Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту У Вікіпедії є стат

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Біла акація (значення).

«Біла акація» (рос. Белая акация) — оперета І. О. Дунаєвського на три дії. Лібретто В. З. Масса та М. А. Червінського.

Біла акація
Белая акация
Композитор	Ісак Дунаєвський
Жанр	оперета
Створено	1955
Текст	Володимир Масс
Мова	російська
Частин	3
Прем'єра
Дата	1955
Місце	Московський театр оперети

Історія створення

Дунаєвський працював над музикою навесні та влітку 1955 року. Спочатку були написані «Пісня про акацію» та «Пісня про Одесу».

«Біла акація» — остання оперета Дунаєвського. Закінчити твір композитор не встиг: він помер 25 липня 1955 року. Клавір оперети був посмертно завершений Кирилом Молчановим за ескізами композитора. Інструментовка Г. Чернова. Активну участь в оркестровці брав диригент Григорій Столяров.

Прем'єра

Право першої постановки оперети Ісак Дунаєвський обіцяв Одеському театру музкомедії. У різних джерелах по-різному вказуються дата і місце прем'єри оперети і перша виконавиця ролі Тоні Чумакової.

Згідно з одними джерелами, прем'єрний показ вистави відбувся в Москві, а потім в Одесі, згідно з іншими, навпаки. Треті джерела вказують, що різниця між датами цих двох прем'єр була всього 2—4 дні, що не знаходить підтвердження в доступних матеріалах.

Московський театр оперети

Дата прем'єри: 15 листопада 1955 року або 24 листопада 1955 року
Постановка В. Канделакі та Л. Ротбаум.
Режисер А. Гедройц.
Диригенти Г. Столяров та Л. Оссовський.
Художник Г. Кігель.
Художник з костюмів Р. Вейсенберг.
Художник карнавалу Т. Луговська.
Балетмейстер Г. Шаховська.
Хормейстер Г. Агафоніков.

Тоня Чумакова — Тетяна Шмига.
Костя Купріянов — Володимир Чекалов.
Лариса — Іраїда Муштакова.
Яшка Буксир — Василь Алчевський.

Одеський театр музичної комедії

Дата прем'єри: 29 січня 1956 року
Режисер І. Гріншпун.
Диригент І. Кільберг
Балетмейстер І. Вишняков, Н. В. Дельсон.
Художник Л. Файленбоген.

Тоня Чумакова — Ідалія Іванова.
Костя Купріянов — Микола Удод.
Лариса — Євгенія Дембська.
Яшка Буксир — Михайло Водяной.

Вистава стала візитівкою театру, а «Пісня [Тоні] про Одесу» згодом стала неформальним, а потім і офіційним гімном Одеси. З листопада 1959 року фрагмент мелодії пісні лунає кожні півгодини з курантів на будівлі Одеської міської ради. Ця ж пісня використовується як привітання поїздів на залізничному вокзалі. З 2023 року площа перед Одеським театром музичної комедії має назву площа Білої Акації.

Сюжет

Перша дія

В одеському дворику вирує життя: сусіди спілкуються, працюють, сперечаються. Дівчина Тоня мріє про далекі морські подорожі. У своїх романтичних піснях вона співає про рідну Одесу, про славних моряків. Тоня закохана в капітана китобійного судна Костянтина Купріянова. З'являється наречена Костянтина — легковажна Лариса у супроводі групи кавалерів. За Ларисою увивається і спритний і самовпевнений Яків Наконечников на прізвисько «Буксир». У двір приходить Костя Купріянов, він мріє провести вечір з Ларисою перед довгим плаванням, але вона обманює його, щоб піти на побачення з Яшкою Буксиром. Лариса приховує свої справжні почуття, а Тоня, яка кохає Костю, залишається і тіні.

Друга дія

На базі китобійної флотилії Тоня працює радисткою. Яшка, не бажаючи відставати, теж вирушив у плавання, сподіваючись, що це тимчасово. Він незадоволений довгим рейсом і труднощами, скаржиться на спеку та незручності, але його хитрий характер дозволяє йому уникати серйозних обов'язків.

Тоня продовжує любити Костю, який страждає через відсутність листів від Лариси. Щоб підтримати його, Тоня передає радіограми від імені Лариси, щоб не втрачав надії. Під час шторму Костя працює з командою на межі можливостей, знаходячи втіху в ілюзії кохання.

Третя дія

В Одесі готуються зустрічати флотилію. Лариса захоплена кінозйомками зустрічі моряків та фліртом із членами знімальної групи, а Тоня намагається попередити її про радіограми. Костя повертається і випадково дізнається правду про Ларису. Він розуміє, що реальні почуття пов'язують його з Тонею. Історія завершується щасливим союзом Кості та Тоні.

Дійові особи

Петро Тимофійович Чумаков — гарпунер-наставник китобійної флотилії «Салют»
Ольга Іванівна Чумакова — його дружина
Тоня Чумакова (Тося) — його племінниця
Костянтин Олексійович Купріянов (Костя) — капітан-гарпунер китобійця «Салют-8»
Лариса Штепенко (Лора) — молода дівчина
Яків Петрович Наконечников на прізвисько «Буксир» (Яша) — комірник
Серафима Степанівна Корабльова — буфетниця на базі китобійної флотилії «Салют»
Сергій Сергійович Корабльов — її чоловік, театральний перукар
Катя — подруга Тоні
Льоша Великанов та Саша Лопатенко — молоді моряки флотилії
Капітан — директор флотилії
Апп — кінорежисер
Моргунов — кіноактор
Гриша — кінооператор
Матроси на кораблі, сусіди.

Місце дії

1-ша та 3-та дії — Великий двір на одній з приморських вулиць Одеси.
2-а дія — Палуба китобійної бази «Салют» під час переходу флотилії через екватор.

Музичні номери

Нижче наведено список музичних номерів за клавіром 1956 року.

