Володимир Олексійович Бобринський (1824–1898 р.р.) — генерал-лейтенант (1870 р.), член Державної ради (1869–1871), учасник Кримської війни 1853–1856 р.р. і оборони Севастополя, гродненський губернатор (1862–1863 р.р.) і ковенський військовий губернатор (з 1863 р.), будівельник Петербурзько-Варшавської залізниці, заступник міністра (1868 р.) і міністр шляхів сполучення Російської імперії (1869–1871 р.р.), цукрозаводчик.
Бобринський Володимир Олексійович | |
---|---|
Бобринський Володимир Олексійович | |
Народився | 2 (14) жовтня 1824 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Помер | 22 травня (3 червня) 1898 (73 роки) Сміла, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Громадянство | Російська імперія |
Місце проживання | Сміла |
Діяльність | міністр шляхів сполучення Російської імперії |
Відомий завдяки | підприємець, меценат, цукрозаводчик. |
Alma mater | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1846) |
Учасник | Кримська війна |
Титул | граф |
Посада | Губернатор Гродненської губернії |
Військове звання | генерал-лейтенант |
Рід | Бобринські |
Батько | Бобринський Олексій Олексійович |
Мати | Бобринська Софія Олександрівна |
Брати, сестри | d |
Нагороди | |
|
Родовід
Належав до роду графів Бобринських. Син шталмейстера графа Олексія Олексійовича Бобринського (1800–1868) від шлюбу з графинею Софією Олександрівною Самойловою (1797–1866); онук першого графа Бобринського, правнук імператриці Катерини II.
Життєвий шлях
Народився в Санкт-Петербурзі 2 (14) жовтня 1824 року. Володів разом з братами нерозділеними маєтками в Київській, Курській, Орловській, Симбірській, Тульській губерніях. Освіту здобув на юридичному факультеті Петербурзького університету, після закінчення якого в 1846 р. почав службу в Петербурзькому губернському правлінні, а з 1851 р. — в канцелярії Київського губернатора.
Військова та політична кар'єра
У 1854 р., з початком Кримської війни 1853-56, вступив унтер-офіцером у . Брав участь у військових діях на Дунаї, в Криму, в облозі турецької фортеці Силістрія. У 1855 р. проведений в офіцери, а в квітні того ж року служить флігель-ад'ютантом у Паскевича Івана Федоровича, взяв участь в обороні Севастополя.
Після закінчення війни входив у оточення Паскевича Івана Федоровича,а в 1850-60-і рр.. виконував ряд особистих доручень імператора Олександра II, в тому числі з спостереження за проведенням селянської реформи 1861 р. в Тульській губернії. У 1862-63 рр.. граф стає Гродненським губернатором. З 1863 р., будучи Ковенським військовим губернатором, керував будівництвом частини Петербургсько-Варшавської залізниці від Вільно до Варшави.
У 1868 за особистим дорученням імператора Олександра II проводив ревізію Миколаївської та Московсько-Курської залізниць. По закінченні ревізії та розгляду виявлених ним зловживань, у червні 1868 призначений товаришем міністра шляхів сполучення (при міністрі П. П. Мельникову). З вимогою реконструкції (з метою збільшення вантажообігу хліба) Московсько-Рязанської, Рязано-Козловської і Орлово-Вітебської залізниць (з асигнуванням 9 млн руб.) виступив проти дій міністра П. П. Мельникова.
Будівництво сполучень
У квітні 1869 — вересні 1871 виконував обов'язки міністра шляхів сполучення; одночасно, згідно з посадою, входив до складу Державної ради. Був прихильником залізничної політики міністра фінансів М. Х. Рейтерна. Сприяв посиленому залізничному будівництву (дозволено доробити 4700 верст рейкових шляхів). Активно займався перетворенням центральних установ міністерства на галузевих засадах, пропонував зосередити вирішення технічних і фінансових питань в Управлінні залізниць і Управлінні шосейних і водних сполучень. Запропонував створити Дорадчий комітет та Раду міністерства. Було прийнято Тимчасове положення 1870 року, яке регламентує діяльність усіх структур міністерства.
Вніс пропозиції щодо реорганізації округів шляхів сполучення. У 1869 році скликаний Перший з'їзд представників залізничних підприємств. Вважаючи казенну експлуатацію залізниць низькодоходною, відстоював передачу казенних залізниць в руки приватних компаній (за 1870-71 передано 1819 верст); в результаті його дій заборгованість приватних залізниць скарбниці в кінці 1871 склала 174 млн руб. Невдало намагався створити мережу вузькоколійних залізниць.
