Будинки Ісаковича — пам'ятки архітектури та історії в Одесі. Будинки розташовані на вузькій ділянці у самому центрі міста між Міським садом, Дерибасівською та Гаванною вулицями. Будинки споруджені невідомими архітекторами і з часу свого існування зазнали численних перебудов. Наприкінці ХІХ ст. будинки належали Самойлу Ісааковичу Ісаковичу, що мав караїмське походження.
Прибуткові будинки Ісаковича | ||||
---|---|---|---|---|
Будинок за адресою вул. Дерибасівська, 22 | ||||
46°29′04″ пн. ш. 30°44′07″ сх. д. / 46.484556° пн. ш. 30.7353861° сх. д.Координати: 46°29′04″ пн. ш. 30°44′07″ сх. д. / 46.484556° пн. ш. 30.7353861° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | Одеса | |||
Адреса | Вулиця Гаванна, 10-12; вулиця Дерибасівська, 22 | |||
Тип | житловий будинок[d] і прибутковий будинок | |||
Тип будівлі | житлова | |||
Стиль | історизм | |||
Будівельник | С. А. Ландесман, П. А. Заварзін, Ж. Л. Гофман | |||
Перша згадка | 1806 р. | |||
Основні дати: 1881, 1893 | ||||
Відомі мешканці | Папалексі Микола Дмитрович | |||
Статус | Пам'ятка культурної спадщини України | |||
Прибуткові будинки Ісаковича Прибуткові будинки Ісаковича (Україна) | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Квартал, у якому розташовані будинки, утворився між 1803 та 1806 роками. На генеральному плані 1806 року вказується вузька прямокутна будівля уздовж вулиці Дерибасівської. Якраз у ті часи облаштовувався Міський сад, у бік якого виходила західна межа ділянки. На плані міста 1867 року вказується окрема довга будівля по Гаванній вулиці. У 1881 році будинок було реконструйовано, про що свідчить дата «1881» у нижній часті фронтону. На початку 1893 року будинок з боку Гаванної вулиці ще не був вкритий штукатуркою, у березні того ж року власнику ділянки С. Л. Ісаковичу було дозволено збільшити даний будинок у два рази за проектом цивільного інженера С. А. Ландесмана. Можливо, що нагляд за спорудженням здійснював громадський інженер П. А. Заварзін . У 1898 році ділянка належала караїму Самойлу Ісааковичу Ісаковичу (1859—1810).
Родина Ісаковичів з'явилася у Одесі всередині ХІХ ст. Самойло Ісакович був власником відомих у Одесі лазень на Преображенській вул., 45, які були засновані його батьком Ісааком Соломоновичем Ісаковичем. Дружиною С. І. Ісаковича була караїмка Рахіль Семенівна Ісакович (Мангубі). Однак Самойло Ісакович з дружиною не жили на даній ділянці, їх квартира була розташована на Преображенській вул., 45, де розміщувалась водолікарня та лазні.
На початку ХХ ст. у будинку проживали деякі члени родини Мангубі, зокрема почесний громадянин Одеси Савелій Соломонович Мангубі. Після трагічної загибелі Самойла Ісаковича ділянка переходить у власність караїма Рашеля Мойсейовича Мангубі, який і мешкає у одному з будинків на цій ділянці. У 1917—1922 роках у будинку по Гаванній вулиці проживав вчений-фізик Микола Дмитрович Папалексі, який з Полтави переїхав до Одеси, де працював у Політехнічному інституті.
Щодо торгових закладів, то наприкінці ХІХ ст. у будинках ділянки розміщувався магазин капелюхів Власопуло, магазин чаїв торгового дому «Адріан Оборін», крамниця Фішера, де здійснювався продаж консервів, крамниця білизни Шерешевського, бакалійна крамниця Канцлерова, магазин та фабрика музичних інструментів І. К та К. К. Шредерів, фотографія Жульєна, буфет мінеральних вод, друкарня потомственого почесного громадянина Рашеля Мойсейовича Мангубі та кандидата юридичних наук Г. М. Бейленсона.
