Борис Харитонов

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харитонов.

Харитонов Борис Степанович (6 вересня 1934-28 липня 2018) — радянський, український актор. Заслужений артист України (1997). Член Національної спілки журналістів України.

Харитонов Борис Степанович
Народився	6 вересня 1934(1934-09-06) Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР
Помер	28 липня 2018(2018-07-28) (83 роки)
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb	nm5702185
Нагороди та премії

Біографія

Народився 6 вересня 1934 р. в с. Ладан Прилуцького району Чернігівської області.

Закінчив Львівський технікум залізничників(1953).

Служив в ансамблі пісні і танцю Прикарпатського військового округу.

Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого(1961). Працював на естраді в Укрконцерт, «Київконцерт», у Київському театрі .

Автор текстів пісень у виконанні народних артистів України Олега Марцинківського, Леоніда Сандуленка, Юрія Рожкова.

Працював у ролі телеведучого «Дідуся Харитона» на Українському телебаченні.

Знімався в кіно-телефільмах.

Проживав і помер в Києві. Похований на Софіївсько-Борщагівському кладовищі.

Фільмографія

Знімався у фільмах:

• «Анна Герман. Таємниця білого янгола» (2012)
• «Спостерігач»/Наблюдатель (2007)
• (Нідерланди, 2007);
• «Поїзд милосердя»;
• «Повернення Мухтара-3»;
• «Повернення Мухтара-4»;
• «Роксолана−3» (2003)
• «Золота лихоманка» (2002)
• «Нескорений» (2000)
• «Чорна рада» (2000)
• «День народження Буржуя» (1999)
• «За двома зайцями»;
• «Ключі від неба» (1964)
• «Лушка» (1964)
• «Фортеця на колесах» (1960)
• «Іванна» (1959)

Друковані твори

Харитонов Б.С. Усе відверто.-К.:ВПК "Експрес-Поліграф",2014.-528 с. .

Відзнаки

• Подяка Кабінету Міністрів України
• На честь Бориса Харитонова у вересні 2011 названо вулицю в смт. Ладан
• Медаль «За доблестный труд»
• Медаль «Ветеран труда»Медаль «Ветеран праці»
• Медаль «В память 1500-летия Киева»
• Медаль «За культурное обслуживание строителей БАМа»
• Відзнака-медаль МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ»
• Нагрудний знак «Знак пошани» Київського міського голови
• Медаль «За доброчинність» Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата»
• Почесне звання "Заслужений артист України"(1997)

Виноски

1. http://chz.org.ua/node/618^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Джерела

• (Рудаков Микола). Талант, помножений працею // Урядовий кур'єр. 1998. 7 липня. — С. 10.
• (Рудаков Микола Іванович.)/Автографи майстрів. - К. : Міжнародний доброчиний фонд "Українська хата", 2005. - 128 с.: фотогр.,с.99-102 - .
• (Рудаков Микола.)Книжка йде до людей.//Соломія:газета.№3(61).2014,липень-вересень.С.2
• Хотін Георгій.П'ємо бальзам його таланту.//Правда Прилуччини:газета.2000,15 жовтня.
• Червінська Регіна./Мужній козарлюга став ще й сценаристом.// "Вечірній Київ-100:газета.№4,2006,16-22 серпня,с.14
• Життєдайна сила Бориса Харитонова./ Упорядник А.С.Кізлов.-К.: ПП "Фірма "Гранмна",2017.-96 с.:іл.
• Указ Президента України від 17 лютого 1997 року,№1641/1997

Посилання

• Борис Харитонов на сайті IMDb (англ.)
• Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
• https://www.pisni.org.ua/persons/2678.html