Увертюра

Дія перша

№ 1. Ансамбль мешканців — «Есть у всех свои заботы…»
№ 2. Пісня Тоні про Одесу (з хором) — «Когда я пою о широком просторе…»
№ 3. Танець із кастаньєтами
№ 4. Аріозо Тоні (Пісня про акацію) — «Над приморской улицей майский день встаёт…»
№ 5. Вихід Лариси та семи кавалерів — «Не оставьте без вниманья наше приглашенье…»
№ 6. Дует Лариси та Яші — «Посмотрите, ветер тучи нагоняет…»
№ 7. Квартет (Чумакова, Корабльова, Чумаков, Корабльов) — «Я не певец! Всё это вздор! Я парикмахер и гримёр!..»
№ 8. Пісня Кості про дружбу (з хором) — «Без друзей на земле невозможно прожить…»
№ 9. Пісня Кості про маяк — «Бушует шторм, кипит волна…»
№ 10. Фінал I дії — «Для радости нужно так мало…»

Дія друга

№ 11. Вступ
№ 12. Пісня китобоїв — «Большие, большие расстоянья…»
№ 13. Дует Каті та Яші — «Здесь чудесно с точки зренья вида…»
№ 14. Ремінісценція (Пісня Тоні про Одесу) — «Когда я пою о широком просторе…»
№ 15. Терцет (Тоня, Льоша, Саша) — «Четвёртого апреля, ты помнишь, как хотели…»
№ 16. Пісенька Чумакова про веселого гарпунера — «Гарпунёр, весёлый малый, жил да был, не унывал…»
№ 17. Вихід Нептуна та почту
№ 18. Перехід через екватор — «Люди! Ответьте мне прямо: куда вы плывёте и кто вы?..»
№ 19. Частушки Яші— «Жизнь — копейка, медный грош…»
№ 20. Пісня Тоні на кораблі — «Я помню, как в детстве мне снился ночами…»
№ 21. Танці:
- а) фокстрот
- б) пташки
- в) швидка полька
- г) танець дівчат
- л) загальний танець
№ 22. Шторм
№ 23. Фінал ІІ дії

Дія третя

№ 24. Антракт
№ 25. Сцена кінозйомки — «Не долго задержу я вас…»
№ 26. Пісня Лариси — «Жена — это вечные будни и скука!..»
№ 27. Фінал ІІІ дії

Записи, радіомонтажі та екранізації

Дунаевский И. Белая акация : монтаж оперети. Д(НД)-3392-7 (3 платівки). 1956. Дата запису: 27 липня 1956 року. Солісти, хор та оркестр Московського театру оперети. Постановка заслуженого діяча мистецтв В. А. Канделакі. Диригент Г. Столяров

За оперетою було знято два кінофільми.

Примітки

Коментарі

Місяці двох прем'єр, що зустрічаються в джерелах, — листопад 1955 року і січень 1956 року.
Без третього куплету.
Під час відправлення поїздів звучить пісня «Край Чорного моря».

