Будинок на вулиці Саксаганського, 36

Будинок на вулиці Саксаганського, 36 — житловий будинок на вулиці Саксаганського в Голосіївському районі міста Києва. Зведений на початку XX століття як прибутковий будинок. Має статус щойно виявленої пам'ятки архітектури та містобудування.

Будинок на вулиці Саксаганського, 36
50°26′10″ пн. ш. 30°30′39″ сх. д. / 50.43611111113888512° пн. ш. 30.51083333336111281° сх. д. / 50.43611111113888512; 30.51083333336111281Координати: 50°26′10″ пн. ш. 30°30′39″ сх. д. / 50.43611111113888512° пн. ш. 30.51083333336111281° сх. д. / 50.43611111113888512; 30.51083333336111281
Тип	будівля і пам'ятка архітектури^[d]
Статус спадщини	^d
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Тип будівлі	прибутковий будинок
Архітектурний стиль	цегляний стиль і модерн
Архітектор	Троупянський Федір Абрамович
Будівництво	бл. 1900
Відомі мешканці	Макс Губергріц, Катерина Массіні
Адреса	вул. Саксаганського, 36
Будинок на вулиці Саксаганського, 36 (Київ)
Будинок на вулиці Саксаганського, 36 у Вікісховищі

Історія

Первісно будинок був двоповерховим, з напівпідвалом, зведений у цегляному стилі. Приблизно на початку 1910-х архітектор Федір Троупянський на замовлення власника будинку, Ефроїма Манова, надбудував ще три поверхи та додав до оздоблення чолового фасаду елементи модерну.

Опис

Будинок п'ятиповерховий з цокольним напівповерхом, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний. Головний фасад симетричний, двохосьовий, бічні осі розташовані по краях фасаду і виділені лопатками (гранчастими на рівні четвертого—п'ятого поверхів, пласкими — на нижчих поверхах), строєними на рівні п'ятого поверху вікнами, виступними аттиками із ліпними вставками та трикутними фронтонами, що завершують осі. Додаткові вертикальні осі утворені балконами із кованими балюстрадами з геометричним орнаментом, горизонтально фасад членують ряди майже однакових за розміром і формою вікон. Фасад оздоблений у модернізованому цегляному стилі з притаманним йому геометричним подрібненим декором. Кожен з поверхів має різний характер оздоблення: сандрики, замкові камені, підвіконні вставки, пояски з дентикул, завершується головний фасад модерністичним, ве­ликого виносу карнизом. Вікна прямокутні, видовжені, у флангах — звужені, на п'ятому поверсі — з напівциркульним завершенням, у флангах — строєні, зі спільною лучковою перемичкою. Головний вхід із арковим світликом розміщений по центру фасаду та виділений порталом із фігурним сандриком на ряді кронштейнів.

Архітектурний стиль будинку відзначається переплетінням різних мистецьких течій і напрямів початку XX століття.

Відомі жителі

У квартирі № 5 з 1920-х років (із перервою у 1941—1945 роках) проживав лікар-терапевт Макс Губергріц, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, з 1920 року — завідувач кафедри спеціальної патології і терапії Київського медичного інституту.

На початку ХХ ст. в будинку мешкала оперна співачка Катерина Массіні.

Галерея

• Вигляд з брандмауером
• Загальний вигляд
• фрагмент інтер'єру

Примітки

1. Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 № 10/34-11
2. Інформаційний зведений перелік об'єктів культурної спадщини Голосіївського району. Станом на 1.09.2020. www.guoks.gov.ua. Департамент охорони культурної спадщини. оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021 року.
3. Кальницкий, 2012, с. 82.
4. Звід, 2004, с. 1124.

Джерела

• Завада В., Піскова Е. Житловий будинок 1900-х рр., в якому проживали Губергріц М. М., Массіні К. А. // Київ: Кн. 1, ч. 2: М—С Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 585—1216. — 3900 прим. — .
• Кальницкий М. Б. Зодчество и зодчие. — К. : ВАРТО, 2012. — 336 с. — (Киевские истории) — 1500 прим. — .