Бронна гора — місце масового знищення німецькою окупаційною владою мирного населення, у переважній більшості євреїв, у 1942 — 1943 роках під час Другої світової війни поблизу залізничної станції Бронна Гора в Березівському районі Берестейської області.
Бронна гора | |
Країна | Білорусь |
---|---|
Адміністративна одиниця | Берестейська обл. |
Історичний період | Друга світова війна |
Бронна гора у Вікісховищі |
Координати: 52°36′38″ пн. ш. 25°04′31″ сх. д. / 52.61070556002777465° пн. ш. 25.07534722002777983° сх. д.
Історія
Травень-червень 1942 року
У травні-вересні 1942 року в урочищі було викопано ями завдовжки від 25 до 50 метрів, завширшки 10-12 метрів і завглибшки 4 метри. Ями були обнесені колючим дротом і навколишня територія ретельно охоронялася членами СС і СД, що пропускали лише пригнаних із ближніх сіл жителів для копки ям.
Перші п'ять ешелонів із приреченими людьми прибули в червні 1942 року.
Перший ешелон прибув зі станції Береза-Картузька, він складався з кількох вагонів з охороною та боєприпасами та 16 переповнених вагонів із євреями — не менше 200 осіб у кожному. Усі вони були в'язнями .
Другий ешелон складався з 46 вагонів і прибув зі станцій Дорогочин, Янове та Городець. У вагонах абсолютну більшість становили євреї. Як і в першому ешелоні, вагони були надзвичайно переповнені — щонайменше 200 чоловік у кожному.
Третій ешелон із 40 вагонами, переповненими євреями, прибув із Берестя.
Четвертий ешелон із 18 вагонів прийшов зі станцій Пінськ та Кобринь. У всіх вагонах були євреї.
П'ятий поїзд прибув із Берестя. Усі його 13 вагонів були заповнені ув'язненими з берестейської в'язниці — євреями, поляками та білорусами.
Усі вагони подавалися на залізничну вітку, яка проходила від центральної магістралі на 250—300 метрів до ям-могил. Багато людей померло вже під час шляху від нестерпних умов — виснаження, тисняви та нестачі повітря.
На спеціально створених майданчиках привезеним людям наказували вивантажитися та роздягтися догола — усім, жінкам, дітям та чоловікам. Потім їх ретельно оглядали та відбирали знайдені коштовності. Голих людей гнали до ям, змушували спуститися вниз сходами і лягати щільними рядами обличчям у землю. Заповнений ряд розстрілювали з автоматів, а зверху наказували лягати наступним жертвам — і так повторювалося до повного заповнення ями.
Після розстрілів вагони завантажувалися одягом убитих людей та вирушали назад
У червні 1942 року також було розстріляно близько 800 робочих військових складів — їх убили і закопали біля бараків за 400 метрів від станції у напрямку до траси Москва-Варшава.
Вересень-жовтень 1942 року
Шостий транспорт прибув із Берези у вересні 1942 року у кількості 25 вагонів.
Сьомий ешелон прибув із Берестя на початку жовтня 1942 року — 28 вагонів. Усіх людей із цих двох ешелонів убили там же і тим самим способом, як і людей із перших п'яти ешелонів.
Також у вересні 1942 року німці вбили близько 200 людей із Берези за 200 метрів на південь від дороги Москва-Варшава у напрямку до села Смолярка, і там же їх закопали.
Осінь 1942 — літо 1944 року
Загалом на станцію Бронна Гора за час окупації прибуло 186 вагонів із приреченими людьми. До листопада 1942 року біля Бронної Гори було вбито понад 50 000 людей, у переважній більшості євреї.
У 1943 році зі станції були відправлені до Німеччини 2 пасажирські автомобілі з награбованими золотими монетами та речами.
Жителів села Бронна Гора як свідків масових злочинів — близько 1000 людей, які іноді допомагали людям, що дивом вибралися з розстрільних ям, нацисти розстріляли.