Джерела

Эстрада в России. XX век : энциклопедия / отв. ред. Е. Д. Уварова. — М. : Олма-Пресс, 2004. — С. 209. — . — Цитата: «Остання оперета „Біла акація“ — чудовий зразок ліричної оперети — була посмертно завершена К. Молчановим (1955)».
Оригінальний текст (рос.)
«Последняя оперетта „Белая акация“ — прекрасный образец лирической оперетты — была посмертно завершена К. Молчановым (1955)».
Бродавко Р. Полвека за дирижёрским пультом : [о дирижёре Григории Арнольдовиче Столярове] // Дерибасовская — Ришельевская : литературно-художественный, историко-краеведческий иллюстрированный альманах. — 2012. — № 49. — С. 222—230. — Цитата: «Право першої постановки нової оперети Ісак Дунаєвський обіцяв Одеському театру музкомедії. Того ж 1955 року прем'єра „Білої акації“ мала відбутися у Москві. <…> Дунаєвський помер під час роботи. На пюпітрі рояля залишився незакінчений номер. Композитор Кирило Молчанов за ескізами Дунаєвського закінчив клавір, а диригент Григорій Столяров взяв найактивнішу участь у оркестровці. І 24 листопада 1955 року московська прем'єра відбулася. Успіх був величезним — і це була велика заслуга Григорія Арнольдовича».
Оригінальний текст (рос.)
«Право первой постановки новой оперетты Исаак Дунаевский обещал Одесскому театру музкомедии. В том же 1955 году премьера „Белой акации“ должна была состояться в Москве. <…> Дунаевский умер во время работы. На пюпитре рояля остался неоконченный номер. Композитор Кирилл Молчанов по эскизам Дунаевского закончил клавир, а дирижёр Григорий Столяров принял самое активное участие в оркестровке. И 24 ноября 1955 года московская премьера состоялась. Успех был огромным — и в этом была большая заслуга Григория Арнольдовича».
Летопись театра : 1950—1959 гг. // Московский государственный академический театр оперетты.
Когда писались оперетты, в доме было шумно. Беседа Анны Масс с Александром Колесниковым // Вопросы театра. Proscaenium. — М. : Государственный институт искусствознания. — ISSN 0507-3952. — 2019. — № 1—2. — С. 412—427. — У статті на с. 419 оркеструвальник зазначений інакше: «Він [Дунаєвський] не встиг оркеструвати написане, цю роботу взяв на себе Григорій Чорний».
Оригінальний текст (рос.)
«Он [Дунаевский] не успел оркестровать написанное, эту работу взял на себя Григорий Черный».
Концерт М. Водяного и М. Дёминой на судне «Максим Горький» (1979). : видео // Аркадий Гринь. 11.06.2021. — Михайло Водяной: «[19]56 року на сцені нашого театру відбулася прем'єра видатного нашого композитора-пісняра, одного з найкращих композиторів-піснярів нашої країни Ісака Осиповича Дунаєвського „Біла акація“. Оперета — про наше місто, про наших моряків, про китобоїв. Чудову музику написав Ісак Йосипович, написав чудову пісню про наше місто-герой Одесу. І нам було приємно, що куранти нашого міста-героя Одеси грають пісню з нашої оперети „Біла акація“. Ось я впевнений, що багато хто з вас це чув: на бульварі завжди через кожні півгодини лунають куранти на тему „Білої акації“» (03:33).
Оригінальний текст (рос.)
Михаил Водяной: «В [19]56 году на сцене нашего театра состоялась премьера выдающегося нашего композитора-песенника, одного из самых лучших композиторов-песенников нашей страны Исаака Осиповича Дунаевского „Белая акация“. Оперетта — о нашем городе, о наших моряках, о китобоях. Замечательную музыку написал Исаак Осипович, написал чудесную песню о нашем городе-герое Одессе. И нам было приятно, что куранты нашего города-героя Одессы сейчас играют песню из нашей оперетты „Белая акация“. Вот я уверен, что многие из вас это слышали: на бульваре всегда через каждые полчаса раздаются куранты на тему „Белой акации“» (03:33).
Шмыга, Татьяна Ивановна. Счастье мне улыбалось / Литературная запись А. М. Даниловой. — М. : Вагриус, 2001. — 344 с. — . — Цитата: «Незабаром після цього його не стало — Ісак Йосипович помер у липні 1955 року, не встигнувши закінчити кілька музичних номерів, які він писав спеціально для московської постановки. Саме тоді театр був на літніх гастролях. Прем'єра „Білої акації“ відбулася вже без автора, у листопаді, і пройшла з великим успіхом. Вистава стала одною із найулюбленіших і для нас, акторів, і для глядачів. Саме після нашої постановки (режисерами були В. А. Канделакі та Л. Д. Ротбаум) „Біла акація“ стала неймовірно популярною, хоча ми були другими — першу постановку, як відомо, здійснили в Одесі. Але та вистава чомусь „не прозвучала“, а наша „Біла акація“ стала помітною музичною подією тих років».
Оригінальний текст (рос.)
«Вскоре после этого его не стало — Исаак Осипович умер в июле 1955 года, не успев закончить несколько музыкальных номеров, которые он писал специально для московской постановки. В это время театр был на летних гастролях. Премьера „Белой акации“ состоялась уже без автора, в ноябре, и прошла с большим успехом. Спектакль стал одним из самых любимых и для нас, актёров, и для зрителей. Именно после нашей постановки (режиссёрами были В. А. Канделаки и Л. Д. Ротбаум) „Белая акация“ стала невероятно популярной, хотя мы были вторыми — первую постановку, как известно, осуществили в Одессе. Но тот спектакль почему-то „не прозвучал“, а наша „Белая акация“ стала заметным музыкальным событием тех лет».
Ідалія Іванова | Про головне | Град | 20.06.21 : видео // Одесский театр музкомедии. 20.12.2021. — Ідалія Іванова: «Після того, як у листопаді-місяці вийшла „Біла акація“, у березні-місяці мене викликає Міністерство культури до Києва» (04:32).
Оригінальний текст (рос.)
Идалия Иванова: «После того, как в ноябре-месяце вышла „Белая акация“, в марте-месяце меня вызывает Министерство культуры в Киев» (04:32).
Евгения Дембская, Идалия Иванова, Елена Редько | Программа «Время Александра Федоренко» | 24.03.2017 : в Международный день театра : видео // Одесский театр музкомедии. 30.03.2017. — Ідалія Іванова: «Адже одночасно з Московським театром ми йшли, буквально як дистанція голова в ногу. І буквально ми випередили Московський театр на два чи чотири дні» (7:42).
Оригінальний текст (рос.)
Идалия Иванова: «Ведь одновременно с Московским театром мы шли, буквально как дистанция голова в ногу. И буквально мы опередили Московский театр на два или четыре дня» (07:42).
Достояние Одессы. Идалия Иванова : видео // DumskayaTV. 08.02.2019. — Ідалія Іванова: «[19]55 рік теж виявився знаковим. Це прем'єра „Білої акації“. П'єсу дали одразу двом театрам: це Московському театру оперети і нам. Але ми намагалися, щоб у нашому театрі, звісно, прем'єра відбулася раніше, ніж у Московській опереті. І ми йшли ніби ось голова в голову. І ми випередили Московський театр практично на три дні. І прем'єра відбулася у нашому театрі. Тому ми [були] першими… І тому, як би я вважаюся і першою виконавицею „Пісні про Одесу“» (17:39).
