Буч Кессіді (англ. Butch Cassidy), справжнє ім'я — Роберт Лірой Паркер (англ. Robert LeRoy Parker; *13 квітня 1866 — †3 листопада 1908) — легендарний невловний бандит, що орудував на Дикому Заході США в кінці 19 ст. Ватажок банди «Дірка в стіні» (англ. Hole in the Wall). Був убитий болівійською поліцією у 1908 році.
Буч Кессіді | |
---|---|
Буч Кессіді у в'язниці Вайомінгу | |
Ім'я при народженні | Роберт Лірой Паркер |
Народився | 13 квітня 1866 Бівер, Юта, США |
Помер | 3 листопада 1908 (42 роки) Болівія ·вогнепальне поранення |
Країна | США |
Діяльність | злочинець |
Відомий завдяки | пограбування банків |
IMDb | ID 1530476 |
|
Біографія
Ранні роки життя
Роберт Лірой Паркер народився 13 квітня 1866 р. в штаті Юта у родині переселенців-мормонів з Англії. Дитинство провів на фермі своїх батьків і, як найстарший у сім'ї, допомагав у скотарстві. На фермі навчився їздити верхи та стріляти з рушниці. Коли його батько втратив ферму в результаті судового позову, Роберт пішов на заробітки до інших фермерів. Ще хлопцем він удавався до крадіжок. Украв одяг з місцевої крамниці, за що був вперше ув'язнений, але виправданий на суді. Опісля почав красти коней та худобу у сусідів та у великих фермерських господарств. Прізвище Кессіді він запозичив від одного з сусідів, кумира його дитинства — конокрада Майка Кессіді, а ім'я Буч взяв, коли працював у Вайомінгу в м'ясному магазині (англ. butcher — м'ясник). У 1880-1887 роках працював на різних роботах і вдосконалювався як шахрай та грабіжник. Спроба першого пограбування поїзда разом з товаришем у 1887 р. була невдалою: грабіжникам так і не вдалося відкрити сейф з грішми.
Початок кримінальної кар'єри
Першим великим пограбуванням Буча Кессіді був напад на банк у м. Тельюрайд, штат Колорадо, де він разом із трьома іншими співучасниками 24 червня 1889 р. вкрав 21 000 доларів. Отримавши гроші, грабіжники втекли на кордон між штатами Вайомінг та Юта. Буч придбав за свою долю грошей ферму, однак серйозно фермерством не займався, а використовував ферму як прикриття для злочинної діяльності: рекету та крадіжок худоби та коней. За конокрадство був арештований і відсидів 18 місяців. У січні 1896 року звільнився достроково за обіцянку припинити злочинну діяльність.
Попри це, незадовго після звільнення, Буч Кессіді познайомився з декількома іншими злочинцями й заснував банду під назвою «Дика зграя» (англ. Wild Bunch), у складі якої значно пожвавив напади, вбивства та пограбування. 13 серпня 1896 р. банда пограбувала банк у м. , штат Айдахо, вкравши 7 тисяч доларів. У цей час до банди також приєднався інший відомий грабіжник — Гаррі Лонгбоу (Санденс Кід). Наступного року 21 квітня 1897 р. у м. [en] був вчинений напад на касирів, які привозили зарплату на шахту і вони вкрали ще 7 тисяч доларів.
Наступним пограбуванням був напад на поїзд 2 червня 1899 року. Він отримав значний розголос у пресі, після цього банду почали шукати значні підрозділи поліції та навіть детективне агентство. Попри це, затримати або навіть вийти на слід банди не вдавалося. Тим часом наступне пограбування 11 липня 1899 року в штаті Нью-Мексико призвело до перестрілки між поліцією та грабіжниками, після якої бандити вирішили розійтися, а потім знову з'єдналися в обумовленому місці, цього разу — у Вайомінгу.
