

Географічні координати:

44°46′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 44.7666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д.Координати: 44°46′00″ пн. ш. 39°52′00″ сх. д. / 44.7666666666947747899030219° пн. ш. 39.8666666666947762109884934° сх. д.

Влада

Вебсторінка

gorodbelorechensk.ru

Міський голова

Іван Іванович Імгрунт.

Мапа

Бєлорєченськ

Бєлорєченськ у Вікісховищі

Населення міста — 53,9 тис. осіб (2005). Загальна чисельність населення району, з яким місто утворює єдине муніципальне об'єднання, — 104 тис. осіб.

Місто розташоване на річці Біла в передгір'ях Головного Кавказького хребта. Відстань до Краснодара — 90 км, до Майкопа — 12. Вузлова залізнична станція (Бєлорєченська) Північно-Кавказької залізниці на ділянці Армавір—Туапсе з відгалуженням електрифікованої гілки по долині річки Біла (через Майкоп) до селища Каменномостський.

В районі — бальнеокліматична курортна місцевість Великовєчне.

Історія

До другої половини XIX ст. на цьому місці знаходилось адигейське (черкеське) поселення Шитхала (Шитхьал - сучасна назва Бєлорєченська на адигейській мові). В 1860-х роках розпочинається активізація військових дій з боку Росії (див. Кавказька війна, Кавказьке мухаджирство).

1862 — Заснована козача фортеця, а після станиця Бєлореченська. Входила в Майкопський відділ Кубанської області.
1958 — Станиці надано статус міста і назву Бєлорєченськ.

Економіка

Хімічна промисловість: завод по виробництву фосфорних мінеральних добрив (належить ОАО "Єврохім")
Харчова промисловість: молочний завод, харчокомбінат.
Олієекстракційний завод.
Меблева і деревообробна промисловість.
Виробництво будматеріалів.
Підприємство залізничного транспорту.

Населення

Динаміка чисельності населення

Рік	1959	1970	1979	1989	2000	2003
Населення (тис. чол.)	35,9	36,0	42,9	52,0	55,3	54,0

Велика частина населення — росіяни (65 %). Вірмени (бл. 25%), адигейці, турки месхетинці (біженці, зараз більшість виїхало в США), єзиди, курди, дагестанці (в осн. аварці), менгрели, осетини.

Уродженці міста

Ведутов Олексій Максимович (1901 — 24 липня 1920) — воїн Армії УНР, загинув у бою з більшовиками на території ЗУНР, повіт Збараж, м. Медин. Похований: ЗУНР, повіт Збараж, с. Токи.
Валентин Русанцов (1939—2012) — митрополит, першоієрарх Російської православної автономної церкви.

Джерела

(рос.)
(рос.)
(рос.)

Примітки

. Архів оригіналу за 19 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2012.

[1] . Архів оригіналу за 19 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2012.