Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Букатинка

Букатинка
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2018)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (жовтень 2018)
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2018)

Бука́тинка — село в Україні, у Бабчинецькій сільській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 440 осіб.

село Букатинка
image
Країна image Україна
Область Вінницька область
Район Могилів-Подільський район
Громада Бабчинецька сільська громада
Основні дані
Засноване 1606
Населення 440
Площа 2,157 км²
Густота населення 203,99 осіб/км²
Поштовий індекс 24131
Телефонний код +380 4357
Географічні дані
Географічні координати 48°25′14″ пн. ш. 28°01′49″ сх. д. / 48.42056° пн. ш. 28.03028° сх. д. / 48.42056; 28.03028Координати: 48°25′14″ пн. ш. 28°01′49″ сх. д. / 48.42056° пн. ш. 28.03028° сх. д. / 48.42056; 28.03028
Середня висота
над рівнем моря 		129 м
Водойми Мурафа ріка Вазлуй
Місцева влада
Адреса ради 24132, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., с. Бабчинці, вул. Незалежності, буд. 13
Карта
image
image
Букатинка
image
image
Букатинка
Мапа

Розташування

Село розташовано на схилах гір, на лівому березі річки Мурафи. Тягнеться село вузькою смужкою, довжиною в дві версти. На протилежному боці, на скелі росте ліс. Річка в звичайний час невелика.

Історія

Майже всі селяни-українці, православні. Є декілька міщан католиків та австрійських вихідців Геде, Еміль, син Жорж (рано помер в 27 років від туберкульозу). Вони мають два млини (1905 року та 1812 р. з турбіною на 30 операцій: петлювала борошно, давила олію, валяла вовну) та виробництво з каменя. 1 млин у Яровицького. Є декілька єврейських сімей. Дикер Ел., Янкель, Фукс З., Орун Л. Парафіян 800 чоловіків, 796 жінок Головне заняття — землеробство. Багато займаються здобуттям кам'яних брил з яких виробляють могильні пам'ятники, млинарські жорна, столи тощо. Цей промисел служить доброю і відчутною допомогою до покращення економічного побуту селян. Хоча земля родюча, але вона з кожним роком ділиться на більш мілкі частинки і які не задовольняють насущні потреби невимогливих селян. Поселення давнє. Воно зустрічається в актах на початку 17 століття в 1606 році під ім'ям «Букатинці». У 1888 р. на місті старої, яку скасували за ветхості церкви, що існувала з 1703 року побудований та освячений на честь Здвиження чесного Хреста Господня дерев'яний храм. Це кошти парафіян 11700 рублів золотом. На місці престолу старої церкви поставлений хрест. Дзвіниця дар Тимофія Сауляка. Землі церковної: маєток. — 1д. 1135 саж пахотн. 41 д. 1600 саж. Всього 43 д. 335 саж. Причтові побудови зведені на гроші поземельного збору у 1887—1889 р. Церк.-прих. школа відкрита вже в 1880 році. Мала свій будинок, який побудували в 1893 р. з дубу старої церкви.

