Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Больбелязм однорогий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Імаго самця больбелязма однорогого | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Bolbelasmus unicornis (Scrank, 1789) | ||||||||||||||||||
 Знахідки на мапі Центральної та Східної Європи: жовті - до 1950, помаранчеві - 1950-1999, червоні - після 1999 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Больбелязм однорогий (Bolbelasmus unicornis) — вид жуків з родини Geotrupidae. Жук середнього розміру з цікавою та незвичайною зовнішністю, що приваблювала колекціонерів з початку XIX століття. Європейський вид, центр поширення якого розташований у Тисо-Дунайській низовині, а ареал захоплює захід азійської частини Туреччини.
Морфологічні ознаки
Тіло опукле, округле, блискуче, майже напівкулясте. Забарвлення буре або червонуватокоричневе. Довжина тіла сягає 12-15 мм, за іншими даними від 9,5 до 14,5 мм. У самців на голові є невеликий ріг, передньоспинка з 4 великими горбиками. У самиць голова з 3 ледве помітними потиличними горбиками, передньоспинка без горбиків, лише має гладкий кіль.
Спосіб життя
Заселяє переважно листяні ліси та лісосмуги. Тип харчування та спосіб розмноження досі не з'ясовано; можливо, фунгіфаг (живиться, мабуть, підземними грибами — (Fabr, 1898). Точних даних стосовно розмноження та розвитку виду немає.
Больбелязм однорогий веде прихований спосіб життя: імаго перебувають у ґрунті, лише зрідка недовго літають над поверхнею землі одразу після заходу сонця. Імаго здатні створювати гучні звуки широкого спектру інтенсивності та частоти, частина з яких є сигналами небезпеки та слугують для відлякування хижаків, натомість інші супроводжують звичайну активність жуків. До створення звуків (стридуляції) здатні личинки інших видів жуків роду больбелязм, зокрема B. brancoi.
Больбелязма однорогого поїдають такі птахи як зозуля звичайна, одуд, кібчик червононогий.
Політ
Попри те, що імаго переважно перебувають у ґрунті, вони вилітають незадовго після заходу сонця. Дуже зрідка їх можна зустріти на поверхні землі в денний час доби. Загалом жуки вилітають за пів години - годину після закату й літають упродовж кількох десятків хвилин (від 4 хвилин до години). Один раз спостерігали масовий виліт жуків приблизно опівночі. Вони літають за температури від 14 до 26 °C, хоча, імовірно, здатні вилітати й за нижчих температур. Вечірній політ обов'язково пов'язаний із попередніми зливами, які промочують ґрунт принаймні на 30 см у глибину. Жуки охоче літають у безвітря, часто кружляють над одним місцем на висоті 20-50 см, за слабкого вітру літають швидше й підіймаються вище, натомість за сильного - не вилітають узагалі. Спостерігалися випадки спільних польотів больбелязмів однорогих з Od. armiger та Och. chrysomeloides (чи O. integriceps). Якщо жуків потривожити, зокрема світлом, під час польоту, вони або падають на землю та намагаються швидко заритися, чи піднімаються вище та летять далі.
Живлення та гніздування
Больбелязм риє нори глибиною 5-60 см упродовж світлої частини доби. Нори самців звивисті, часто змінюють напрямок з вертикального до горизонтального, нори самок переважно вертикальні та глибші. У сухий період жуки зариваються глибше ніж на 50 см. Іноді в одному ході трапляються 2-3 жуки, навіть однієї статі. Це характерно й для споріднених видів B. gallicus, американських жуків роду Odonteus. Відомі також знахідки больбелязма однорогого разом з Od. armiger та Och. chrysomeloides (чи O. integriceps).
В Угорщині больбелязмів знаходили поблизу плодових тіл трюфеля виду розміром з ніготь пальця руки. Також в Угорщині та Сербії окремих жуків знаходили на плодових тілах грибів роду Tuber. Таким чином є підтвердження гіпотези про міцетофагію цього виду. Для інших видів родини Bolboceratidae показано живлення жуків грибами, мертвими коренями, гноєм або ж відсутність харчування для імаго. Загалом для великої кількості жуків цієї родини спостерігали відсутність їжі в кишечнику під час польоту чи перебування в ґрунті, що може свідчити про періодичне та необов'язкове харчування. Подібні дослідження з розтином кишечника для больбелязма однорогого невідомі, а нові здійснити неможливо через сувору охорону виду на більшій частині ареалу.