Слава відомого грабіжника
Кожне пограбування Буча Кессіді було заздалегідь сплановане. Під час них грабіжники не цуралися використовувати зброю і вбивали не лише поліцейських, але й інших, хто стояв на їх шляху. На початку XX століття пограбування продовжувалися у Вайомінгу, але 19 вересня 1900 р. банда Кессіді вперше напала на банк у штаті Невада. Було викрадено більш ніж 32 тисячі доларів. Тим часом , яке займалося розслідуванням діяльності банди, перехопило фотографію, яку зробили члени банди у грудні 1900 року і почало використовувати її у розшуку злочинців. Попри це, пограбування продовжувалися у різних штатах (Монтані, Теннессі), де були не тільки пограбовані банки, але й вбиті поліцейські, що йшли по сліду банди.
Оскільки особа Кессіді вже стала доволі відомою у США, він вирішив утекти з країни й перебрався разом з Санденсом Кідом до Аргентини, де у 1901 р. вони придбали ранчо в провінції Чубут. Однак життя на ранчо виявилось для них не дуже привабливим. 14 лютого 1905 р. Буч і Санденс пограбували банк у м. Ріо-Гальєгос і втекли з величезною сумою грошей, яка дорівнювала приблизно 100 тис. доларів.
У Аргентині поліція теж почала розшукувати їх і за допомогою американських агентів, які прибули їм на допомогу, поліція вже була готова заарештувати бандитів, але один з місцевих поліцейських, який співчував їм, вчасно повідомив Кессіді й Санденса, і їм вдалося втекти через кордон до Чилі. Перебуваючи там у порівняній безпеці, грабіжники робили напади на банки в Аргентині та переховувалися у Чилі.
Загибель
З часом обидва грабіжники переселилися до Болівії, але пограбування продовжились і там. Після пограбування 3 листопада 1908 р. поліція вийшла на їх слід, і 6 листопада будинок, де Буч Кессіді й Санденс Кід переховувалися, був оточений. Під час перестрілки з поліцією обидва загинули, однак серед істориків немає одностайності щодо того, чи обидва були вбиті, чи покінчили життя самогубством. Сучасні пошуки поховання грабіжників на місцевому цвинтарі не дали позитивних результатів. До того ж сестра Буча стверджувала, що Кессіді повернувся до США і там дожив своє життя. Декілька інших свідків теж стверджували, що бачили Буча у США, однак документальних підтверджень цих теорій не існує.
Значення
Ще за життя Буч Кессіді став справжньою легендою завдяки зухвалості його пограбувань та нездатності поліції протягом тривалого часу зловити його. У деяких публікаціях Буча Кессіді порівнювали з Робін Гудом, оскільки переважна більшість пограбувань були спрямовані проти банків, великих фермерських господарств, які негативно сприймалися серед загалу дрібних та бідних фермерів. Насправді Буч грабував банки не тому, що погано до них ставився, а тому, що міг отримати від них більшу суму грошей. Попри це, особа Буча Кессіді стала своєрідним уособленням свободи, його життя і вчинки стали об'єктом прискіпливої уваги істориків, письменників, сценаристів. Фільм про пригоди Буча Кессіді та Санденс Кіда став одним з найпопулярніших вестернів у США й відзначився чотирма преміями Оскара у 1970 році.
