Битва при Ліньї — відбулась 16 червня 1815 року недалеко від однойменного містечка у Бельгії. Армія французького імператора Наполеона Бонапарта здобула свою останню перемогу у довговічній епопеї Наполеонівських воєн, відтіснивши основні сили прусського фельдмаршала Блюхера. Битви під Ліньї та Катр-Бра передували грандіозній баталії під Ватерлоо, що відбулася через 2 дні.
Битва при Ліньї | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Сто днів | |||||||
Битва при Ліньї, Теодор Юнг | |||||||
Координати: 50°30′44″ пн. ш. 4°34′30″ сх. д. / 50.51222222224977543° пн. ш. 4.57500000002777796° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Франція | Пруссія | ||||||
Командувачі | |||||||
Наполеон Бонапарт | Ґебгард-Леберехт фон Блюхер | ||||||
Військові сили | |||||||
60,800 | 84,000 | ||||||
Втрати | |||||||
7,000–12,000 вбитих і поранених | 12,000 вбитих і поранених 15 гармат 8,000 дизертирів |
Передісторія
Після невдалої військової кампанії 1813—1814 Наполеон Бонапарт 6 квітня 1814 у палаці Фонтенбло в Парижі, під тиском власних маршалів та генералів, зрікається влади і за спільним рішенням союзників (Росії, Англії, Пруссії, Австрії) змушений покинути Францію і відбути у заслання на острів Ельбу, де полководець проводить неповних 9 місяців.
1 березня 1815 разом із невеликим загоном прибічників, серед них були гвардійці та найближчі соратники імператора, вдається до втечі із острова Ельби і висаджується на безлюдному мисі Антиб на півдні Франції. Вже через 3 тижні, перетнувши Альпи у районі Дофіне, тріумфально крокує по Франції, перемагає маршала Нея, висланого «повернути його у залізній клітці», вступає до Парижа, змусивши короля Людовика XVIII тікати. За три місяці Наполеон збирає та реформує армію для того, щоб завдати удару по силам чергової коаліції монархічних держав, армії яких, збиралися на північному кордоні.
Початок кампанії
Остання військова кампанія для Наполеона розпочалася досить вдало. Армія була розділена на 3 колони: маршал Ней очолив 2 лівофлангові корпуси, маршал Груші — 2 правофлангових корпуси, а Наполеон, разом із гвардією та Резервною армією став на чолі центрального угрупування. Французька армія рухалась із властивою їй мобільністю та швидкістю. Перед Наполеоном першими постали пруссаки та англійці, які найшвидше підійшли до місцевості, якій судилось стати ареною бойових дій. Герцог Веллінгтон з англійською армією знаходились в Брюсселі, а фельдмаршал Блюхер — між Шарлеруа і Льєжем. Австрійська армія також швидким маршем рухалась до Рейну.
14 червня Наполеон переходить кордон Бельгії, і прагнучи запобігти об'єднанню англійської та прусської армії, входить у проміжок, який відділяв союзницькі війська і нападає на Блюхера. Французи займають Шарлеруа і з боєм переходять через річку Самбру, наближаючись до основних прусських сил.
Хід бою
Біля села Ліньї французи помітили прусські пости, а також спостерігалися переміщення великих мас ворожих військ. Наполеон у цей момент міг розраховувати на ІІІ корпус генерала Вандама, 2 кавалерійські корпуси і гвардію. Крім того імператор очікував підходу IV корпусу Жерара, не знаючи, що на даному етапі має чисельну перевагу над силами Блюхера.
Бій розпочався близько 15:00. Першими в атаку кинулись дивізії генерала Вандама, які мали зайняти висоту Сент-Аман, де розміщувався правий фланг пруссаків. Наступ проходив через поля пшениці, що ускладнювало рух, крім того вдало діяла ворожа артилерія, яка завдавала відчутних втрат французам. Досягнувши висот, французи вступили у відчайдушний штиковий бій із пруссаками, в результаті якого, стратегічна висота декілька разів переходила із рук в руки. Центром прусських позицій було село Ліньї. Його атакували частини IV корпусу Жерара, якому у важкій, кривавій боротьбі вдалося відкинути ворога за річку, що розділяла село. Проти лівого флангу Блюхера діяли військові з'єднання маршала Груші, який довгий час не міг добитись відчутних успіхів.
