Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буран — перший радянський орбітальний корабель багаторазового використання.
| Буран | |
 | |
| Названо на честь | Буран |
|---|---|
| Країна походження |  СРСР |
| Кількість орбітальних витків | 2[1] |
| Виробник | d |
| Перший політ | 15 листопада 1988[2][3] |
| Розробник | d |
 | |
| Серійний номер | 1К |
 Буран у Вікісховищі | |
Координати: 45°55′38″ пн. ш. 63°17′50″ сх. д. / 45.92749190338048493° пн. ш. 63.29749089690336206° сх. д.
Призначений для вирішення низки оборонних завдань: виведення на орбіту навколо Землі різних космічних об'єктів і їхнього обслуговування, доставки модулів і персоналу для збирання на орбіті великогабаритних споруд і міжпланетних комплексів, повернення на Землю несправних супутників, або тих, що виробили свій ресурс. Крім того, «Буран» пристосований для освоєння устаткування і технологій космічного виробництва і доставки продукції на Землю, виконання інших вантажопасажирських перевезень за маршрутом Земля — космос — Земля.
Загальний огляд
Розробка «Бурану» тривала понад 10 років. У 1976 вийшла постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 132-51 про створення багаторазової космічної системи, що отримала назву «Енергія-Буран». Вона включала ракету-носій важкого класу «Енергія», орбітальний корабель «Буран», наземні засоби підготовки, проведення пуску й управління польотом.
Для створення планера орбітального корабля «Буран» було утворено спеціалізоване підприємство — Науково-виробниче об'єднання «Молнія». Як основна виробнича база був обраний . Нове об'єднання очолив Гліб Лозино-Лозинський, який уже в 1960-ті роки працював над проєктом багаторазової авіаційно-космічної системи «Спіраль».
До 1984 був готовий перший повномасштабний «Буран». Корабель побудували за схемою літака типу «безхвістка» з низько розташованим, трикутним крилом змінної стріловидності, мав аеродинамічні органи управління, що працюють при посадці після повернення в щільні шари атмосфери, — кермо напряму й елерони. Він був здатний здійснювати керований спуск в атмосфері з бічним маневром до 2000 кілометрів.
Довжина «Бурану» — 36,4 метра, розмах крила — близько 24 метрів, висота корабля, коли він стоїть на шасі, — більше 16 метрів. Стартова маса корабля — більше 100 тонн, з яких 14 припадає на пальне. У його вантажному відсіку міг розміщуватися корисний вантаж масою до 30 тонн. У носовий відсік була вставлена герметична суцільнозварна кабіна для екіпажа та більшої частини апаратури для забезпечення польоту у складі ракетно-космічного комплексу, автономного польоту на орбіті, спуску і посадки. Об'єм кабіни становив більше 70 кубічних метрів.
Дуже важливою особливістю «Бурану» був його надійний тепловий захист, що забезпечує нормальні теплові умови для конструкції корабля при проходженні щільних шарів атмосфери під час посадки. Теплозахисне покриття складалося з 38 тисяч плиток, виготовлених з високою точністю зі спеціальних матеріалів ([en], високотемпературні органічні волокна, частково матеріал на основі вуглецю) за програмами, що враховують місце установки кожної плитки на корпусі.
У хвостовій частині корабля розташували основну рушійну установку, дві групи двигунів для маневрування було розміщено в кінці хвостового відсіку і передньої частини корпусу. Бортовий комплекс управління складався більш, ніж із 50-ти систем, якими управляли автоматично за програмами, закладеними в бортову обчислювальну машину. «Буран» міг зробити до 100 польотів.
При зовнішній схожості з американським «шаттлом» орбітальний корабель «Буран» мав принципову відмінність — він міг здійснювати посадку повністю в автоматичному режимі, а не управлятися оператором із землі. Крім того, у «Бурані» передбачили систему екстреного порятунку екіпажа: на малих висотах спрацьовувала катапульта для перших двох пілотів; на великій висоті у випадку нештатної ситуації «Буран» міг відділятися від ракети-носія і здійснювати екстрену посадку.
Запуск «Бурану» здійснювали за допомогою ракети-носія «Енергія», до центрального блоку якої орбітальний корабель кріпився пірозамками.
Великі габаритні розміри «Бурану» ускладнювали використання наземних засобів транспортування, тому на космодром він доставлявся модифікованим для цих цілей літаком ВМ-Т або за допомогою багатоцільового транспортного літака Ан-225 «Мрія» в повністю зібраному вигляді.
Перший політ
Перший політ «Бурану» призначили на 29 жовтня 1988 року, але з технічних причин за 51 секунду до старту скасували. Наступний старт призначили на 15 листопада 1988 року.