Ареал
Больбелязм однорогий — це центральноєвропейський вид, з центром поширення в Тисо-Дунайській низовині. Найпівнічніша місцевість, де було його знайдено, Варшава (Польща), а найпівнічніша знахідка на початку XXI століття — Новгород-Сіверський (Україна). Найпівденніша межа ареалу — Денізлі (Туреччина), тоді як найпівденніші знахідки XXI століття відбулися в [en] (Сербія) та в Орешаку (Болгарія). Найзахіднішою історичною знахідкою є Мюлуз в Ельзасі (Франція), а сучасними — Брухзаль (Німеччина) та Лерма в Італії. Найсхідніша точка, де було знайдено больбелязма однорогого - село Кочережки на Дніпропетровщині (Україна).
Центральна і Західна Європа
У Чехії відомий лише з декількох місцевостей, переважно на півдні Моравії, ближче до словацького кордону. Одна знахідка зроблена неподалік Праги на початку XX століття. У Словаччині широко розповсюджений у низовинах, у країні найбільше місцевостей, де наявний больбелязм — 52. У Німеччині окремі екземпляри знаходили на півдні — в Баден-Вюртембергу та Баварії. З Швейцарії відомо 4 екземпляри жуків, що походять з Базеля, Цюриха та Тічіно, усі вони датовані не пізніше XIX століття; у сучасних переліках фауни Швейцарії больбелязма не наводять. У Польщі відомо 6 знахідок, остання з них у 2001 році в заповіднику [pl]. В Австрії поширений у 6 з 9 провінцій. В Угорщині вид представлений у 18 з 19 регіонів, найбільше відомих музейних екземплярів походять з цієї країни. У Словенії відомо 5 старих знахідок, нові спроби виявити жука не вдалися через неякісні методи збирання.
У Франції лише поодинокі знахідки, остання з яких датується 1960-ми роками. В Італії поширений на півночі країни.
Південно-Східна Європа
У Хорватії відомі 4 старі знахідки й одна 2010-х років. У Боснії і Герцеговині наявно 4 старі знахідки. У Сербії відомо 14 локацій. В Албанії відомо кілька знахідок у долині навколо Тирани. Чимало знахідок зроблено на території Румунії, проте все ще досить мало порівняно з сусідньою Угорщиною. У Молдові відомо кілька знахідок упродовж XX століття, найновіша з яких датована 1970 роком. У Туреччині відомі 1 екземпляр з європейської частини та 2 з азійської. У Болгарії виявлено 11 локацій.
Україна
В Україні поширений принаймні у 14 областях. За каталогом 2012 року виявлений у 12 областях: Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Київській, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій. Пізніше вид було виявлено також у Сумській і Кіровоградській областях. 2 екземпляри XIX століття, що підписані «Волинь», імовірно зібрані поблизу Кременця в Тернопільській області.
Сумнівні дані
Деякі автори наводять вид для фауни Англії, проте, імовірно, мова йде про помилково визначений екземпляр. Один екземпляр у Зоологічному музеї Фінляндії підписаний як «Кавказ», без уточнення, де саме був знайдений. Нема знахідок виду й з материкової Греції. Натомість на островах Родос та Крит мешкають близькі види Bolbelasmus nireus та Bolbelasmus keithi. Іноді серед країн ареалу називають Білорусь, Чорногорію і Північну Македонію, але надійні знахідки з цих країн невідомі, хоча больбелязм цілком може бути поширений у Чорногорії та Північній Македонії.
Охорона
Больбелязм однорогий вважається видом під загрозою вимирання, який може виступати біоіндикатором по всьому ареалу. Через це він охороняється в багатьох європейських країнах. В Україні його занесено до Червоної книги 1996 року. За пропозицією Словаччини його було внесено до Додатків II і IV Оселищної директиви Європейського Союзу як вид, що потребує суворої охорони. Імовірно, вид вимер у Франції, Швейцарії, Польщі та Чехії.
