Та нкове до 1945 року Бюю к Сюйрє н крим Büyük Süyren село в Україні у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Кри

Та́нкове (до 1945 року — Бюю́к-Сюйрє́н, крим. Büyük Süyren) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Куйбишевській селищній раді. Населення 1481 осіб за результатами перепису 2001 року.

село Танкове

Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Бахчисарайський район
Рада	Куйбишевська селищна рада
Код КАТОТТГ	UA01020290060054662
Облікова картка	Танкове
Основні дані
Населення	1 481
Поштовий індекс	98471
Телефонний код	+380 6554
Географічні дані
Географічні координати	44°39′35″ пн. ш. 33°48′27″ сх. д. / 44.65972° пн. ш. 33.80750° сх. д. / 44.65972; 33.80750
Середня висота над рівнем моря	129 м


Місцева влада
Адреса ради	смт Куйбишеве, вул. Радянська, 16
Карта
Танкове
Танкове
Мапа

Танкове у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Танкове.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сюйрен.

Географія

Село Танкове знаходиться на півдні центральної частини району, біля початку Другого пасма Кримських гір, на початку гірської частини , на правому березі річки Бельбек, в середній її течії, висота центру села над рівнем моря 129 м. До Бахчисарая від села близько 11 кілометрів. Найближча залізнична станція — Сирень за 6 кілометрів. Через село проходить шосе Т 0117 Бахчисарай — Ялта, через Ай-Петрі, за якою до Ялти 69 кілометрів.

Недалеко від Танкового Бельбек прорізав у Внутрішньому пасму грандіозний Бельбецький каньйон або Бельбекські Ворота, шириною до 300 м і 160 метрової глибини з вертикальними 70-метровими стінами, складеними вапняком, мергелем і пісковиком. У 1975 році ділянку долини площею в 100 га оголошено комплексним пам'ятником природи загальнодержавного значення «Бельбецький каньйон».

Історія

Феодоро і Османська імперія

Раніше Танкове називалося Біюк-Сюрень. Назва села походить від Сюйренської фортеці, руїни якої знаходяться за три кілометри на південно захід від села. Вважається, що Сюйрен — це Сціварін, (Шіварін) який згадується у XVI—XVII століттях Мартіном Броневським, і Еміддіо Портеллі д'Асколі.

Час виникнення села Біюк-Сюрень не з'ясоване (мезолітчна стоянка людини Сюрень на околиці села — цікавий пам'ятник, але до власне історії села, скоріше, не належить). З великою ймовірністю поява поселення можна співвіднести з часом будівництва Сюйренської фортеці — VI століття (хоча, звичайно, фортеці будувалися в уже обжитих районах, так що навколишні села можуть бути старшими).

В середньовіччі село входило до складу Феодоро, бувши, мабуть, самим північно-західним населеним пунктом князівства. Після падіння Мангупа в 1475 році землі феодоритів відійшли до Османської імперії, включені до складу Кефінського еялета і село згадується в матеріалах переписів Кефінського санджака 1520 року, як селище Сюрен, що належить до Інкірману (ймовірно, спочатку це був окремий кадилик), яке було повністю християнським, в якому значилося 58 повних сімей та 5 — втратили чоловіка-годувальника. За переписом 1542 року у селищі, вже приписане до Мангупського кадилика, числилося 38 повних сімей, 33 неодружених дорослих чоловіки і 5 «овдовілих», всі, в обох випадках, немусульмани. В джізйе Дефтера Лива-і Кефе (Османських податкових відомостях) 1652 року в Бійук Севр перераховуються імена і прізвища 7 платників податків греків-християн, підданих султана.

До Кримського ханства село перейшло 1774 році після здобуття ханством незалежності всього на 9 років — до приєднання до Російської імперії в 1783 році, адміністративно відносячись до бакчі-сарайского каймакамства Бакче-сарайскаго кадилика, що зафіксовано в Камеральному описі Криму 1784 року (як село Бьюк Сюурен), а від 18 вересня 1778 року, греків-християн в селі не залишилося.

У XIX століття у селі побудований Палац Говорова-Топалова.

Населення

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкала 1481 особа. Мовний склад населення села був таким:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська	88	5,94
російська	1136	76,70
кримськотатарська	248	16,75
білоруська	4	0,27
вірменська	3	0,2

Освіта

В Танковому знаходиться Кримська гімназія-інтернат для обдарованих дітей

Примітки

Танкове у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Означення у Вікісловнику^?
	Проєкт
	Проєкт
	Танкове у Вікісховищі^?

weather.in.ua
Сюйреньская крепость [Сюйренська фортеця] (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2007. [Архівовано 2007-12-03 у Wayback Machine.]
МАРТИН Броневскому ОПИС татар.
Д'АСКОЛІ.Опис Чорного моря і татар
Розділ Крим. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2014.
Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475—1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000. (Юджель Озтюрк. Кефе під османським управлінням 1475—1600. Видання Міністерства культури і туризму, Анкара, 2000.)
/library.cfm?articleId=18 З джізйе Дефтера Лива-і Кефе 1652
Відомість про виведені з Криму в Приазов'ї християнах від 18 вересня 1778г
Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 13 лютого 2014. [Архівовано 2012-10-20 у Wayback Machine.]
Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2014. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]

[1] weather.in.ua

[2] Сюйреньская крепость [Сюйренська фортеця] (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2007. [Архівовано 2007-12-03 у Wayback Machine.]

[3] МАРТИН Броневскому ОПИС татар.

[4] Д'АСКОЛІ.Опис Чорного моря і татар

[5] Розділ Крим. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2014.

[Yücel_Öztürk-6] Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475—1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000. (Юджель Озтюрк. Кефе під османським управлінням 1475—1600. Видання Міністерства культури і туризму, Анкара, 2000.)

[7] /library.cfm?articleId=18 З джізйе Дефтера Лива-і Кефе 1652

[8] Відомість про виведені з Криму в Приазов'ї християнах від 18 вересня 1778г

[9] Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 13 лютого 2014. [Архівовано 2012-10-20 у Wayback Machine.]

[10] Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2014. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]