Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Бергеном (фр. Bataille de Bergen, нім. Schlacht bei Bergen) — битва Семирічної війни, що відбулася 13 квітня 1759 року біля містечка Берген під Франкфуртом-на-Майні (нині район Франкфурта Берген-Енкхайм), на шляху до Ганау, на правому березі Майна між об'єднаним корпусом французів і саксонців під командуванням герцога де Брольї та армією пруссаків та їхніх союзників принца Фердинанда Брауншвейзького. Одна з небагатьох великих перемог французів у семирічній війні нарівні з битвами при Хастенбеку та при Лутерберзі.
| Битва під Бергеном | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Семирічна війна | |||||||
 Перемога герцога де Брольї під Бергеном, 13 квітня 1759 р. Йозеф Еразм Беллінг. Гравюра XVIII ст. | |||||||
| Координати: 50°09′18″ пн. ш. 8°45′11″ сх. д. / 50.15500000002777625° пн. ш. 8.753055560028° сх. д. | |||||||
| |||||||
Перед битвою
Французька армія складалася на початку 1759 року з 97 тисяч осіб, з яких 66 тисяч під керівництвом французького головнокомандувача, маршала Луї Жоржа де Контада, перебували на зимових квартирах уздовж Рейну, а 31 тисяча, очолювана герцогом де Брольї, становила так звану Майнську армію, розквартировану у Франкфурті-на-Майні.
План Фердинанда Брауншвейзького, який очолював армію пруссаків та їхніх союзників, полягав у тому, щоб розбити французів поодинці, не допустивши їх з'єднання. З цією метою він планував напасти на французів зненацька, у їхніх зимових квартирах. На його подив, цей план не вдався щодо Майнської армії, виявилося, що французи були підготовлені до зустрічі з ним. Зіткнення супротивників сталося 13 квітня біля містечка Берген, під Франкфуртом.
Сили сторін та диспозиція
Герцог де Брольї очолював об'єднане військо французів і саксонців, що налічувало 49 батальйонів і 44 ескадрони зі 135 гарматами, всього 35 тисяч осіб. Саксонці, приблизно 4 тисячі осіб, що були у складі війська, були виділені в окремий загін під командуванням принца Ксавера.
Принц Брауншвейзький мав під своїм керівництвом 27 батальйонів, 6 рот єгерів та 43 ескадрони, всього 28 тисяч людей. Важка артилерія принца (71 гармата) застрягла в бруді на підході до Бергену і не встигла до початку бою, що, мабуть, і було однією з основних причин невдачі його армії. Таким чином, вся артилерія принца Брауншвейзького складалася з легких гармат, що були (по 2 на батальйон) при піхоті, всього з 54 легких гармат.
Правий фланг французів спирався на оточене садами містечко Берген (у самому Бергені знаходилися 8 батальйонів піхоти та 15 у резерві, за Бергеном). Сади були вирубані і з дерев влаштовані засіки, за якими розташовувалася батарея з 16 гармат. Центр простягався на 2000 кроків (за крок прийнято рахувати 0,8 метра) між Бергеном і лісом Вибель і складався з 8 малих батарей (загалом 45 гармат), за якими знаходилися 32 ескадрони кавалерії. Частина французької піхоти займала панівну висоту над полем битви, не маючи при цьому артилерії. Решта французької піхоти розташовувалася між останньою, 8-ю батареєю, і лісом Вибель, в якому знаходилися ельзаські єгері з вільного батальйону (Volontaires d'Alsace). Лівий фланг складався із саксонського деташементу під командуванням принца Ксавера, який мав на озброєнні 16 гармат. Принц Ксавер охороняв дорогу на містечко Вибель. 12 ескадронів французької кавалерії, що залишилися в резерві, перебували в лісі, за позиціями ельзасців. Прусський військовий історик, полковник Декер, який докладно розібрав битву, пише, що він, докладаючи максимум зусиль, не зміг зрозуміти сенсу такого шикування, хіба що герцогу де Брольї вдалося якимось дивом передбачити майбутній хід битви, що виявився, за оцінкою Декера, в усіх відношеннях, «однією з найдивніших тактичних аномалій».
