Блискавкоприйма́ч (приймач блискавки) — частина блискавичника, призначена для перехоплення блискавок, відіграє головну роль у системі захисту від блискавки (блискавкозахисту). Оскільки ймовірність влучення у наземний об'єкт блискавкою зростає зі збільшенням його висоти, блискавкоприймач розташовується на якомога вище.
Класифікація
Блискавкоприймачі можуть бути спеціально встановленими, у тому числі на об'єкті, або їх функції виконують конструктивні елементи об'єкта, що захищається.
Природні блискавкоприймачі
Як блискавкоприймач можуть використовуватись струмопровідні конструктивні елементи об'єкта, що захищається, такі як: металева покрівля, металеві ферми, тощо (але лише в разі, якщо конструкція останніх відповідає вимогам чинних нормативних документів з блискавкозахисту). Такі блискавкоприймачі називаються природними.
Для звичайних об'єктів як природні блискавкоприймачі можуть розглядатися такі конструктивні елементи будівель і споруд:
- металеві покрівлі об'єктів, що захищаються, за умови, що:
- електрична неперервність між різними частинами забезпечена на довгий термін;
- товщина металу покрівлі є не меншою за величину 4 мм для сталі, 5 мм для міді або 7 мм для алюмінію, якщо необхідно захистити покрівлю від пошкодження або пропалу;
- товщина металу покрівлі складає не менше 0,5 мм, якщо її не обов'язково захищати від пошкоджень і немає небезпеки займання займистих матеріалів, що знаходяться під покрівлею;
- покрівля не має ізоляційного покриття. При цьому невеликий шар антикорозійної фарби або шар 0,5 мм асфальтового покриття, або шар 1 мм пластикового покриття не вважаються ізоляцією;
- неметалеві покриття на/або під металевою покрівлею не виходять за межі об'єкта, що захищається;
- металеві конструкції даху (ферми, з'єднана сталева арматура);
- металеві елементи типу водостічних труб, прикрас, огорож по краю даху тощо, якщо їх переріз не є меншим від значень, визначених для звичайних блискавкоприймачів;
- технологічні металеві труби і резервуари, якщо вони виконані з металу товщиною не меншою за 2,5 мм і проплавлення або пропал цього металу не приведе до небезпечних або недопустимих наслідків;
- металеві труби і резервуари, якщо вони виконані з металу завтовшки не менше значення 4 мм для сталі, 5 мм для міді або 7 мм для алюмінію, і якщо підвищення температури з внутрішньої сторони об'єкта в точці удару блискавки не є небезпечним.
Штучні блискавкоприймачі
В разі ж, якщо придатні до використання природні блискавкоприймачі відсутні, монтують спеціально призначені штучні блискавкоприймачі. Штучні блискавкоприймачі за своєю конструкцією бувають таких видів:
- Стрижневий
- Тросовий
- Сітчастий
Приклад улаштування стрижневого блискавкоприймача
На найвищій точці покрівлі за допомогою дерев'яних підпірок установлюють сталевий стрижень круглого перерізу діаметром 12 мм, що виступатиме блискавкоприймачем. Його можна зробити зі сталевої труби. При цьому обов'язково її запаяти або закрити металевою пробкою — торцем. Такий приймач блискавки прийме перший удар. Довжина його може варіюватися від 200 до 1500 мм, але площа перерізу штиря (для сталі) не може бути меншою за 50 мм².
Тросова блискавкоприймач застосовують на довгих дахах житлових будинків та інших типах будівель, коли штиркової з якихось причин не вдається звести. Уздовж даху простягають сталевий трос перетином не менше 35 кв. мм. Трос простягають на висоті від шиферного даху 0,5 м. Для цього на конику монтують штирі, між ними натягують сам трос. З одного боку трос з'єднують з блискавковідводом, який відводить удар блискавки в землю, для них застосовують сталевий дріт або трос діаметром 6-8 мм.
Від блискавкоприймача прокладають струмозвід — дріт товщиною не менше 8 мм, який необхідно ретельно й надійно приварити до блискавкоприймача. Струмозвід опускають із даху, прикріплюючи до стіни будівлі скобами, доводять до землі й занурюють у неї, де на глибині 1-2 м установлений заземлювач (добре приварений). У ролі заземлювача можна використати металеву трубу або аркуш сталі.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Блискавкоприймач |
Примітки
- ДСТУ Б В.2.5-38:2008
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 25 березня 2019.