Див. також
Джерела
- Енциклопедія біографій світу. Буч Кессіді (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Buch Buch Kessidi angl Butch Cassidy spravzhnye im ya Robert Liroj Parker angl Robert LeRoy Parker 13 kvitnya 1866 3 listopada 1908 legendarnij nevlovnij bandit sho oruduvav na Dikomu Zahodi SShA v kinci 19 st Vatazhok bandi Dirka v stini angl Hole in the Wall Buv ubitij bolivijskoyu policiyeyu u 1908 roci Buch KessidiBuch Kessidi u v yaznici VajominguIm ya pri narodzhenniRobert Liroj ParkerNarodivsya13 kvitnya 1866 1866 04 13 Biver Yuta SShAPomer3 listopada 1908 1908 11 03 42 roki Boliviya vognepalne poranennyaKrayina SShADiyalnistzlochinecVidomij zavdyakipograbuvannya bankivIMDbID 1530476 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki zhittya Robert Liroj Parker narodivsya 13 kvitnya 1866 r v shtati Yuta u rodini pereselenciv mormoniv z Angliyi Ditinstvo proviv na fermi svoyih batkiv i yak najstarshij u sim yi dopomagav u skotarstvi Na fermi navchivsya yizditi verhi ta strilyati z rushnici Koli jogo batko vtrativ fermu v rezultati sudovogo pozovu Robert pishov na zarobitki do inshih fermeriv She hlopcem vin udavavsya do kradizhok Ukrav odyag z miscevoyi kramnici za sho buv vpershe uv yaznenij ale vipravdanij na sudi Opislya pochav krasti konej ta hudobu u susidiv ta u velikih fermerskih gospodarstv Prizvishe Kessidi vin zapozichiv vid odnogo z susidiv kumira jogo ditinstva konokrada Majka Kessidi a im ya Buch vzyav koli pracyuvav u Vajomingu v m yasnomu magazini angl butcher m yasnik U 1880 1887 rokah pracyuvav na riznih robotah i vdoskonalyuvavsya yak shahraj ta grabizhnik Sproba pershogo pograbuvannya poyizda razom z tovarishem u 1887 r bula nevdaloyu grabizhnikam tak i ne vdalosya vidkriti sejf z grishmi Pochatok kriminalnoyi kar yeri Pershim velikim pograbuvannyam Bucha Kessidi buv napad na bank u m Telyurajd shtat Kolorado de vin razom iz troma inshimi spivuchasnikami 24 chervnya 1889 r vkrav 21 000 dolariv Otrimavshi groshi grabizhniki vtekli na kordon mizh shtatami Vajoming ta Yuta Buch pridbav za svoyu dolyu groshej fermu odnak serjozno fermerstvom ne zajmavsya a vikoristovuvav fermu yak prikrittya dlya zlochinnoyi diyalnosti reketu ta kradizhok hudobi ta konej Za konokradstvo buv areshtovanij i vidsidiv 18 misyaciv U sichni 1896 roku zvilnivsya dostrokovo za obicyanku pripiniti zlochinnu diyalnist Popri ce nezadovgo pislya zvilnennya Buch Kessidi poznajomivsya z dekilkoma inshimi zlochincyami j zasnuvav bandu pid nazvoyu Dika zgraya angl Wild Bunch u skladi yakoyi znachno pozhvaviv napadi vbivstva ta pograbuvannya 13 serpnya 1896 r banda pograbuvala bank u m shtat Ajdaho vkravshi 7 tisyach dolariv U cej chas do bandi takozh priyednavsya inshij vidomij grabizhnik Garri Longbou Sandens Kid Nastupnogo roku 21 kvitnya 1897 r u m en buv vchinenij napad na kasiriv yaki privozili zarplatu na shahtu i voni vkrali she 7 tisyach dolariv Nastupnim pograbuvannyam buv napad na poyizd 2 chervnya 1899 roku Vin otrimav znachnij rozgolos u presi pislya cogo bandu pochali shukati znachni pidrozdili policiyi ta navit detektivne agentstvo Popri ce zatrimati abo navit vijti na slid bandi ne vdavalosya Tim chasom nastupne pograbuvannya 11 lipnya 1899 roku v shtati Nyu Meksiko prizvelo do perestrilki mizh policiyeyu ta grabizhnikami pislya yakoyi banditi virishili rozijtisya a potim znovu z