Бузенко Володимир Петрович

Володи́мир Петро́вич Бузе́нко (псевдо «Італієць»; 28 липня 1988, Великий Кучурів, Сторожинецький район, Чернівецька область — 19 січня 2015, Донецьк, Донецький аеропорт) — український військовик, стрілець 7 роти 3 батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, з листопаді 2014 року — стрілець 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади Збройних сил України.

Володимир Петрович Бузенко
Солдат
Загальна інформація
Народження	28 липня 1988(1988-07-28) Великий Кучурів, Сторожинецький район, Чернівецька область
Смерть	19 січня 2015(2015-01-19) (26 років) Донецьк, Донецький аеропорт
Псевдо	«Італієць»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	80 ОАеМБр (до листопада 2014)  81 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «Народний Герой України» Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Життєпис

Володимир Бузенко народився 28 липня 1988 року в селі Великий Кучурів Сторожинецького району у багатодітній родині, був третьою дитиною. Навчався у Великокучурівській школі І-ІІІ ступенів. Закінчив ПТУ за фахом автомеханік.

У 2006 році Володимир Бузенко був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Службу проходив у Львові в аеромобільних військах. Після служби працював у приватних структурах з ремонту автомобілів.

Був обраний депутатом Великокучурівської сільської ради у 2010 році.

У серпні 2014 року Володимир Бузенко був призваний до лав Збройних Сил України. Після підготовки на Яворівському полігоні у листопаді 2014 року поїхав у зону АТО, під Донецьк.

Обставини загибелі

Останній раз Володимир Бузенко виходив на зв'язок з нового терміналу Донецького аеропорту 19 січня 2015 року зранку. Загинув того ж дня під час оборони аеропорту Донецька, після другого вибуху в новому терміналі. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, виявлених під завалами після підриву російськими бойовиками будівлі нового терміналу і доставлених до Запоріжжя.

Залишилися батьки — Петро Тодорович та Марія Георгіївна Бузенки, дві старші сестри Оксана і Оля та молодший брат Костя. 57-річний батько, Петро Тодорович, який тяжко переживав загибель Володимира, помер 3 листопада 2015 року.

Володимир Бузенко поховання 1 грудня 2015 року в рідному селі Великий Кучурів, Сторожинецький район, Чернівецька область.

Нагороди

• Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Указом № 20 від 3 грудня 2016 р. нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).
• Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно, 2015 р.).

Вшанування пам'яті

• 1 вересня 2016 року в селі Великий Кучурів відкрито Меморіальну дошку на фасаді школи де навчався Володимир Бузенко.
• На честь Володимира Бузенка в селі назвали одну з вулиць.
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
2. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
3. . Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
4. . Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
5. . Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 6 жовтня 2016.
6. . Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
7. . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
8. Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
9. . uaheroes.com. Архів оригіналу за 20 січня 2022.
10. . Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 21 березня 2017.
11. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
12. . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
13.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

Посилання

• Володимир Бузенко [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
• Бузенко Володимир Петрович [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Український меморіал