Становище загострилось близько 16:00, коли французи в єдиному пориві зуміли зламати опір правого флангу ворога і змусити його до втечі. Фельдмаршал Блюхер, оцінюючи ситуацію, вирішує особисто очолити війська на центральних позиціях.
В 17:30 Наполеон перегрупував усі сили для останнього і вирішального кидка на позиції пруссаків, оптимізму йому додавало очікування приходу маршала Нея, який у цей же час вів бій з меншою частиною прусських військ біля Катр-Бра.
У 18:30 до поля бою наблизилась дивізія і Наполеон видав розпорядження атакувати прусаків з тилу. Проте за нез'ясованих обставин дивізія повернула назад і пішла в напрямку Катр-Бра. Шанс цілковито знищити прусську армію був втрачений. Незважаючи на це, близько 20:00 французькі війська повністю вибили ворога із Ліньї і змусили до поспішного відступу, який моментами виглядав як панічна втеча. При цьому фельдмаршал Блюхер ледь не потрапив у полон, його кінь був убитий, а врятувала полководця тільки темрява та загальний хаос, через який французькі кавалеристи не зуміли його розгледіти. Відступом прусської армії був змушений керувати генерал Ґнайзенау, якому вдалося вивести залишки військ у місто Вавр, куди вже підходили сили герцога Веллінгтона.
Наслідки бою
Війську Наполеона Бонапарта вдалося здобути перемогу у цьому кривавому бою, який забрав життя 8 тис. французів і 12 тис. пруссаків, усі стратегічні позиції контролювалися французами, включно з селом Ліньї, проте в стратегічному плані Наполеон програв, через те що не вдалося цілком знищити угрупування сил Блюхера, який хоч і переможений, зумів вивести частину військ у містечко Вавр.
«Баталія під Ватерлоо могла відбутися на 48 годин раніше і Веллінгтону та Блюхеру не вдалося б об'єднатися, якщо б я продовжив переслідування Блюхера тієї ночі» |
— згадував пізніше Наполеон у своїх мемуарах.
Ворог французького імператора, хоча й зазнав поразки, але його моральний дух не був зламаний. У день поразки Блюхер писав своїй жінці: «Ще одна така битва і Наполеону кінець».
Список використаної літератури
- Норман Дейвіс. Європа. Історія. — К.: «Основи», 2012. — 785с.
- Тарле Е. В. Наполеон: ист. портрет / Е. В. Тарле; [ред. В. И. Колегова]. - К.: Дніпро, 1992. - 415 с.
- П.Ф. Николаев. Полёт орла. Хроника «Ста дней» Наполеона Бонапарта. — Москва: «Экслибрис» — Прес, 2009. — С. 303—310.
- Сто битв, которые изменили мир. Ватерлоо 1815. Выпуск № 4. Москва. «Де Агостини.» 2010. 4с.
Примітки
- 7,000–8,000 (Siborne, 1895, с. 255); і 8,000–12,000 (Leggiere, 2014, с. 403).
- Pigeard, 2004, с. 475.
- Leggiere, 2014, с. 403.
- 1. Норман Дейвіс. Європа Історія. Київ. «Основи». 2012. 785с.
- 2. Є.В Тарле. Наполеон. Киев. «Дніпро». 1992. 379с.
- П.Ф. Николаев. Полёт орла. Хроника «Ста дней» Наполеона Бонапарта. — Москва: «Экслибрис» — Прес, 2009. — 303—310с.
