У 1872 році француз Ж. Е. Бодо створив апарат, що дозволяє по одній лінії вести передачу декількох телеграм одночасно, причому отримання даних відбувалося вже не у вигляді крапок і тире (до того всі подібні системи базувалися на азбуці Морзе), а у вигляді літер латинської і російської (після ретельного доопрацювання вітчизняними фахівцями) мови.
Історія
Апарат Бодо і створені за його принципом отримали назву стартстопних. Він же в 1874 р., поклавши в основу п'ятизначний код, сконструював дворазовий апарат, швидкість передачі якого досягала 360 знаків в хвилину. У 1876 р. ним був створений п'ятизначний апарат, що збільшував швидкість передачі в 2,5 раза. Перші апарати Бодо були введені в експлуатацію в 1877 на лінії Париж — Бордо.
Апарат Бодо дозволив використовувати для передачі сигналів час пауз між точками і тире. Стало можливим, використовуючи спеціальний комутатор, по одній лінії працювати відразу чотирьом, шістьом і більше телеграфістам. Найбільше поширення отримали дворазові апарати Бодо, які працювали на далекі зв'язки майже до кінця 20 століття і передавали до 760 знаків в хвилину. Крім цих апаратів, Бодо розробив дешифратори, друкуючі механізми та розподільники, які стали класичними зразками телеграфних приладів.
У 1927 ім'ям Бодо була названа одиниця швидкості телеграфування — бод. Апаратура Бодо отримала широке поширення в багатьох країнах і була вищим досягненням телеграфної техніки другої половини XIX століття.
Подальші модифікації конструкції стартстопного телеграфного апарату, запропонованого Бодо, привели до створення телепринтерів (телетайпів). Крім того, Бодо створив вельми вдалий телеграфний код (Код Бодо), який згодом був сприйнятий повсюдно і отримав найменування Міжнародний телеграфний код № 1 (ITA1). Модифікована версія коду отримала назву ITA2. В СРСР на основі ITA2 був розроблений телеграфний код МТК-2.
Пункт посилення телеграфного сигналу для апарату Бодо — ставився на відстані 600—800 км від передавального центру, щоб «прогнати» сигнал далі: для роботи потрібно синхронізувати електрика в двох каналах і ретельно стежити за параметрами передачі інформації.
Апарат Бодо працює в дуплексному режимі (всього можна було підключати до одного передавача до шести робочих постів) — відповідні дані друкувалися на паперовій стрічці, яку треба було обрізати і наклеїти на бланк.
Робоче місце телеграфіста на апараті Бодо-дуплекс — для друку на п'яти клавішах він використовував дві руки — два пальці на лівій руці і три на правій, комбінації треба було натискати одночасно і швидко.
Посилання
- www.3dnews.ru/editorial/razgovor_tekstom/ [ 2 травня 2016 у Wayback Machine.]
- letopisi.org/index.php/Телеграфный_аппарат_Бодо [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Бод — міжнародна одиниця швидкості телеграфування; визначається кількістю елементарних імпульсів, переданих за 1 сек. Названа на честь французького інженера, піонера телеграфії та винахідника кода Бодо — Еміля Бодо (фр. Emile Baudot).
Найкоротший імпульс, покладений в основу телеграфного коду, називається елементарним імпульсом. Якщо, наприклад, тривалість елементарних імпульсів становить 20 мілісекунд, то швидкість телеграфування дорівнює 50 бодам.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bodo znachennya U 1872 roci francuz Zh E Bodo stvoriv aparat sho dozvolyaye po odnij liniyi vesti peredachu dekilkoh telegram odnochasno prichomu otrimannya danih vidbuvalosya vzhe ne u viglyadi krapok i tire do togo vsi podibni sistemi bazuvalisya na azbuci Morze a u viglyadi liter latinskoyi i rosijskoyi pislya retelnogo doopracyuvannya vitchiznyanimi fahivcyami movi IstoriyaAparat Bodo i stvoreni za jogo principom otrimali nazvu startstopnih Vin zhe v 1874 r poklavshi v osnovu p yatiznachnij kod skonstruyuvav dvorazovij aparat shvidkist peredachi yakogo dosyagala 360 znakiv v hvilinu U 1876 r nim buv stvorenij p yatiznachnij aparat sho zbilshuvav shvidkist peredachi v 2 5 raza Pershi aparati Bodo buli vvedeni v ekspluataciyu v 1877 na liniyi Parizh Bordo Aparat Bodo dozvoliv vikoristovuvati dlya peredachi signaliv chas pauz mizh tochkami i tire Stalo mozhlivim vikoristovuyuchi specialnij komutator po odnij liniyi pracyuvati vidrazu chotirom shistom i bilshe telegrafistam Najbilshe poshirennya otrimali dvorazovi aparati Bodo yaki pracyuvali na daleki zv yazki majzhe do kincya 20 stolittya i peredavali do 760 znakiv v hvilinu Krim cih aparativ Bodo rozrobiv deshifratori drukuyuchi mehanizmi ta rozpodilniki yaki stali klasichnimi zrazkami telegrafnih priladiv U 1927 im yam Bodo bula nazvana odinicya shvidkosti telegrafuvannya bod Aparatura Bodo otrimala shiroke poshirennya v bagatoh krayinah i bula vishim dosyagnennyam telegrafnoyi tehniki drugoyi polovini XIX stolittya Podalshi modifikaciyi konstrukciyi startstopnogo telegrafnogo aparatu zaproponovanogo Bodo priveli do stvorennya teleprinteriv teletajpiv Krim togo Bodo stvoriv velmi vdalij telegrafnij kod Kod Bodo yakij zgodom buv sprijnyatij povsyudno i otrimav najmenuvannya Mizhnarodnij telegrafnij kod 1 ITA1 Modifikovana versiya kodu otrimala nazvu ITA2 V SRSR na osnovi ITA2 buv rozroblenij telegrafnij kod MTK 2 Punkt posilennya telegrafnogo signalu dlya aparatu Bodo stavivsya na vidstani 600 800 km vid peredavalnogo centru shob prognati signal dali dlya roboti potribno sinhronizuvati elektrika v dvoh kanalah i retelno stezhiti za parametrami peredachi informaciyi Aparat Bodo pracyuye v dupleksnomu rezhimi vsogo mozhna bulo pidklyuchati do odnogo peredavacha do shesti robochih postiv vidpovidni dani drukuvalisya na paperovij strichci yaku treba bulo obrizati i nakleyiti na blank Roboche misce telegrafista na aparati Bodo dupleks dlya druku na p yati klavishah vin vikoristovuvav dvi ruki dva palci na livij ruci i tri na pravij kombinaciyi treba bulo natiskati odnochasno i shvidko Posilannyawww 3dnews ru editorial razgovor tekstom 2 travnya 2016 u Wayback Machine letopisi org index php Telegrafnyj apparat Bodo 7 serpnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiBod mizhnarodna odinicya shvidkosti telegrafuvannya viznachayetsya kilkistyu elementarnih impulsiv peredanih za 1 sek Nazvana na chest francuzkogo inzhenera pionera telegrafiyi ta vinahidnika koda Bodo Emilya Bodo fr Emile Baudot Najkorotshij impuls pokladenij v osnovu telegrafnogo kodu nazivayetsya elementarnim impulsom Yaksho napriklad trivalist elementarnih impulsiv stanovit 20 milisekund to shvidkist telegrafuvannya dorivnyuye 50 bodam