Бєлгородська провінція

Бєлгородська провінція — одна з провінцій Московського царства й з 1721 року Російської імперії. Центр — місто Бєлгород.

Бєлгородська провінція
Адм. центр	Бєлгород
Країна	Російська імперія
Регіон	Бєлгородська губернія Київська губернія
Населення
- повне	1710 осіб
Площа
- повна
Дата заснування	1719
Дата ліквідації	1 листопада 1775

Бєлгородська провінція була утворена в складі Київської губернії за указом Петра I «Про устрій губерній і про визначення в них правителів» в 1719 році. До складу провінції були включені міста Бєлгород, Олешня, Болховець, Валуйки, Вільний, , Короча, Курськ, Миропілля, , Новий Оскол, Обоянь, Полотав, Салтів, Старий Оскол, Суджа, Тополі, Хотмижськ, Чугуїв, Яблонов. По ревізії 1710 року в провінції налічувалося 25,6 тисячі господарств.

В 1727 році Бєлгородська провінція була включена до складу нової Бєлгородської губернії.

У листопаді 1775 року розподіл губерній на провінції було скасовано.

Примітки

1. Алешна. Городские поселения Российской империи (1708–1913 гг.). Вывод данных о населенном пункте. nlr.ru. Процитовано 4 червня 2023.
2. Тополи. Городские поселения Российской империи (1708–1913 гг.). Вывод данных о населенном пункте. nlr.ru. Процитовано 4 червня 2023.
3. Полное собрание законов Российской империи. № 3380
4. . Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 24 лютого 2020.