Петро Гнатович Бромирський нар 29 червня 11 липня 1886 18860711 Устилуг 1919 1920 Москва російський художник майстер ску

Петро Гнатович Бромирський (нар. 29 червня (11 липня) 1886(18860711), Устилуг — 1919/1920, Москва), російський художник, майстер скульптури і живопису, представник символізму.

Петро Гнатович Бромирський

Народження	29 червня (11 липня) 1886 Устилуг, Володимир-Волинський район, Волинська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Смерть	не раніше 1919 і не пізніше 1920
	Москва, Московська губернія (тиф)
Національність	українець
Країна	Російська імперія
Жанр	живопис, скульптура
Навчання	Московське училище живопису, скульптури та архітектури
Діяльність	художник
Напрямок	символізм, імпресіонізм
Вплив	Врубель Михайло Олександрович

Народився в містечку Устилуг (Волинська губернія, Україна) 29 червня (11 липня) 1886 року в бідній міщанській родині. Приїхавши в 1904 до Москви, жив в будинку психіатра Ф. А. Усольцева, де познайомився з хворим М. О. Врубелем, який став першим його наставником у мистецтві.

У 1905–1913 роках працював ліпником в майоліковій майстерні С. І. Мамонтова на керамічному заводі у Бутирської застави в Москві. Відвідував Училище живопису, скульптури та архітектури (1906–1910), де займався, зокрема, в класі ; познайомився в училищі з М. Ф. Ларіоновим. Брав участь у виставці «Блакитна троянда» (1907 рік).

1910 року подорожував з Мамонтовим по Італії. Повернувся до Москви у зв'язку з кончиною Врубеля і зняв з нього посмертну маску.

У 1914–1917 роках служив в армії. З 1917 творчо зблизився з В. М. Чекригіним. Викладав у художній школі М. І. Васильєва і Вільних художніх майстернях (з 1918 року).

Типові образи-бачення в дусі символізму «Блакитної троянди» часом з'єднуються в його аквареллю та гуашшю другої половини 1900-х років (Більярд (Смерть П'єро), приватне зібрання, Москва) з іронічним гротеском. З часом центральне значення в його живописі та графіці отримала євангельська тема (Зустріч Марії з Єлизаветою та інші малюнки кінця 1910-х років — в Третьяковській галереї).

Проявився в ці роки і як чудовий скульптор, що поєднує імпресионістичну фактуру з гострим декоративним чуттям (Дівчина з дитиною, дерево, 1905, Музей-заповідник «Абрамцево»; Кора, гіпс, 1918–1919 роки, Російський музей).

У 1919 році створив — за планом «монументальної пропаганди» — свій шедевр, пам'ятник В. І. Сурикову для Червоної площі у вигляді фігури апокаліптичного ангела з мечем і чашею в руках. Частини величезної фігури були вже виконані в матеріалі (з листового заліза, в техніці вибивання), але, так і не зібрані, зберігалися потім у музейному запаснику в Загорську, де і зникли, швидше за все, здані на металобрухт (збереглося лише кілька підготовчих малюнків і гіпсовий ескіз в архіві Міністерства культури в Сергієвому Посаді).

Помер Бромирський від епідемічного висипного тифу в Москві в грудні 1919 (чи січні 1920).

Джерела

Петро Бромирський на сайті «Русская живопись» [ 30 жовтня 2010 у Wayback Machine.](рос.)

Бібліографія

Богдан Янович. Посмертну маску із Врубеля знімав волинянин Петро Бромірський. Газ. "Волинь-нова", 30 січня 2018 р., с. 12.

Посилання

Итоги. Петр Бромирский (1886 −1920) [ 25 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)