Йосип Донатович Білевич (нар. 9 жовтня 1866, с. Дмитрово, Полоцький повіт, Білорусь — пом. 16 жовтня 1942, м. Краків, Польща) — військовик Армії УНР.
Йосип Донатович Білевич | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-майор (1917) Генерал-хорунжий | ||||||||||||
Загальна інформація | ||||||||||||
Народження | 9 жовтня 1866 с. Дмитрово, Полоцького повіту, Вітебської губернії | |||||||||||
Смерть | 16 жовтня 1942 (76 років) Краків, Польща | |||||||||||
Alma Mater | Перший Московський кадетський корпус | |||||||||||
Військова служба | ||||||||||||
Приналежність | УНР | |||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна | |||||||||||
Командування | ||||||||||||
начальник Учбового запасного куреня 3-ї Залізної стрілецької дивізії | ||||||||||||
Нагороди та відзнаки | ||||||||||||
Біографія
Народився у с. Дмитрово Полоцького повіту Вітебської губернії. Походив з дворян. Білорус за походженням, римо-католик.
На службі РІА
Закінчив 1-й Московський кадетський корпус (1885), 3-тє Олександрівське військове училище (1887), вийшов підпрапорщиком до 3-го Кавказького стрілецького батальйону. З 26 липня 1904 р. був наглядачем польового госпіталю у Харбині. 28 липня 1906 р. повернувся на службу до батальйону Закінчив Офіцерську стрілецьку школу (1908).
З 26 лютого 1909 р. — підполковник з переведенням до 9-го стрілецького полку (Жмеринка), з яким незабаром вирушив на Першу світову війну. З 23 квітня 1915 р. — полковник, командир 45-го піхотного Азовського полку.
З 13 січня 1917 р. — генерал-майор за бойові заслуги. З 6 червня 1917 р. — начальник бригади 12-ї піхотної дивізії. Під час війни був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня (за бій 25 травня 1916), Георгіївською зброєю (за бій 26 листопада — 2 грудня 1914), усіма орденами до Святого Володимира III ступеня з мечами та биндою, Сербською зіркою Кара-Георгієвича IV ступеня.
На службі УНР
З березня 1918 р. — командир бригади 3-ї пішої дивізії Армії УНР (колишньої 12-ї піхотної). З 13 серпня 1918 р. — помічник начальника 3-ї пішої дивізії Армії Української Держави. З січня 1919 р. перебував у резерві старшин Дієвої армії УНР. 3 19 березня 1919 р. — командир 2-ї запасної бригади Дієвої армії УНР (розформована 13 квітня 1919 р.).
З 1 липня 1919 р. — начальник штабу залоги Камянця-Подільського. З 16 листопада 1919 р. перебував у резерві старшин Дієвої армії УНР. З 19 квітня 1920 р. — начальник Учбового запасного куреня 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР. З 10 жовтня 1920 р. був приділений до начальника постачання 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР.
Помер та похований у Кракові на Раковицькому цвинтарі. Могила збереглася: поле LXXV, ряд 13, поховання 11, 50.077159°, 19.949941° [ 24 вересня 2021 у Wayback Machine.], похований разом з Тетяною Рубою 1913-1963.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Білевич Йосип Донатович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 651. — С. 86; Спр. 653. — С. 89; Оп. 1. — Спр. 68. — С. 7-8; РГВИА. — ф. 409. — Оп. 1. — п/с 4022; Список полковников 1914. — С. 1375.
- Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip Donatovich Bilevich nar 9 zhovtnya 1866 s Dmitrovo Polockij povit Bilorus pom 16 zhovtnya 1942 m Krakiv Polsha vijskovik Armiyi UNR Josip Donatovich Bilevich General major 1917 General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya9 zhovtnya 1866 1866 10 09 s Dmitrovo Polockogo povitu Vitebskoyi guberniyiSmert16 zhovtnya 1942 1942 10 16 76 rokiv Krakiv PolshaAlma MaterPershij Moskovskij kadetskij korpusVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaKomanduvannyanachalnik Uchbovogo zapasnogo kurenya 3 yi Zaliznoyi strileckoyi diviziyiNagorodi ta vidznakiHrest Simona PetlyuriOrden Svyatogo Georgiya Georgiyivska zbroyaOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilevich BiografiyaNarodivsya u s Dmitrovo Polockogo povitu Vitebskoyi guberniyi Pohodiv z dvoryan Bilorus za pohodzhennyam rimo katolik Na sluzhbi RIA Zakinchiv 1 j Moskovskij kadetskij korpus 1885 3 tye Oleksandrivske vijskove uchilishe 1887 vijshov pidpraporshikom do 3 go Kavkazkogo strileckogo bataljonu Z 26 lipnya 1904 r buv naglyadachem polovogo gospitalyu u Harbini 28 lipnya 1906 r povernuvsya na sluzhbu do bataljonu Zakinchiv Oficersku strilecku shkolu 1908 Z 26 lyutogo 1909 r pidpolkovnik z perevedennyam do 9 go strileckogo polku Zhmerinka z yakim nezabarom virushiv na Pershu svitovu vijnu Z 23 kvitnya 1915 r polkovnik komandir 45 go pihotnogo Azovskogo polku Z 13 sichnya 1917 r general major za bojovi zaslugi Z 6 chervnya 1917 r nachalnik brigadi 12 yi pihotnoyi diviziyi Pid chas vijni buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya IV stupenya za bij 25 travnya 1916 Georgiyivskoyu zbroyeyu za bij 26 listopada 2 grudnya 1914 usima ordenami do Svyatogo Volodimira III stupenya z mechami ta bindoyu Serbskoyu zirkoyu Kara Georgiyevicha IV stupenya Na sluzhbi UNR Z bereznya 1918 r komandir brigadi 3 yi pishoyi diviziyi Armiyi UNR kolishnoyi 12 yi pihotnoyi Z 13 serpnya 1918 r pomichnik nachalnika 3 yi pishoyi diviziyi Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z sichnya 1919 r perebuvav u rezervi starshin Diyevoyi armiyi UNR 3 19 bereznya 1919 r komandir 2 yi zapasnoyi brigadi Diyevoyi armiyi UNR rozformovana 13 kvitnya 1919 r Z 1 lipnya 1919 r nachalnik shtabu zalogi Kamyancya Podilskogo Z 16 listopada 1919 r perebuvav u rezervi starshin Diyevoyi armiyi UNR Z 19 kvitnya 1920 r nachalnik Uchbovogo zapasnogo kurenya 3 yi Zaliznoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNR Z 10 zhovtnya 1920 r buv pridilenij do nachalnika postachannya 3 yi Zaliznoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNR Pohovannya Josipa Bilevicha Krakiv Rakovickij cvintar Foto 2021 r Pomer ta pohovanij u Krakovi na Rakovickomu cvintari Mogila zbereglasya pole LXXV ryad 13 pohovannya 11 50 077159 19 949941 24 veresnya 2021 u Wayback Machine pohovanij razom z Tetyanoyu Ruboyu 1913 1963 DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Bilevich Josip Donatovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni CDAVOU F 1075 Op 2 Spr 651 S 86 Spr 653 S 89 Op 1 Spr 68 S 7 8 RGVIA f 409 Op 1 p s 4022 Spisok polkovnikov 1914 S 1375 Parnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Arhiv originalu za 24 veresnya 2021 Procitovano 24 veresnya 2021