Завданням першого польоту були продовження льотного відпрацювання ракети-носія «Енергія» і перевірка функціонування конструкції та бортових систем орбітального корабля «Буран» на найнапруженіших ділянках польоту — виведення та спуск з орбіти — з мінімальною тривалістю орбітальної ділянки. З міркувань безпеки перший випробувальний політ визначили як безпілотний.
15 листопада 1988 року, незважаючи на штормове попередження, старт пройшов успішно. Політ продовжувався 205 хвилин, протягом яких «Буран» пройшов майже 8000 км у верхніх шарах атмосфери. Після двох витків на орбіті корабель зробив посадку в автоматичному режимі на спеціальну посадкову смугу завдовжки близько 5 кілометрів і шириною 80 метрів, створену в районі космодрому Байконур. Програма польоту була повністю виконана.
Доля програми
У 1990—1992 планували запуск ще однієї ракети «Енергія» з другим орбітальним кораблем «Буран». Через скорочення фінансування в ці роки запуск здійснити так і не вдалося. У 1990-му роботи за програмою «Енергія» — «Буран» припинили, а в 1993 програму остаточно закрили.
Всього за програмою «Енергія» — «Буран» було побудовано три льотні кораблі, закладені ще два, і створено дев'ять технологічних макетів у різній комплектації для проведення випробувань.
Корабель «Буран» 1.01, що літав, був законсервований і залишений у монтажно-дослідному корпусі 112 на космодромі Байконур. У 2002 корабель був повністю знищений дахом корпусу, що звалився на нього, загинуло 7 робітників, що виконували ремонт даху будівлі.
Другий корабель, «Буран» 1.02, який мав зробити другий політ в автоматичному режимі зі стиковкою з пілотованою станцією «Мир», залишився на Байконурі. З 2007 року в центральному парку культури і відпочинку ім. Горького встановлений масово-габаритний макет 55°43′43″ пн. ш. 37°35′48″ сх. д. / 55.72861° пн. ш. 37.59667° сх. д.)), тривалий час знаходився на майданчику 254. Сам «Буран» 1.02 зберігається на Байконурі в монтажно-заправному корпусі (МЗК), вільний доступ до якого відсутній.
Проте це не завадило в травні 2021 року групі вандалів потрапити до ангару та розмалювати графіті корпус космічного апарату.
У 2021 році цей другий політний екземпляр став предметом судової суперечки.
Третій корабель, ступінь готовності якого на момент припинення робіт становив 30–50 %, до 2004 знаходився в цехах Тушинського машинобудівного заводу. У жовтні 2004 його перевезли на причал Хімкинського водосховища для тимчасового зберігання.
«Бурану» в 1995 НВО «Молния» продало , яке встановило його в Центральному парку культури і відпочинку ім. Горького в Москві, де він служив атракціоном до 1999-го. Таку саму функцію він виконував у 2000 на Олімпіаді в Сіднеї, після цього опинився в Бахрейні. У 2008 макет був придбаний Технічним музеєм міста Шпайєра, розташованого в німецькій землі Рейнланд-Пфальц. Він прибув до Німеччини у квітні 2008.
Примітки
- http://www.russianspaceweb.com/buran.html
- http://www.buran.ru/htm/pilots.htm
- http://www.buran.ru/htm/flight.htm
- McDowell J. Jonathan's Space Report — 1989.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
- Thomas Newdick (26 травня 2021). . The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
- . Газета.Ру. 13 февраля 2021. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 15.11.2021.
Посилання
- Фанатський сайт [ 2 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.) (англ.)
- Документальний фільм «Байконур. Вторгнення» виходить в травні 2021 року [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.]