Хід битви
З'явившись під Бергеном, принц Брауншвейзький, не чекаючи на підхід важкої артилерії, без артпідготовки, негайно пішов в атаку на французькі позиції. Армія принца, побудована на той час традиційно: у центрі піхота, на флангах кавалерія. Єгері (4 роти) були спрямовані на Вибель, де вони цілий день «шарміцювали» в лісі з ельзаським батальйоном, не досягнувши успіху. Авангард, що складався з 5 батальйонів і 4 ескадронів, завдав удару по Бергену. Без артилерійської підтримки солдати повинні були бігом подолати відкритий простір до французьких засіків, що їм спочатку, якимось дивом, вдається і вони навіть захоплюють частину французьких гармат. Але незабаром атака була відбита, відбиті і дві спроби прийти на допомогу авангарду. Французи постійно підкріплюють захисників Бергена солдатами з резерву, їхня артилерія вносить спустошення до лав нападників. Принц Брауншвейзький формує батарею з 30 батальйонних гармат і трьох на той час важких гармат, що надійшли з відстані в 2000 кроків у безнадійну дуель з важкою французькою артилерією. Згодом битва набуває все більш хаотичного характеру, розпадаючись на ряд сутичок навколо Бергена, де обидві сторони б'ються самовіддано, проте будь-яку лінію, логіку в їхніх діях, атаках і контратаках вгадати складно, що й дозволить пізніше полковнику Декеру назвати битву під Бергеном «тактичною аномалією». З обох боків у бій втягуються майже всі резерви. Незважаючи на всі зусилля, армії принца в жодному пункті не вдається досягти відчутного прогресу. Зрештою, принц Брауншвейзький виводить свої війська з бою і перегруповує їх, розмістивши кавалерію в центрі, а піхоту на флангах. Мета такої зміни — виманити французів із позицій. Армія принца трохи просувається вперед, проте французи не піддаються на приманку і посилюють, навпаки, оборону Бергена. Отримавши на той час ще 11 важких гармат, принц Брауншвейзький востаннє намагається дуелювати з французькою артилерією, проте скоріше для того, щоб дати вихід своєму роздратуванню, аніж з будь-якою практичною метою. Увечері його армія йде назад, до Віндекену, так і не взявши Берген.
Підсумки битви
Втрати пруссаків та їхніх союзників склали 2373 особи, що стосується французьких втрат, то тут існують великі розбіжності між істориками: від 1800 (Декер) до 4000 (Грелер).
Під Бергеном французи здобули свою першу самостійну перемогу у битві на німецькому театрі Семирічної війни. Не дивно, що ця перемога була прославлена як мало не епохальне звершення. Командувач французів осипаний потоком милостей та нагород: переможець став князем Священної Римської імперії та маршалом Франції. У прусському таборі битва під Бергеном була, навпаки, оцінена як незначна, тимчасова невдача.
Після отримання звістки про перемогу головнокомандувача французів, маршалові Контаду було наказано з'єднатися з де Брольї і почати спільний наступ, зайняти Гессен і, погрожуючи Ганноверу, змусити прусську армію піти з Вестфалії. 3 червня обидві французькі армії з'єдналися біля Гіссена і незабаром оволоділи фортецею Мінден. На цьому їхні успіхи завершилися: 1 серпня 1759 року французів розбив принц Брауншвейзький у битві під Мінденом.
Григорій Орлик у битві під Бергеном
У битві під Бергеном 13 квітня 1759 року на чолі полку Royal Pologne Infanterie («Королівська польська піхота») брав участь українець Григорій Орлик. Він поводився мужньо, але був поранений у шию.
Коли трьома днями пізніше де Брольї подав список для нагородження тих, хто особливо відзначився під час битви, ім'я Григорія було згадано на другій позиції. Згодом його навіть зобразили на гравюрі, що зображала перемогу.