1915 року школа земська. У 1917 році нова будівля — два поверхи, 4 класи. Парадний вхід з півдня. Пальми, софи у фоє. В 1880 р. в селі було у пана Мар'яна Квіриновича Оржехівського 200 селян та ще 200 «власних», було ще у нього під маєтком 17 д., рільна 556 д., лісу 43 д., пасовисько 17 д., під сіно 102 д., невгіддя 21 д., всього 758 дес. землі. Пан Ясинський продав людям землю за селом. В кінці села жили Костецькі. В лужку дуже багато черепків. Казали що там жили гончарі. Знаходять там ями, каміни від печей, різні пряслиця, чорні черепки посуду та срібні і золоті римські монети. Батюшка Макогонський, колишній полковник (1896—1916 рр) з Ольгопільщини. Жив там де побудувався Литвинов М. Арк., у церковному будинку. Дружина була маленька. Працювала вчителькою співів. ЇЇ сестра завідувала школою. Звали її Ірина Василівна Лінькевич. Піп повісився з пасії в льоху. Був сердитий. Псаломщиком був Троянівський. Він побудував дочці склеп. Там був поховані дочка, дружина, і він. Дочку несли учні з Грушки на руках, померла від туберкульозу, їй було лише 18 р. Перша директриса нової школи була Крижанівська Олена Сильвестрівна. Народилась в 1895 році. Померла в 1970 році. Почала працювати в 17 років (1912 р.). Закінчила Тульчинське вчительське училище. Батько сироти був священиком. Її безкоштовно харчували та проживала вона за рахунок держави. Працювала на Майорщині, у Сл. Бушанській, у Троповій, у Садках, Вилах. Попрацювала 39 років. На пенсії працювала 2 роки в яслах в Букатинці. Чоловік її Аркадій Яровицький загинув в млину. Писав чудові вірші. Йому відірвало руку. Пішла гангрена по тілу. Другий чоловік, брат Аркадія, Еразм (Разьо), втік в Румунію, відсидів 12 р. Працював до 1920 р. вчитель з Михайловки Ткач Радіон Іванович. В школі було три групи. 50 дітей не могли вчитеся, не вистачало місця. Отримували вчителі в місяць 30 руб. Відкладати вдавалось 15 руб. Виписували газети, часописи. В селі був свій театр. Грали в ньому вчителі. Були декорації, гітари, костюми. А також хор і духовий оркестр. В 20-х роках діяла в селі банда Кушніра в складі 7 чоловіків.

Букатинка розташоване далеко від столичних та обласних центрів, на подністровських горбах та схилах, у мальовничій глибокій долині, по якій тече річка небаченої краси Мурафа. За 30 км розташовані районні центри Могилів–Подільщини, Чернівеччини та Ямпільщини. Кажуть, що коли били в дзвони в церкві було чути аж в Жмеренці. Тут, у цій природній чаші, знаходиться унікальне місце на планеті — виходи на поверхню землі кам'яних решток шарів планетоутворного періоду, прадавніх вивержень вулканів, стародавніх океанів, морів, пустель. Їх колись вимили води льодовика під час 4 потепління.

У 1985 році тут проходив всесвітній з'їзд геологів. З'їхались вчені звідусіль: з Австралії, Америки, Африки, Японії і Європи подивитись на унікальне видовище, — як утворювалась закам'яніла земна кора поверхні нашої планети. Подивитися і вивчити шари, що не переміщені катастрофами та катаклізмами, як на інших материках.

Тому тут і відчувається той спокій, та божественна енергетика. Це унікальне природне явище відкрив учений О. П. Виноградов у 1924 і назвав його «Грушанською свитою». Відчути на собі ці випромінювання унікальної енергетики всіх епох від архаїчних гранітів, докембрійських пісковиків, крейдяного періоду, Сарматського моря з його вапняками, від найм'якіших мінералів тальку до найтвердіших кремнієвих утворень. Від зелено-синіх глин до червоних залізо-рудих глин з бурштиновими пісками, що несуть унікальні коштовні камені.

До нашого часу збереглись самобутні назви річок Мурафа, Вазлуй, кутки села Село, Липник, Горби, Левада, Шлях, Луг…

У назвах відчутна історія давнього благословенного букатинського краю. Відомо, що цей край заселений людьми дуже давно. На теренах Букатинщини знайдені чисельні природні, археологічні, культурні пам'ятки епохи палеоліту, мезоліту, Буго-дністровської, Трипільської культур, неоліту, часу слов'ян, давньоруського часу, козацької доби. Про давнє поселення «Бокотинці» («Богатинці») згадується у документах 1604 році, є вона на картах царя Петра І.

Саме через цей край в часи козаків пролягав славнозвісний шлях зі Сходу, з Криму, Молдови у Польщу, у Європу, уздовж якого будувались села, потужні укріплення, городища, фортеці. Подивимося на карту Біплана, мандрівника, розвідника. Виникло поселення козака Бокоти Бокотинка, поруч давніх поселень, городищ з фортецями, замками біля села Грушка, Буша…

Нижче за течією лежить стародавнє «мертве місто» Виднівка, Янкулів (Мервинці), де на скалах зберігся до 19 ст. напис «Йозеф Скульптор», фортеця Буша, а вище за течією знаходиться унікальне півовальне городище — Паданів Ліс на гранітних скелях Мурафи, недалеко Григорівське городище, що біля Бронниці яке друге за розмірами після Немирівського. Тут знайшов академік Рибаков першу залізоплавильну піч, яка розташована зараз в Ермітажі, а копія в Вінниці.

Особливе місце в історії краю займала Букатинка у роки козацьких повстань, гайдамаччини. У XVII згадки про поселення трапляються дедалі частіше. Саме тут збереглася легенда про козака — каменотеса Бакоту, про його маму, що з дитиною єдині залишились живими, вийшовши з підземного ходу, і сховались у скалах, у чагарниках. Ще залишились ці підземелля з численними підземними ходами, де, за легендою, ховалось населення під час нападу турків, татар.

За роки історичних, археологічних досліджень в селі Букатинці та Вил знайдені поховання давньоруських воїнів зі списами, горщиками, трипільська кераміка з поселення «Зруб».

Букатинська земля породила і дала притулок багатьом видатним людям, а багато хто лише приїздив і своєю працею і любов'ю до цього краю забезпечили йому невмирущу славу. Це народна лікарка баба Пія, письменники Никифор Білоконь, Боднарук, герой війни, художник Олексій Трачук, Михайло та Віктор — батько і син Антончики, гомеопат Біхунова та її дочка співачка опери Олена, лозоходець Василь Стеценко, художники: Непийпиво, Сидорук, Марія Руденко та Марія Гоцуляк; митці: Микола Олійниченко, Оксана Городинська, Сергій Танадайчук, Андрій Пушкарьов, Микола Теліженко, Кирило Пустовіт… Букатинка. малювальна школа дітей каменярів

Цікава історія малювальної школи, якій вже понад 125 років. Перша церковно-приходська школа була заснована у 1880 році, мала два класи і знаходилася в приміщенні сільського диякона Лазаркевича. З 1893 року школа мала своє приміщення, побудована була з дерева першої церкви Воздвиження Христа. Напередодні Першої світової війни земство заходилось будувати двохповерхову чотирикласну малювальну школу для каменотесів-кустарів. В 1917 році вона була урочисто відкрита. Першим директором цієї школи була Олена Сильвестрівна Крижанівська 1895 року народження, донька священика. Багато породила школа обдарованих, талановитих людей, які віддавали часточку себе, розвивали науку та літературу, навчали краси дітей, що є по всьому світу. Школу закінчив поет Білокінь, письменник Боднарук, композитор Зіняк.поет Денисюк. В тяжкі роки Другої світової війни, в 1941 році школа була зруйнована авіабомбою і вщент спалена. Тільки в середині п'ятдесятих років її відбудували всією громадою села. Всередині 70-х її необґрунтовано закривають, попри те, що в районі вона була одна з найкращих.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Бабчинецької сільської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернівецького району, село увійшло до складу Могилів-Подільського району.

Джерела

  • Альошкіна Д. А. Обереги над Мурафою або душа Букатинського каменю. книга 1 — Вінниця: «Проба», 2007.

Література

Галерея

  • image
    Скульптура в селі Букатинка
  • image
    Міст через Мурафу

Примітки

  1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

  • Погода в селі Букатинка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Букатинка — територія Любові і Свободи. [ 28 листопада 2017 у Wayback Machine.] Україна Інкогніта
  • ЗНИКАЮЧІ ЧЕРНІВЦІ | БУКАТИНКА – МІСЦЕ ЩАСЛИВИХ ЛЮДЕЙ [ 13 грудня 2020 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti zhovten 2018 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Buka tinka selo v Ukrayini u Babchineckij silskij gromadi Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 440 osib selo BukatinkaKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Mogiliv Podilskij rajonGromada Babchinecka silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1606Naselennya 440Plosha 2 157 km Gustota naselennya 203 99 osib km Poshtovij indeks 24131Telefonnij kod 380 4357Geografichni daniGeografichni koordinati 48 25 14 pn sh 28 01 49 sh d 48 42056 pn sh 28 03028 sh d 48 42056 28 03028 Koordinati 48 25 14 pn sh 28 01 49 sh d 48 42056 pn sh 28 03028 sh d 48 42056 28 03028Serednya visota nad rivnem morya 129 mVodojmi Murafa rika VazlujMisceva vladaAdresa radi 24132 Vinnicka obl Mogiliv Podilskij r n s Babchinci vul Nezalezhnosti bud 13KartaBukatinkaBukatinkaMapaRoztashuvannyaSelo roztashovano na shilah gir na livomu berezi richki Murafi Tyagnetsya selo vuzkoyu smuzhkoyu dovzhinoyu v dvi versti Na protilezhnomu boci na skeli roste lis Richka v zvichajnij chas nevelika IstoriyaMajzhe vsi selyani ukrayinci pravoslavni Ye dekilka mishan katolikiv ta avstrijskih vihidciv Gede Emil sin Zhorzh rano pomer v 27 rokiv vid tuberkulozu Voni mayut dva mlini 1905 roku ta 1812 r z turbinoyu na 30 operacij petlyuvala boroshno davila oliyu valyala vovnu ta virobnictvo z kamenya 1 mlin u Yarovickogo Ye dekilka yevrejskih simej Diker El Yankel Fuks Z Orun L Parafiyan 800 cholovikiv 796 zhinok Golovne zanyattya zemlerobstvo Bagato zajmayutsya zdobuttyam kam yanih bril z yakih viroblyayut mogilni pam yatniki mlinarski zhorna stoli tosho Cej promisel sluzhit dobroyu i vidchutnoyu dopomogoyu do pokrashennya ekonomichnogo pobutu selyan Hocha zemlya rodyucha ale vona z kozhnim rokom dilitsya na bilsh milki chastinki i yaki ne zadovolnyayut nasushni potrebi nevimoglivih selyan Poselennya davnye Vono zustrichayetsya v aktah na pochatku 17 stolittya v 1606 roci pid im yam Bukatinci U 1888 r na misti staroyi yaku skasuvali za vethosti cerkvi sho isnuvala z 1703 roku pobudovanij ta osvyachenij na chest Zdvizhennya chesnogo Hresta Gospodnya derev yanij hram Ce koshti parafiyan 11700 rubliv zolotom Na misci prestolu staroyi cerkvi postavlenij hrest Dzvinicya dar Timofiya Saulyaka Zemli cerkovnoyi mayetok 1d 1135 sazh pahotn 41 d 1600 sazh Vsogo 43 d 335 sazh Prichtovi pobudovi zvedeni na groshi pozemelnogo zboru u 1887 1889 r Cerk prih shkola vidkrita vzhe v 1880 roci Mala svij budinok yakij pobuduvali v 1893 r z dubu staroyi cerkvi 1915 roku shkola zemska U 1917 roci nova budivlya dva poverhi 4 klasi Paradnij vhid z pivdnya Palmi sofi u foye V 1880 r v seli bulo u pana Mar yana Kvirinovicha Orzhehivskogo 200 selyan ta she 200 vlasnih bulo she u nogo pid mayetkom 17 d rilna 556 d lisu 43 d pasovisko 17 d pid sino 102 d nevgiddya 21 d vsogo 758 des zemli Pan Yasinskij prodav lyudyam zemlyu za selom V kinci sela zhili Kostecki V luzhku duzhe bagato cherepkiv Kazali sho tam zhili gonchari Znahodyat tam yami kamini vid pechej rizni pryaslicya chorni cherepki posudu ta sribni i zoloti rimski moneti Batyushka Makogonskij kolishnij polkovnik 1896 1916 rr z