Білокриницька волость

Білокриницька волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Білокриниця.

Білокриницька волость
Центр	Білокриниця
Площа	21 722 (1885)
Населення	6914 осіб (1885)
Густота	29.1 осіб / км²
Наступники	ґміна Білокриниця

Гміна Білокриниця
1921-1933
Воєводство	Волинське
Повіт	Кременецький
Адмінцентр гміни	Білокриниця
Тип гміни	Сільська
Громади	24

Станом на 1885 рік складалася з 49 поселень об'єднаних у 22 сільські громади. Населення — 6914 осіб (3363 чоловічої статі та 3551 — жіночої), 780 дворових господарства.

Основні поселення волості

• Білокриниця — колишнє власницьке село при річці Дядківська Криниця за 5 верст від повітового міста; волосне правління; 365 осіб, 35 дворів, православна церква, школа, поштова станція, постоялий будинок.
• Антонівці — колишнє власницьке село при річці Іловиця, 450 осіб, 45 дворів, православна церква, постоялий будинок, винокурний та скляний заводи.
• Башківці — колишнє державне та власницьке село при ключі Долина, 590 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Жолобки — колишнє власницьке село, при струмкові Хотяч та озері Шупинка, 395 осіб, 52 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Залісці — колишнє власницьке село, при озері Забірське, 457 осіб, 49 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Лішня — колишнє власницьке село при річці Піщанка, 210 осіб, 20 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Мала Андруга — колишнє власницьке село при річці Іква, 223 особи, 28 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Обич (Монастирок) — колишнє власницьке село при струмкові Обич та ключі, 528 осіб, 67 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Сапанів — колишнє державне село при річці Іква, 850 осіб, 80 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Стіжок — колишнє власницьке село, при струмкові Коловиниця, 267 осіб, 33 двори, каплиця, постоялий будинок.
• Тилявка — колишнє власницьке село, при струмкові Тилявка та озері Пилипове, 415 осіб, 42 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Угорськ — колишнє власницьке село, при озері Нестерське, 368 осіб, 43 двори, православна церква, постоялий будинок.

Історія

Волость існувала у ХІХ ст. — 1920 році у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. З 1921 по 1933 роки волость існувала як ґміна Білокриниця Кременецького повіту Волинського воєводства у тих же межах, що й до 1920 року. В 1921 р. волость налічувала 14 507 жителів (12 653 православних, 1 814 римо-католиків, 5 євангелістів, 5 греко-католиків і 30 юдеїв), складалася з 46 населених пунктів:

• 27 сіл:
  • Андруга Мала
  • Андруга Велика
  • Антонівці
  • Башківці
  • Білокриниця
  • Бонівка
  • Хмелище
  • Чугалі
  • Грабівка
  • Іловиця Велика
  • Іловиця Мала
  • Колосів
  • Лішня
  • Моргви
  • Одерадівка
  • Пісочне Гутисько
  • Сапанів
  • Сошище
  • Стіжок
  • Сичівка
  • Шпиколоси
  • Тилявка,
  • Угорськ,
  • Веселівка,
  • Забара,
  • Залісці,
  • Жолобки
• 9 селищ:
  • Хвощі
  • Данилівка
  • Діброва
  • Гутисько
  • Кантор Лісний
  • Кучери
  • Ляшівка
  • Лісовики
  • Три Кіпці

7 хуторів:

• • Дренча
  • Фільварецька Дорога
  • Гриваси
  • Пісочна
  • Сарнинець
  • Стіжецьке Поселення
  • Стіжецьке Гутисько
• 1 колонія — Борочик
• 2 фільварки:
  • Білокриниця
  • Жолобки.

1 жовтня 1933 р. ґміну Білокриниця ліквідовано, а села включені до ґмін:

• Ґміна Угорськ — Антонівці, Андруга Мала, Башківці, Бонівка, Хмелище, Іловиця Мала, Іловиця Велика, Лішня, Одерадівка, Стіжок, Сошище, Тилявка, Угорськ, Веселівка, Забара, Залісці і Жолобки;
• Ґміна Березьце — Колосово, Шпиколоси, Сапанів;
• міська ґміна Кременець — Сичівка, Грабівка, Андруга Велика, і Білокриниця.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017.
3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)