Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Брянська площа — колишня площа між Чечелівкою та Брянською Колонією у місті Катеринослав у 1890—1929 роках.
| Брянська площа Дніпро | |
|---|---|
| Місцевість | Брянська колонія |
| Район | Новокодацький район |
| Назва на честь | Брянського заводу |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | Металургів |
| Трамваї | 5, 14 |
| Тролейбуси | 4 |
| Маршрутні таксі | 86, 100, 118, 141, 156 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Виникла в час зведення обох селищ як розмежовуюча лінія між ними. Як пише краезнавець Михайло Шатров:
«Вже в перші роки існування Брянського заводу виросла перша лінія хатиночок, що ніби продовжувала Військову вулицю в напрямку Брянської колонії. Та не дійшла до неї — не дозволило поліційне начальство „чорній кістці“ з'єднатися з „білою“, примусило триматися від неї на значній відстані, обмеживши західну межу Чечелівки сучасною Орловською вулицею.»
За іншими даними даними існування в цій місцині великої площі з проспектом було заплановано ще при розробці планів Катеринослава від 20 березня 1806 р. та 19 квітня 1817 р.
В центрі площі було посаджено акації. Так виник сквер що став називався "Брянською Тверезістю", оскільки ним опікувалось Товариство Тверезості. У 1896 році, в день коронації Миколи 2 -го та його дружини Олександри, тут влаштовувались розваги: забіги в мішку на призи, лови курей та півнів, лазання намазаним дьогтем стовпом тощо.
На південно-західному розі Брянської площі катеринославський купець Міна Копилов збудував казарми для малокваліфікованих робітників заводу.
«У „копилівських казармах“… у нестерпному смороді, вогкості, холоді в зимову пору та задусі влітку жили сотні чорноробів Брянки. Переважна більшість їх — вихідці з Білорусі, як їх називали „могилівці“. Працювали вони на відвантаженні руди, вуглю та флюсів, не розлучаючись ні вдень, ні вночі з вірною помічницею — лопатою, покладаючи під голову замість подушки. Спали не роздягаючись… Важко уявити собі щось жахливіше цього злиденного побуту. Бруд, сперте повітря, паразити не давали жити.»
Навесні 1893 року казарми були знищені пожежею.
«Постраждалих не було, не було й матеріальних збитків, якщо не вважати дрантя, що лишилося на прогнилих нарах. „Копилівці“ не мали жодного майна, лопата — і та заводська. А далекоглядний підрядник, котрому барак за кілька років приніс тисячні прибутки, застрахував його на солідну суму.»
Відтоді до початку 1910 - х років територія де були казарми лишалася незабудованою і звідти розпочинався степ. На північ площа доходила до залізничної колії.
Під час заворушень на Брянському заводі у травні 1898 р. на площі відбулись сутички між робітниками та полцією та військами. У 1903 р. під час загального страйку на площі був бій, в ході якого було вбито і поранено 29 осіб.
4 липня 1905 року натовп робітників намагався проникнути до вокзалу з Брянській площі на мітинг в підтримку повстання на броненосці "Потьомкін", але був зупинений поліцейськими та козаками. Згодом робітників розігнали козаки, що висадилися біля станції Горяйнове.
Восени 1905 року на Брянській площі проводилися масові демонстрації робітників, відбувалися сутички між мітингарями та козаками. 17 жовтня на площі було зведено найбільшу з барикад Чечелівки. В пам'ять про ті події біля станції метрополітену Метробудівників встановлено пам'ятний знак (демонтований у 2016 році, в рамках декомунізації).
Наприкінці 1900 - х років зводяться нові квартали Чечелівки на місці міського вигону, розташованого на південь від Брянської площі.
У 1908 році сквер "Брянської тверезості" було передано катеринославському відділенню Спілки катеринославських робітників, відтоді його стали називати по - московському - "Сокольники".
У 1909 р. поблизу депо муніципального трамваю створюється Чечелівський базар.
У 1911 році розпочато реконструкцію скверу. Після неї у "Сокольниках" були відкриті самодіяльний театр під відкритим небом та естрада.
У 1916 р. на південь від площі було спроектовано міське технічне училище, профінансоване "Товариством російських трубопрокатних заводів "Шодуар". Однак втіленню проекту завадила революція.
У 1917 році в "Сокольниках" йде запис до Червоної гвардії. 28 травня 1917 року в сквері було обрано Катеринославський тимчасовий виконком Червоної гвардії, а 4 червня прийнято статут Червоної гвардії.
У 1920 році під час боїв з військами Врангеля в "Сокольниках", перед робітниками виступав Михайло Калінін.
У 1926 році Брянська площа припинила своє існування: на її місці починають зводити Палац Праці ( згодом Ілліча).
Примітки
- Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 165.
- Брянская площадь - Днепровский городской сайт.
- Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 166.