Примітки
- Alexander Dostal, Wolfgang Barries (2021): Bolbelasmus unicornis (SCHRANK, 1789) (Coleoptera: Geotrupidae): Wiederfunde im Burgenland nach 39 Jahren – Zeitschrift der Arbeitsgemeinschaft Österreichischer Entomologen – 73: 31 - 35(нім.)(англ.)
- В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
Джерела
- Червона книга України [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Juřena D (2022) A critical review of the distribution of the endangered European earth-borer beetle Bolbelasmus unicornis (Coleoptera, Geotrupidae), with new records from 13 countries and observations on its bionomy. ZooKeys 1105: 1-125. https://doi.org/10.3897/zookeys.1105.81474(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolbelyazm odnorogijImago samcya bolbelyazma odnorogogoBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Tverdokrili Coleoptera Rodina GeotrupidaePidrodina Rid Bolbelasmus Vid Bolbelyazm odnorogijBinomialna nazvaBolbelasmus unicornis Scrank 1789 Znahidki na mapi Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi zhovti do 1950 pomaranchevi 1950 1999 chervoni pislya 1999PosilannyaVikishovishe Bolbelasmus unicornisEOL 1028257 Bolbelyazm odnorogij Bolbelasmus unicornis vid zhukiv z rodini Geotrupidae Zhuk serednogo rozmiru z cikavoyu ta nezvichajnoyu zovnishnistyu sho privablyuvala kolekcioneriv z pochatku XIX stolittya Yevropejskij vid centr poshirennya yakogo roztashovanij u Tiso Dunajskij nizovini a areal zahoplyuye zahid azijskoyi chastini Turechchini Morfologichni oznakiTilo opukle okrugle bliskuche majzhe napivkulyaste Zabarvlennya bure abo chervonuvatokorichneve Dovzhina tila syagaye 12 15 mm za inshimi danimi vid 9 5 do 14 5 mm U samciv na golovi ye nevelikij rig perednospinka z 4 velikimi gorbikami U samic golova z 3 ledve pomitnimi potilichnimi gorbikami perednospinka bez gorbikiv lishe maye gladkij kil Sposib zhittyaZaselyaye perevazhno listyani lisi ta lisosmugi Tip harchuvannya ta sposib rozmnozhennya dosi ne z yasovano mozhlivo fungifag zhivitsya mabut pidzemnimi gribami Fabr 1898 Tochnih danih stosovno rozmnozhennya ta rozvitku vidu nemaye Bolbelyazm odnorogij vede prihovanij sposib zhittya imago perebuvayut u grunti lishe zridka nedovgo litayut nad poverhneyu zemli odrazu pislya zahodu soncya Imago zdatni stvoryuvati guchni zvuki shirokogo spektru intensivnosti ta chastoti chastina z yakih ye signalami nebezpeki ta sluguyut dlya vidlyakuvannya hizhakiv natomist inshi suprovodzhuyut zvichajnu aktivnist zhukiv Do stvorennya zvukiv stridulyaciyi zdatni lichinki inshih vidiv zhukiv rodu bolbelyazm zokrema B brancoi Bolbelyazma odnorogogo poyidayut taki ptahi yak zozulya zvichajna odud kibchik chervononogij Polit Popri te sho imago perevazhno perebuvayut u grunti voni vilitayut nezadovgo pislya zahodu soncya Duzhe zridka yih mozhna zustriti na poverhni zemli v dennij chas dobi Zagalom zhuki vilitayut za piv godini godinu pislya zakatu j litayut uprodovzh kilkoh desyatkiv hvilin vid 4 hvilin do godini Odin raz sposterigali masovij vilit zhukiv priblizno opivnochi Voni litayut za temperaturi vid 14 do 26 C hocha imovirno zdatni vilitati j za nizhchih temperatur Vechirnij polit obov yazkovo pov yazanij iz poperednimi zlivami