Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буяни́ — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області.
| село Буяни | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Рада | Торчинська селищна громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1455 |
| Населення | 878 |
| Площа | 28,296 км² |
| Густота населення | 31,03 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45621 |
| Телефонний код | +380 332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°45′43″ пн. ш. 25°02′34″ сх. д. / 50.76194° пн. ш. 25.04278° сх. д.Координати: 50°45′43″ пн. ш. 25°02′34″ сх. д. / 50.76194° пн. ш. 25.04278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 210 м |
| Водойми | Серна |
| Відстань до обласного центру | 23 км |
| Відстань до районного центру | 23 км |
| Найближча залізнична станція | Луцьк |
| Відстань до залізничної станції | 25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, 103, смт Торчин, Луцький р-н, Волинська обл., 45612 староста — вул. Лесі Українки, 6, с. Буяни, Луцький р-н, Волинська обл., 45621 |
| Карта | |
  Буяни | |
 Буяни | |
| Мапа | |
| | |
Історія
- Назва села походить від прізвища чи імені Буян, у перекладі іноді звуть Боянчик, тобто музикант-співець.
- 1455 рік — перша письмова згадка про Буяни, коли Яків Война Неми записав село своїй дружині ель прімо , а вона передала його князю Чарторийському.
- 1577 рік — у селі було 9 димів, 6 городників, водяний млин, православна церква(спалена під час татарських набігів).
- 1620 рік — князі Микуличі здійснили погром у селі через надання притулку збіглим кріпакам.
- 1752 рік — у Буянах побудували Різдво-Богородичну дерев'яну церкву.
- 1795 рік — село увійшло до складу Російської імперії і було подароване Катериною ІІ разом із іншими селами генералу Тутолміну Тимофію Івановичу.
- 1795 рік — на той час у селі проживало 77 чоловіків, 70 жінок, працювали корчма та водяний млин.
- поч. ХІХ ст. — Буяни переходять у власність графа Йосипа , а потім — родини Тарновських і Морстинів.
- 1897 рік — в селі було 95 дворів, 645 мешканців, дерев'яна церква, однокласна школа, два млини.
- 1904-1905р.р. — деякі землі, що прилягали до Буян та Торчина були викуплені на ім'я Лариси Петрівни Косач. Купчі здійснив її батько. У 1908 році ця земля була продана.
- 1916 рік — у ході відступу царської армії згоріло пів села та Різдво-Богородична дерев'яна церква(1752 рік).
- 1920 рік — побудували дерев'яну автокефальну церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
До 29 січня 2018 року — Буянівської сільської ради Луцького району Волинської області.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 874 особи, з яких 422 чоловіки та 452 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 872 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,32 % |
| російська | 0,68 % |
Релігія
У 2019 році релігійна громада села вийшла з підпорядкування УПЦ Московського патріархату і офіційно приєдналася до Православної церкви України.
Пам'ятки археології
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
- В урочищі «За Гребелькою» — поселення тщинецько-комарівської культури світу.
- В урочищі «Хабаловщина», на правому березі Серни — селище давньоруського періоду.
- За 0,4 км на північний захід від села, на лагідному схилі правого берега Серни, висотою 4–5 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
- На північно-західній околиці села, на північ від шосейної дороги Луцьк–Володимир-Волинський, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега Серни висотою 3–4 м над рівнем заплави — селище ХІІ–XIV ст. площею близько 1 га. Уламки гончарного посуду зібрані з території присадибних ділянок.
- На північно-східній околиці села, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега Серни, висотою 2–3 м над рівнем заплави, за 0,2 км на північ від шосейної дороги — селище давньоруського періоду ХІІ–XIV ст. площею 1 га. Фрагменти гончарного посуду зібрані з території людських городів.
- За 0,3 км на північ від села, на лагідному схилі лівого берега Серни, висотою 4–5 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею до 2 га.
- За 0, 5 км на північний схід від села, за 0,5 км на південь від лісу, за 0,5 км на південний захід від цвинтаря та за 0,3 км на захід від греблі ставка, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни висотою 4–5 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду Х–ХІІ ст. площею до 3 га.
- За 1 км на північний схід від села, в урочищі «Загребельне» — курган невизначеного часу. Він знаходиться на території садиби І. Паходи. Насип розміщений на видовжено-овальному мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни. Курган має висоту до 1,5 м і діаметр близько 10 м.
- За 1 км на північний схід від села в урочищі «Загребельне», поруч із садибою І. Паходи, на схід від цвинтаря — селище давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею 1 га. Воно розміщене на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни, висотою 6-8 м над рівнем заплави.
- За 1,5 км на північний схід від села та 0,3 км на схід від садиби І. Паходи, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни висотою близько 6 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
- За 2 км на північний схід від села, за 0,5 км на південь від корпусів Торчинської сортодільниці, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни висотою до 6 м над рівнем заплави — багатошарове поселення трипільської, тщинецько-комарівської культур та давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 3 га. Від попереднього пункту із заходу поселення відділяє заплава річки завширшки близько 150 м.