Щоб приховати сліди масових злочинів, у березні 1944 року німецькі окупаційні війська пригнали сюди близько ста полонених, які протягом двох тижнів викопували і спалювали тіла вбитих. Через невеликий час виконавці цих робіт були також розстріляні та спалені.
Організатори та виконавці вбивств
Начальником залізничної станції був німець на прізвище Гайль.
Керували «акціями» (таким евфемізмом гітлерівці називали організовані ними масові вбивства) начальник Берестейського обласного бюро поліції майор Роде, якого на початку 1944 року замінив капітан Бінер, начальник 1-ї дільниці поліції Бреста лейтенант Гофман, заступники начальника поліції, начальник 2-ї дільниці поліції Берестя лейтенант Прейзнігер, начальник кримінальної поліції СД обершарфюрер Завадський, заступник начальника СД оберштурмфюрер Цибель, керівник розстрілами співробітник СД Герік, начальник жандармерії в Березі оберлейтенант Гердес, офіцери СД Грібер та Ванцман.
Увічнення пам'яті
На місці масових розстрілів встановлено дві пам'ятники.
Із червня 2007 року відбулося відкриття меморіальної дошки на місці вбивств євреїв.
Див. також
Примітки
- «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 168.
- «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 166, 168, 170-171.
- «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 167-168.
- «Памяць. Брэст (том II)»., 2001, с. 72.
- «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 169.
- «Памяць. Брэст (том II)»., 2001, с. 73.
- «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 170.
- «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 166-167, 170, 347.
- «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 167.
- «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 167, 169-170.
- «Память. Берёзовский район»., 1987, с. 168, 170.
- Holocaust in Bronnaya Gora [ 6 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- М. Ринский. «Памятник на стыке двух миров», Израиль, газета «Еврейский камертон», 15 марта 2007 года
- . Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 6 грудня 2021.
- Д. Патолятов. «В память о Холокосте», газета «Брестский курьер», 7 июня 2007 года
Література
- Адамушко В. И., Бирюкова О. В., Крюк В. П., Кудрякова Г. А. Довідник про місця примусового утримання цивільного населення на окупованій території Білорусі 1941—1944. - Мн. : Національний архів Республіки Білорусь, Державний комітет з архівів та діловодства Республіки Білорусь, 2001. — 158 с. — 2000 прим. — ISBN 985-6372-19-4 .
- И.П. Шамякин (гл. ред.), Г.К. Киселев, П.Л. Лебедев и др. (редкол.). «Память. Историко-документальная хроника Берёзовского района». — Мн. : «Белорусская советская энциклопедия», 1987. — 440 с.
- Г.К. Кисялёў (галоўны рэдактар), Р.Р. Рысюк, М.М. Куіш i інш. (рэдкал.), А.П. Кондак (укладальнік). «Памяць. Брэст (том II)». — Мн. : «БЕЛТА», 2001. — 688 с. — .
- Державний архів Російської Федерації [ 21 липня 2016 у Wayback Machine.] (ГАРФ). — Фонд Р-7021, опис 83, справа 9, листи 144—145;
- Державний архів Брестської області (ДАБО) — фонд 514, опис 1, справа 298, листи 1-2;
- С. Гранік. «Це не повинно повторитися», газета «Наш край — Загороддя», видавець: Військово-історичний музей м. Дрогичина, № 16-17, серпень 2012 року, с. 8
- Christopher Browning . Judenmord. NS-Politik, Zwangsarbeit und das Verhalten der Täter. Frankfurt 2001 року.
- Wolfgang Curilla . Die deutsche Ordnungspolizei und der Holocaust в Baltikum und in Weißrußland 1941—1944. 2. Aufl., Schöningh, Paderborn 2006,
- Christian Gerlach . Kalkulierte Morde. Die deutsche Wirtschafts- und Vernichtungspoltik in Weißrußland 1941 bis 1944. Hamburg 1999 року.