yaki promochuyut grunt prinajmni na 30 sm u glibinu Zhuki ohoche litayut u bezvitrya chasto kruzhlyayut nad odnim miscem na visoti 20 50 sm za slabkogo vitru litayut shvidshe j pidijmayutsya vishe natomist za silnogo ne vilitayut uzagali Sposterigalisya vipadki spilnih polotiv bolbelyazmiv odnorogih z Od armiger ta Och chrysomeloides chi O integriceps Yaksho zhukiv potrivozhiti zokrema svitlom pid chas polotu voni abo padayut na zemlyu ta namagayutsya shvidko zaritisya chi pidnimayutsya vishe ta letyat dali Zhivlennya ta gnizduvannya Nirki bolbelyazma odnorogogo Slovachchina ta para zhukiv vikopani z odniyeyi z nih Bolbelyazm riye nori glibinoyu 5 60 sm uprodovzh svitloyi chastini dobi Nori samciv zvivisti chasto zminyuyut napryamok z vertikalnogo do gorizontalnogo nori samok perevazhno vertikalni ta glibshi U suhij period zhuki zarivayutsya glibshe nizh na 50 sm Inodi v odnomu hodi traplyayutsya 2 3 zhuki navit odniyeyi stati Ce harakterno j dlya sporidnenih vidiv B gallicus amerikanskih zhukiv rodu Odonteus Vidomi takozh znahidki bolbelyazma odnorogogo razom z Od armiger ta Och chrysomeloides chi O integriceps V Ugorshini bolbelyazmiv znahodili poblizu plodovih til tryufelya vidu rozmirom z nigot palcya ruki Takozh v Ugorshini ta Serbiyi okremih zhukiv znahodili na plodovih tilah gribiv rodu Tuber Takim chinom ye pidtverdzhennya gipotezi pro micetofagiyu cogo vidu Dlya inshih vidiv rodini Bolboceratidae pokazano zhivlennya zhukiv gribami mertvimi korenyami gnoyem abo zh vidsutnist harchuvannya dlya imago Zagalom dlya velikoyi kilkosti zhukiv ciyeyi rodini sposterigali vidsutnist yizhi v kishechniku pid chas polotu chi perebuvannya v grunti sho mozhe svidchiti pro periodichne ta neobov yazkove harchuvannya Podibni doslidzhennya z roztinom kishechnika dlya bolbelyazma odnorogogo nevidomi a novi zdijsniti nemozhlivo cherez suvoru ohoronu vidu na bilshij chastini arealu ArealBolbelyazm odnorogij ce centralnoyevropejskij vid z centrom poshirennya v Tiso Dunajskij nizovini Najpivnichnisha miscevist de bulo jogo znajdeno Varshava Polsha a najpivnichnisha znahidka na pochatku XXI stolittya Novgorod Siverskij Ukrayina Najpivdennisha mezha arealu Denizli Turechchina todi yak najpivdennishi znahidki XXI stolittya vidbulisya v en Serbiya ta v Oreshaku Bolgariya Najzahidnishoyu istorichnoyu znahidkoyu ye Myuluz v Elzasi Franciya a suchasnimi Bruhzal Nimechchina ta Lerma v Italiyi Najshidnisha tochka de bulo znajdeno bolbelyazma odnorogogo selo Kocherezhki na Dnipropetrovshini Ukrayina Centralna i Zahidna Yevropa Poshirennya bolbelyazma odnorogogo v Chehiyi ta Slovachchini U Chehiyi vidomij lishe z dekilkoh miscevostej perevazhno na pivdni Moraviyi blizhche do slovackogo kordonu Odna znahidka zroblena nepodalik Pragi na pochatku XX stolittya U Slovachchini shiroko rozpovsyudzhenij u nizovinah u krayini najbilshe miscevostej de nayavnij bolbelyazm 52 U Nimechchini okremi ekzemplyari znahodili na pivdni v Baden Vyurtembergu ta Bavariyi Z Shvejcariyi vidomo 4 ekzemplyari zhukiv sho pohodyat z Bazelya Cyuriha ta Tichino usi voni datovani ne piznishe XIX stolittya u suchasnih perelikah fauni Shvejcariyi bolbelyazma ne navodyat U Polshi vidomo 6 znahidok ostannya z nih u 