Бог ся ражда є українська колядка в обробці Остапа Нижанківського 1862 1919 Бог ся раждає source source Скрябін і Тарас

«Бог ся ражда́є» — українська колядка в обробці Остапа Нижанківського (1862—1919).

Бог ся раждає

При проблемах гляньте в .

Текст коляди поширювався у рукописних кантичках з другої половини XIX століття, в 1886 році був опублікований у львівському перевиданні "Богогласника" (№57).

За мотивами євангельського сюжету про народження Ісуса Христа у Вифлеємі. У колядці згадуються Марія, Йосип, ангели, три волхви з дарунками, пастирі.

Текст

Бог ся раждає, хто ж 'Го може знати!

Ісус 'Му ім'я, а Марія — Мати!

Приспів:

Тут Ангели чудяться,

Рожденного бояться.

А віл стоїть, трясеться,

Осел смутно пасеться.

Пастиріє клячуть,

В плоті Бога бачуть

Тут же, тут же, тут же, тут же, тут!

Марія 'Му Мати прекрасно співає,

А хор ангельський Їй допомагає.

Приспів.

Йосиф старенький колише Дитятко:

"Люляй же, люляй, мале Отрочатко!"

Приспів.

Царі зі сходу славу днесь голосять,

Ладан і смирну, золото приносять.

Приспів.

А пастиріє к Ньому прибігають,

І яко царя свойого вітають.

Приспів.

І ми днесь, браття, к Ньому прибігаймо.

Рожденному Богу хвалу, честь віддаймо.

Варіанти колядки

На мелодію колядки «Бог ся раждає» виконується також різдвяна пісня «Нині рождество Божого Дитяти». Лейтмотив — зустріч Різдва всіма українцями разом: лемками, подоляками, волиняками, бойками, полтавцями і гуцулами.

Нині рождество Божого Дитяти,

Браття-українці йдуть Його вітати.

Приспів:

Тутки лемки співають, подоляки їм грають.

Волиняк щось міркує, бойко легко танцює,

Полтавець плясає, гуцул трембітає.

Трара, трара, трара, ра-ра-ра.

Чути довкола любі жарти, сміхи,

Ісус маленький в ручки б'є з утіхи.

Приспів.

Ісусе маленький, бався разом з нами,

З Івасями та і з Михасями.

Приспів.

Ісусе маленький, мило нам всміхнися,

В кожній потребі за нас заступися.

Приспів.

Ісусе маленький, і Пречиста Мати,

Дозвольте Україні кращу долю мати.

Приспів:

На цю ж мелодію виконується упівська повстанська колядка «Бог ся раждає!»

Бог ся раждає! Хто ж то може знати?

Дніпр розбудився, ожили Карпати,

Дністер хвилею шумить,

Чорне море гомонить,

На Поліссі гомін йде,

Кубань плеще і гуде,

В Києві озвались дзвони,

Загули луги й загони.

Всюди, всюди чути гамір, сміх.

Йосиф старенький колише Дитятко,

На сопілці грає мале гуцулятко.

Їдуть бойки на санях,

А гуцули в кресанях,

Поліщуки в личаках,

А кияни в чобітках.

Їдуть, їдуть з України

До Господньої Дитини.

Дари, дари з собою везуть.

Ірод московський думав обдурити,

Червону зірку хотів засвітити.

А нам її не треба,

Хочем світла із неба,

Хочем щастя у наш край,

Ти нам, Боже, помагай.

Благослови, Божий Сину,

Нашу неньку Україну.

Волю й долю Ти для неї дай.

Текст з рукописного співанника 1870-х років, опублікований Михайлом Грушевським:

Бог раждается, хто ж то может знати?

Імя єму Ісус, Марія му мати.

Тут ангели чудяться,

Рожденного бояться,

Бавол стоїть – трясеться,

Осел смутно пасет ся,

Пастушкови клянчать,

В плоти Бога бачать

Тут же, тут же, тут же, тут же, тут.

Панна пречиста так єму співає,

І хор архангельський так допомагає.

Люляй же, мой сину, а не на віки,

Бо потом возьмеш з пекла чоловіки!

Тріє царіє от восток приходять,

Ливан, смирно, злато дари му приносять.

Іосиф старец колише дитятко,

Нинай же, нинай, мале пахолятко!

А пастиріє к нему прибігають,

Яко Пана своєго витають.

Правда, же не знали и ангели ціло,

Же Бог взяв на себе человіческоє тіло.

І ми всі вірні к нему прибігаймо,

Нарожденному Богу хвалу отдаймо!

Тут ангели чудяться,

Рожденного бояться,

Бовол стоїть – трясеться,

Осел смутно пасеться,

Пастушкові клянчать,

В плоти Бога бачать

Тут же, тут же, тут же, тут же, тут.

Див. також

Примітки

Це оригінальна назва колядки, нині ж поширена назва «Бог ся рождає» виникла як псевдоцерковнослов'янізм під впливом російської мови; Юрій Шевельов писав про це в монографії «Історична фонологія української мови»: «Російське походження сучасних церковнослов'янізмів прозраджують такі форми, як "огонь... рождається з землі" (Тичина 1923). Справжня церковнослов'янська форма мала б вигляд раждаєт(ься).» (стор. 134 українського перекладу)
. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 26 грудня 2010.
. Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 26 грудня 2010.
Михайло Грушевський «Кілька духовних віршів з Галичини»/ ЗНТШ, т. XIV, 1896, [Miscell.] стор. 5—6.

Див. також

Примітки

[1] Це оригінальна назва колядки, нині ж поширена назва «Бог ся рождає» виникла як псевдоцерковнослов'янізм під впливом російської мови; Юрій Шевельов писав про це в монографії «Історична фонологія української мови»: «Російське походження сучасних церковнослов'янізмів прозраджують такі форми, як "огонь... рождається з землі" (Тичина 1923). Справжня церковнослов'янська форма мала б вигляд раждаєт(ься).» (стор. 134 українського перекладу)

[2] . Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 26 грудня 2010.

[3] . Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 26 грудня 2010.

[4] Михайло Грушевський «Кілька духовних віршів з Галичини»/ ЗНТШ, т. XIV, 1896, [Miscell.] стор. 5—6.