- За 2,5 км на північний схід від села, у східній частині колишнього хутора Рудня (зараз вулиця Загребельна), на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни висотою до 6–8 м над рівнем заплави — багатошарова пам'ятка доби пізнього палеоліту, стжижівської, тщинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду ХІІ–XIV ст. площею близько 2,5 га. Речові матеріали зібрані з території присадибних ділянок селян.
- На східній околиці села, на південь від шосейної дороги, на схилі правого берега Серни висотою 3–4 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
- На південно-західній околиці села, на північний захід від тваринницької ферми, на схилі правого берега Серни висотою 3–4 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і періоду ХІІ–XIV ст. площею близько 1 га.
- За 0,4 км на південний захід від села, на схилі правого берега Серни висотою 3–4 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ–XIV ст. площею до 2 га
Архітектура
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці — це тридільний безкупольний храм «хатнього» типу, побудований у 20-30-х роках XX століття. Розписи храму завершені у 1932 році. Храм діяв з моменту побудови і до 1993 року. Після побудови у селі нового храму у 1993 році в Церкві Різдва Пресвятої Богородиці служби не проводять через значну віддаленість від населеного пункту.
- — побудований у 1993 році у східній частині села.
Відомі люди
- Бондач Іван Афанасійович — референт СБ Луцького надрайонного проводу ОУН, Лицар Бронзового хреста заслуги УПА.
- Куделя Микола Павлович — шевченкознавець.
- сігма — просто крутий
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 13 квітня 2020.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . Конкурент. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
Посилання
- Погода в селі Буяни [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела та посилання
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 185—188.
Література
- Буя́ни // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.451
 | Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buyani selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti selo BuyaniV yizd u Buyani zi storoni TorchinaV yizd u Buyani zi storoni TorchinaKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Luckij rajonRada Torchinska selishna gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1455Naselennya 878Plosha 28 296 km Gustota naselennya 31 03 osib km Poshtovij indeks 45621Telefonnij kod 380 332Geografichni daniGeografichni koordinati 50 45 43 pn sh 25 02 34 sh d 50 76194 pn sh 25 04278 sh d 50 76194 25 04278 Koordinati 50 45 43 pn sh 25 02 34 sh d 50 76194 pn sh 25 04278 sh d 50 76194 25 04278Serednya visota nad rivnem morya 210 mVodojmi SernaVidstan do oblasnogo centru 23 kmVidstan do rajonnogo centru 23 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya LuckVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 25 kmMisceva vladaAdresa radi vul Nezalezhnosti 103 smt Torchin Luckij r n Volinska obl 45612 starosta vul Lesi Ukrayinki 6 s Buyani Luckij r n Volinska obl 45621KartaBuyaniBuyaniMapa Buyani u VikishovishiIstoriyaNazva sela pohodit vid prizvisha chi imeni Buyan u perekladi inodi zvut Boyanchik tobto muzikant spivec 1455 rik persha pismova zgadka pro Buyani koli Yakiv Vojna Nemi zapisav selo svoyij druzhini el primo a vona peredala jogo knyazyu Chartorijskomu 1577 rik u seli bulo 9 dimiv 6 gorodnikiv vodyanij mlin pravoslavna cerkva spalena pid chas tatarskih nabigiv 1620 rik knyazi Mikulichi zdijsnili pogrom u seli cherez nadannya pritulku zbiglim kripakam 1752 rik u Buyanah pobuduvali Rizdvo Bogorodichnu derev yanu cerkvu 1795 rik selo uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi i bulo podarovane Katerinoyu II razom iz inshimi selami generalu Tutolminu Timofiyu Ivanovichu 1795 rik na toj chas u seli prozhivalo 77 cholovikiv 70 zhinok pracyuvali korchma ta vodyanij mlin poch HIH st Buyani perehodyat u vlasnist grafa Josipa a potim rodini Tarnovskih i Morstiniv 1897 rik v seli bulo 95 dvoriv 645 meshkanciv derev yana cerkva odnoklasna shkola dva mlini 1904 1905r r deyaki zemli sho prilyagali do Buyan ta Torchina buli vikupleni na im ya Larisi Petrivni Kosach Kupchi zdijsniv yiyi batko U 1908 roci cya zemlya bula prodana 1916 rik u hodi vidstupu carskoyi armiyi zgorilo piv sela ta Rizdvo Bogorodichna derev yana cerkva 1752 rik 1920 rik pobuduvali derev yanu avtokefalnu cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Do 29 sichnya 2018 roku Buyanivskoyi silskoyi radi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 874 osobi z yakih 422 choloviki ta 452 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 872 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 32 rosijska 0 68 Religiya U 2019 roci religijna gromada sela vijshla z pidporyadkuvannya UPC Moskovskogo patriarhatu i oficijno priyednalasya do Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Pam