Olgopilshini Zhiv tam de pobuduvavsya Litvinov M Ark u cerkovnomu budinku Druzhina bula malenka Pracyuvala vchitelkoyu spiviv YiYi sestra zaviduvala shkoloyu Zvali yiyi Irina Vasilivna Linkevich Pip povisivsya z pasiyi v lohu Buv serditij Psalomshikom buv Troyanivskij Vin pobuduvav dochci sklep Tam buv pohovani dochka druzhina i vin Dochku nesli uchni z Grushki na rukah pomerla vid tuberkulozu yij bulo lishe 18 r Persha direktrisa novoyi shkoli bula Krizhanivska Olena Silvestrivna Narodilas v 1895 roci Pomerla v 1970 roci Pochala pracyuvati v 17 rokiv 1912 r Zakinchila Tulchinske vchitelske uchilishe Batko siroti buv svyashenikom Yiyi bezkoshtovno harchuvali ta prozhivala vona za rahunok derzhavi Pracyuvala na Majorshini u Sl Bushanskij u Tropovij u Sadkah Vilah Popracyuvala 39 rokiv Na pensiyi pracyuvala 2 roki v yaslah v Bukatinci Cholovik yiyi Arkadij Yarovickij zaginuv v mlinu Pisav chudovi virshi Jomu vidirvalo ruku Pishla gangrena po tilu Drugij cholovik brat Arkadiya Erazm Razo vtik v Rumuniyu vidsidiv 12 r Pracyuvav do 1920 r vchitel z Mihajlovki Tkach Radion Ivanovich V shkoli bulo tri grupi 50 ditej ne mogli vchitesya ne vistachalo miscya Otrimuvali vchiteli v misyac 30 rub Vidkladati vdavalos 15 rub Vipisuvali gazeti chasopisi V seli buv svij teatr Grali v nomu vchiteli Buli dekoraciyi gitari kostyumi A takozh hor i duhovij orkestr V 20 h rokah diyala v seli banda Kushnira v skladi 7 cholovikiv Bukatinka roztashovane daleko vid stolichnih ta oblasnih centriv na podnistrovskih gorbah ta shilah u malovnichij glibokij dolini po yakij teche richka nebachenoyi krasi Murafa Za 30 km roztashovani rajonni centri Mogiliv Podilshini Chernivechchini ta Yampilshini Kazhut sho koli bili v dzvoni v cerkvi bulo chuti azh v Zhmerenci Tut u cij prirodnij chashi znahoditsya unikalne misce na planeti vihodi na poverhnyu zemli kam yanih reshtok shariv planetoutvornogo periodu pradavnih viverzhen vulkaniv starodavnih okeaniv moriv pustel Yih kolis vimili vodi lodovika pid chas 4 poteplinnya U 1985 roci tut prohodiv vsesvitnij z yizd geologiv Z yihalis vcheni zvidusil z Avstraliyi Ameriki Afriki Yaponiyi i Yevropi podivitis na unikalne vidovishe yak utvoryuvalas zakam yanila zemna kora poverhni nashoyi planeti Podivitisya i vivchiti shari sho ne peremisheni katastrofami ta kataklizmami yak na inshih materikah Tomu tut i vidchuvayetsya toj spokij ta bozhestvenna energetika Ce unikalne prirodne yavishe vidkriv uchenij O P Vinogradov u 1924 i nazvav jogo Grushanskoyu svitoyu Vidchuti na sobi ci viprominyuvannya unikalnoyi energetiki vsih epoh vid arhayichnih granitiv dokembrijskih piskovikiv krejdyanogo periodu Sarmatskogo morya z jogo vapnyakami vid najm yakishih mineraliv talku do najtverdishih kremniyevih utvoren Vid zeleno sinih glin do chervonih zalizo rudih glin z burshtinovimi piskami sho nesut unikalni koshtovni kameni Do nashogo chasu zbereglis samobutni nazvi richok Murafa Vazluj kutki sela Selo Lipnik Gorbi Levada Shlyah Lug U nazvah vidchutna istoriya davnogo blagoslovennogo bukatinskogo krayu Vidomo sho cej kraj zaselenij lyudmi duzhe davno Na terenah Bukatinshini znajdeni chiselni prirodni arheologichni kulturni pam yatki epohi paleolitu mezolitu Bugo dnistrovskoyi Tripilskoyi kultur neolitu chasu slov yan davnoruskogo chasu kozackoyi dobi Pro davnye poselennya Bokotinci Bogatinci zgaduyetsya u dokumentah 1604 roci ye vona na kartah carya Petra I Same cherez cej kraj v chasi kozakiv prolyagav slavnozvisnij shlyah zi Shodu z Krimu Moldovi u Polshu u Yevropu uzdovzh yakogo buduvalis sela potuzhni ukriplennya gorodisha forteci Podivimosya na kartu Biplana mandrivnika rozvidnika