За радянських часів у ІІ-й половині ХХ ст. у будинку по Дерибасівській вулиці було влаштоване кафе «Сніжинка».
Газета «Південний огляд»
У друкарні Мангубі та Бейленсона у будинку Ісаковича видавалася газета «Південний огляд», редакція якої наприкінці ХІХ ст. розміщувалась у будинку М. Михайлова на Гаванній вул., 9. Редатором газети був Микола Цакні, а видавцем Г. М. Бейленсон. Між 1906 та 1907 роками редактором та видавцем газети стає С. І. Ісакович, який змінює її назву на «Одеський огляд», а редакція газети відповідно переїжджає на ділянку Ісаковича. Після смерті Самойла Ісаковича у 1910-х роках редактором газети стає Олександр Самойлович Ісакович.
Кінотеатри
У 1906 році за проектом інженера Ж. Л. Гофмана у одному з будинків було влаштовано кінотеатр «Паризький», що належав Круглякову.
У 1913 році для збору грошей для лікування відомого авіатора Сергія Ісайовича Уточкіна його брати орендували приміщення на другому поверсі кутового будинку Ісаковича. 3 жовтня 1913 року кінотеатр був урочисто відкритий, а на подію з Києва приїхав сам С. І. Уточкін. На жаль, через декілька днів здоров'я Уточкіна погіршилось і його віддали на лікування у психіатричну лікарню Штейнфінкеля, з якої він у листопаді здійснив втечу.
У добу НЕПу кінотеатр був перейменований у «Ампір», а наприкінці 1920-х років працював під назвою «Червоний літун». З 1932 року заклад носить назву «Червоний залізничник». З 1941 року кінотеатр працював під назвою Кінотеатр ім. Маяковського. У 2000-х роках приватні власники вирішили відновити роботу кінотеатру під історичною назвою «Уточ-кіно». Реконструкція залу була здійснена архітекторами В. Л. Глазиріним, Ю. В. Бєліковим та скульптором А. Токаревим. У 2008 році власники втратили зацікавленість до кінотеатру і зачинили його після того, як у силу увійшов закон, що зобов'язував здійснювати обов'язковий дубляж фільмів державною мовою.
Архітектура
Ділянка забудована декількома будинками, спорудженими у різні періоди часу. Найбільш багато оздобленим є кутовий будинок по Дерибасівської вулиці, що виконаний у стилі необароко. На фасаді його розміщені медальйони із чоловічими та жіночими профілями. У фронтоні будинку розміщена дата будівництва або реконструкції — «1881». На початку ХХ ст. був влаштований вхідний портал у приміщення першого поверху на куті Дерибасівської та Гаванної вулиць. У 1911 році з боку Міського саду були влаштовані сходи до кінотеатру «Уточ-кіно». З боку Гаванної вулиці був влаштований вихід з кінотеатру із скульптурним оздобленням у вигляді театральних масок та вітражів.
Торцями до кутового будинку розміщені дві довгі споруди, що виходять фасадами у бік Гаванній вулиці та Міського саду. Будинок з боку Гаванної вулиці двоповерховий з мезоніном та мансардою. Його фасад виконаний також у стилі необароко, але у досить умовних формах. Між будинком і сусідньою ділянкою існував простір, у якому пізніше була споруджена вставка із нижчим рівнем стель над аркою проїзду. Над вікнами вставки розміщена літера «И» — перша літера прізвища Ісаковича російською мовою. З боку Міського саду розташований двоповерховий будинок з великим мезоніном і спрощеним декором. Споруди ділянки утворюють щільне подвір'я.
- Будинок з боку Дерибасівської вул., 1898 р.
- Будинок з боку Гаванної вул., 1898 р.
- Будинок з боку Гаванної вулиці
- Парковий фасад кутового будинку
- Вхідний портал початку ХХ ст.
- Чоловічий профіль
- Жіночій профіль
- Будинок з боку Міського саду
- Вставка з боку Гаванної вулиці
- Літера «И» над вікном вставки
- Сходи до залу кінотеатру «Уточ-кіно»
Посилання
- ГАОО, ф. Ф-16, оп. 69, д. 434, л. 122.
- Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие.
- Вся Одесса: адресная книга, под редакцией В. К. Фельдберга.
Джерела
- Олег Губарь. Вопрос № 35: как формировался городской сад? Газета «Тиква»-«Ор Самеах» № 531 (36)[1] [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Optimum, 2010. — 276 с. —
- Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: біограф. довід. / В. І. Тимофієнко ; Голов. упр. містобудування та архітектури Київ. міськ. адмін. — К. : НДІТІАМ, 1999. — 477 с.
- Малахов В. П., Степаненко Б. А. Одесса, 1900–1920 / Люди… События… Факты… — 1-е. — Одесса: Optimum, 2004. — С. 416. — 448 с. —
- Вся Одесса: адресная книга, под редакцией В. К. Фельдберга — Одесса: Л. М. Михайловский. Год изд. 1-й. — 1899–300 c.
- Вся Одесса: Адресная и справочная книга г. Одессы. / Изд. и ред. Л. А. Лисянского. — Одесса: Год изд. 7-й. — 1908–682 с.
- Вся Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1914 г. — Год издания 4-й. — Одесса: издательство «Одесския новости» ; типография «Порядок», 1914
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinki Isakovicha pam yatki arhitekturi ta istoriyi v Odesi Budinki roztashovani na vuzkij dilyanci u samomu centri mista mizh Miskim sadom Deribasivskoyu ta Gavannoyu vulicyami Budinki sporudzheni nevidomimi arhitektorami i z chasu svogo isnuvannya zaznali chislennih perebudov Naprikinci HIH st budinki nalezhali Samojlu Isaakovichu Isakovichu sho mav karayimske pohodzhennya lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Pributkovi budinki IsakovichaBudinok za adresoyu vul Deribasivska 22 Budinok za adresoyu vul Deribasivska 2246 29 04 pn sh 30 44 07 sh d 46 484556 pn sh 30 7353861 sh d 46 484556 30 7353861 Koordinati 46 29 04 pn sh 30 44 07 sh d 46 484556 pn sh 30 7353861 sh d 46 484556 30 7353861Krayina UkrayinaMistoOdesaAdresaVulicya Gavanna 10 12 vulicya Deribasivska 22Tipzhitlovij budinok d i pributkovij budinokTip budivlizhitlovaStilistorizmBudivelnikS A Landesman P A Zavarzin Zh L GofmanPersha zgadka1806 r Osnovni dati 1881 1893Vidomi meshkanciPapaleksi Mikola DmitrovichStatus Pam yatka kulturnoyi spadshini UkrayiniPributkovi budinki IsakovichaPributkovi budinki Isakovicha Ukrayina Mediafajli u VikishovishiIstoriyaKvartal u yakomu roztashovani budinki utvorivsya mizh 1803 ta 1806 rokami Na generalnomu plani 1806 roku vkazuyetsya vuzka pryamokutna budivlya uzdovzh vulici Deribasivskoyi Yakraz u ti chasi oblashtovuvavsya Miskij sad u bik yakogo vihodila zahidna mezha dilyanki Na plani mista 1867 roku vkazuyetsya okrema dovga budivlya po Gavannij vulici U 1881 roci budinok bulo rekonstrujovano pro sho svidchit data 1881 u nizhnij chasti frontonu Na pochatku 1893 roku budinok z boku Gavannoyi vulici she ne buv vkritij shtukaturkoyu u berezni togo zh roku vlasniku dilyanki S L Isakovichu bulo dozvoleno zbilshiti danij budinok u dva razi za proektom civilnogo inzhenera S A Landesmana Mozhlivo sho naglyad za sporudzhennyam zdijsnyuvav gromadskij inzhener P A Zavarzin U 1898 roci dilyanka nalezhala karayimu Samojlu Isaakovichu Isakovichu 1859 1810 Rodina Isakovichiv z yavilasya u