Бій за Дебальцеве (1917)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бої за Дебальцеве (значення).

Бій за Дебальцеве — військове зіткнення між загоном Миколи Коняєва та донськими козаками в ніч з 26 на 27 грудня 1917 року.

Бій за Дебальцеве
Компанія Каледіна в Донбасі
Похорон дружківських робітників, загиблих в бою в Дебальцевому в грудні 1917^[] Похорон дружківських робітників, загиблих в бою в Дебальцевому в грудні 1917^[]
Дата: 26 грудня — 27 грудня 1917 Місце: Дебальцеве Результат: Захоплення станції козаками
Сторони
Центральний ревком Донбасу	Область Війська Донського
Командувачі
М. М. Коняев	осавул Чернецов
Військові формування
	Загін Чернецова (200 козаків) (100 козаків) взвод 12-ї батареї (62 бійця) кулеметна команда 10-го Донського козачого генерала Луковкіна полку (99 бійців) 1-а Донська добровольча дружина (70 бійців)
Військові сили
Повстанський загін Дружківки і Дебальцевого	531 козак 8 кулеметів, 2 гармати
Втрати
11 осіб вбито 20 осіб поранено 13 розстріляних	2-є вбитих, кілька поранених

Користуючись дружніми стосунками із Урядом УНР, Військовий уряд Області Війська Донського спрямував у Дебальцеве свої збройні сили. 26 (за іншими даними — 31) грудня донські козаки прибули на станцію Дебальцеве ешелоном зі станції Звєрево. Після короткого бою більшовики-червоногвардійці розбіглися. Шлях донським козакам додому був відкритий.

Історія

Однією із найбільших проблем для більшовиків відразу ж після їх приходу до влади в Росії була концентрація антибільшовицьких сил на Дону. Велика кількість донських козаків рухалась з фронту на Дон, пересуваючись залізницями через територію проголошеної 7 (20) листопада 1917 р. Української Народної Республіки. Основний трафік рухався через станцію Дебальцеве.

Більшовики вирішили встановити свій контроль над залізницею, що вела з України на Дон. 22 грудня 1917 р. станцію захопив червоногвардійський загін анархіста-синдикаліста Миколи Коняєва (до цього він очолював Криндачівську раду робітничих депутатів та дебальцевський осередок організації «Індустріальні робітники світу»/Воббліс). Це спричинило нагромадження ешелонів з демобілізованими донськими козаками перед станцією Дебальцеве, які не могли проїхати далі на Дон, адже більшовики погрожували роззброєнням та розстрілами.

У ніч на 27 грудня 1917 року один із загонів , який захищав станцію Дебальцеве, був захоплений зненацька партизанським загоном Чернецова. Чернецовому вдалося здійснити цю операцію завдяки допомозі залізничників, які приховали від червоноармійців наближення чернецовських ешелонів і пропустили їх під виглядом звичайних наступних за розкладом «пасажирських 3 і 3 біс».

За іншими даними, 27 грудня на станцію Щотове, де розташувався загін Чернецова, який ніс прикордонну службу на кордоні з УНР і Всевеликим Військом Донським почали прибувати козачі загони зі станції Ровеньки і з Новочеркаська. Увечері цього ж дня йшла підготовка до нападу на станцію Дебальцеве. Чернецов вирішив відправити свій загін на станцію під виглядом пасажирського поїзда. В такому порядку і рушили в дорогу на пасажирському потязі № 3 біс 3. Ще перед цим, 26 грудня, в напрямку до станції була надіслана кінна розвідка.

Склад рухався зі всіма формальностями пасажирського потягу, з зупинкою на кожній станції і продажем квитків. При цьому на зупинках в вагони не брали пасажирів, на кожній станції в апаратній залишали козачий караул.

На останній зупинці перед Дебальцевим потяг зупинився, звідки була відправлення депеша з проханням прийняти пасажирський поїзд. Відповідь ппришла негативна: "до особливого розпорядження Раддепу". Не дивлячись на відмову склад рушив далі без особливих труднощів. Біля дебальцевського семафору була зроблена зупинка та заарештовані вартові, які тут стояли.

Загін вивантажився і вишикувавшись колонами взводами, рушив до станції. По дорозі козаків зустріла зміна вартових, яких також заарештували і відправили на допит в ешелон. На підступах до станції козаки розсипалися в ланцюг і продовжили рух. За 200 м від будівлі вокзалу з вікон посипалися перші постріли, якими був убитий перший вояк чернецовського загону – кадет Донського корпусу Віктор Полковников.