- Leggiere, Michael V. (2014), Blücher: Scourge of Napoleon, University of Oklahoma Press, с. 403, ISBN
- Pigeard, Alain (2004), Dictionnaire des batailles de Napoléon, Tallandier, Bibliothèque Napoléonienne, ISBN
- Ця стаття містить текст з публікації, що зараз в суспільному надбанні: Siborne, William (1895), The Waterloo Campaign, 1815 (вид. 4th), Westminster: A. Constable
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Linyi vidbulas 16 chervnya 1815 roku nedaleko vid odnojmennogo mistechka u Belgiyi Armiya francuzkogo imperatora Napoleona Bonaparta zdobula svoyu ostannyu peremogu u dovgovichnij epopeyi Napoleonivskih voyen vidtisnivshi osnovni sili prusskogofeldmarshala Blyuhera Bitvi pid Linyi ta Katr Bra pereduvali grandioznij bataliyi pid Vaterloo sho vidbulasya cherez 2 dni Bitva pri Linyi Sto dniv Bitva pri Linyi Teodor Yung Bitva pri Linyi Teodor Yung Koordinati 50 30 44 pn sh 4 34 30 sh d 50 51222222224977543 pn sh 4 57500000002777796 sh d 50 51222222224977543 4 57500000002777796 Data 16 chervnya 1815 Misce Linyi sogodni Belgiya Rezultat peremoga francuziv Storoni Franciya Prussiya Komanduvachi Napoleon Bonapart Gebgard Lebereht fon Blyuher Vijskovi sili 60 800 84 000 Vtrati 7 000 12 000 vbitih i poranenih 12 000 vbitih i poranenih 15 garmat 8 000 dizertirivPeredistoriyaPislya nevdaloyi vijskovoyi kampaniyi 1813 1814 Napoleon Bonapart 6 kvitnya 1814 u palaci Fontenblo v Parizhi pid tiskom vlasnih marshaliv ta generaliv zrikayetsya vladi i za spilnim rishennyam soyuznikiv Rosiyi Angliyi Prussiyi Avstriyi zmushenij pokinuti Franciyu i vidbuti u zaslannya na ostriv Elbu de polkovodec provodit nepovnih 9 misyaciv 1 bereznya 1815 razom iz nevelikim zagonom pribichnikiv sered nih buli gvardijci ta najblizhchi soratniki imperatora vdayetsya do vtechi iz ostrova Elbi i visadzhuyetsya na bezlyudnomu misi Antib na pivdni Franciyi Vzhe cherez 3 tizhni peretnuvshi Alpi u rajoni Dofine triumfalno krokuye po Franciyi peremagaye marshala Neya vislanogo povernuti jogo u zaliznij klitci vstupaye do Parizha zmusivshi korolyaLyudovika XVIII tikati Za tri misyaci Napoleon zbiraye ta reformuye armiyu dlya togo shob zavdati udaru po silam chergovoyi koaliciyi monarhichnih derzhav armiyi yakih zbiralisya na pivnichnomu kordoni Pochatok kampaniyiOstannya vijskova kampaniya dlya Napoleona rozpochalasya dosit vdalo Armiya bula rozdilena na 3 koloni marshal Nej ocholiv 2 livoflangovi korpusi marshal Grushi 2 pravoflangovih korpusi a Napoleon razom iz gvardiyeyu ta Rezervnoyu armiyeyu stav na choli centralnogo ugrupuvannya Francuzka armiya ruhalas iz vlastivoyu yij mobilnistyu ta shvidkistyu Pered Napoleonom pershimi postali prussaki ta anglijci yaki najshvidshe pidijshli do miscevosti yakij sudilos stati arenoyu bojovih dij Gercog Vellington z anglijskoyu armiyeyu znahodilis v Bryusseli a feldmarshal Blyuher mizh Sharlerua i Lyezhem Avstrijska armiya takozh shvidkim marshem ruhalas do Rejnu 14 chervnya Napoleon perehodit kordon Belgiyi i pragnuchi zapobigti ob yednannyu anglijskoyi ta prusskoyi armiyi vhodit u promizhok yakij viddilyav soyuznicki vijska i napadaye na Blyuhera Francuzi zajmayut Sharlerua i z boyem perehodyat cherez richku Sambru nablizhayuchis do osnovnih prusskih sil Hid boyuBilya sela Linyi francuzi pomitili prusski posti a takozh sposterigalisya peremishennya velikih mas vorozhih vijsk Napoleon u cej moment mig rozrahovuvati na III korpus generala Vandama 2 kavalerijski korpusi i gvardiyu Krim togo imperator ochikuvav pidhodu IV korpusu Zherara ne znayuchi sho na danomu etapi maye chiselnu perevagu nad silami Blyuhera Bij rozpochavsya blizko 15 00 Pershimi v ataku kinulis diviziyi generala Vandama yaki mali zajnyati visotu Sent