![image]()
Байконур. Вторгнення - офіційний трейлер на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Buran znachennya Buran pershij radyanskij orbitalnij korabel bagatorazovogo vikoristannya BuranNazvano na chestBuranKrayina pohodzhennya SRSRKilkist orbitalnih vitkiv2 1 VirobnikdPershij polit15 listopada 1988 2 3 RozrobnikdSerijnij nomer1K Buran u Vikishovishi Koordinati 45 55 38 pn sh 63 17 50 sh d 45 92749190338048493 pn sh 63 29749089690336206 sh d 45 92749190338048493 63 29749089690336206 Buran na startovomu majdanchiku 15 listopada 1988U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Buran Priznachenij dlya virishennya nizki oboronnih zavdan vivedennya na orbitu navkolo Zemli riznih kosmichnih ob yektiv i yihnogo obslugovuvannya dostavki moduliv i personalu dlya zbirannya na orbiti velikogabaritnih sporud i mizhplanetnih kompleksiv povernennya na Zemlyu nespravnih suputnikiv abo tih sho virobili svij resurs Krim togo Buran pristosovanij dlya osvoyennya ustatkuvannya i tehnologij kosmichnogo virobnictva i dostavki produkciyi na Zemlyu vikonannya inshih vantazhopasazhirskih perevezen za marshrutom Zemlya kosmos Zemlya Zagalnij oglyadRozrobka Buranu trivala ponad 10 rokiv U 1976 vijshla postanova CK KPRS i Radi Ministriv SRSR 132 51 pro stvorennya bagatorazovoyi kosmichnoyi sistemi sho otrimala nazvu Energiya Buran Vona vklyuchala raketu nosij vazhkogo klasu Energiya orbitalnij korabel Buran nazemni zasobi pidgotovki provedennya pusku j upravlinnya polotom Dlya stvorennya planera orbitalnogo korablya Buran bulo utvoreno specializovane pidpriyemstvo Naukovo virobniche ob yednannya Molniya Yak osnovna virobnicha baza buv obranij Nove ob yednannya ocholiv Glib Lozino Lozinskij yakij uzhe v 1960 ti roki pracyuvav nad proyektom bagatorazovoyi aviacijno kosmichnoyi sistemi Spiral Do 1984 buv gotovij pershij povnomasshtabnij Buran Korabel pobuduvali za shemoyu litaka tipu bezhvistka z nizko roztashovanim trikutnim krilom zminnoyi strilovidnosti mav aerodinamichni organi upravlinnya sho pracyuyut pri posadci pislya povernennya v shilni shari atmosferi kermo napryamu j eleroni Vin buv zdatnij zdijsnyuvati kerovanij spusk v atmosferi z bichnim manevrom do 2000 kilometriv Dovzhina Buranu 36 4 metra rozmah krila blizko 24 metriv visota korablya koli vin stoyit na shasi bilshe 16 metriv Startova masa korablya bilshe 100 tonn z yakih 14 pripadaye na palne U jogo vantazhnomu vidsiku mig rozmishuvatisya korisnij vantazh masoyu do 30 tonn U nosovij vidsik bula vstavlena germetichna sucilnozvarna kabina dlya ekipazha ta bilshoyi chastini aparaturi dlya zabezpechennya polotu u skladi raketno kosmichnogo kompleksu avtonomnogo polotu na orbiti spusku i posadki Ob yem kabini stanoviv bilshe 70 kubichnih metriv Duzhe vazhlivoyu osoblivistyu Buranu buv jogo nadijnij teplovij zahist sho zabezpechuye normalni teplovi umovi dlya konstrukciyi korablya pri prohodzhenni shilnih shariv atmosferi pid chas posadki Teplozahisne pokrittya skladalosya z 38 tisyach plitok vigotovlenih z visokoyu tochnistyu zi specialnih materialiv en visokotemperaturni organichni volokna chastkovo material na osnovi vuglecyu za programami sho vrahovuyut misce ustanovki kozhnoyi plitki na korpusi An 225 Mriya i Buran 38 j aviasalon v Le Burzhe 1989 rik U hvostovij chastini korablya roztashuvali osnovnu rushijnu ustanovku dvi grupi dviguniv dlya manevruvannya bulo rozmisheno v kinci hvostovogo vidsiku i perednoyi chastini korpusu Bortovij kompleks upravlinnya skladavsya bilsh nizh iz 50 ti sistem yakimi upravlyali avtomatichno za programami zakladenimi v bortovu obchislyuvalnu mashinu Buran mig zrobiti do 100 polotiv Pri zovnishnij shozhosti z amerikanskim shattlom orbitalnij korabel Buran mav principovu vidminnist vin mig zdijsnyuvati posadku povnistyu v avtomatichnomu rezhimi a ne upravlyatisya operatorom iz zemli Krim togo u Burani peredbachili sistemu ekstrenogo poryatunku ekipazha na malih visotah spracovuvala katapulta dlya pershih dvoh pilotiv na velikij visoti u vipadku neshtatnoyi situaciyi Buran mig viddilyatisya vid raketi nosiya i zdijsnyuvati ekstrenu posadku Zapusk Buranu zdijsnyuvali za dopomogoyu raketi nosiya Energiya do centralnogo