Оригінальний текст (рос.)
Идалия Иванова: «[19]55 год тоже оказался знаковым. Это премьера „Белой акации“. Пьесу дали сразу двум театрам: это Московскому театру оперетты и нам. Но мы старались, чтобы в нашем театре, конечно, премьера состоялась раньше, чем в Московской оперетте. И мы шли как бы вот голова в голову. И мы опередили Московский театр буквально на три дня. И премьера состоялась в нашем театре. Поэтому мы [были] первыми… И поэтому, как бы я считаюсь и первой исполнительницей „Песни об Одессе“» (17:39).
Летопись театра // Московский государственный академический театр оперетты.
Акимова, Лада Дмитриевна. Загадочная Шмыга. — Москва : СВР-Медиапроекты, 2013. — 220 с. — . — Цитата: «У новому сезоні, 15 листопада 1955 року, вона [Тетяна Шмига] зіграла свою Тоську в опереті „Біла акація“».
Оригінальний текст (рос.)
«В новом сезоне, 15 ноября 1955 года, она [Татьяна Шмыга] сыграла свою Тоську в оперетте „Белая акация“».
Дунаевский И. О. Белая акация [Ноты] : оперетта в 3 действиях : клавир / И. О. Дунаевский ; пьеса Вл. Масса, М. Червинского. — Москва : Советский композитор, 1956. — 234 с. — На с. 3: «Перше виконання оперети „Біла акація“ відбулося 24 листопада 1955 р. у Московському театрі оперети. Постанова В. А. Канделакі та Л. Д. Ротбаум, диригент Г. А. Столяров, митець Г. Л. Кігель, балетмейстер Г. О. Шаховська».
Оригінальний текст (рос.)
На с. 3: «Первое исполнение оперетты „Белая акация“ состоялось 24 ноября 1955 г. в Московском театре оперетты. Постановка В. А. Канделаки и Л. Д. Ротбаум, дирижер Г. А. Столяров, художник Г. Л. Кигель, балетмейстер Г. А. Шаховская».
Дунаевский И. Белая акация. Монтаж оперетты. Д(НД)—3392-7 (3 пластинки). 1956. Дата записи: 27 июля 1956 года. На конверті: «Спектакль „Біла акація“, вперше поставлений заслуженим діячем мистецтв РРФСР В. А. Канделакі 24 листопада 1955 року на сцені Московського театру оперети, одразу ж завоював визнання та любов глядачів своєю глибокою правдивістю, поетичним зображенням дійсності».
Оригінальний текст (рос.)
«Спектакль „Белая акация“, впервые поставленный заслуженным деятелем искусств РСФСР В. А. Канделаки 24 ноября 1955 года на сцене Московского театра оперетты, сразу же завоевал признание и любовь зрителей своей глубокой правдивостью, поэтическим изображением действительности».
Ярон, Григорий Маркович. О любимом жанре [Текст] / Г. М. Ярон. — М. : Искусство, 1960. — 253 с. — Цитата: «Прем'єра „Білої акації“, теж однієї з найкращих і найпопулярніших радянських оперет, відбулася 24 листопада 1955 року. Поставили виставу В. Канделакі та Л. Ротбаум, диригував Г. Столяров. Незабаром після московської прем'єри „Біла акація“ була поставлена (режисер Гріншпун) в Одесі, місті, де відбувається дія цієї оперети».
Оригінальний текст (рос.)
«Премьера „Белой акации“, тоже одной из лучших и популярных советских оперетт, состоялась 24 ноября 1955 года. Поставили спектакль В. Канделаки и Л. Ротбаум, дирижировал Г. Столяров. Вскоре после московской премьеры „Белая акация“ была поставлена (режиссер Гриншпун) в Одессе, городе, где происходит действие этой оперетты».
Бродавко Р. Полвека за дирижёрским пультом : [о дирижёре |Григории Арнольдовиче Столярове] // Дерибасовская — Ришельевская : литературно-художественный, историко-краеведческий иллюстрированный альманах. — 2012. — № 49. — С. 222—230. — На с. 228: «І 24 листопада 1955 року московська прем'єра відбулася».
Оригінальний текст (рос.)
На с. 228: «И 24 ноября 1955 года московская премьера состоялась».
Галяс, Александр Васильевич. Как «Акация» стала «Чайкой» // Порто-Франко. — 2017. — № 16 (1360). — 12 мая. — Цитата: «Недільного вечора 29 січня 1956 року в Одесі було слизько. Три дні тому пройшов дощ, а потім десятиградусний мороз перетворив вулиці міста на ковзанку. Але негода не зупинила сотні бажаючих побачити довгоочікувану прем'єру Театру музичної комедії — оперету І. Дунаєвського „Біла акація“».
Оригінальний текст (рос.)
«Воскресным вечером 29 января 1956 года в Одессе было скользко. Три дня назад прошёл дождь, а затем десятиградусный мороз превратил улицы города в каток. Но непогода не остановила сотни жаждущих увидеть долгожданную премьеру Театра музыкальной комедии — оперетту И. Дунаевского „Белая акация“».
Котова, Мария. Как в разгар гололёда в Одессе зацветала Белая акация // Одесская жизнь. — 13.05.2019. — Цитата: «Її прем'єра відбулася в Одесі 29 січня 1956 року. [Краєзнавець] Євген Гринкевич розповідає, що напередодні цього дня в Одесі пройшла сильна злива, потім, як це у нас буває, вдарив мороз, і в місті почалося зледеніння. Але при цьому в театрі відбувся не просто аншлаг: <…> Прем'єра оперети „Біла акація“ в колишньому СРСР відбулася зовсім не в Одесі, а в Москві в листопаді 1955 року. Але потім, порівнюючи ці дві вистави, навіть столична преса все ж таки особливо відзначила одеську постановку».
Оригінальний текст (рос.)
«Её премьера состоялась в Одессе 29 января 1956 года. [Краевед] Евгений Гринкевич рассказывает, что накануне этого дня в Одессе прошёл сильный ливень, потом, как это у нас бывает, грянул мороз, и в городе началось обледенение. Но при этом в театре состоялся не просто аншлаг: <…> Премьера оперетты „Белая акация“ в бывшем СССР состоялась вовсе не в Одессе, а в Москве в ноябре 1955 года. Но потом, сравнивая эти два спектакля, даже столичная пресса всё же особо отметила одесскую постановку».
Одесский академический театр музыкальной комедии им. М. Водяного : научно-библиографический указатель / Одесская областная универсальная научная библиотека им. М. Грушевского. — Одесса, 2013. — C. 29.
Абзац другий частини першої статті 5 Статуту територіальної громади міста Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.08.2011 № 1240-VI. Цитата: «Гімном Одеси є „Пісня про Одесу“ з оперети „Біла акація“ на музику І. Дунаєвського».
Пункт 2.6 Положения о символике города Одессы и символах Одесского городского головы, утверждённого решением Одесского городского совета от 16.04.2013 № 3297-VI.
Городская символика : мелодия курантов Одессы // Официальный сайт города Одессы. Архивная копия.
Рішення Одеської міської ради від 03.05.2023 № 1197-VIІI «Про перейменування (найменування) об’єктів топоніміки на території міста Одеси».