- Яворницкий, Д. И. (1996). История города Екатеринослава (рос.) . Днепропетровск: "Сич". с. 136.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bryanska plosha kolishnya plosha mizh Chechelivkoyu ta Bryanskoyu Koloniyeyu u misti Katerinoslav u 1890 1929 rokah Bryanska plosha DniproMiscevistBryanska koloniyaRajonNovokodackij rajonNazva na chestBryanskogo zavoduTransportNajblizhchi stanciyi metroMetalurgivTramvayi5 14Trolejbusi4Marshrutni taksi86 100 118 141 156Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Vinikla v chas zvedennya oboh selish yak rozmezhovuyucha liniya mizh nimi Yak pishe kraeznavec Mihajlo Shatrov Vzhe v pershi roki isnuvannya Bryanskogo zavodu virosla persha liniya hatinochok sho nibi prodovzhuvala Vijskovu vulicyu v napryamku Bryanskoyi koloniyi Ta ne dijshla do neyi ne dozvolilo policijne nachalstvo chornij kistci z yednatisya z biloyu primusilo trimatisya vid neyi na znachnij vidstani obmezhivshi zahidnu mezhu Chechelivki suchasnoyu Orlovskoyu vuliceyu Za inshimi danimi danimi isnuvannya v cij miscini velikoyi ploshi z prospektom bulo zaplanovano she pri rozrobci planiv Katerinoslava vid 20 bereznya 1806 r ta 19 kvitnya 1817 r V centri ploshi bulo posadzheno akaciyi Tak vinik skver sho stav nazivavsya Bryanskoyu Tverezistyu oskilki nim opikuvalos Tovaristvo Tverezosti U 1896 roci v den koronaciyi Mikoli 2 go ta jogo druzhini Oleksandri tut vlashtovuvalis rozvagi zabigi v mishku na prizi lovi kurej ta pivniv lazannya namazanim dogtem stovpom tosho Na pivdenno zahidnomu rozi Bryanskoyi ploshi katerinoslavskij kupec Mina Kopilov zbuduvav kazarmi dlya malokvalifikovanih robitnikiv zavodu U kopilivskih kazarmah u nesterpnomu smorodi vogkosti holodi v zimovu poru ta zadusi vlitku zhili sotni chornorobiv Bryanki Perevazhna bilshist yih vihidci z Bilorusi yak yih nazivali mogilivci Pracyuvali voni na vidvantazhenni rudi vuglyu ta flyusiv ne rozluchayuchis ni vden ni vnochi z virnoyu pomichniceyu lopatoyu pokladayuchi pid golovu zamist podushki Spali ne rozdyagayuchis Vazhko uyaviti sobi shos zhahlivishe cogo zlidennogo pobutu Brud sperte povitrya paraziti ne davali zhiti Navesni 1893 roku kazarmi buli znisheni pozhezheyu Postrazhdalih ne bulo ne bulo j materialnih zbitkiv yaksho ne vvazhati drantya sho lishilosya na prognilih narah Kopilivci ne mali zhodnogo majna lopata i ta zavodska A dalekoglyadnij pidryadnik kotromu barak za kilka rokiv prinis tisyachni pributki zastrahuvav jogo na solidnu sumu Vidtodi do pochatku 1910 h rokiv teritoriya de buli kazarmi lishalasya nezabudovanoyu i zvidti rozpochinavsya step Na pivnich plosha dohodila do zaliznichnoyi koliyi Pid chas zavorushen na Bryanskomu zavodi u travni 1898 r na ploshi vidbulis sutichki mizh robitnikami ta polciyeyu ta vijskami U 1903 r pid chas zagalnogo strajku na ploshi buv bij v hodi yakogo bulo vbito i poraneno 29 osib 4 lipnya 1905 roku natovp robitnikiv namagavsya proniknuti do vokzalu z Bryanskij ploshi na miting v pidtrimku povstannya na bronenosci Potomkin ale buv zupinenij policejskimi ta kozakami Zgodom robitnikiv rozignali kozaki sho visadilisya bilya stanciyi Goryajnove Voseni 1905 roku na Bryanskij ploshi provodilisya masovi demonstraciyi robitnikiv vidbuvalisya sutichki mizh mitingaryami ta kozakami 17 zhovtnya na ploshi bulo zvedeno najbilshu z barikad Chechelivki V pam yat pro ti podiyi bilya stanciyi metropolitenu Metrobudivnikiv vstanovleno pam yatnij znak demontovanij u 2016 roci v ramkah dekomunizaciyi Naprikinci 1900 h rokiv zvodyatsya novi kvartali Chechelivki na misci miskogo vigonu roztashovanogo na pivden vid Bryanskoyi ploshi U 1908 roci skver Bryanskoyi tverezosti bulo peredano katerinoslavskomu viddilennyu Spilki katerinoslavskih robitnikiv vidtodi jogo stali nazivati po moskovskomu Sokolniki U 1909 r poblizu depo municipalnogo tramvayu stvoryuyetsya Chechelivskij bazar U 1911 roci rozpochato rekonstrukciyu skveru Pislya neyi u Sokolnikah buli vidkriti samodiyalnij teatr pid vidkritim nebom ta estrada U 1916 r na pivden vid ploshi bulo sproektovano miske tehnichne uchilishe profinansovane Tovaristvom rosijskih truboprokatnih zavodiv Shoduar Odnak vtilennyu proektu zavadila revolyuciya U 1917 roci v Sokolnikah jde zapis do Chervonoyi gvardiyi 28 travnya 1917 roku v skveri bulo obrano Katerinoslavskij timchasovij vikonkom Chervonoyi gvardiyi a 4 chervnya prijnyato statut Chervonoyi gvardiyi U 1920 roci pid chas boyiv z vijskami Vrangelya v Sokolnikah pered robitnikami vistupav Mihajlo Kalinin U 1926 roci Bryanska plosha pripinila svoye isnuvannya na yiyi misci pochinayut zvoditi Palac Praci zgodom Illicha PrimitkiShatrov Mihail 1969 Gorod na tryoh holmah ros Dnepropetrovsk Promin s 165 Bryanskaya ploshad Dneprovskij gorodskoj sajt Shatrov Mihail 1969 Gorod na tryoh holmah ros Dnepropetrovsk Promin s 166 Yavornickij D I 1996 Istoriya goroda Ekaterinoslava ros Dnepropetrovsk Sich s 136