Був відкритий кулеметний і рушничний вогонь. Перестрілка тривала близько 20 хв. З гармат було зроблено два постріли, при цьому 2 снаряди влучили в ціль. Одним був збитий та пошкоджений кулемет на даху вокзалу, як і сама будівля вокзалу, а другим було пошкоджено будівлю депо. Після цього загін з криками "ура" кинувся на штурм вокзалу.

В той час як ланцюг рухався до вокзалу, з нього на зустріч до козаків вийшов чернецовський контррозвідник – М. І. Свечниковський. Біля вокзалу до козаків вийшли 6 до зубів озброєних червоноармійців, яким партизани наказали кинути зброю, що ті й виконали. Після ознайомлення зі становищем, козаки під керівництвом контррозвідника увійшли до будівлі вокзалу.

У самій будівлі знаходилася велика кількість пасажирів, які чекали прибуття потяга і станційних працівників. В апаратних станційні працівники сховалися під столами. Сам гарнізон станції випригнув з вікон і покинув її.

За відомостями козацьких авторів, в той день в пристанційному селищі було святкування, на якому знаходилися всі радянські працівники станції. Прибулий туди загін козаків з контррозвідником заарештували всіх радянських працівників. На самій станції козаки захопили 5 кулеметів, вагон гвинтівок, різне інтендантське майно, багато револьверів.

За іншими відомостями, партизани Чернецова висадилися біля закритого семафора і кинулися до станції. Тільки кілька людей з повстанців на чолі з анархістом Коняєвим забарикадувалися на вокзалі і відстрілювалися. Козаки піддали вокзал артилерійському обстрілу, внаслідок чого повстанці здалися. 13 з них були розстріляні.

Полковников Віктор - перша жертва чернецовського загону загинув в бою за Дебальцеве в ніч на 28 грудня 1917 року.

29 грудня станція знову була зайнята червоноармійцями.

На честь Миколи Коняєва радянською владою у 1969 р. було встановлено памʼятний знак. Також у складі Дебальцевого існувало селище імені Коняєва, у Хрустальному – вулиця Коняєвська.

Втрати

За одними даними під час бою загинуло 11 заколотників. За іншими вони були узяті у полон та розстріляні. Серед загиблих більшовиків — їх командир, Щоправда також існує версія, що Коняєва узяли у полон та 10 січня 1918 р. за рішенням військово-польового суду повісили у Новочеркаську. Семеро більшовиків було поховано у братській могилі в Дебальцевому, чотирьох інших поховали у Костянтинівці. «Історія міст і сіл УРСР» називає імена девятьох загиблих заколотників: П. Бербенець, М. Смичков, П. Озерний, О. Маслов, Фадеев, Ашуков, Горяїнов, І. Меренков, І. Шашков.

На честь Миколи Коняєва радянською владою у 1969 р. було встановлено памʼятний знак. Також у складі Дебальцевого існувало селище імені Коняєва. У м. Красний Луч була вулиця Коняєвська.

Втрати козаків

• - кадет, Імператорського Донського Олександра III кадетського корпусу.
• Пятібратов - вихованець, Вищого початкового училища міста Ростов на Дону.

У Дебальцевому 28 грудня 1917 загинув перший доброволець загону Чернецова, Полковников В. вихованець 7-го класу Донського військового училища.

Бій в культурі

Примітки

1. "Дебальцево" - первый бой Чернецова. В. Хмурый. Донская волна. Стр. 4
2. Антонов-Овсієнко В. А. Записки про громадянську війну. стр. 104
3. Антонов-Овсієнко В. А. Записки про громадянську війну. стр. 105
4. http://ukrssr.com.ua/donetska/druzhkivka-donetska-oblast
5. Донская волна. 1918, № 11. Ростов-на-Дону, 1918-1919 Стр 12

Джерела

• "Дебальцево" - первый бой Чернецова. В. Хмурый. Донская волна. Еженедельник истории, литературы и сатиры (под ред. В. Севского). Р.-на-Дону. № 4 (32) 20 января 1919.
• Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей / Под ред. Острогорского М. — Б.м.: Издательство «Пролетарий», 1929. — С. 197—350.
• http://schtal.livejournal.com/13667.html^{[недоступне посилання з вересня 2019]}
• Октябрь в Донбассе // Каторга и ссылка. 1932. № 11/12. С. 189—191
• http://mistervik.livejournal.com/55929.html [ 26 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Антонов-Овсієнко В. А. Записки про громадянську війну: в 4 т. — Том 1. — М.: Вища військова редакційна рада, 1924. — 271 с.