«Будинок Закса» («Будинок трестів») — київський прибутковий будинок на Хрещатику, 6.
Хрещатик, 6 | |
---|---|
| |
50°27′07″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. / 50.452147222249998038° пн. ш. 30.52635277780555612° сх. д.Координати: 50°27′07″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. / 50.452147222249998038° пн. ш. 30.52635277780555612° сх. д. | |
Статус | пам'ятка архітектури та містобудування (охоронний номер 59) |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України і d |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Архітектурний стиль | архітектура модерну і раціоналізм |
Архітектор | Зекцер Йосип Абрамович |
Будівництво | 1911 — 1912 |
Адреса | Хрещатик, 6 |
Хрещатик, 6 (Київ) | |
Хрещатик, 6 у Вікісховищі |
Будинок — яскравий зразок пізнього модерну. Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 1804 від 22 листопада 1982 року будівлю внесли до обліку пам'яток архітектури місцевого значення (охоронний номер 59).
Історія ділянки
На початку ХІХ сторіччя ділянка на розі Хрещатика й Трьохсвятительської вулиці з дерев'яним будинком належала дворянці Ф. Самосадовій. 1818 року садибу придбав Х. Галкін. 1853 року його невістка уступила ділянку купцю Кіндрату Ховалкіну (†1880). Новий власник одразу збільшив свої володіння за рахунок (наріжжя навпроти Олександрівського костелу). Згодом на цій території сформували кілька ділянок: № 4 і 6 на Хрещатику, № 1, 3, 5 на Трьохсвятительській і № 10 на Костельній вулиці.
1854 року у садибі спорудили спочатку одноповерховий цегляний будинок, а 1863 — двоповерховий цегляний будинок із мезоніном. На Костельній вулиці розташовувались флігелі і цегляна будівля зі стайнями.
У 1869 та 1873 роках садибу поділили на частини і продали. Власником ділянки № 6 площею 2 954 м² став купець другої гільдії, прусський підданий Ф. Кейль.
1874 року розпочалось зведення триповерхового будинку за проєктом архітектора Ромуальда Тустановського. Симетричний чоловий фасад був фланкований двома розкріповками з аттиками і неоренесансним декоруванням. У подвір'ї були господарські флігелі, кузня і майстерня. 1887 року після смерті Ф. Кейля ділянка перейшла його дружині Лідії-Емилії і дітям.
Будівництво і використання споруди
Спадкоємці Кейля продали садибу почесному громадянинові, синові цукрозаводчика Іллі Заксу. Триповерховий будинок розібрали, а на його місці впродовж 1911—1912 роках звели семиповерховий прибутковий будинок за проєктом інженера Йосипа Зекцера та архітектора Дмитра Торова. Будинок став одним із найвищих на Хрещатику. На той час це був новий тип висотної споруди.
У підвалі містилися склади для крамниць, на першому поверсі — крамниці, на другому–сьомому — по дві-три квартири, в мансарді — пральня. Вікна кабінетів і зал площею близько 200 м² виходили на вулицю, а кухонь, кімнат для прислуги і санвузлів — на подвір'я.
Приміщення також здавались різним установам, конторам і крамницям.
У будинку були проведені водогін і каналізація. У ризаліті облаштували ліфтову шахту.
1919 року будівля згоріла. У 1927—1928 роках її відбудували за проєктом архітекторів Михайла Анічкіна та І. Когана.
Приміщення зайняли різні трести (фарфоро-фаянсовий та інші), від чого споруду назвали «Будинком трестів».
За станом на 2020 рік, у будинку на першому поверсі розміщені офіси і торговельні заклади.
Архітектура
Будинок оформлений у стилі пізнього модерну. Симетричний чоловий фасад має п'ятидільну композицію. Її утворюють три розкріповки, які увінчують щипці з барельєфами. Центральну розкріповку акцентовано на третьому та п'ятому поверхах широкими балконами, а на сьомому — чотирма півциркульними балкончиками. Бічні розкріповки на рівні третього–п'ятого поверхів виділені еркерами.
Надвіконні фільонки, фризи, лізени декоровані рельєфним класицистичним орнаментом: пальметами, фестонами-гірляндами. Балюстрада балкона на третьому поверсі прикрашена фігурами грифонів.
Аттик декорували барельєфом, реплікою на твір бельгійського скульптора Константена Меньє [fr]» у Брюсселі. Уперше в монументальній скульптурі Києва відобразили тему праці.
- Оригінал Константена Меньє у Брюсселі
- Репліка на київському будинку
-
- Грифон на балконі
- Фортуна з рогом достатку на правому щипці
Примітки
- Житловий та офісний будинок (Будинок трестів), 2011, с. 1853.
- Житловий та офісний будинок (Будинок трестів), 2011, с. 1852.
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2020.