Література

Пойзнер, Михаил Борисович. Их не знали только в лицо… : [о нескольких одесских песнях-шедеврах, составивших славу нашему городу на веки вечные] // Дерибасовская — Ришельевская : литературно-художественный, историко-краеведческий иллюстрированный альманах. — 2008. — № 35. — С. 212—230. — С. 213. Копія статті на сайті a-pesni.org із зображеннями у високій якості.
- РГАЛИ. Ф. 2062. Оп. 1. Од. зб. 206^{[: ком.]}. Л. 1. Пісня Тоні про Одесу (чернетку) з оперети «Біла акація». Текст із позначками І. О. Дунаєвського. 1954 р.
- РГАЛИ. Ф. 2062. Оп. 1. Од. хр. 597. Л. 177. Пісня про Одесу (малюнок) з оперети «Біла акація», яка не увійшла до вистави. Текст із позначками І. О. Дунаєвського. 1954 р.
Пойзнер, Михаил Борисович. В тени «Белой акации» // Одесские песни с биографиями [Текст] : [рассказы] / Михаил Пойзнер. — Одесса : ТЭС, 2016. — С. 87—100. — .

Публікації твору

Дунаевский И. О. Белая акация [Ноты] : оперетта в 3 действиях : клавир / И. О. Дунаевский ; пьеса Вл. Масса, М. Червинского. — Москва : Советский композитор, 1956. — 234 с.
Масс В. З. Белая акация : музыкальная комедия в 3 д. : [либретто] / Вл. Масс и Мих. Червинский ; музыка И. Дунаевского. — М. : ВУОАП, 1955. — 92 л. — Текст на одной стороне л.
Масс В. З. Белая акация : музыкальная комедия в 3 д. : [либретто] / Вл. Масс и Мих. Червинский ; музыка И. Дунаевского. — М. : ВУОАП, 1956. — 92 л. — Текст на одной стороне л.
Масс В. З. Белая акация : музыкальная комедия в 3 д. : [либретто] / Вл. Масс, Мих. Червинский ; музыка И. Дунаевского. — М. : ВУОАП, 1958. — 94 л. — Текст на одной стороне л.
Дунаевский И. О. Собрание сочинений : в 12 томах. Т. 12, Избранное из оперетт «Сын клоуна» и «Белая акация» [Ноты] : клавиры : арии, песни, хоры, ансамбли. — М. : Советский композитор, 1974. — 183 с.
Песня об Одессе : «Когда я пою о широком просторе…» = Пісня про Одесу : «Коли я співаю про рідні простори…» / муз. І. Дунаєвський, сл. В. Масс, В.[sic] Червінський, переклад українською мовою В. Грінчак // Пісні про міста-герої = Песни о городах-героях : на украинском и русском языках [Ноти] / Укл. І. Б. Драго. — Київ : Музична Україна, 1977. — С. 80—85.
Пісня про Одесу / муз. І. Дунаєвський // Музичні вечори [Ноти]. Вип. 3. Грає духовий оркестр. — Партитура. — Київ : Музична Україна, 1980. — С. 23—25. — (Бібліотечка музичної самодіяльності).

Критика

О любимом жанре. — М.: Искусство, 1960. — 253 с.
Советский театр оперетты : Очерк истории. — Л.—М.: Искусство, 1962. — 487 с., 17 л. ил. : 22 см.
Михеева Л. В., Орелович А. А. И. Дунаевский. Белая акация // В мире оперетты. — Л. : Советский композитор, 1977. — 384 с.
Одесский академический театр музыкальной комедии им. М. Водяного [Текст] : науч.-библиогр. указ. / Упр. культуры и туризма, национальностей и религий Одес. облгосадмин. ; Одес. обл. универс. науч. б-ка им. М. Грушевского ; науч.-библиогр. отд. ; [библиогр. поиск Т. Г. Коломиец ; сост. и подгот. Т. А. Каневская ; ред. Е. А. Таубеншлак; худож. оформ. Е. М. Ласкевич; вёрстка Е. М. Лaскевич ; компьют. набор: Н. И. Карагяур, Е. М. Ласкевич ; отв. за вып. Т. Н. Полянко]. — Одесса, 2013. — 280 с. : ил. — 15×21. — 23 экз.
Галяс А. В. Сегодня и навсегда… : очерки истории Одесского академического театра музыкальной комедии им. М. Водяного / Александр Васильевич Галяс. — Одесса : Бондаренко М. А., 2017. — 399 с. : ил. — 500 экз. — На рус. яз. — .

Заславский Д. «Белая акация» : [Московский театр оперетты] // Правда. — 1956. — № 43 (13706). 12 февраля. — С. 4.
Утесов Л. «Белая акация» (Вместо рецензии) : [к постановке в Московском театре оперетты] // Советская музыка. — 1956. — № 2 (207). — С. 92—95.
Фенина С. Т. Шмыга — Тоня Чумакова : [«Белая акация» ; Московский театр оперетты] // Театр. — 1956. — № 11. — С. 133—134.

Гріншпун І. «Біла акація» : [Стаття головного режисера театру] // Чорноморська комуна. — 1956. — 29 січня : фото.
Градзаевский А. «Белая акация» : [Рецензия на спектакль] // Знамя коммунизма. — 1956. — 12 февраля : фото.
Чернін В. «Белая акация» // Чорноморська комуна. — 1956. — 5 березня.
Чернін В. Весела Одеса : [Про оперету «Біла акація» під час гастролей в Києві] // Радянська культура. — 1956. — 18 серпня : фото.
Бірюков М. Відрадні підсумки: Гастролі Одеського театру музичної комедії у Львові : [Зокрема, про виставу «Біла акація»] // Вільна Україна. — 1956. — 19 серпня.
Усиченко Ю. Одеські артисти в Москві : [Виставою «Біла акація» почалися гастролі у Москві] // Чорноморська комуна. — 1956. — 20 вересня.
Петров Н. Дружеский разговор: Спектакли Одесского театра музыкальной комедии // Вечерняя Москва. — 1956. — № 230 (9978). 27 сентября. — C. 3 : фото.
Бертенсон М. Больше смелости : [О спектаклях Одесского театра музыкальной комедии : Гастроли в Москве] // Московская правда. — 1956. — 28 сентября.
Игнатьева М., Марковский Н. Театр и жанр: [На спектаклях Одесского театра музыкальной комедии] // Советская культура — 1956. — № 116 (508). 2 октября. — С. 3.
Грошева Е. На верном пути // Труд. — 1956. — № 234 (10881). 7 октября. — С. 3.
Милютин Ю. Поиски и просчёты музыкального театра : [В частности, о спектакле «Белая акация» : Гастроли в Москве] // Известия. — 1956. — № 241 (12239). 9 октября. — C. 3.
Жукова Л. Живое и мёртвое : «Белая акация» в Одесском театре музыкальной комедии // Театр. — 1957. — № 2. — С. 131—132.