- Harada i vëski Belarusi. Bresckaja voblasc. Kniha I. Minsk 2006 (Harada i vëski Belarusi. Encyklapedija. Bd. 3).
- Лагеря совецких военнопленних в Бєларусі. 1941—1944. Spravočnik. Lager sowjetischer Kriegsgefangener in Belarus. Ein Nachschlagewerk. Minsk 2004 року. (Zweisprachig Russisch und Deutsch).)
- Свод Памятников історії і культури Білорусії. Брестська область. Minsk 1990 (Свод Памятниковов історії і культури народів SSSR).
Посилання
- М. Ринський. Історія пам'ятника. [ 15 травня 2018 у Wayback Machine.] Пам'ятник жертвам фашизму на Бронній горі. [ 15 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Над Бугом. [ 3 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Щоб пам'ятали…[недоступне посилання з Июнь 2018]
- Козлович Ст. Біля Бронної Гори, де гітлерівці розстріляли десятки тисяч людей, планується створити меморіальний комплекс [ 6 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bronna gora misce masovogo znishennya nimeckoyu okupacijnoyu vladoyu mirnogo naselennya u perevazhnij bilshosti yevreyiv u 1942 1943 rokah pid chas Drugoyi svitovoyi vijni poblizu zaliznichnoyi stanciyi Bronna Gora v Berezivskomu rajoni Berestejskoyi oblasti Bronna gora Krayina Bilorus Administrativna odinicyaBerestejska obl Istorichnij periodDruga svitova vijna Bronna gora u Vikishovishi Koordinati 52 36 38 pn sh 25 04 31 sh d 52 61070556002777465 pn sh 25 07534722002777983 sh d 52 61070556002777465 25 07534722002777983 Bronna Gora Pam yatnik na misci rozstrilnih roviv i pohovan zhertv IstoriyaTraven cherven 1942 roku U travni veresni 1942 roku v urochishi bulo vikopano yami zavdovzhki vid 25 do 50 metriv zavshirshki 10 12 metriv i zavglibshki 4 metri Yami buli obneseni kolyuchim drotom i navkolishnya teritoriya retelno ohoronyalasya chlenami SS i SD sho propuskali lishe prignanih iz blizhnih sil zhiteliv dlya kopki yam Pershi p yat esheloniv iz prirechenimi lyudmi pribuli v chervni 1942 roku Pershij eshelon pribuv zi stanciyi Bereza Kartuzka vin skladavsya z kilkoh vagoniv z ohoronoyu ta boyepripasami ta 16 perepovnenih vagoniv iz yevreyami ne menshe 200 osib u kozhnomu Usi voni buli v yaznyami Drugij eshelon skladavsya z 46 vagoniv i pribuv zi stancij Dorogochin Yanove ta Gorodec U vagonah absolyutnu bilshist stanovili yevreyi Yak i v pershomu esheloni vagoni buli nadzvichajno perepovneni shonajmenshe 200 cholovik u kozhnomu Tretij eshelon iz 40 vagonami perepovnenimi yevreyami pribuv iz Berestya Chetvertij eshelon iz 18 vagoniv prijshov zi stancij Pinsk ta Kobrin U vsih vagonah buli yevreyi P yatij poyizd pribuv iz Berestya Usi jogo 13 vagoniv buli zapovneni uv yaznenimi z berestejskoyi v yaznici yevreyami polyakami ta bilorusami Usi vagoni podavalisya na zaliznichnu vitku yaka prohodila vid centralnoyi magistrali na 250 300 metriv do yam mogil Bagato lyudej pomerlo vzhe pid chas shlyahu vid nesterpnih umov visnazhennya tisnyavi ta nestachi povitrya