21 квітня 1759 року Орлик отримав звання генерал-лейтенанта армії короля — щабель, який передував безпосередньо рівню Маршала Франції.
Але, на жаль, його поранення призвело до передчасної смерті. Генерал-лейтенант помирає 23 листопада 1759 року.
Примітки
- Букет Євген. Генерал Григорій Орлик мріяв, щоб не лишилося жодного московита [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform
Література
- Groehler, Olaf. Die Kriege Friedrichs II. — Berlin: Brandenburgisches Verlagshaus, 1990.
Посилання
- C. von Decker, Oberst und Brigadier der Ersten Artillerie Brigade ir.: Die Schlachten und Hauptgefechte des siebenjährigen Krieges. Міт vorherrschender Bezugnahme auf den Gebrauch der Artillerie, в Verbindung mit den beiden andern Hauptwaffen der Armee, Druck und Verlag von Ernst Siegfried Mittler, Berlin, Posen und Bromberg 1837 [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Bergenom fr Bataille de Bergen nim Schlacht bei Bergen bitva Semirichnoyi vijni sho vidbulasya 13 kvitnya 1759 roku bilya mistechka Bergen pid Frankfurtom na Majni nini rajon Frankfurta Bergen Enkhajm na shlyahu do Ganau na pravomu berezi Majna mizh ob yednanim korpusom francuziv i saksonciv pid komanduvannyam gercoga de Brolyi ta armiyeyu prussakiv ta yihnih soyuznikiv princa Ferdinanda Braunshvejzkogo Odna z nebagatoh velikih peremog francuziv u semirichnij vijni narivni z bitvami pri Hastenbeku ta pri Luterberzi Bitva pid Bergenom Semirichna vijna Peremoga gercoga de Brolyi pid Bergenom 13 kvitnya 1759 r Jozef Erazm Belling Gravyura XVIII st Peremoga gercoga de Brolyi pid Bergenom 13 kvitnya 1759 r Jozef Erazm Belling Gravyura XVIII st Koordinati 50 09 18 pn sh 8 45 11 sh d 50 15500000002777625 pn sh 8 753055560028 sh d 50 15500000002777625 8 753055560028 Data 13 kvitnya 1759 Misce Bilya mistechka Bergen pid Frankfurtom na Majni Rezultat Peremoga francuzivPered bitvoyuFrancuzka armiya skladalasya na pochatku 1759 roku z 97 tisyach osib z yakih 66 tisyach pid kerivnictvom francuzkogo golovnokomanduvacha marshala Luyi Zhorzha de Kontada perebuvali na zimovih kvartirah uzdovzh Rejnu a 31 tisyacha ocholyuvana gercogom de Brolyi stanovila tak zvanu Majnsku armiyu rozkvartirovanu u Frankfurti na Majni Plan Ferdinanda Braunshvejzkogo yakij ocholyuvav armiyu prussakiv ta yihnih soyuznikiv polyagav u tomu shob rozbiti francuziv poodinci ne dopustivshi yih z yednannya Z ciyeyu metoyu vin planuvav napasti na francuziv znenacka u yihnih zimovih kvartirah Na jogo podiv cej plan ne vdavsya shodo Majnskoyi armiyi viyavilosya sho francuzi buli pidgotovleni do zustrichi z nim Zitknennya suprotivnikiv stalosya 13 kvitnya bilya mistechka Bergen pid Frankfurtom Sili storin ta dispoziciyaGercog de Brolyi ocholyuvav ob yednane vijsko francuziv i saksonciv sho nalichuvalo 49 bataljoniv i 44 eskadroni zi 135 garmatami vsogo 35 tisyach osib Saksonci priblizno 4 tisyachi osib sho buli u skladi vijska buli vidileni v okremij zagin pid komanduvannyam princa Ksavera Viktor Fransua gercog de Brolyi Princ Braunshvejzkij mav pid svoyim kerivnictvom 27 bataljoniv 6 rot yegeriv ta 43 eskadroni vsogo 28 tisyach lyudej Vazhka