Бююкада або Принців острів (тур. Büyükada, грец. Πρίγκηπος, болг. Принцов остров) — найбільший острів серед Принцевих островів в Мармуровому морі біля Стамбула. Площа острова 5,36 км², населення становить 7335 осіб (2000).
Буйюкада | |
---|---|
тур. Büyükada | |
Вигляд острова з повітря | |
Географія | |
40°51′28″ пн. ш. 29°07′12″ сх. д. / 40.8577777778057722° пн. ш. 29.12000000002777966° сх. д.Координати: 40°51′28″ пн. ш. 29°07′12″ сх. д. / 40.8577777778057722° пн. ш. 29.12000000002777966° сх. д. | |
Акваторія | Мармурове море |
Група островів | Принцівські острови |
Площа | 5,4 км² |
Довжина | 4,4 км |
Ширина | 1,7 км |
Країна | |
Туреччина | |
(Адм. одиниця) | Стамбул |
Населення | 7335 осіб |
Буйюкада Буйюкада (Туреччина) | |
Буйюкада у Вікісховищі |
Географія
Розташований за 2,3 км на південь від узбережжя, від якого відділений протокою Бююкада. Офіційно острів Бююкада належить до Стамбульського округу Адалар. Ділиться на два округи — Нізам і Маден.
Основна частина житлової забудови зосереджена в північній і північно-східній частині острова, де знаходиться селище Бююкада. На західному березі знаходиться населений пункт Низам, на північно-східному — Тепекей. Південна, більш гориста частина острова практично не заселена.
Острів складається з двох пагорбів. Пагорб на південній частині називається Йорги, його висота 211 м. Пагорб, розташований на північній частині острова, називається Христос. У долині між пагорбами знаходиться церква і монастир Св. Миколая (Айос-Ніколас) і колишня ярмаркова площа, звана Луна-Парк. У західній частині острова знаходиться мис Діль-Бурну (Dil Burnu), а на півдні острова розташований пляж.
Назва
Турецька назва острова (тур. Büyükada) перекладається як «великий острів». Грецька назва острова (грец. Πρίγκηπος) означає «принц», болгарська назва (болг. Принцов остров) перекладається так само.
Історія
У Візантійську епоху острів був місцем заслання знатних осіб. Також тут знаходилися монастирі. На початку XIV століття його накрила хвиля грецьких біженців з Малої Азії, які шукали тут порятунку від наступу турків.
На початку XX століття на Бююкада султаном і його наближеними були побудовані вілли.
Після революції на острові жив російський князь Дмитро Голіцин, який помер тут у 1920 році і похований на кладовищі місцевої православної церкви. Після висилки з СРСР в лютому 1929 року, на Бююкада чотири роки жив Лев Троцький.
До 1950-х років (стамбульського погрому) значну частину населення острова складали грецькі рибалки, а також заможні греки, євреї і вірмени.
Сучасність
Населення становить близько 7 тисяч осіб. Як і на інших островах архіпелагу, єдиний дозволений вид громадського транспорту тут — гужовий. Мешканці (крім працівників спеціальних служб) і мандрівники пересуваються по острову пішки, на велосипедах, кінних возах і на осликах; підйом на гору Йорги можливий тільки пішки або верхи на коні.
Пам'ятки
На острові розташовані такі православні церкви і монастирі:
- Монастир Святого Георгія Кудунського, заснований, як заведено вважати, в 963 році на вершині південного пагорба, найвищій точці острова
- монастир «Христос» (Преображення Господнього) — на вершині північного пагорба
- церква і монастир Св. Миколая (Айос-Ніколас, Aziz Nicola Rum manastir) — між двома пагорбами на східному березі
- храм Димитрія Солунського (грец. Ναός τοῦ Ἅγίου Δημητρίου Μυροβλύτου) 1856 року побудови в основному населеному пункті острови (Alacam Sokak 17)
- храм «Панагія» коло стоянки фаетонів
Мечеть Гамідіє (Hamidiye Camii) побудована султаном Абдул-Гамідом II 1892-1893 роки; є синагога, і вірменський католицький храми. Зберігся ряд особняків, побудованих грецькими багатіями у пізню оттоманську епоху. В запустінні продовжує знаходиться найбільша дерев'яна будівля Європи, відома як «Грецький притулок» (Prinkipo Palace) на пагорбі Христос (Isa Tepesi): будівлю було побудовано французькою компанією в 1898 році як готель і казино, але на її відкриття не було отримано дозволу від Абдул-Гаміда і вона служила притулком для дітей грецького походження з 1903 до 1964 року; у червні 2010 року Патріархат виграв в Європейському суді з прав людини позов проти уряду Туреччини про право власності на споруду і планує провести його реставрацію.
