Бруно (фільм)

«Бруно» (англ. Brüno пародія на нім. Brüno) — американський фільм 2009 року. Режисер . Співавтор сценарію, продюсер і виконавець головної ролі Саша Барон Коен. Головний герой фільму —  — австрійський тележурналіст і гомосексуал. Це вже третій фільм про персонажа з ; попередніми були ^[en] та «Борат».

Бруно
Bruno
Жанр	комедія
Режисер
Продюсер	Джейсон Елпер Саша Барон Коен Джона Хілл
Сценарист	Саша Барон Коен
У головних ролях	Саша Барон Коен
Оператор
Композитор
Кінокомпанія	^d і Universal Pictures
Дистриб'ютор	Universal Pictures (США)
Тривалість	81 хвилин
Мова	англійська і німецька
Країна	США
Рік	2009
Кошторис	$42 млн
Касові збори	$139 млн
IMDb	ID 0889583

Назва

«Бруно: Чудові подорожі по Америці з метою змусити чоловіків-гетеросексуалів відчути себе явно ніяково у присутності блакитного іноземця у футболці-сіточці» (англ. Bruno: Delicious Journeys Through America for the Purpose of Making Heterosexual Males Visibly Uncomfortable in the Presence of a Gay Foreigner in a Mesh T-Shirt) було підставною назвою, запропонованим розповсюджувачем новин і чуток Голлівуду 'ом та було помилково сприйнято як оригінальне окремими джерелами, наприклад, , де воно досі використовується як пошуковий рядок, . Цьому офіційний сайт призводить розширену назву в своїх метаданих.

Сюжет

Гомосексуального австрійського оглядача мод звільняють з його шоу після того, як він влаштовує балаган на Міланському тижні мод. Разом з асистентом свого асистента Лутцем він відправляється в США, щоб стати суперзіркою. Після того, як Бруно зриває тестові прослуховування, на яких він повинен був брати інтерв'ю у зірок реаліті-шоу, він намагається домогтися популярності іншими методами. Намагаючись створити якусь сексуальну відеозапис, Бруно влаштовує інтерв'ю з американським конгресменом (не підозрюючим, що «грає» самого себе), якого він переплутав з РуПолом, і поки вони чекають усунення технічних неполадок, Бруно починає приставати до Рону, який, розсердившись, йде, обізвавши його «педиком».

Також в його арсеналі виявилися й інші способи «прославитися». Він загордився з себе «голуба миру» — їде на Близький Схід і з властивим собі епатажем намагається помирити євреїв та арабів. Там йому довелося тікати від розлючених ортодоксів, які побачили його в міні-сексі шортах та єврейської (шапочці), він пробирався до терориста з проханням, щоб його викрали і прославили його.

А на зворотному шляху в Америку, в Африці він обмінює iPod другої моделі на чорну дитину, про що з гордістю потім розповідає глядачам ток-шоу. Чорним глядачам, про чорного хлопчика! І ще зізнається, що цей хлопчик «Справжній магніт для членів». Все це присмачено високопрофесійними фотографіями з хлопчиком в ролі Ісуса на хресті, в джакузі з мужиками, або на тлі бджіл без захисного костюма. Виступ кінчається природним конфліктом, і прийомну дитину у нього відбирають.

Одного разу він розуміє, що для того, щоб стати знаменитим, треба стати . Він іде до обратітелю геїв, священику. Той намагається його наставити на шлях істинний, але наш герой примудряється його при цьому спокушати. Гей-конвертер радить йому багато різних занять, щоб відвернутися від гомосексуальності. Заради цього Бруно відвідує свінг-вечірку, відправляється на полювання з справжніми мисливцями, йде на заняття з самооборони, і, нарешті, служити в армію. Закінчується це тим, що начебто позбавився від гомосексуальності австрієць веде реслінг-шоу під псевдонімом Дейва «Натурала». Але все одно не може нічого з собою вдіяти, коли знову зустрічає свого милого і вірного Лутца...

Реліз

Фільм вийшов на екрани США 10 липня 2009 року.

Фільм мав вийти в Україні 23 липня 2009 року, але 15 липня 2009 року від прокатника фільму в Україні компанії Синергія стало відомо, що Міністерство культури України заборонило показ фільму в кінотеатрах України. Неофіційний український дубляж для фільму був створений Студією "Остання Барикада" для показу 23-24 серпня 2009 року в місті Гуляйполі Запорізької області в рамках літературно-музичного фестивалю День Незалежності з Махном. Опісля україномовний дубляж так і не з'явився на жодних офіційних носіях DVD/Blu Ray чи VOD-постачальниках як от iTunes і вважається втраченим.

Цікаві факти

• У фільмі використовується кілька документальних сцен. Наприклад, сцена, де Бруно йде по подіуму в безглуздому вбранні, була зіграна у вересні 2008 року на Італійському показі мод. Тоді Барона Коена затримала поліція.
• Нібито повна офіційна назва фільму, яке звучить як «Бруно: Чудова подорож по  Америці з метою змусити гетеросексуальних самців почувати себе дискомфортно у присутності гея-іноземця у футболці-сіточці», насправді є фальсифікацією, запропонованої популярним близько голлівудським блогом Defamer і підхопленою такими відомими газетами , The Irish Times, The Boston Globe, і навіть базою Internet Movie Database (втім, з останньої така інформація пізніше була видалена).
• Якщо вірити творцям фільму, то під час зйомок поліцію викликали 91 разів.
• iPhone — телефон Бруно.
• За словами відомого німецького дизайнера (Harald Glööckler), він є прообразом головного персонажа фільму «Бруно».
• Представники групи домовилися з адміністрацією аеропорту, щоб ті дозволили їм зняти у них частину фільму про «європейця» в Америці. Коли ж справа дійшла до справи, «європейці» роздяглися до коротеньких тісних шортиків і почали танцювати в залі очікування, чим неабияк збентежили спокій сімейств з дітьми.
• Фінальну пісню фільму разом з Бруно виконують такі світові зірки, як Боно, Стінг, Слеш, Елтон Джон, Snoop Dogg та . Примітно, що майже всі вони (за винятком Боно і Snoop Dogg) є підданими Великої Британії.
• На початку фільму звучить пісня Nessaja группы Scooter.
• У картині взяв участь сенатор Рон Пол — один з кандидатів у президенти США на виборах 2012 року.

Примітки

1. Brüno (2009). Box Office Mojo. оригіналу за 10 травня 2010. Процитовано 10 травня 2010. (англ.)
2. . Львівська пошта, 23 липня 2009, №79(817)
3. . УНІАН, 24.07.2009
4. . ТСН, 18 серпня 2009
5. Бруно українською мовою!!!. Остання барикада, 18 серпня 2009

Посилання

• «Бруно» на сайті IMDb (англ.)