Aman de rozmishuvavsya pravij flang prussakiv Nastup prohodiv cherez polya pshenici sho uskladnyuvalo ruh krim togo vdalo diyala vorozha artileriya yaka zavdavala vidchutnih vtrat francuzam Dosyagnuvshi visot francuzi vstupili u vidchajdushnij shtikovij bij iz prussakami v rezultati yakogo strategichna visota dekilka raziv perehodila iz ruk v ruki Centrom prusskih pozicij bulo selo Linyi Jogo atakuvali chastini IV korpusu Zherara yakomu u vazhkij krivavij borotbi vdalosya vidkinuti voroga za richku sho rozdilyala selo Proti livogo flangu Blyuhera diyali vijskovi z yednannya marshala Grushi yakij dovgij chas ne mig dobitis vidchutnih uspihiv Stanovishe zagostrilos blizko 16 00 koli francuzi v yedinomu porivi zumili zlamati opir pravogo flangu voroga i zmusiti jogo do vtechi Feldmarshal Blyuher ocinyuyuchi situaciyu virishuye osobisto ocholiti vijska na centralnih poziciyah V 17 30 Napoleon peregrupuvav usi sili dlya ostannogo i virishalnogo kidka na poziciyi prussakiv optimizmu jomu dodavalo ochikuvannya prihodu marshala Neya yakij u cej zhe chas viv bij z menshoyu chastinoyu prusskih vijsk bilya Katr Bra U 18 30 do polya boyu nablizilas diviziya i Napoleon vidav rozporyadzhennya atakuvati prusakiv z tilu Prote za nez yasovanih obstavin diviziya povernula nazad i pishla v napryamku Katr Bra Shans cilkovito znishiti prussku armiyu buv vtrachenij Nezvazhayuchi na ce blizko 20 00 francuzki vijska povnistyu vibili voroga iz Linyi i zmusili do pospishnogo vidstupu yakij momentami viglyadav yak panichna vtecha Pri comu feldmarshal Blyuher led ne potrapiv u polon jogo kin buv ubitij a vryatuvala polkovodcya tilki temryava ta zagalnij haos cherez yakij francuzki kavaleristi ne zumili jogo rozglediti Vidstupom prusskoyi armiyi buv zmushenij keruvati general Gnajzenau yakomu vdalosya vivesti zalishki vijsk u misto Vavr kudi vzhe pidhodili sili gercoga Vellingtona Naslidki boyuVijsku Napoleona Bonaparta vdalosya zdobuti peremogu u comu krivavomu boyu yakij zabrav zhittya 8 tis francuziv i 12 tis prussakiv usi strategichni poziciyi kontrolyuvalisya francuzami vklyuchno z selom Linyi prote v strategichnomu plani Napoleon prograv cherez te sho ne vdalosya cilkom znishiti ugrupuvannya sil Blyuhera yakij hoch i peremozhenij zumiv vivesti chastinu vijsk u mistechko Vavr Bataliya pid Vaterloo mogla vidbutisya na 48 godin ranishe i Vellingtonu ta Blyuheru ne vdalosya b ob yednatisya yaksho b ya prodovzhiv peresliduvannya Blyuhera tiyeyi nochi zgaduvav piznishe Napoleon u svoyih memuarah Vorog francuzkogo imperatora hocha j zaznav porazki ale jogo moralnij duh ne buv zlamanij U den porazki Blyuher pisav svoyij zhinci She odna taka bitva i Napoleonu kinec Spisok vikoristanoyi literaturiNorman Dejvis Yevropa Istoriya K Osnovi 2012 785s Tarle E V Napoleon ist portret E V Tarle red V I Kolegova K Dnipro 1992 415 s P F Nikolaev Polyot orla Hronika Sta dnej Napoleona Bonaparta Moskva Ekslibris Pres 2009 S 303 310 Sto bitv kotorye izmenili mir Vaterloo 1815 Vypusk 4 Moskva De Agostini 2010 4s Primitki7 000 8 000 Siborne 1895 s 255 i 8 000 12 000 Leggiere 2014 s 403 Pigeard 2004 s 475 Leggiere 2014 s 403 1 Norman Dejvis Yevropa Istoriya Kiyiv Osnovi 2012 785s 2 Ye V Tarle Napoleon Kiev Dnipro 1992 379s P F Nikolaev Polyot orla Hronika Sta dnej Napoleona Bonaparta Moskva Ekslibris Pres 2009 303 310s Leggiere Michael V 2014 Blucher Scourge of Napoleon University of Oklahoma Press s 403 ISBN 978 0 8061 4567 9 Pigeard Alain 2004 Dictionnaire des batailles de Napoleon Tallandier Bibliotheque Napoleonienne ISBN 2 84734 073 4 Cya stattya mistit tekst z publikaciyi sho zaraz v suspilnomu nadbanni Siborne William 1895 The Waterloo Campaign 1815 vid 4th Westminster A Constable