Галерея
- Будинок, в якому проживав Лев Троцький у 1929-1933 роках
- Кінний екіпаж
- Центральна площа зі статуєю Ататюрка
- Пристань для поромів
- Мечеть
- Готель Splendid Palace Hotel (1908)
- Історичний Splendid Palace Hotel (1908) біля порту Бююкада
- Типова вулиця
- Типовий особняк османської епохи в Бююкада
- Типовий особняк османської епохи в Бююкада
- Будинки османської епохи на вулицях Бююкада
Відомі уродженці
- Фотій II — Константинопольський патріарх (1929-1935).
Примітки
- Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 255.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 24 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 24 червня 2020.
- Сейерс М., Кан А. Глава XVI. Возникновение «пятой колонны». 1. Троцкий на Принцевых островах // Тайная война против Советской России = Sayers M., Kahn A.E. The Great Conspiracy. The Secret War against Soviet Russia. — Boston: Brown & Co, 1946. 433 p. — М. : Государственное издательство иностранной литературы, 1947.
- Liesl Schillinger (8 липня 2011). . New York Times. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 24 червня 2020.
- The Holy Monastery of St. George Koudounas. Prinkipo. The Holy Monastery of the Paraclete, Oropos, Attica, Hellas, 2004, стр. 23.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 24 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 24 червня 2020.
- Panagiotisandriopoulos (19 червня 2020). . ΦΩΣ ΦΑΝΑΡΙΟΥ. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
Посилання
- [1] [ 10 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- / Бююкада на сайті Стамбула
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буйюкада (острів)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Byuyukada abo Princiv ostriv tur Buyukada grec Prigkhpos bolg Princov ostrov najbilshij ostriv sered Princevih ostroviv v Marmurovomu mori bilya Stambula Plosha ostrova 5 36 km naselennya stanovit 7335 osib 2000 Bujyukadatur BuyukadaViglyad ostrova z povitryaGeografiya40 51 28 pn sh 29 07 12 sh d 40 8577777778057722 pn sh 29 12000000002777966 sh d 40 8577777778057722 29 12000000002777966 Koordinati 40 51 28 pn sh 29 07 12 sh d 40 8577777778057722 pn sh 29 12000000002777966 sh d 40 8577777778057722 29 12000000002777966AkvatoriyaMarmurove moreGrupa ostrovivPrincivski ostroviPlosha5 4 km Dovzhina4 4 kmShirina1 7 kmKrayina TurechchinaAdm odinicyaStambulNaselennya7335 osibBujyukadaBujyukada Turechchina Bujyukada u VikishovishiGeografiyaOstriv Byuyukada sered Princevih ostroviv Roztashovanij za 2 3 km na pivden vid uzberezhzhya vid yakogo viddilenij protokoyu Byuyukada Oficijno ostriv Byuyukada nalezhit do Stambulskogo okrugu Adalar Dilitsya na dva okrugi Nizam i Maden Osnovna chastina zhitlovoyi zabudovi zoseredzhena v pivnichnij i pivnichno shidnij chastini ostrova de znahoditsya selishe Byuyukada Na zahidnomu berezi znahoditsya naselenij punkt Nizam na pivnichno shidnomu Tepekej Pivdenna bilsh gorista chastina ostrova praktichno ne zaselena Ostriv skladayetsya z dvoh pagorbiv Pagorb na pivdennij chastini nazivayetsya Jorgi jogo visota 211 m Pagorb roztashovanij na pivnichnij chastini ostrova nazivayetsya Hristos U dolini mizh pagorbami znahoditsya cerkva i monastir Sv Mikolaya Ajos Nikolas i kolishnya yarmarkova plosha zvana Luna Park U zahidnij chastini ostrova znahoditsya mis Dil Burnu Dil Burnu a na pivdni ostrova roztashovanij plyazh NazvaTurecka nazva ostrova tur Buyukada perekladayetsya yak velikij ostriv Grecka nazva ostrova grec Prigkhpos oznachaye princ bolgarska nazva bolg Princov ostrov perekladayetsya tak samo IstoriyaU Vizantijsku epohu ostriv buv miscem zaslannya znatnih osib Takozh tut znahodilisya monastiri Na pochatku XIV stolittya jogo nakrila hvilya greckih bizhenciv z Maloyi Aziyi yaki shukali tut poryatunku vid nastupu turkiv Na pochatku XX stolittya na