artileriya princa 71 garmata zastryagla v brudi na pidhodi do Bergenu i ne vstigla do pochatku boyu sho mabut i bulo odniyeyu z osnovnih prichin nevdachi jogo armiyi Takim chinom vsya artileriya princa Braunshvejzkogo skladalasya z legkih garmat sho buli po 2 na bataljon pri pihoti vsogo z 54 legkih garmat Pravij flang francuziv spiravsya na otochene sadami mistechko Bergen u samomu Bergeni znahodilisya 8 bataljoniv pihoti ta 15 u rezervi za Bergenom Sadi buli virubani i z derev vlashtovani zasiki za yakimi roztashovuvalasya batareya z 16 garmat Centr prostyagavsya na 2000 krokiv za krok prijnyato rahuvati 0 8 metra mizh Bergenom i lisom Vibel i skladavsya z 8 malih batarej zagalom 45 garmat za yakimi znahodilisya 32 eskadroni kavaleriyi Chastina francuzkoyi pihoti zajmala panivnu visotu nad polem bitvi ne mayuchi pri comu artileriyi Reshta francuzkoyi pihoti roztashovuvalasya mizh ostannoyu 8 yu batareyeyu i lisom Vibel v yakomu znahodilisya elzaski yegeri z vilnogo bataljonu Volontaires d Alsace Livij flang skladavsya iz saksonskogo detashementu pid komanduvannyam princa Ksavera yakij mav na ozbroyenni 16 garmat Princ Ksaver ohoronyav dorogu na mistechko Vibel 12 eskadroniv francuzkoyi kavaleriyi sho zalishilisya v rezervi perebuvali v lisi za poziciyami elzasciv Prusskij vijskovij istorik polkovnik Deker yakij dokladno rozibrav bitvu pishe sho vin dokladayuchi maksimum zusil ne zmig zrozumiti sensu takogo shikuvannya hiba sho gercogu de Brolyi vdalosya yakimos divom peredbachiti majbutnij hid bitvi sho viyavivsya za ocinkoyu Dekera v usih vidnoshennyah odniyeyu z najdivnishih taktichnih anomalij Shema bitvi pid BergenomHid bitviFerdinand princ Braunshvejzkij Z yavivshis pid Bergenom princ Braunshvejzkij ne chekayuchi na pidhid vazhkoyi artileriyi bez artpidgotovki negajno pishov v ataku na francuzki poziciyi Armiya princa pobudovana na toj chas tradicijno u centri pihota na flangah kavaleriya Yegeri 4 roti buli spryamovani na Vibel de voni cilij den sharmicyuvali v lisi z elzaskim bataljonom ne dosyagnuvshi uspihu Avangard sho skladavsya z 5 bataljoniv i 4 eskadroniv zavdav udaru po Bergenu Bez artilerijskoyi pidtrimki soldati povinni buli bigom podolati vidkritij prostir do francuzkih zasikiv sho yim spochatku yakimos divom vdayetsya i voni navit zahoplyuyut chastinu francuzkih garmat Ale nezabarom ataka bula vidbita vidbiti i dvi sprobi prijti na dopomogu avangardu Francuzi postijno pidkriplyuyut zahisnikiv Bergena soldatami z rezervu yihnya artileriya vnosit spustoshennya do lav napadnikiv Princ Braunshvejzkij formuye batareyu z 30 bataljonnih garmat i troh na toj chas vazhkih garmat sho nadijshli z vidstani v 2000 krokiv u beznadijnu duel z vazhkoyu francuzkoyu artileriyeyu Zgodom bitva nabuvaye vse bilsh haotichnogo harakteru rozpadayuchis na ryad sutichok navkolo Bergena de obidvi storoni b yutsya samoviddano prote bud yaku liniyu logiku v yihnih diyah atakah i kontratakah vgadati skladno sho j dozvolit piznishe polkovniku Dekeru nazvati bitvu pid Bergenom taktichnoyu anomaliyeyu Z oboh bokiv u bij vtyaguyutsya majzhe vsi rezervi Nezvazhayuchi na vsi zusillya