Джерела
- Мокроусова Олена, Скібіцька Тетяна. Житловий та офісний будинок (Будинок трестів) // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: С — Я / П. Тронько та ін. — К., 2011. — Т. 1. Ч. 3. — С. 1852—1853.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok Zaksa Budinok trestiv kiyivskij pributkovij budinok na Hreshatiku 6 Hreshatik 650 27 07 pn sh 30 31 34 sh d 50 452147222249998038 pn sh 30 52635277780555612 sh d 50 452147222249998038 30 52635277780555612 Koordinati 50 27 07 pn sh 30 31 34 sh d 50 452147222249998038 pn sh 30 52635277780555612 sh d 50 452147222249998038 30 52635277780555612Status pam yatka arhitekturi ta mistobuduvannya ohoronnij nomer 59 Status spadshini pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Ukrayini i dKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya KiyivArhitekturnij stil arhitektura modernu i racionalizmArhitektor Zekcer Josip AbramovichBudivnictvo 1911 1912Adresa Hreshatik 6Hreshatik 6 Kiyiv Hreshatik 6 u Vikishovishi Budinok yaskravij zrazok piznogo modernu Rishennyam vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskradi narodnih deputativ 1804 vid 22 listopada 1982 roku budivlyu vnesli do obliku pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya ohoronnij nomer 59 Istoriya dilyankiDerev yanij budinok nizhnij pravij kut na malyunku seredini HIH st Zliva budinki 10 i 8 U centri tripoverhovij budinok F Kejlya na misci yakogo u 1912 roci zvedut Budinok Zaksa Foto 1880 h Na pochatku HIH storichchya dilyanka na rozi Hreshatika j Trohsvyatitelskoyi vulici z derev yanim budinkom nalezhala dvoryanci F Samosadovij 1818 roku sadibu pridbav H Galkin 1853 roku jogo nevistka ustupila dilyanku kupcyu Kindratu Hovalkinu 1880 Novij vlasnik odrazu zbilshiv svoyi volodinnya za rahunok narizhzhya navproti Oleksandrivskogo kostelu Zgodom na cij teritoriyi sformuvali kilka dilyanok 4 i 6 na Hreshatiku 1 3 5 na Trohsvyatitelskij i 10 na Kostelnij vulici 1854 roku u sadibi sporudili spochatku odnopoverhovij ceglyanij budinok a 1863 dvopoverhovij ceglyanij budinok iz mezoninom Na Kostelnij vulici roztashovuvalis fligeli i ceglyana budivlya zi stajnyami U 1869 ta 1873 rokah sadibu podilili na chastini i prodali Vlasnikom dilyanki 6 plosheyu 2 954 m stav kupec drugoyi gildiyi prusskij piddanij F Kejl 1874 roku rozpochalos zvedennya tripoverhovogo budinku za proyektom arhitektora Romualda Tustanovskogo Simetrichnij cholovij fasad buv flankovanij dvoma rozkripovkami z attikami i neorenesansnim dekoruvannyam U podvir yi buli gospodarski fligeli kuznya i majsternya 1887 roku pislya smerti F Kejlya dilyanka perejshla jogo druzhini Lidiyi Emiliyi i dityam Budivnictvo i vikoristannya sporudiBudinok trestiv Foto 1920 h Spadkoyemci Kejlya prodali sadibu pochesnomu gromadyaninovi sinovi cukrozavodchika Illi Zaksu Tripoverhovij budinok rozibrali a na jogo misci vprodovzh 1911 1912 rokah zveli semipoverhovij pributkovij budinok za proyektom inzhenera Josipa Zekcera ta arhitektora Dmitra Torova Budinok stav odnim iz najvishih na Hreshatiku Na toj chas ce buv novij tip visotnoyi sporudi U pidvali mistilisya skladi dlya kramnic na pershomu poversi kramnici na drugomu somomu po dvi tri kvartiri v mansardi pralnya Vikna kabinetiv i zal plosheyu blizko 200 m vihodili na vulicyu a kuhon kimnat dlya prislugi i sanvuzliv na podvir ya Primishennya takozh zdavalis riznim ustanovam kontoram i kramnicyam U budinku buli provedeni vodogin i kanalizaciya U rizaliti oblashtuvali liftovu shahtu 1919 roku budivlya zgorila U 1927 1928 rokah yiyi vidbuduvali za proyektom arhitektoriv Mihajla Anichkina ta I Kogana Primishennya zajnyali rizni tresti farforo fayansovij ta inshi vid chogo sporudu nazvali Budinkom trestiv Za stanom na 2020 rik u budinku na pershomu poversi rozmisheni ofisi i torgovelni zakladi ArhitekturaBudinok oformlenij u stili piznogo modernu Simetrichnij cholovij fasad maye p yatidilnu kompoziciyu Yiyi utvoryuyut tri rozkripovki yaki uvinchuyut shipci z barelyefami Centralnu rozkripovku akcentovano na tretomu ta p yatomu poverhah shirokimi balkonami a na somomu chotirma pivcirkulnimi balkonchikami Bichni rozkripovki na rivni tretogo p yatogo poverhiv vidileni erkerami Nadvikonni filonki frizi lizeni dekorovani relyefnim klasicistichnim ornamentom palmetami festonami girlyandami Balyustrada balkona na tretomu poversi prikrashena figurami grifoniv Attik dekoruvali barelyefom replikoyu na tvir belgijskogo skulptora Konstantena Menye fr u Bryusseli Upershe v monumentalnij skulpturi Kiyeva vidobrazili temu praci Triumf praci Original Konstantena Menye u Bryusseli Replika na kiyivskomu budinku Dekor Merkurij z kaduceyem na livomu shipci Grifon na balkoni Fortuna z rogom dostatku na pravomu shipciPrimitkiZhitlovij ta ofisnij budinok Budinok trestiv 2011 s 1853 Zhitlovij ta ofisnij budinok Budinok trestiv 2011 s 1852 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 DzherelaMokrousova Olena Skibicka Tetyana Zhitlovij ta ofisnij budinok Budinok trestiv Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv S Ya P Tronko ta in K 2011 T 1 Ch 3 S 1852 1853