Na specialno stvorenih majdanchikah privezenim lyudyam nakazuvali vivantazhitisya ta rozdyagtisya dogola usim zhinkam dityam ta cholovikam Potim yih retelno oglyadali ta vidbirali znajdeni koshtovnosti Golih lyudej gnali do yam zmushuvali spustitisya vniz shodami i lyagati shilnimi ryadami oblichchyam u zemlyu Zapovnenij ryad rozstrilyuvali z avtomativ a zverhu nakazuvali lyagati nastupnim zhertvam i tak povtoryuvalosya do povnogo zapovnennya yami Pislya rozstriliv vagoni zavantazhuvalisya odyagom ubitih lyudej ta virushali nazad U chervni 1942 roku takozh bulo rozstrilyano blizko 800 robochih vijskovih skladiv yih ubili i zakopali bilya barakiv za 400 metriv vid stanciyi u napryamku do trasi Moskva Varshava Veresen zhovten 1942 roku Shostij transport pribuv iz Berezi u veresni 1942 roku u kilkosti 25 vagoniv Somij eshelon pribuv iz Berestya na pochatku zhovtnya 1942 roku 28 vagoniv Usih lyudej iz cih dvoh esheloniv ubili tam zhe i tim samim sposobom yak i lyudej iz pershih p yati esheloniv Takozh u veresni 1942 roku nimci vbili blizko 200 lyudej iz Berezi za 200 metriv na pivden vid dorogi Moskva Varshava u napryamku do sela Smolyarka i tam zhe yih zakopali Osin 1942 lito 1944 roku Zagalom na stanciyu Bronna Gora za chas okupaciyi pribulo 186 vagoniv iz prirechenimi lyudmi Do listopada 1942 roku bilya Bronnoyi Gori bulo vbito ponad 50 000 lyudej u perevazhnij bilshosti yevreyi U 1943 roci zi stanciyi buli vidpravleni do Nimechchini 2 pasazhirski avtomobili z nagrabovanimi zolotimi monetami ta rechami Zhiteliv sela Bronna Gora yak svidkiv masovih zlochiniv blizko 1000 lyudej yaki inodi dopomagali lyudyam sho divom vibralisya z rozstrilnih yam nacisti rozstrilyali Shob prihovati slidi masovih zlochiniv u berezni 1944 roku nimecki okupacijni vijska prignali syudi blizko sta polonenih yaki protyagom dvoh tizhniv vikopuvali i spalyuvali tila vbitih Cherez nevelikij chas vikonavci cih robit buli takozh rozstrilyani ta spaleni Bronna Gora Pam yatnik ponad 50 000 yevreyiv ubitih u comu urochishi za chasiv katastrofi Organizatori ta vikonavci vbivstvNachalnikom zaliznichnoyi stanciyi buv nimec na prizvishe Gajl Keruvali akciyami takim evfemizmom gitlerivci nazivali organizovani nimi masovi vbivstva nachalnik Berestejskogo oblasnogo byuro policiyi major Rode yakogo na pochatku 1944 roku zaminiv kapitan Biner nachalnik 1 yi dilnici policiyi Bresta lejtenant Gofman zastupniki nachalnika policiyi nachalnik 2 yi dilnici policiyi Berestya lejtenant Prejzniger nachalnik kriminalnoyi policiyi SD obersharfyurer Zavadskij zastupnik nachalnika SD obershturmfyurer Cibel kerivnik rozstrilami spivrobitnik SD Gerik nachalnik zhandarmeriyi v Berezi oberlejtenant Gerdes oficeri SD Griber ta Vancman Uvichnennya pam yatiNa misci masovih rozstriliv vstanovleno dvi pam yatniki Iz chervnya 2007 roku vidbulosya vidkrittya memorialnoyi doshki na misci vbivstv yevreyiv Div takozhPrimitki