bloku yakoyi orbitalnij korabel kripivsya pirozamkami Veliki gabaritni rozmiri Buranu uskladnyuvali vikoristannya nazemnih zasobiv transportuvannya tomu na kosmodrom vin dostavlyavsya modifikovanim dlya cih cilej litakom VM T abo za dopomogoyu bagatocilovogo transportnogo litaka An 225 Mriya v povnistyu zibranomu viglyadi Pershij politPershij polit Buranu priznachili na 29 zhovtnya 1988 roku ale z tehnichnih prichin za 51 sekundu do startu skasuvali Nastupnij start priznachili na 15 listopada 1988 roku Zavdannyam pershogo polotu buli prodovzhennya lotnogo vidpracyuvannya raketi nosiya Energiya i perevirka funkcionuvannya konstrukciyi ta bortovih sistem orbitalnogo korablya Buran na najnapruzhenishih dilyankah polotu vivedennya ta spusk z orbiti z minimalnoyu trivalistyu orbitalnoyi dilyanki Z mirkuvan bezpeki pershij viprobuvalnij polit viznachili yak bezpilotnij 15 listopada 1988 roku nezvazhayuchi na shtormove poperedzhennya start projshov uspishno Polit prodovzhuvavsya 205 hvilin protyagom yakih Buran projshov majzhe 8000 km u verhnih sharah atmosferi Pislya dvoh vitkiv na orbiti korabel zrobiv posadku v avtomatichnomu rezhimi na specialnu posadkovu smugu zavdovzhki blizko 5 kilometriv i shirinoyu 80 metriv stvorenu v rajoni kosmodromu Bajkonur Programa polotu bula povnistyu vikonana Dolya programiZrazok Buranu OK GLI BTS 002 dlya testuvannya v atmosferi Aviakosmichnij salon MAKS 1999Zobrazhennya Buranu na yuvilejnij moneti NBU U 1990 1992 planuvali zapusk she odniyeyi raketi Energiya z drugim orbitalnim korablem Buran Cherez skorochennya finansuvannya v ci roki zapusk zdijsniti tak i ne vdalosya U 1990 mu roboti za programoyu Energiya Buran pripinili a v 1993 programu ostatochno zakrili Vsogo za programoyu Energiya Buran bulo pobudovano tri lotni korabli zakladeni she dva i stvoreno dev yat tehnologichnih maketiv u riznij komplektaciyi dlya provedennya viprobuvan Korabel Buran 1 01 sho litav buv zakonservovanij i zalishenij u montazhno doslidnomu korpusi 112 na kosmodromi Bajkonur U 2002 korabel buv povnistyu znishenij dahom korpusu sho zvalivsya na nogo zaginulo 7 robitnikiv sho vikonuvali remont dahu budivli Drugij korabel Buran 1 02 yakij mav zrobiti drugij polit v avtomatichnomu rezhimi zi stikovkoyu z pilotovanoyu stanciyeyu Mir zalishivsya na Bajkonuri Z 2007 roku v centralnomu parku kulturi i vidpochinku im Gorkogo vstanovlenij masovo gabaritnij maket 55 43 43 pn sh 37 35 48 sh d 55 72861 pn sh 37 59667 sh d 55 72861 37 59667 trivalij chas znahodivsya na majdanchiku 254 Sam Buran 1 02 zberigayetsya na Bajkonuri v montazhno zapravnomu korpusi MZK vilnij dostup do yakogo vidsutnij Prote ce ne zavadilo v travni 2021 roku grupi vandaliv potrapiti do angaru ta rozmalyuvati grafiti korpus kosmichnogo aparatu U 2021 roci cej drugij politnij ekzemplyar stav predmetom sudovoyi superechki Tretij korabel stupin gotovnosti yakogo na moment pripinennya robit stanoviv 30 50 do 2004 znahodivsya v cehah Tushinskogo mashinobudivnogo zavodu U zhovtni 2004 jogo perevezli na prichal Himkinskogo vodoshovisha dlya timchasovogo zberigannya Buranu v 1995 NVO Molniya prodalo yake vstanovilo jogo v Centralnomu parku kulturi i vidpochinku im Gorkogo v Moskvi de vin sluzhiv atrakcionom do 1999 go Taku samu funkciyu vin vikonuvav u 2000 na Olimpiadi v Sidneyi pislya cogo opinivsya v Bahrejni U 2008 maket buv pridbanij Tehnichnim muzeyem mista Shpajyera roztashovanogo v nimeckij zemli Rejnland Pfalc Vin pribuv do Nimechchini u kvitni 2008 Primitkihttp www russianspaceweb com buran html http www buran ru htm pilots htm http www buran ru htm flight htm McDowell J Jonathan s Space Report 1989 d Track Q14946885d Track Q6272367 Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2021 Thomas Newdick 26 travnya 2021 The War Zone The Drive Arhiv originalu za 1 chervnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2021 Gazeta Ru 13 fevralya 2021 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 15 11 2021 PosilannyaFanatskij sajt 2 grudnya 2021 u Wayback Machine ros angl Dokumentalnij film Bajkonur Vtorgnennya vihodit v travni 2021 roku 15 listopada 2021 u Wayback Machine Bajkonur Vtorgnennya oficijnij trejler na YouTube