Діяльність цукровопромисловця
У 1871 році вийшов у відставку, оселився в місті Сміла і цілковито присвятив себе сільському господарству і буряково-цукрової промисловості. Ще до початку Кримської війни він був обраний Черкаським повітовим предводителем дворянства і керував Смілянським маєтком за життя батька. З сільськогосподарської діяльності графа слід відзначити введення в сівозміну значних посівів ярої, а потім озимої пшениці, яка з часом витіснила яру і посіла перше місце серед зернових культур південно-західного краю.
Але особливо багато праці і енергії присвятив турботам, підтримці й розвитку вітчизняної цукрової промисловості. Завдяки його вмінню і винахідливості буряково-цукрова промисловость уникнула кризи, яка мігла б спричинити закриття безлічі невеликих буряко-цукрових заводів.
Результатом праць було видання урядом закону 20 листопада 1895 «Про деякі заходи щодо цукрової промисловості». Закон цей в суспільстві отримав назву «правительственной нормировки».
Помер холостим на 74 році життя в столиці свого «цукрового королівства» в місті Сміла Черкаського повіту Київської губернії .
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2013. Процитовано 27 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 27 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 23 травня 2013.
Посилання
- Бобринский Алексей Павлович [ 7 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Бобринский Владимир Алексеевич [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Сахар Украины [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Некороновані правителі Сміли
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Bobrinskim Volodimirom Oleksijovichem rosijskim politikom ta emigrantom Volodimir Oleksijovich Bobrinskij 1824 1898 r r general lejtenant 1870 r chlen Derzhavnoyi radi 1869 1871 uchasnik Krimskoyi vijni 1853 1856 r r i oboroni Sevastopolya grodnenskij gubernator 1862 1863 r r i kovenskij vijskovij gubernator z 1863 r budivelnik Peterburzko Varshavskoyi zaliznici zastupnik ministra 1868 r i ministr shlyahiv spoluchennya Rosijskoyi imperiyi 1869 1871 r r cukrozavodchik Bobrinskij Volodimir OleksijovichBobrinskij Volodimir OleksijovichNarodivsya 2 14 zhovtnya 1824 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer 22 travnya 3 chervnya 1898 73 roki Smila Cherkaskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaGromadyanstvo Rosijska imperiyaMisce prozhivannya SmilaDiyalnist ministr shlyahiv spoluchennya Rosijskoyi imperiyiVidomij zavdyaki pidpriyemec mecenat cukrozavodchik Alma mater yuridichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu 1846 Uchasnik Krimska vijnaTitul grafPosada Gubernator Grodnenskoyi guberniyiVijskove zvannya general lejtenantRid BobrinskiBatko Bobrinskij Oleksij OleksijovichMati Bobrinska Sofiya OleksandrivnaBrati sestri dNagorodi Orden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 4 stupenya Mediafajli u VikishovishiRodovidNalezhav do rodu grafiv Bobrinskih Sin shtalmejstera grafa Oleksiya Oleksijovicha Bobrinskogo 1800 1868 vid shlyubu z grafineyu Sofiyeyu Oleksandrivnoyu Samojlovoyu 1797 1866 onuk pershogo grafa Bobrinskogo pravnuk imperatrici Katerini II Zhittyevij shlyahNarodivsya v Sankt Peterburzi 2 14 zhovtnya 1824 roku Volodiv razom z bratami nerozdilenimi mayetkami v Kiyivskij Kurskij Orlovskij Simbirskij Tulskij guberniyah Osvitu zdobuv na yuridichnomu fakulteti Peterburzkogo universitetu pislya zakinchennya yakogo v 1846 r pochav sluzhbu v Peterburzkomu gubernskomu pravlinni a z 1851 r v kancelyariyi Kiyivskogo gubernatora Vijskova ta politichna kar yera U 1854 r z pochatkom Krimskoyi vijni 1853 56 vstupiv unter oficerom u Brav uchast u vijskovih diyah na Dunayi v Krimu v oblozi tureckoyi forteci Silistriya U 1855 r provedenij v oficeri a v kvitni togo zh roku sluzhit fligel ad yutantom