Посилання

Критика

Борзенко В. Как говорят в Одессе… Вахтанговцы предложили зрителям на один вечер вернуться в Советский Союз : [«Белая акация»] // Новые известия. — 2008. — 7 окт.
Крылова М. Китобои под акацией : советская оперетта «Белая акация» в Театре имени Вахтангова // Газета.Ru. — 2008. — 15 окт.

Записи

Белая акация : вистава Іванівського музичного театру : відео. 05.03.2013.
Белая акация : відео // Сіверський музичний театр. 14.11.2013.
Белая акация : вистава Театру ім. Є. Вахтангова : відео / реж.-пост. Вл. Іванов. Частина 1. Частина 2. 27.07.2013.
Белая акация : вистава з тифлокоментарями // Новосибірський музичний театр. 23.08.2020.

Пісня Тоні про Одесу

И. Дунаевский — песня Тони из оперетты «Белая акация» : відео / вик. Вікторія Альошина-Костюкова // Вікторія Альошина-Костюкова. 13.12.2012.
Галина Жадушкина «Песня Тони об Одессе» (1986) : видео / вик. Галина Жадушкіна // Советское телевидение. 09.06.2019.
Пісня про Одесу : «Коли я співаю про вільні простори…» : відео / пер. укр. мовою: Єлизавета Скорба ; вик. Єлизавета Скорба // Всесвітній клуб одеситів. 09.11.2023.
Пісня про Одесу : «Співаючи знов про широкії доли…» : відео / Пер. укр. мовою: Галина Верд ; вик. Ганна Слободяник // GalinaVerd poet and writer from Odessa. 16.07.2024.
Одеса, Приморський бульвар, куранти : відео // KissTsunami Odesa. 04.12.2015.

[10] Місяці двох прем'єр, що зустрічаються в джерелах, — листопад 1955 року і січень 1956 року.

[22] Без третього куплету.

[24] Під час відправлення поїздів звучить пісня «Край Чорного моря».

[Уварова_2004:209-1] Эстрада в России. XX век : энциклопедия / отв. ред. Е. Д. Уварова. — М. : Олма-Пресс, 2004. — С. 209. — . — Цитата: «Остання оперета „Біла акація“ — чудовий зразок ліричної оперети — була посмертно завершена К. Молчановим (1955)».
Оригінальний текст (рос.)
«Последняя оперетта „Белая акация“ — прекрасный образец лирической оперетты — была посмертно завершена К. Молчановым (1955)».

[Бродавко_2012-2] Бродавко Р. Полвека за дирижёрским пультом : [о дирижёре Григории Арнольдовиче Столярове] // Дерибасовская — Ришельевская : литературно-художественный, историко-краеведческий иллюстрированный альманах. — 2012. — № 49. — С. 222—230. — Цитата: «Право першої постановки нової оперети Ісак Дунаєвський обіцяв Одеському театру музкомедії. Того ж 1955 року прем'єра „Білої акації“ мала відбутися у Москві. <…> Дунаєвський помер під час роботи. На пюпітрі рояля залишився незакінчений номер. Композитор Кирило Молчанов за ескізами Дунаєвського закінчив клавір, а диригент Григорій Столяров взяв найактивнішу участь у оркестровці. І 24 листопада 1955 року московська прем'єра відбулася. Успіх був величезним — і це була велика заслуга Григорія Арнольдовича».
Оригінальний текст (рос.)
«Право первой постановки новой оперетты Исаак Дунаевский обещал Одесскому театру музкомедии. В том же 1955 году премьера „Белой акации“ должна была состояться в Москве. <…> Дунаевский умер во время работы. На пюпитре рояля остался неоконченный номер. Композитор Кирилл Молчанов по эскизам Дунаевского закончил клавир, а дирижёр Григорий Столяров принял самое активное участие в оркестровке. И 24 ноября 1955 года московская премьера состоялась. Успех был огромным — и в этом была большая заслуга Григория Арнольдовича».

[3] Летопись театра : 1950—1959 гг. // Московский государственный академический театр оперетты.

[4] Когда писались оперетты, в доме было шумно. Беседа Анны Масс с Александром Колесниковым // Вопросы театра. Proscaenium. — М. : Государственный институт искусствознания. — ISSN 0507-3952. — 2019. — № 1—2. — С. 412—427. — У статті на с. 419 оркеструвальник зазначений інакше: «Він [Дунаєвський] не встиг оркеструвати написане, цю роботу взяв на себе Григорій Чорний».
Оригінальний текст (рос.)
«Он [Дунаевский] не успел оркестровать написанное, эту работу взял на себя Григорий Черный».