armiyi princa v zhodnomu punkti ne vdayetsya dosyagti vidchutnogo progresu Zreshtoyu princ Braunshvejzkij vivodit svoyi vijska z boyu i peregrupovuye yih rozmistivshi kavaleriyu v centri a pihotu na flangah Meta takoyi zmini vimaniti francuziv iz pozicij Armiya princa trohi prosuvayetsya vpered prote francuzi ne piddayutsya na primanku i posilyuyut navpaki oboronu Bergena Otrimavshi na toj chas she 11 vazhkih garmat princ Braunshvejzkij vostannye namagayetsya duelyuvati z francuzkoyu artileriyeyu prote skorishe dlya togo shob dati vihid svoyemu rozdratuvannyu anizh z bud yakoyu praktichnoyu metoyu Uvecheri jogo armiya jde nazad do Vindekenu tak i ne vzyavshi Bergen Pidsumki bitviVtrati prussakiv ta yihnih soyuznikiv sklali 2373 osobi sho stosuyetsya francuzkih vtrat to tut isnuyut veliki rozbizhnosti mizh istorikami vid 1800 Deker do 4000 Greler Pid Bergenom francuzi zdobuli svoyu pershu samostijnu peremogu u bitvi na nimeckomu teatri Semirichnoyi vijni Ne divno sho cya peremoga bula proslavlena yak malo ne epohalne zvershennya Komanduvach francuziv osipanij potokom milostej ta nagorod peremozhec stav knyazem Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta marshalom Franciyi U prusskomu tabori bitva pid Bergenom bula navpaki ocinena yak neznachna timchasova nevdacha Pislya otrimannya zvistki pro peremogu golovnokomanduvacha francuziv marshalovi Kontadu bulo nakazano z yednatisya z de Brolyi i pochati spilnij nastup zajnyati Gessen i pogrozhuyuchi Gannoveru zmusiti prussku armiyu piti z Vestfaliyi 3 chervnya obidvi francuzki armiyi z yednalisya bilya Gissena i nezabarom ovolodili forteceyu Minden Na comu yihni uspihi zavershilisya 1 serpnya 1759 roku francuziv rozbiv princ Braunshvejzkij u bitvi pid Mindenom Grigorij Orlik u bitvi pid BergenomGrigor Orlik v bitvi pid Bergenom 1759 rik Fragment gravyuri Jozefa Erazma Bellinga U bitvi pid Bergenom 13 kvitnya 1759 roku na choli polku Royal Pologne Infanterie Korolivska polska pihota brav uchast ukrayinec Grigorij Orlik Vin povodivsya muzhno ale buv poranenij u shiyu Koli troma dnyami piznishe de Brolyi podav spisok dlya nagorodzhennya tih hto osoblivo vidznachivsya pid chas bitvi im ya Grigoriya bulo zgadano na drugij poziciyi Zgodom jogo navit zobrazili na gravyuri sho zobrazhala peremogu 21 kvitnya 1759 roku Orlik otrimav zvannya general lejtenanta armiyi korolya shabel yakij pereduvav bezposeredno rivnyu Marshala Franciyi Ale na zhal jogo poranennya prizvelo do peredchasnoyi smerti General lejtenant pomiraye 23 listopada 1759 roku PrimitkiBuket Yevgen General Grigorij Orlik mriyav shob ne lishilosya zhodnogo moskovita 20 sichnya 2022 u Wayback Machine ArmiyaInformLiteraturaGroehler Olaf Die Kriege Friedrichs II Berlin Brandenburgisches Verlagshaus 1990 PosilannyaC von Decker Oberst und Brigadier der Ersten Artillerie Brigade ir Die Schlachten und Hauptgefechte des siebenjahrigen Krieges Mit vorherrschender Bezugnahme auf den Gebrauch der Artillerie v Verbindung mit den beiden andern Hauptwaffen der Armee Druck und Verlag von Ernst Siegfried Mittler Berlin Posen und Bromberg 1837 20 sichnya 2022 u Wayback Machine