yednalisya v obumovlenomu misci cogo razu u Vajomingu Slava vidomogo grabizhnika Buch Kessidi na fotografiyi Dikoyi zgrayi 1901 roku Kozhne pograbuvannya Bucha Kessidi bulo zazdalegid splanovane Pid chas nih grabizhniki ne curalisya vikoristovuvati zbroyu i vbivali ne lishe policejskih ale j inshih hto stoyav na yih shlyahu Na pochatku XX stolittya pograbuvannya prodovzhuvalisya u Vajomingu ale 19 veresnya 1900 r banda Kessidi vpershe napala na bank u shtati Nevada Bulo vikradeno bilsh nizh 32 tisyachi dolariv Tim chasom yake zajmalosya rozsliduvannyam diyalnosti bandi perehopilo fotografiyu yaku zrobili chleni bandi u grudni 1900 roku i pochalo vikoristovuvati yiyi u rozshuku zlochinciv Popri ce pograbuvannya prodovzhuvalisya u riznih shtatah Montani Tennessi de buli ne tilki pograbovani banki ale j vbiti policejski sho jshli po slidu bandi Oskilki osoba Kessidi vzhe stala dovoli vidomoyu u SShA vin virishiv utekti z krayini j perebravsya razom z Sandensom Kidom do Argentini de u 1901 r voni pridbali rancho v provinciyi Chubut Odnak zhittya na rancho viyavilos dlya nih ne duzhe privablivim 14 lyutogo 1905 r Buch i Sandens pograbuvali bank u m Rio Galyegos i vtekli z velicheznoyu sumoyu groshej yaka dorivnyuvala priblizno 100 tis dolariv U Argentini policiya tezh pochala rozshukuvati yih i za dopomogoyu amerikanskih agentiv yaki pribuli yim na dopomogu policiya vzhe bula gotova zaareshtuvati banditiv ale odin z miscevih policejskih yakij spivchuvav yim vchasno povidomiv Kessidi j Sandensa i yim vdalosya vtekti cherez kordon do Chili Perebuvayuchi tam u porivnyanij bezpeci grabizhniki robili napadi na banki v Argentini ta perehovuvalisya u Chili Zagibel Z chasom obidva grabizhniki pereselilisya do Boliviyi ale pograbuvannya prodovzhilis i tam Pislya pograbuvannya 3 listopada 1908 r policiya vijshla na yih slid i 6 listopada budinok de Buch Kessidi j Sandens Kid perehovuvalisya buv otochenij Pid chas perestrilki z policiyeyu obidva zaginuli odnak sered istorikiv nemaye odnostajnosti shodo togo chi obidva buli vbiti chi pokinchili zhittya samogubstvom Suchasni poshuki pohovannya grabizhnikiv na miscevomu cvintari ne dali pozitivnih rezultativ Do togo zh sestra Bucha stverdzhuvala sho Kessidi povernuvsya do SShA i tam dozhiv svoye zhittya Dekilka inshih svidkiv tezh stverdzhuvali sho bachili Bucha u SShA odnak dokumentalnih pidtverdzhen cih teorij ne isnuye ZnachennyaShe za zhittya Buch Kessidi stav spravzhnoyu legendoyu zavdyaki zuhvalosti jogo pograbuvan ta nezdatnosti policiyi protyagom trivalogo chasu zloviti jogo U deyakih publikaciyah Bucha Kessidi porivnyuvali z Robin Gudom oskilki perevazhna bilshist pograbuvan buli spryamovani proti bankiv velikih fermerskih gospodarstv yaki negativno sprijmalisya sered zagalu dribnih ta bidnih fermeriv Naspravdi Buch grabuvav banki ne tomu sho pogano do nih stavivsya a tomu sho mig otrimati vid nih bilshu sumu groshej Popri ce osoba Bucha Kessidi stala svoyeridnim uosoblennyam svobodi jogo zhittya i vchinki stali ob yektom priskiplivoyi uvagi istorikiv pismennikiv scenaristiv Film pro prigodi Bucha Kessidi ta Sandens Kida stav odnim z najpopulyarnishih vesterniv u SShA j vidznachivsya chotirma premiyami Oskara u 1970 roci Div takozhSandens Kid Buch Kessidi i Sandens Kid film Velike pograbuvannya potyaga film 1903 DzherelaEnciklopediya biografij svitu Buch Kessidi angl angl