[5] Концерт М. Водяного и М. Дёминой на судне «Максим Горький» (1979). : видео // Аркадий Гринь. 11.06.2021. — Михайло Водяной: «[19]56 року на сцені нашого театру відбулася прем'єра видатного нашого композитора-пісняра, одного з найкращих композиторів-піснярів нашої країни Ісака Осиповича Дунаєвського „Біла акація“. Оперета — про наше місто, про наших моряків, про китобоїв. Чудову музику написав Ісак Йосипович, написав чудову пісню про наше місто-герой Одесу. І нам було приємно, що куранти нашого міста-героя Одеси грають пісню з нашої оперети „Біла акація“. Ось я впевнений, що багато хто з вас це чув: на бульварі завжди через кожні півгодини лунають куранти на тему „Білої акації“» (03:33).
Оригінальний текст (рос.)
Михаил Водяной: «В [19]56 году на сцене нашего театра состоялась премьера выдающегося нашего композитора-песенника, одного из самых лучших композиторов-песенников нашей страны Исаака Осиповича Дунаевского „Белая акация“. Оперетта — о нашем городе, о наших моряках, о китобоях. Замечательную музыку написал Исаак Осипович, написал чудесную песню о нашем городе-герое Одессе. И нам было приятно, что куранты нашего города-героя Одессы сейчас играют песню из нашей оперетты „Белая акация“. Вот я уверен, что многие из вас это слышали: на бульваре всегда через каждые полчаса раздаются куранты на тему „Белой акации“» (03:33).

[6] Шмыга, Татьяна Ивановна. Счастье мне улыбалось / Литературная запись А. М. Даниловой. — М. : Вагриус, 2001. — 344 с. — . — Цитата: «Незабаром після цього його не стало — Ісак Йосипович помер у липні 1955 року, не встигнувши закінчити кілька музичних номерів, які він писав спеціально для московської постановки. Саме тоді театр був на літніх гастролях. Прем'єра „Білої акації“ відбулася вже без автора, у листопаді, і пройшла з великим успіхом. Вистава стала одною із найулюбленіших і для нас, акторів, і для глядачів. Саме після нашої постановки (режисерами були В. А. Канделакі та Л. Д. Ротбаум) „Біла акація“ стала неймовірно популярною, хоча ми були другими — першу постановку, як відомо, здійснили в Одесі. Але та вистава чомусь „не прозвучала“, а наша „Біла акація“ стала помітною музичною подією тих років».
Оригінальний текст (рос.)
«Вскоре после этого его не стало — Исаак Осипович умер в июле 1955 года, не успев закончить несколько музыкальных номеров, которые он писал специально для московской постановки. В это время театр был на летних гастролях. Премьера „Белой акации“ состоялась уже без автора, в ноябре, и прошла с большим успехом. Спектакль стал одним из самых любимых и для нас, актёров, и для зрителей. Именно после нашей постановки (режиссёрами были В. А. Канделаки и Л. Д. Ротбаум) „Белая акация“ стала невероятно популярной, хотя мы были вторыми — первую постановку, как известно, осуществили в Одессе. Но тот спектакль почему-то „не прозвучал“, а наша „Белая акация“ стала заметным музыкальным событием тех лет».

[7] Ідалія Іванова | Про головне | Град | 20.06.21 : видео // Одесский театр музкомедии. 20.12.2021. — Ідалія Іванова: «Після того, як у листопаді-місяці вийшла „Біла акація“, у березні-місяці мене викликає Міністерство культури до Києва» (04:32).
Оригінальний текст (рос.)
Идалия Иванова: «После того, как в ноябре-месяце вышла „Белая акация“, в марте-месяце меня вызывает Министерство культуры в Киев» (04:32).

[8] Евгения Дембская, Идалия Иванова, Елена Редько | Программа «Время Александра Федоренко» | 24.03.2017 : в Международный день театра : видео // Одесский театр музкомедии. 30.03.2017. — Ідалія Іванова: «Адже одночасно з Московським театром ми йшли, буквально як дистанція голова в ногу. І буквально ми випередили Московський театр на два чи чотири дні» (7:42).
Оригінальний текст (рос.)
Идалия Иванова: «Ведь одновременно с Московским театром мы шли, буквально как дистанция голова в ногу. И буквально мы опередили Московский театр на два или четыре дня» (07:42).

[9] Достояние Одессы. Идалия Иванова : видео // DumskayaTV. 08.02.2019. — Ідалія Іванова: «[19]55 рік теж виявився знаковим. Це прем'єра „Білої акації“. П'єсу дали одразу двом театрам: це Московському театру оперети і нам. Але ми намагалися, щоб у нашому театрі, звісно, прем'єра відбулася раніше, ніж у Московській опереті. І ми йшли ніби ось голова в голову. І ми випередили Московський театр практично на три дні. І прем'єра відбулася у нашому театрі. Тому ми [були] першими… І тому, як би я вважаюся і першою виконавицею „Пісні про Одесу“» (17:39).
Оригінальний текст (рос.)
Идалия Иванова: «[19]55 год тоже оказался знаковым. Это премьера „Белой акации“. Пьесу дали сразу двум театрам: это Московскому театру оперетты и нам. Но мы старались, чтобы в нашем театре, конечно, премьера состоялась раньше, чем в Московской оперетте. И мы шли как бы вот голова в голову. И мы опередили Московский театр буквально на три дня. И премьера состоялась в нашем театре. Поэтому мы [были] первыми… И поэтому, как бы я считаюсь и первой исполнительницей „Песни об Одессе“» (17:39).

[11] Летопись театра // Московский государственный академический театр оперетты.

[12] Акимова, Лада Дмитриевна. Загадочная Шмыга. — Москва : СВР-Медиапроекты, 2013. — 220 с. — . — Цитата: «У новому сезоні, 15 листопада 1955 року, вона [Тетяна Шмига] зіграла свою Тоську в опереті „Біла акація“».
Оригінальний текст (рос.)
«В новом сезоне, 15 ноября 1955 года, она [Татьяна Шмыга] сыграла свою Тоську в оперетте „Белая акация“».

[13] Дунаевский И. О. Белая акация [Ноты] : оперетта в 3 действиях : клавир / И. О. Дунаевский ; пьеса Вл. Масса, М. Червинского. — Москва : Советский композитор, 1956. — 234 с. — На с. 3: «Перше виконання оперети „Біла акація“ відбулося 24 листопада 1955 р. у Московському театрі оперети. Постанова В. А. Канделакі та Л. Д. Ротбаум, диригент Г. А. Столяров, митець Г. Л. Кігель, балетмейстер Г. О. Шаховська».
Оригінальний текст (рос.)
На с. 3: «Первое исполнение оперетты „Белая акация“ состоялось 24 ноября 1955 г. в Московском театре оперетты. Постановка В. А. Канделаки и Л. Д. Ротбаум, дирижер Г. А. Столяров, художник Г. Л. Кигель, балетмейстер Г. А. Шаховская».

[14] Дунаевский И. Белая акация. Монтаж оперетты. Д(НД)—3392-7 (3 пластинки). 1956. Дата записи: 27 июля 1956 года. На конверті: «Спектакль „Біла акація“, вперше поставлений заслуженим діячем мистецтв РРФСР В. А. Канделакі 24 листопада 1955 року на сцені Московського театру оперети, одразу ж завоював визнання та любов глядачів своєю глибокою правдивістю, поетичним зображенням дійсності».
Оригінальний текст (рос.)
«Спектакль „Белая акация“, впервые поставленный заслуженным деятелем искусств РСФСР В. А. Канделаки 24 ноября 1955 года на сцене Московского театра оперетты, сразу же завоевал признание и любовь зрителей своей глубокой правдивостью, поэтическим изображением действительности».

[15] Ярон, Григорий Маркович. О любимом жанре [Текст] / Г. М. Ярон. — М. : Искусство, 1960. — 253 с. — Цитата: «Прем'єра „Білої акації“, теж однієї з найкращих і найпопулярніших радянських оперет, відбулася 24 листопада 1955 року. Поставили виставу В. Канделакі та Л. Ротбаум, диригував Г. Столяров. Незабаром після московської прем'єри „Біла акація“ була поставлена (режисер Гріншпун) в Одесі, місті, де відбувається дія цієї оперети».
Оригінальний текст (рос.)
«Премьера „Белой акации“, тоже одной из лучших и популярных советских оперетт, состоялась 24 ноября 1955 года. Поставили спектакль В. Канделаки и Л. Ротбаум, дирижировал Г. Столяров. Вскоре после московской премьеры „Белая акация“ была поставлена (режиссер Гриншпун) в Одессе, городе, где происходит действие этой оперетты».

[16] Бродавко Р. Полвека за дирижёрским пультом : [о дирижёре |Григории Арнольдовиче Столярове] // Дерибасовская — Ришельевская : литературно-художественный, историко-краеведческий иллюстрированный альманах. — 2012. — № 49. — С. 222—230. — На с. 228: «І 24 листопада 1955 року московська прем'єра відбулася».
Оригінальний текст (рос.)
На с. 228: «И 24 ноября 1955 года московская премьера состоялась».

[17] Галяс, Александр Васильевич. Как «Акация» стала «Чайкой» // Порто-Франко. — 2017. — № 16 (1360). — 12 мая. — Цитата: «Недільного вечора 29 січня 1956 року в Одесі було слизько. Три дні тому пройшов дощ, а потім десятиградусний мороз перетворив вулиці міста на ковзанку. Але негода не зупинила сотні бажаючих побачити довгоочікувану прем'єру Театру музичної комедії — оперету І. Дунаєвського „Біла акація“».
Оригінальний текст (рос.)
«Воскресным вечером 29 января 1956 года в Одессе было скользко. Три дня назад прошёл дождь, а затем десятиградусный мороз превратил улицы города в каток. Но непогода не остановила сотни жаждущих увидеть долгожданную премьеру Театра музыкальной комедии — оперетту И. Дунаевского „Белая акация“».

[18] Котова, Мария. Как в разгар гололёда в Одессе зацветала Белая акация // Одесская жизнь. — 13.05.2019. — Цитата: «Її прем'єра відбулася в Одесі 29 січня 1956 року. [Краєзнавець] Євген Гринкевич розповідає, що напередодні цього дня в Одесі пройшла сильна злива, потім, як це у нас буває, вдарив мороз, і в місті почалося зледеніння. Але при цьому в театрі відбувся не просто аншлаг: <…> Прем'єра оперети „Біла акація“ в колишньому СРСР відбулася зовсім не в Одесі, а в Москві в листопаді 1955 року. Але потім, порівнюючи ці дві вистави, навіть столична преса все ж таки особливо відзначила одеську постановку».
Оригінальний текст (рос.)
«Её премьера состоялась в Одессе 29 января 1956 года. [Краевед] Евгений Гринкевич рассказывает, что накануне этого дня в Одессе прошёл сильный ливень, потом, как это у нас бывает, грянул мороз, и в городе началось обледенение. Но при этом в театре состоялся не просто аншлаг: <…> Премьера оперетты „Белая акация“ в бывшем СССР состоялась вовсе не в Одессе, а в Москве в ноябре 1955 года. Но потом, сравнивая эти два спектакля, даже столичная пресса всё же особо отметила одесскую постановку».

[19] Одесский академический театр музыкальной комедии им. М. Водяного : научно-библиографический указатель / Одесская областная универсальная научная библиотека им. М. Грушевского. — Одесса, 2013. — C. 29.

[20] Абзац другий частини першої статті 5 Статуту територіальної громади міста Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.08.2011 № 1240-VI. Цитата: «Гімном Одеси є „Пісня про Одесу“ з оперети „Біла акація“ на музику І. Дунаєвського».

[21] Пункт 2.6 Положения о символике города Одессы и символах Одесского городского головы, утверждённого решением Одесского городского совета от 16.04.2013 № 3297-VI.

[23] Городская символика : мелодия курантов Одессы // Официальный сайт города Одессы. Архивная копия.

[25] Рішення Одеської міської ради від 03.05.2023 № 1197-VIІI «Про перейменування (найменування) об’єктів топоніміки на території міста Одеси».