Byuyukada sultanom i jogo nablizhenimi buli pobudovani villi Pislya revolyuciyi na ostrovi zhiv rosijskij knyaz Dmitro Golicin yakij pomer tut u 1920 roci i pohovanij na kladovishi miscevoyi pravoslavnoyi cerkvi Pislya visilki z SRSR v lyutomu 1929 roku na Byuyukada chotiri roki zhiv Lev Trockij Do 1950 h rokiv stambulskogo pogromu znachnu chastinu naselennya ostrova skladali grecki ribalki a takozh zamozhni greki yevreyi i virmeni SuchasnistNaselennya stanovit blizko 7 tisyach osib Yak i na inshih ostrovah arhipelagu yedinij dozvolenij vid gromadskogo transportu tut guzhovij Meshkanci krim pracivnikiv specialnih sluzhb i mandrivniki peresuvayutsya po ostrovu pishki na velosipedah kinnih vozah i na oslikah pidjom na goru Jorgi mozhlivij tilki pishki abo verhi na koni Pam yatkiDzvinicya i vhid v monastir Svyatogo Georgiya Kudunskogo Na ostrovi roztashovani taki pravoslavni cerkvi i monastiri Monastir Svyatogo Georgiya Kudunskogo zasnovanij yak zavedeno vvazhati v 963 roci na vershini pivdennogo pagorba najvishij tochci ostrova monastir Hristos Preobrazhennya Gospodnogo na vershini pivnichnogo pagorba cerkva i monastir Sv Mikolaya Ajos Nikolas Aziz Nicola Rum manastir mizh dvoma pagorbami na shidnomu berezi hram Dimitriya Solunskogo grec Naos toῦ Ἅgioy Dhmhtrioy Myroblytoy 1856 roku pobudovi v osnovnomu naselenomu punkti ostrovi Alacam Sokak 17 hram Panagiya kolo stoyanki faetoniv Mechet Gamidiye Hamidiye Camii pobudovana sultanom Abdul Gamidom II 1892 1893 roki ye sinagoga i virmenskij katolickij hrami Zberigsya ryad osobnyakiv pobudovanih greckimi bagatiyami u piznyu ottomansku epohu V zapustinni prodovzhuye znahoditsya najbilsha derev yana budivlya Yevropi vidoma yak Greckij pritulok Prinkipo Palace na pagorbi Hristos Isa Tepesi budivlyu bulo pobudovano francuzkoyu kompaniyeyu v 1898 roci yak gotel i kazino ale na yiyi vidkrittya ne bulo otrimano dozvolu vid Abdul Gamida i vona sluzhila pritulkom dlya ditej greckogo pohodzhennya z 1903 do 1964 roku u chervni 2010 roku Patriarhat vigrav v Yevropejskomu sudi z prav lyudini pozov proti uryadu Turechchini pro pravo vlasnosti na sporudu i planuye provesti jogo restavraciyu GalereyaBudinok v yakomu prozhivav Lev Trockij u 1929 1933 rokah Kinnij ekipazh Centralna plosha zi statuyeyu Atatyurka Pristan dlya poromiv Mechet Gotel Splendid Palace Hotel 1908 Istorichnij Splendid Palace Hotel 1908 bilya portu Byuyukada Tipova vulicya Tipovij osobnyak osmanskoyi epohi v Byuyukada Tipovij osobnyak osmanskoyi epohi v Byuyukada Budinki osmanskoyi epohi na vulicyah ByuyukadaVidomi urodzhenciFotij II Konstantinopolskij patriarh 1929 1935 PrimitkiUkrayinska nazva zgidno z Gazetirem pokazhchikom geografichnih nazv svitu 4 travnya 2021 u Wayback Machine K Minekoresursiv Ukrayini 2006 S 255 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2020 Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 24 chervnya 2020 Sejers M Kan A Glava XVI Vozniknovenie pyatoj kolonny 1 Trockij na Princevyh ostrovah Tajnaya vojna protiv Sovetskoj Rossii Sayers M Kahn A E The Great Conspiracy The Secret War against Soviet Russia Boston Brown amp Co 1946 433 p M Gosudarstvennoe izdatelstvo inostrannoj literatury 1947 Liesl Schillinger 8 lipnya 2011 New York Times Arhiv originalu za 5 kvitnya 2012 Procitovano 24 chervnya 2020 The Holy Monastery of St George Koudounas Prinkipo The Holy Monastery of the Paraclete Oropos Attica Hellas 2004 str 23 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 24 chervnya 2020 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 24 chervnya 2020 Panagiotisandriopoulos 19 chervnya 2020 FWS FANARIOY Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 21 chervnya 2020 Posilannya 1 10 serpnya 2007 u Wayback Machine Byuyukada na sajti Stambula Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bujyukada ostriv