Pamyat Beryozovskij rajon 1987 s 168 Pamyat Beryozovskij rajon 1987 s 166 168 170 171 Pamyat Beryozovskij rajon 1987 s 167 168 Pamyac Brest tom II 2001 s 72 Pamyat Beryozovskij rajon 1987 s 169 Pamyac Brest tom II 2001 s 73 Pamyat Beryozovskij rajon 1987 s 170 Pamyat Beryozovskij rajon 1987 s 166 167 170 347 Pamyat Beryozovskij rajon 1987 s 167 Pamyat Beryozovskij rajon 1987 s 167 169 170 Pamyat Beryozovskij rajon 1987 s 168 170 Holocaust in Bronnaya Gora 6 grudnya 2021 u Wayback Machine angl M Rinskij Pamyatnik na styke dvuh mirov Izrail gazeta Evrejskij kamerton 15 marta 2007 goda Arhiv originalu za 10 sichnya 2017 Procitovano 6 grudnya 2021 D Patolyatov V pamyat o Holokoste gazeta Brestskij kurer 7 iyunya 2007 godaLiteraturaAdamushko V I Biryukova O V Kryuk V P Kudryakova G A Dovidnik pro miscya primusovogo utrimannya civilnogo naselennya na okupovanij teritoriyi Bilorusi 1941 1944 Mn Nacionalnij arhiv Respubliki Bilorus Derzhavnij komitet z arhiviv ta dilovodstva Respubliki Bilorus 2001 158 s 2000 prim ISBN 985 6372 19 4 I P Shamyakin gl red G K Kiselev P L Lebedev i dr redkol Pamyat Istoriko dokumentalnaya hronika Beryozovskogo rajona Mn Belorusskaya sovetskaya enciklopediya 1987 440 s G K Kisyalyoy galoyny redaktar R R Rysyuk M M Kuish i insh redkal A P Kondak ukladalnik Pamyac Brest tom II Mn BELTA 2001 688 s ISBN 985 6302 30 7 Derzhavnij arhiv Rosijskoyi Federaciyi 21 lipnya 2016 u Wayback Machine GARF Fond R 7021 opis 83 sprava 9 listi 144 145 Derzhavnij arhiv Brestskoyi oblasti DABO fond 514 opis 1 sprava 298 listi 1 2 S Granik Ce ne povinno povtoritisya gazeta Nash kraj Zagoroddya vidavec Vijskovo istorichnij muzej m Drogichina 16 17 serpen 2012 roku s 8 Christopher Browning Judenmord NS Politik Zwangsarbeit und das Verhalten der Tater Frankfurt 2001 roku Wolfgang Curilla Die deutsche Ordnungspolizei und der Holocaust v Baltikum und in Weissrussland 1941 1944 2 Aufl Schoningh Paderborn 2006 ISBN 3 506 71787 1 Christian Gerlach Kalkulierte Morde Die deutsche Wirtschafts und Vernichtungspoltik in Weissrussland 1941 bis 1944 Hamburg 1999 roku Harada i veski Belarusi Bresckaja voblasc Kniha I Minsk 2006 Harada i veski Belarusi Encyklapedija Bd 3 Lagerya soveckih voennoplennih v Byelarusi 1941 1944 Spravocnik Lager sowjetischer Kriegsgefangener in Belarus Ein Nachschlagewerk Minsk 2004 roku Zweisprachig Russisch und Deutsch Svod Pamyatnikov istoriyi i kulturi Bilorusiyi Brestska oblast Minsk 1990 Svod Pamyatnikovov istoriyi i kulturi narodiv SSSR PosilannyaM Rinskij Istoriya pam yatnika 15 travnya 2018 u Wayback Machine Pam yatnik zhertvam fashizmu na Bronnij gori 15 travnya 2018 u Wayback Machine Nad Bugom 3 lipnya 2018 u Wayback Machine Shob pam yatali nedostupne posilannya z Iyun 2018 Kozlovich St Bilya Bronnoyi Gori de gitlerivci rozstrilyali desyatki tisyach lyudej planuyetsya stvoriti memorialnij kompleks 6 grudnya 2021 u Wayback Machine