u Paskevicha Ivana Fedorovicha vzyav uchast v oboroni Sevastopolya Pislya zakinchennya vijni vhodiv u otochennya Paskevicha Ivana Fedorovicha a v 1850 60 i rr vikonuvav ryad osobistih doruchen imperatora Oleksandra II v tomu chisli z sposterezhennya za provedennyam selyanskoyi reformi 1861 r v Tulskij guberniyi U 1862 63 rr graf staye Grodnenskim gubernatorom Z 1863 r buduchi Kovenskim vijskovim gubernatorom keruvav budivnictvom chastini Peterburgsko Varshavskoyi zaliznici vid Vilno do Varshavi U 1868 za osobistim doruchennyam imperatora Oleksandra II provodiv reviziyu Mikolayivskoyi ta Moskovsko Kurskoyi zaliznic Po zakinchenni reviziyi ta rozglyadu viyavlenih nim zlovzhivan u chervni 1868 priznachenij tovarishem ministra shlyahiv spoluchennya pri ministri P P Melnikovu Z vimogoyu rekonstrukciyi z metoyu zbilshennya vantazhoobigu hliba Moskovsko Ryazanskoyi Ryazano Kozlovskoyi i Orlovo Vitebskoyi zaliznic z asignuvannyam 9 mln rub vistupiv proti dij ministra P P Melnikova Budivnictvo spoluchen U kvitni 1869 veresni 1871 vikonuvav obov yazki ministra shlyahiv spoluchennya odnochasno zgidno z posadoyu vhodiv do skladu Derzhavnoyi radi Buv prihilnikom zaliznichnoyi politiki ministra finansiv M H Rejterna Spriyav posilenomu zaliznichnomu budivnictvu dozvoleno dorobiti 4700 verst rejkovih shlyahiv Aktivno zajmavsya peretvorennyam centralnih ustanov ministerstva na galuzevih zasadah proponuvav zoserediti virishennya tehnichnih i finansovih pitan v Upravlinni zaliznic i Upravlinni shosejnih i vodnih spoluchen Zaproponuvav stvoriti Doradchij komitet ta Radu ministerstva Bulo prijnyato Timchasove polozhennya 1870 roku yake reglamentuye diyalnist usih struktur ministerstva Vnis propoziciyi shodo reorganizaciyi okrugiv shlyahiv spoluchennya U 1869 roci sklikanij Pershij z yizd predstavnikiv zaliznichnih pidpriyemstv Vvazhayuchi kazennu ekspluataciyu zaliznic nizkodohodnoyu vidstoyuvav peredachu kazennih zaliznic v ruki privatnih kompanij za 1870 71 peredano 1819 verst v rezultati jogo dij zaborgovanist privatnih zaliznic skarbnici v kinci 1871 sklala 174 mln rub Nevdalo namagavsya stvoriti merezhu vuzkokolijnih zaliznic Diyalnist cukrovopromislovcya U 1871 roci vijshov u vidstavku oselivsya v misti Smila i cilkovito prisvyativ sebe silskomu gospodarstvu i buryakovo cukrovoyi promislovosti She do pochatku Krimskoyi vijni vin buv obranij Cherkaskim povitovim predvoditelem dvoryanstva i keruvav Smilyanskim mayetkom za zhittya batka Z silskogospodarskoyi diyalnosti grafa slid vidznachiti vvedennya v sivozminu znachnih posiviv yaroyi a potim ozimoyi pshenici yaka z chasom vitisnila yaru i posila pershe misce sered zernovih kultur pivdenno zahidnogo krayu Ale osoblivo bagato praci i energiyi prisvyativ turbotam pidtrimci j rozvitku vitchiznyanoyi cukrovoyi promislovosti Zavdyaki jogo vminnyu i vinahidlivosti buryakovo cukrova promislovost uniknula krizi yaka migla b sprichiniti zakrittya bezlichi nevelikih buryako cukrovih zavodiv Rezultatom prac bulo vidannya uryadom zakonu 20 listopada 1895 Pro deyaki zahodi shodo cukrovoyi promislovosti Zakon cej v suspilstvi otrimav nazvu pravitelstvennoj normirovki Pomer holostim na 74 roci zhittya v stolici svogo cukrovogo korolivstva v misti Smila Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Div takozhBobrinski Bobrinskij Oleksij Oleksijovich Bobrinska Sofiya OleksandrivnaPrimitki Arhiv originalu za 25 kvitnya 2013 Procitovano 27 travnya 2013 Arhiv originalu za 4 travnya 2014 Procitovano 27 travnya 2013 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2013 Procitovano 23 travnya 2013 PosilannyaBobrinskij Aleksej Pavlovich 7 serpnya 2014 u Wayback Machine Bobrinskij Vladimir Alekseevich 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine Sahar Ukrainy 4 travnya 2014 u Wayback Machine Nekoronovani praviteli Smili