Джерела
- ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006, NEQ)
- ПУЕ:2006 Правила улаштування електроустановок. Розділ 1 Загальні правила. Глава 1.7 Заземлення і захисні заходи електробезпеки, затверджені наказом Мінпаливенерго України від 28.08.06 № 305
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bliskavkoprijma ch prijmach bliskavki chastina bliskavichnika priznachena dlya perehoplennya bliskavok vidigraye golovnu rol u sistemi zahistu vid bliskavki bliskavkozahistu Oskilki jmovirnist vluchennya u nazemnij ob yekt bliskavkoyu zrostaye zi zbilshennyam jogo visoti bliskavkoprijmach roztashovuyetsya na yakomoga vishe Strizhnevij bliskavkoprijmachBliskavkoprijmach yak dekorativnij elementTrosovij bliskavkoprijmach liniyi na vershinah opor visokovoltnih linij elektroperedachKlasifikaciyaBliskavkoprijmachi mozhut buti specialno vstanovlenimi u tomu chisli na ob yekti abo yih funkciyi vikonuyut konstruktivni elementi ob yekta sho zahishayetsya Prirodni bliskavkoprijmachi Yak bliskavkoprijmach mozhut vikoristovuvatis strumoprovidni konstruktivni elementi ob yekta sho zahishayetsya taki yak metaleva pokrivlya metalevi fermi tosho ale lishe v razi yaksho konstrukciya ostannih vidpovidaye vimogam chinnih normativnih dokumentiv z bliskavkozahistu Taki bliskavkoprijmachi nazivayutsya prirodnimi Dlya zvichajnih ob yektiv yak prirodni bliskavkoprijmachi mozhut rozglyadatisya taki konstruktivni elementi budivel i sporud metalevi pokrivli ob yektiv sho zahishayutsya za umovi sho elektrichna neperervnist mizh riznimi chastinami zabezpechena na dovgij termin tovshina metalu pokrivli ye ne menshoyu za velichinu 4 mm dlya stali 5 mm dlya midi abo 7 mm dlya alyuminiyu yaksho neobhidno zahistiti pokrivlyu vid poshkodzhennya abo propalu tovshina metalu pokrivli skladaye ne menshe 0 5 mm yaksho yiyi ne obov yazkovo zahishati vid poshkodzhen i nemaye nebezpeki zajmannya zajmistih materialiv sho znahodyatsya pid pokrivleyu pokrivlya ne maye izolyacijnogo pokrittya Pri comu nevelikij shar antikorozijnoyi farbi abo shar 0 5 mm asfaltovogo pokrittya abo shar 1 mm plastikovogo pokrittya ne vvazhayutsya izolyaciyeyu nemetalevi pokrittya na abo pid metalevoyu pokrivleyu ne vihodyat za mezhi ob yekta sho zahishayetsya metalevi konstrukciyi dahu fermi z yednana staleva armatura metalevi elementi tipu vodostichnih trub prikras ogorozh po krayu dahu tosho yaksho yih pereriz ne ye menshim vid znachen viznachenih dlya zvichajnih bliskavkoprijmachiv tehnologichni metalevi trubi i rezervuari yaksho voni vikonani z metalu tovshinoyu ne menshoyu za 2 5 mm i proplavlennya abo propal cogo metalu ne privede do nebezpechnih abo nedopustimih naslidkiv metalevi trubi i rezervuari yaksho voni vikonani z metalu zavtovshki ne menshe znachennya 4 mm dlya stali 5 mm dlya midi abo 7 mm dlya alyuminiyu i yaksho pidvishennya temperaturi z vnutrishnoyi storoni ob yekta v tochci udaru bliskavki ne ye nebezpechnim Shtuchni bliskavkoprijmachi V razi zh yaksho pridatni do vikoristannya prirodni bliskavkoprijmachi vidsutni montuyut specialno priznacheni shtuchni bliskavkoprijmachi Shtuchni bliskavkoprijmachi za svoyeyu konstrukciyeyu buvayut takih vidiv Strizhnevij Trosovij SitchastijPriklad ulashtuvannya strizhnevogo bliskavkoprijmachaNa najvishij tochci pokrivli za dopomogoyu derev yanih pidpirok ustanovlyuyut stalevij strizhen kruglogo pererizu diametrom 12 mm sho vistupatime bliskavkoprijmachem Jogo mozhna zrobiti zi stalevoyi trubi Pri comu obov yazkovo yiyi zapayati abo zakriti metalevoyu probkoyu torcem Takij prijmach bliskavki prijme pershij udar Dovzhina jogo mozhe variyuvatisya vid 200 do 1500 mm ale plosha pererizu shtirya dlya stali ne mozhe buti menshoyu za 50 mm Trosova bliskavkoprijmach zastosovuyut na dovgih dahah zhitlovih budinkiv ta inshih tipah budivel koli shtirkovoyi z yakihos prichin ne vdayetsya zvesti Uzdovzh dahu prostyagayut stalevij tros peretinom ne menshe 35 kv mm Tros prostyagayut na visoti vid shifernogo dahu 0 5 m Dlya cogo na koniku montuyut shtiri mizh nimi natyaguyut sam tros Z odnogo boku tros z yednuyut z bliskavkovidvodom yakij vidvodit udar bliskavki v zemlyu dlya nih zastosovuyut stalevij drit abo tros diametrom 6 8 mm Vid bliskavkoprijmacha prokladayut strumozvid drit tovshinoyu ne menshe 8 mm yakij neobhidno retelno j nadijno privariti do bliskavkoprijmacha Strumozvid opuskayut iz dahu prikriplyuyuchi do stini budivli skobami dovodyat do zemli j zanuryuyut u neyi de na glibini 1 2 m ustanovlenij zazemlyuvach dobre privarenij U roli zazemlyuvacha mozhna vikoristati metalevu trubu abo arkush stali Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BliskavkoprijmachZazemlennya bliskavkozahistuPrimitkiDSTU B V 2 5 38 2008 Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2019 DzherelaDSTU B V 2 5 38 2008 Inzhenerne obladnannya budinkiv i sporud Ulashtuvannya bliskavkozahistu budivel i sporud IEC 62305 2006 NEQ PUE 2006 Pravila ulashtuvannya elektroustanovok Rozdil 1 Zagalni pravila Glava 1 7 Zazemlennya i zahisni zahodi elektrobezpeki zatverdzheni nakazom Minpalivenergo Ukrayini vid 28 08 06 305