2001 roci v zapovidniku pl V Avstriyi poshirenij u 6 z 9 provincij V Ugorshini vid predstavlenij u 18 z 19 regioniv najbilshe vidomih muzejnih ekzemplyariv pohodyat z ciyeyi krayini U Sloveniyi vidomo 5 starih znahidok novi sprobi viyaviti zhuka ne vdalisya cherez neyakisni metodi zbirannya U Franciyi lishe poodinoki znahidki ostannya z yakih datuyetsya 1960 mi rokami V Italiyi poshirenij na pivnochi krayini Pivdenno Shidna Yevropa U Horvatiyi vidomi 4 stari znahidki j odna 2010 h rokiv U Bosniyi i Gercegovini nayavno 4 stari znahidki U Serbiyi vidomo 14 lokacij V Albaniyi vidomo kilka znahidok u dolini navkolo Tirani Chimalo znahidok zrobleno na teritoriyi Rumuniyi prote vse she dosit malo porivnyano z susidnoyu Ugorshinoyu U Moldovi vidomo kilka znahidok uprodovzh XX stolittya najnovisha z yakih datovana 1970 rokom U Turechchini vidomi 1 ekzemplyar z yevropejskoyi chastini ta 2 z azijskoyi U Bolgariyi viyavleno 11 lokacij Ukrayina Miscya znahidok bolbelyazma odnorogogo v Ukrayini V Ukrayini poshirenij prinajmni u 14 oblastyah Za katalogom 2012 roku viyavlenij u 12 oblastyah Vinnickij Volinskij Dnipropetrovskij Zakarpatskij Ivano Frankivskij Odeskij Poltavskij Ternopilskij Kiyivskij Cherkaskij Chernigivskij Cherniveckij Piznishe vid bulo viyavleno takozh u Sumskij i Kirovogradskij oblastyah 2 ekzemplyari XIX stolittya sho pidpisani Volin imovirno zibrani poblizu Kremencya v Ternopilskij oblasti Sumnivni dani Deyaki avtori navodyat vid dlya fauni Angliyi prote imovirno mova jde pro pomilkovo viznachenij ekzemplyar Odin ekzemplyar u Zoologichnomu muzeyi Finlyandiyi pidpisanij yak Kavkaz bez utochnennya de same buv znajdenij Nema znahidok vidu j z materikovoyi Greciyi Natomist na ostrovah Rodos ta Krit meshkayut blizki vidi Bolbelasmus nireus ta Bolbelasmus keithi Inodi sered krayin arealu nazivayut Bilorus Chornogoriyu i Pivnichnu Makedoniyu ale nadijni znahidki z cih krayin nevidomi hocha bolbelyazm cilkom mozhe buti poshirenij u Chornogoriyi ta Pivnichnij Makedoniyi OhoronaBolbelyazm odnorogij vvazhayetsya vidom pid zagrozoyu vimirannya yakij mozhe vistupati bioindikatorom po vsomu arealu Cherez ce vin ohoronyayetsya v bagatoh yevropejskih krayinah V Ukrayini jogo zaneseno do Chervonoyi knigi 1996 roku Za propoziciyeyu Slovachchini jogo bulo vneseno do Dodatkiv II i IV Oselishnoyi direktivi Yevropejskogo Soyuzu yak vid sho potrebuye suvoroyi ohoroni Imovirno vid vimer u Franciyi Shvejcariyi Polshi ta Chehiyi PrimitkiAlexander Dostal Wolfgang Barries 2021 Bolbelasmus unicornis SCHRANK 1789 Coleoptera Geotrupidae Wiederfunde im Burgenland nach 39 Jahren Zeitschrift der Arbeitsgemeinschaft Osterreichischer Entomologen 73 31 35 nim angl V V Martynov Kontrolnyj spisok plastinchatousyh zhukov Coleoptera Scarabaeoidea fauny Ukrainy Izvestiya Harkovskogo entomologicheskogo obshestva 2012 T 20 Vyp 2 S 11 44 ros DzherelaChervona kniga Ukrayini 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Jurena D 2022 A critical review of the distribution of the endangered European earth borer beetle Bolbelasmus unicornis Coleoptera Geotrupidae with new records from 13 countries and observations on its bionomy ZooKeys 1105 1 125 https doi org 10 3897 zookeys 1105 81474 angl