Odesi vseredini HIH st Samojlo Isakovich buv vlasnikom vidomih u Odesi lazen na Preobrazhenskij vul 45 yaki buli zasnovani jogo batkom Isaakom Solomonovichem Isakovichem Druzhinoyu S I Isakovicha bula karayimka Rahil Semenivna Isakovich Mangubi Odnak Samojlo Isakovich z druzhinoyu ne zhili na danij dilyanci yih kvartira bula roztashovana na Preobrazhenskij vul 45 de rozmishuvalas vodolikarnya ta lazni Na pochatku HH st u budinku prozhivali deyaki chleni rodini Mangubi zokrema pochesnij gromadyanin Odesi Savelij Solomonovich Mangubi Pislya tragichnoyi zagibeli Samojla Isakovicha dilyanka perehodit u vlasnist karayima Rashelya Mojsejovicha Mangubi yakij i meshkaye u odnomu z budinkiv na cij dilyanci U 1917 1922 rokah u budinku po Gavannij vulici prozhivav vchenij fizik Mikola Dmitrovich Papaleksi yakij z Poltavi pereyihav do Odesi de pracyuvav u Politehnichnomu instituti Shodo torgovih zakladiv to naprikinci HIH st u budinkah dilyanki rozmishuvavsya magazin kapelyuhiv Vlasopulo magazin chayiv torgovogo domu Adrian Oborin kramnicya Fishera de zdijsnyuvavsya prodazh konserviv kramnicya bilizni Shereshevskogo bakalijna kramnicya Kanclerova magazin ta fabrika muzichnih instrumentiv I K ta K K Shrederiv fotografiya Zhulyena bufet mineralnih vod drukarnya potomstvenogo pochesnogo gromadyanina Rashelya Mojsejovicha Mangubi ta kandidata yuridichnih nauk G M Bejlensona Za radyanskih chasiv u II j polovini HH st u budinku po Deribasivskij vulici bulo vlashtovane kafe Snizhinka Gazeta Pivdennij oglyad U drukarni Mangubi ta Bejlensona u budinku Isakovicha vidavalasya gazeta Pivdennij oglyad redakciya yakoyi naprikinci HIH st rozmishuvalas u budinku M Mihajlova na Gavannij vul 9 Redatorom gazeti buv Mikola Cakni a vidavcem G M Bejlenson Mizh 1906 ta 1907 rokami redaktorom ta vidavcem gazeti staye S I Isakovich yakij zminyuye yiyi nazvu na Odeskij oglyad a redakciya gazeti vidpovidno pereyizhdzhaye na dilyanku Isakovicha Pislya smerti Samojla Isakovicha u 1910 h rokah redaktorom gazeti staye Oleksandr Samojlovich Isakovich KinoteatriU 1906 roci za proektom inzhenera Zh L Gofmana u odnomu z budinkiv bulo vlashtovano kinoteatr Parizkij sho nalezhav Kruglyakovu U 1913 roci dlya zboru groshej dlya likuvannya vidomogo aviatora Sergiya Isajovicha Utochkina jogo brati orenduvali primishennya na drugomu poversi kutovogo budinku Isakovicha 3 zhovtnya 1913 roku kinoteatr buv urochisto vidkritij a na podiyu z Kiyeva priyihav sam S I Utochkin Na zhal cherez dekilka dniv zdorov ya Utochkina pogirshilos i jogo viddali na likuvannya u psihiatrichnu likarnyu Shtejnfinkelya z yakoyi vin u listopadi zdijsniv vtechu U dobu NEPu kinoteatr buv perejmenovanij u Ampir a naprikinci 1920 h rokiv pracyuvav pid nazvoyu Chervonij litun Z 1932 roku zaklad nosit nazvu Chervonij zaliznichnik Z 1941 roku kinoteatr pracyuvav pid nazvoyu Kinoteatr im Mayakovskogo U 2000 h rokah privatni vlasniki virishili vidnoviti robotu kinoteatru pid istorichnoyu nazvoyu Utoch kino Rekonstrukciya zalu bula zdijsnena arhitektorami V L Glazirinim Yu V Byelikovim ta skulptorom A Tokarevim U 2008 roci