Viniklo poselennya kozaka Bokoti Bokotinka poruch davnih poselen gorodish z fortecyami zamkami bilya sela Grushka Busha Nizhche za techiyeyu lezhit starodavnye mertve misto Vidnivka Yankuliv Mervinci de na skalah zberigsya do 19 st napis Jozef Skulptor fortecya Busha a vishe za techiyeyu znahoditsya unikalne pivovalne gorodishe Padaniv Lis na granitnih skelyah Murafi nedaleko Grigorivske gorodishe sho bilya Bronnici yake druge za rozmirami pislya Nemirivskogo Tut znajshov akademik Ribakov pershu zalizoplavilnu pich yaka roztashovana zaraz v Ermitazhi a kopiya v Vinnici Osoblive misce v istoriyi krayu zajmala Bukatinka u roki kozackih povstan gajdamachchini U XVII zgadki pro poselennya traplyayutsya dedali chastishe Same tut zbereglasya legenda pro kozaka kamenotesa Bakotu pro jogo mamu sho z ditinoyu yedini zalishilis zhivimi vijshovshi z pidzemnogo hodu i shovalis u skalah u chagarnikah She zalishilis ci pidzemellya z chislennimi pidzemnimi hodami de za legendoyu hovalos naselennya pid chas napadu turkiv tatar Za roki istorichnih arheologichnih doslidzhen v seli Bukatinci ta Vil znajdeni pohovannya davnoruskih voyiniv zi spisami gorshikami tripilska keramika z poselennya Zrub Bukatinska zemlya porodila i dala pritulok bagatom vidatnim lyudyam a bagato hto lishe priyizdiv i svoyeyu praceyu i lyubov yu do cogo krayu zabezpechili jomu nevmirushu slavu Ce narodna likarka baba Piya pismenniki Nikifor Bilokon Bodnaruk geroj vijni hudozhnik Oleksij Trachuk Mihajlo ta Viktor batko i sin Antonchiki gomeopat Bihunova ta yiyi dochka spivachka operi Olena lozohodec Vasil Stecenko hudozhniki Nepijpivo Sidoruk Mariya Rudenko ta Mariya Goculyak mitci Mikola Olijnichenko Oksana Gorodinska Sergij Tanadajchuk Andrij Pushkarov Mikola Telizhenko Kirilo Pustovit Bukatinka malyuvalna shkola ditej kamenyariv Cikava istoriya malyuvalnoyi shkoli yakij vzhe ponad 125 rokiv Persha cerkovno prihodska shkola bula zasnovana u 1880 roci mala dva klasi i znahodilasya v primishenni silskogo diyakona Lazarkevicha Z 1893 roku shkola mala svoye primishennya pobudovana bula z dereva pershoyi cerkvi Vozdvizhennya Hrista Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni zemstvo zahodilos buduvati dvohpoverhovu chotiriklasnu malyuvalnu shkolu dlya kamenotesiv kustariv V 1917 roci vona bula urochisto vidkrita Pershim direktorom ciyeyi shkoli bula Olena Silvestrivna Krizhanivska 1895 roku narodzhennya donka svyashenika Bagato porodila shkola obdarovanih talanovitih lyudej yaki viddavali chastochku sebe rozvivali nauku ta literaturu navchali krasi ditej sho ye po vsomu svitu Shkolu zakinchiv poet Bilokin pismennik Bodnaruk kompozitor Zinyak poet Denisyuk V tyazhki roki Drugoyi svitovoyi vijni v 1941 roci shkola bula zrujnovana aviabomboyu i vshent spalena Tilki v seredini p yatdesyatih rokiv yiyi vidbuduvali vsiyeyu gromadoyu sela Vseredini 70 h yiyi neobgruntovano zakrivayut popri te sho v rajoni vona bula odna z najkrashih 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Babchineckoyi silskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Cherniveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Mogiliv Podilskogo rajonu DzherelaAloshkina D A Oberegi nad Murafoyu abo dusha Bukatinskogo kamenyu kniga 1 Vinnicya Proba 2007 LiteraturaGalereyaSkulptura v seli Bukatinka Mist cherez MurafuPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Bukatinka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Bukatinka teritoriya Lyubovi i Svobodi 28 listopada 2017 u Wayback Machine Ukrayina Inkognita ZNIKAYuChI ChERNIVCI BUKATINKA MISCE ShASLIVIH LYuDEJ 13 grudnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