yatki arheologiyiNa teritoriyi sela vidomi nastupni pam yatki arheologiyi V urochishi Za Grebelkoyu poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi svitu V urochishi Habalovshina na pravomu berezi Serni selishe davnoruskogo periodu Za 0 4 km na pivnichnij zahid vid sela na lagidnomu shili pravogo berega Serni visotoyu 4 5 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga Na pivnichno zahidnij okolici sela na pivnich vid shosejnoyi dorogi Luck Volodimir Volinskij na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Serni visotoyu 3 4 m nad rivnem zaplavi selishe HII XIV st plosheyu blizko 1 ga Ulamki goncharnogo posudu zibrani z teritoriyi prisadibnih dilyanok Na pivnichno shidnij okolici sela na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Serni visotoyu 2 3 m nad rivnem zaplavi za 0 2 km na pivnich vid shosejnoyi dorogi selishe davnoruskogo periodu HII XIV st plosheyu 1 ga Fragmenti goncharnogo posudu zibrani z teritoriyi lyudskih gorodiv Za 0 3 km na pivnich vid sela na lagidnomu shili livogo berega Serni visotoyu 4 5 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu do 2 ga Za 0 5 km na pivnichnij shid vid sela za 0 5 km na pivden vid lisu za 0 5 km na pivdennij zahid vid cvintarya ta za 0 3 km na zahid vid grebli stavka na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni visotoyu 4 5 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu H HII st plosheyu do 3 ga Za 1 km na pivnichnij shid vid sela v urochishi Zagrebelne kurgan neviznachenogo chasu Vin znahoditsya na teritoriyi sadibi I Pahodi Nasip rozmishenij na vidovzheno ovalnomu misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni Kurgan maye visotu do 1 5 m i diametr blizko 10 m Za 1 km na pivnichnij shid vid sela v urochishi Zagrebelne poruch iz sadiboyu I Pahodi na shid vid cvintarya selishe davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu 1 ga Vono rozmishene na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni visotoyu 6 8 m nad rivnem zaplavi Za 1 5 km na pivnichnij shid vid sela ta 0 3 km na shid vid sadibi I Pahodi na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni visotoyu blizko 6 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga Za 2 km na pivnichnij shid vid sela za 0 5 km na pivden vid korpusiv Torchinskoyi sortodilnici na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni visotoyu do 6 m nad rivnem zaplavi bagatosharove poselennya tripilskoyi tshinecko komarivskoyi kultur ta davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu blizko 3 ga Vid poperednogo punktu iz zahodu poselennya viddilyaye zaplava richki zavshirshki blizko 150 m Za 2 5 km na pivnichnij shid vid sela u shidnij chastini kolishnogo hutora Rudnya zaraz vulicya Zagrebelna na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni visotoyu do 6 8 m nad rivnem zaplavi bagatosharova pam yatka dobi piznogo paleolitu stzhizhivskoyi tshinecko komarivskoyi velbarskoyi kultur i davnoruskogo periodu HII XIV st plosheyu blizko 2 5 ga Rechovi materiali zibrani z teritoriyi prisadibnih dilyanok selyan Na shidnij okolici sela na pivden vid shosejnoyi dorogi na shili pravogo berega Serni visotoyu 3 4 m nad rivnem zaplavi poselennya periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga Na pivdenno zahidnij okolici sela na pivnichnij zahid vid tvarinnickoyi fermi na shili pravogo berega Serni visotoyu 3 4 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i periodu HII XIV st plosheyu blizko 1 ga Za 0 4 km na pivdennij zahid vid sela na shili pravogo berega Serni visotoyu 3 4 m nad rivnem zaplavi poselennya periodu HII XIV st plosheyu do 2 gaArhitekturaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici ce tridilnij bezkupolnij hram hatnogo tipu pobudovanij u 20 30 h rokah XX stolittya Rozpisi hramu zaversheni u 1932 roci Hram diyav z momentu pobudovi i do 1993 roku Pislya pobudovi u seli novogo hramu u 1993 roci v Cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici sluzhbi ne provodyat cherez znachnu viddalenist vid naselenogo punktu pobudovanij u 1993 roci u shidnij chastini sela Vidomi lyudiBondach Ivan Afanasijovich referent SB Luckogo nadrajonnogo provodu OUN Licar Bronzovogo hresta zaslugi UPA Kudelya Mikola Pavlovich shevchenkoznavec sigma prosto krutijPrimitki Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2020 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Konkurent Arhiv originalu za 25 travnya 2021 Procitovano 25 travnya 2021 PosilannyaPogoda v seli Buyani 12 veresnya 2017 u Wayback Machine Dzherela ta posilannyaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 Kuchinko M M Zlatogorskij O Ye Pam yatki arheologiyi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti navchalnij posibnik Luck Volinski starozhitnosti 2010 S 185 188 LiteraturaBuya ni Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 451 Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi