Болдіжар Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Болдіжа́р (нар. 1954) — доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України (2004), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2009).

Болдіжар Олександр Олександрович
Народився	15 серпня 1954(1954-08-15) (69 років) Клячаново
Країна	СРСР →  Україна
Діяльність	професор
Alma mater	Ужгородський національний університет
Заклад	Ужгородський національний університет
Посада	декан медичного факультету (з 2004)
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Нагороди	Заслужений лікар України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Болдіжар.

Життєпис

Народився 1954 року в Клячанові (Мукачівський район); був одним із трьох братів. Батько був репресований у 1948-му; його відпустили тільки після смерті Сталіна. Майбутня дружина працювала виконробом на будівництві 18 років. 1977 року закінчив навчання на медичному факультеті Ужгородського державного університету та пройшов інтернатуру у Мукачівській центральній районній лікарні; працював хірургом Рахівської ЦРЛ.

У 1979 році переведений на роботу в Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер — посаду лікаря-ендоскопіст, згодом — лікар-хірург. Стояв біля витоків створення ендоскопічної служби у Закарпатській області; займався розвитком мініінвазійних хірургічних технологій. Пройшов науково-педагогічне стажування у клініці академіка на базі Московського медичного інституту, згодом — у інститутах Києва, Запоріжжя, Дніпропетровська.

1987 року запрошений на роботу в Ужгородський державний університет — асистент на кафедрі загальної хірургії. У 1999 році захистив кандидатську дисертацію «ендоскопічна варикозних вен стравоходу в профілактиці кровотеч при спленодекомпресивних судинних операціях у хворих на цироз печінки».

2004 року очолив медичний факультет Ужгородського національного університету. Того ж року вдостоєний почесного звання заслуженого лікаря України.

2007 року у Тернопільському державному медичному університеті захистив докторську дисертацію «діагностика та хірургічне лікування псевдокіст підшлункової залози».

У 2006 році обраний дійсним членом Угорської академії наук.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2009 року — за роботу «Розробка та впровадження нових методів діагностики і хірургічного лікування захворювань підшлункової залози»; співавтори Бондар Григорій Васильович, Дронов Олексій Іванович, Запорожченко Борис Сергійович, Кондратенко Петро Геннадійович, Криворучко Ігор Андрійович, Тодуров Іван Михайлович, Усенко Олександр Юрійович, Чорний Володимир Володимирович, Ярешко Володимир Григорович.

Є автором понад 150 наукових праць.

Під його керівництвом захищені кандидатські дисертації.

Серед робіт: «Хромогастроскопія резектованого шлунка» співавтори В. І. Русин, Ю. А. Паканич, А. Р. Василів 2008.

Особисте життя

Зі свою дружиною знайомий зі школи — ходили в один клас. Виростили дві доньки (успішні в науковому світі), тішаться онучками Ребекою та Рафаеллою.

Джерела

• УжНУ «Кафедра хірургічних хвороб» Про нас [ 28 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• УжНУ «Медичний факультет» Історія та сучасність [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.]
• Науковці України [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Людина, що не розмінюється і любить прагматику, побудовану на реаліях