Боснійська арабська абетка

Боснійська арабиця (босн. arebica, аребица, عَرَبٖىڄا‎, [arebit͡sa]) — боснійський варіант персо-арабського письма, який використовують для запису боснійської мови (بۉسانسقٖى يەزٖىق‎). Її використовували переважно між 15 і 19 століттями і часто характеризують як частину літератури альхаміядо. До першої світової війни боснійські мусульмани робили спроби адаптувати арабицю як третій офіційний алфавіт для боснійської на рівні з латиницею та кирилицею.

Боснійська книга вчення про поведінку, опублікована 1831 року боснійським автором і поетом ^[en].

Крім літератури арабицю використовували в релігійних школах та адміністрації, хоча й значно менше за інші писемності.

Походження

В основі боснійської арабиці було персо-арабське письмо Османської імперії з додаванням літер для звуків ц /t͡s/, ль /ʎ/ та нь /ɲ/, яких немає в арабській, перській та турецькій. Для голосних було запроваджено окремі літери (як і в ), що робило боснійську арабицю справжнім алфавітом, на відміну від персо-арабської бази, де голосні позначають діакритиками або ігнорують.

Остаточну версію боснійської арабиці уклав Мехмед Джемалудін Чаушевич в кінці 19 століття. Його версію називають матуфовиця (босн. Matufovica, Matufovača або Mektebica).

Сучасне використання

Першу за 64 роки (після 1941) літературну роботу боснійською арабицею було опубліковано в 2005, нею стала книга коміксів "Hadži Šefko i hadži Mefko" (автори Амір Аль-Зубі та Меліха Чичак-Аль-Зубі). Автори внесли деякі зміни до арабиці.

У квітні 2013 в Белґраді вийшла книга Алдіна Мустафича "Epohe fonetske misli kod Arapa i arebica" ("Епохи фонетичної думки арабів та арабиці). У книзі описано стандартизацію Чаушевича.

Абетка

Версія боснійської арабиці, яку адаптував ^[en].

Латиниця	Кирилиця	Арабиця
		Контекстуальні форми			Ізольована
		Кінцева	Середня	Початкова
A a	А а	ـآ		آ
B b	Б б	ـب	ـبـ	بـ	ب
C c	Ц ц	ـڄ	ـڄـ	ڄـ	ڄ
Č č	Ч ч	ـچ	ـچـ	چـ	چ
Ć ć	Ћ ћ				^[b]
D d	Д д	ـد		د
Dž dž	Џ џ	ـج	ـجـ	جـ	ج ^[c]
Đ đ	Ђ ђ
E e	Е е	ـە		ە
F f	Ф ф	ـف	ـفـ	فـ	ف
G g	Г г	ـغ	ـغـ	غـ	غ
H h	Х х	ـح	ـحـ	حـ	ح
I i	И и	ـاٖى ـٖى	ـاٖىـ ـٖىـ	اٖىـ	اٖى ^[a]
J j	Ј ј	ـي	ـيـ	يـ	ي
K k	К к	ـق	ـقـ	قـ	ق
L l	Л л	ـل	ـلـ	لـ	ل
Lj lj	Љ љ	ـڵ	ـڵـ	ڵـ	ڵ
M m	М м	ـم	ـمـ	مـ	م
N n	Н н	ـن	ـنـ	نـ	ن
Nj nj	Њ њ	ـںٛ	ـٮٛـ	ٮٛـ	ںٛ ^[b]
O o	О о	ـۉ		ۉ
P p	П п	ـپ	ـپـ	پـ	پ
R r	Р р	ـر		ر
S s	С с	ـس	ـسـ	سـ	س
Š š	Ш ш	ـش	ـشـ	شـ	ش
T t	Т т	ـت	ـتـ	تـ	ت
U u	У у	ـۆ		ۆ
V v	В в	ـو		و
Z z	З з	ـز		ز
Ž ž	Ж ж	ـژ		ژ

Примітки

• ↑  Діакритик під ا з'являється, якщо опісля йде літера ى.
• ↑  Мустафіч використовує ڃ і ݩ замість і для Ć ć/Ћ ћ і Nj nj/Њ њ .
• ↑  Мустафіч використовує ݗ, а Аль-Зубі і Чичак-Аль-Зубі використовують ڠ для Đ đ/Ђ ђ.

Лігатури

Як і у стандартній арабиці, коли ا з'єднується з ل або ڵ, то виникає спеціальна лігатура.

Латиниця	Кирилиця	Арабиця
		Контекстуальні форми			Ізольовані
		Кінцева	Середня	Початкова
la	ла	ـلا		لا
lja	ља	ـڵا		ڵا

Приклади тексту

Загальна декларація прав людини, Стаття 1

Боснійська (арабиця):	سوا ڵۆدسقا بٖىڃا راݗايۆ سە سلۉبۉدنا وٖ يەدناقا ۆ دۉستۉيانستوۆ وٖ پراوىما. ۉنا سۆ ۉبدارەنا رازۆمۉم وٖ سوۀشڃۆ وٖ ترەبا دا يەدنۉ پرەما درۆغۉمە پۉستۆپايۆ ۆ دۆحۆ براتستوا.
Боснійська (латиниця):	Sva ljudska bića rađaju se slobodna i jednaka u dostojanstvu i pravima. Ona su obdarena razumom i sviješću i treba da jedno prema drugome postupaju u duhu bratstva.
Українська:	Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Тегеран

Боснійська (арабиця):	تَهْرَان يە غلاونٖى وٖ نايوەڃٖى غراد إِيرَانا، سەدٖىشتە تَهْرَانسقە پۉقرايٖىنە وٖ يەدان ۉد نايوەڃٖىح غرادۉوا سوۀتا.
Боснійська (латиниця):	Teheran je glavni i najveći grad Irana, sjedište Teheranske pokrajine i jedan od najvećih gradova svijeta.
Українська:	Тегеран — столиця і найбільше місто Ірану, центр Тегеранської провінції і одне з найбільших міст світу.

Див. також

• Альхаміядо
• Білоруська арабська абетка
• Босанчиця

Джерела

• Enciklopedija leksikografskog zavoda, entry: Arabica. Jugoslavenski leksikografski zavod, Zagreb, 1966