vlasniki vtratili zacikavlenist do kinoteatru i zachinili jogo pislya togo yak u silu uvijshov zakon sho zobov yazuvav zdijsnyuvati obov yazkovij dublyazh filmiv derzhavnoyu movoyu ArhitekturaDilyanka zabudovana dekilkoma budinkami sporudzhenimi u rizni periodi chasu Najbilsh bagato ozdoblenim ye kutovij budinok po Deribasivskoyi vulici sho vikonanij u stili neobaroko Na fasadi jogo rozmisheni medaljoni iz cholovichimi ta zhinochimi profilyami U frontoni budinku rozmishena data budivnictva abo rekonstrukciyi 1881 Na pochatku HH st buv vlashtovanij vhidnij portal u primishennya pershogo poverhu na kuti Deribasivskoyi ta Gavannoyi vulic U 1911 roci z boku Miskogo sadu buli vlashtovani shodi do kinoteatru Utoch kino Z boku Gavannoyi vulici buv vlashtovanij vihid z kinoteatru iz skulpturnim ozdoblennyam u viglyadi teatralnih masok ta vitrazhiv Torcyami do kutovogo budinku rozmisheni dvi dovgi sporudi sho vihodyat fasadami u bik Gavannij vulici ta Miskogo sadu Budinok z boku Gavannoyi vulici dvopoverhovij z mezoninom ta mansardoyu Jogo fasad vikonanij takozh u stili neobaroko ale u dosit umovnih formah Mizh budinkom i susidnoyu dilyankoyu isnuvav prostir u yakomu piznishe bula sporudzhena vstavka iz nizhchim rivnem stel nad arkoyu proyizdu Nad viknami vstavki rozmishena litera I persha litera prizvisha Isakovicha rosijskoyu movoyu Z boku Miskogo sadu roztashovanij dvopoverhovij budinok z velikim mezoninom i sproshenim dekorom Sporudi dilyanki utvoryuyut shilne podvir ya Budinok z boku Deribasivskoyi vul 1898 r Budinok z boku Gavannoyi vul 1898 r Budinok z boku Gavannoyi vulici Parkovij fasad kutovogo budinku Vhidnij portal pochatku HH st Cholovichij profil Zhinochij profil Budinok z boku Miskogo sadu Vstavka z boku Gavannoyi vulici Litera I nad viknom vstavki Shodi do zalu kinoteatru Utoch kino PosilannyaBudinki Isakovicha u sestrinskih Vikiproyektah Portal Odesa Portal Arhitektura Informaciya u Vikidanih Proyekt Odeshina Budinki Isakovicha u Vikishovishi GAOO f F 16 op 69 d 434 l 122 Pilyavskij V A Zdaniya sooruzheniya pamyatniki Odessy i ih zodchie Vsya Odessa adresnaya kniga pod redakciej V K Feldberga DzherelaOleg Gubar Vopros 35 kak formirovalsya gorodskoj sad Gazeta Tikva Or Sameah 531 36 1 Arhivovano 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Pilyavskij V A Zdaniya sooruzheniya pamyatniki Odessy i ih zodchie 2 e izd Odessa Optimum 2010 276 s ISBN 978 966 344 377 5 Timofiyenko V I Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit biograf dovid V I Timofiyenko Golov upr mistobuduvannya ta arhitekturi Kiyiv misk admin K NDITIAM 1999 477 s Malahov V P Stepanenko B A Odessa 1900 1920 Lyudi Sobytiya Fakty 1 e Odessa Optimum 2004 S 416 448 s ISBN 966 8072 85 5 Vsya Odessa adresnaya kniga pod redakciej V K Feldberga Odessa L M Mihajlovskij God izd 1 j 1899 300 c Vsya Odessa Adresnaya i spravochnaya kniga g Odessy Izd i red L A Lisyanskogo Odessa God izd 7 j 1908 682 s Vsya Odessa adresnaya i spravochnaya kniga vsej Odessy s otdelom Odesskij uezd na 1914 g God izdaniya 4 j Odessa izdatelstvo Odesskiya novosti tipografiya Poryadok 1914