Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва при Алкасе́р-Кібі́рі (порт. Batalha de Alcácer-Quibir, араб. معركة الملوك الثلاث), відома також, як Битва трьох королів — битва, яка відбулася 4 серпня 1578 року біля Ель-Ксар-ель-Кебіра, на півночі Марокко, між військами мароккансько-португальського і мароккансько-османського союзів. Силами першого командували португальський король Себаштіан і марокканський екс-султан Мухаммад ІІ; силами другого — новий марокканський султан Абд аль-Малік I й османський паша Рамдан. Під час жорстокого бою загинули португальський король і обидва марокканські султани-опоненти. Перемога дісталася мароккансько-османському союзу, що поклав край міжусобній війні в Марокко. Поразка португальців, а особливо втрата бездітного монарха, спричинила занепад Авіської династії, втрату Португалією незалежності та припинення експансії в Марокко.
| Битва при Алкасер-Кібірі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Португальсько-марокканські війни | |||||||
 | |||||||
| Координати: 35°01′00″ пн. ш. 5°54′00″ зх. д. / 35.0167000000277752747° пн. ш. 5.9000000000277781353474893° зх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Португальське королівство Марокканський султанат | Марокканський султанат Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| † Себаштіан † Мухаммад II | † Абд аль-Малік I Рамдан-паша | ||||||
| Військові сили | |||||||
20.000 вояків:
40 гармат | 40.000 вояків
34 гармати | ||||||
| Втрати | |||||||
| 8.000 убитих | 7.000 убитих | ||||||
Передумови
Відразу після скасування регентства та початку повноцінного правління короля Себаштіана, головною ідеєю молодого короля було розширення володінь португальської корони де тільки можливо. При цьому він порівнював себе із своїми попередниками та мріяв перевершити славу найуспішніших португальських королів. Тому в плануванні походу важливу роль грала також жага слави та подвигів Себаштіана.
Спочатку у 1571 році король Португалії збирався організувати похід в Індію та особисто очолити його. Проте його зміг відмовити від цього авантюрного заходу кардинал Енріке. Тоді Себаштіан звернув увагу на Північну Африку. Мета військового походу була грандіозною, хоча й не зовсім чітко визначеною: розширити кордони Португалії, заснувати велику імперію у в Африці, перемогами католицької зброї протистояти успіхам лютеран та кальвіністів у Європі.
На деякий час увагу Себаштіана відволікла ідея антиосманської Ліги, але перспектива розділити славу з іншими полководцями та не мати можливості одноосібно впливати на хід подій змусила його відмовитися від цих намірів й знову звернутися до підготовки африканського походу.
До того ж у 1576 році до Португалії прибув колишній султан Феса Мулай Мухамад аль-Мутавакіль, який просив допомогти у боротьбі зі своїм братом Мулай Абд-ель-Маліком, який скинув його з трону.
Підготовка походу
Вперше король Себаштіан побував у Марокко у 1574 році. На той час Португалії у північній Африці належали міста Сеута, Танжер, Агадір, Асіла та Ель-Джадіда. Підготовкою до походу король був незадоволений та особисто виправив надану йому реляцію стосовно походу. Цей документ відображає невеликі знання короля щодо військової справи, разом з тим його величезне марнославство та самовпевненість. Після цієї подорожі питання із військовим вторгненням до Африки було остаточно вирішено. Готуючись до військового походу Себаштіан оголосив про намір одружитися з іспанською інфантою. В Іспанію було спрямовано посольство на чолі із Педро де Алькасовою, який вів перемовини з герцогом Альбою не стільки про матримоніальні справи, скільки щодо війни в Африці.
На Святки 1577 року король Себаштіан I та король Іспанії Філіп II зустрілися у місті Гуаделупа в Кастилії. Тут Філіп погодився надати Португалії війська у розмірі 15 тисяч осіб, зокрема 6 тисяч німців та 2 тисячі італійців, яких оплачувати повинен був Себаштіан, та 5 тисяч іспанців за рахунок Філіпа II. Крім того, іспанській король надав військове спорядження та провіант. При цьому в Гуаделупській угоді була умова, яка б дозволила Іспанії не надавати всього вищезгаданого — загроза з боку Османської імперії. Але Себаштіан не звернув на неї уваги.
Повернувшись до себе, король Португалії ще завзятіше почав готуватися до походу в Марокко. Він уклав угоду з Папою Римським Григорієм XIII, який оголосив військовий похід хрестовим походом та надав королю Португалії права на третину доходів католицької церкви країни. Крім того, Себаштіан зробив велику позику у банкира Конрада Ротта з Аусбурга — 400 тисяч крузаду під 8 % річних. Значна сума отримана була від «нових християн» (маврів та юдеїв, які перейшли у християнство) щодо позики у 240 тисяч крузаду в обмін на 10-річну відстрочку конфісації майна засуджених інквізицією. Кардинал Енріке був незадоволений такими діями племінника та скарживався до Риму, але марно.
Між тим Філіп II послався на застереження у Гуаделупській угоді та на події у Нідерландах і відмовився її виконувати. У відповідь 6 грудня 1577 року король Себаштіан заявив про намір особисто очолити похід у Північну Африку. Він також відкинув прохання відмовитися від цього наміру від лісабонських посадовців, які прийшли до королівського палацу. Врешті-решт Себаштіан зібрав знать та вищий клір, де наполіг по особистому керівництві військовою кампанією. В цей час все ж таки прибуло підкріплення від іспанського короля — 2.800 німців, голландців та валлонів на чолі із Мартином Бургундським. Від Папи Римського прийшло 600 солдатів під головуванням Томаса Стаклі. Ще підійшов кастильський контингент — 1.600 вояків (командувач Алонсо де Агилья). З португальських військ Себаштіан мав 1.400 вершників та 4 полки піхоти (в кожному по 3.000 осіб). До цих сил приєднався загон Мулая Мухамада аль-Мутавакіля у розмірі близько 3.000 вояків.
З іншого боку за ходом підготовки військового походу стежив султан Феса Мулай Абд-аль-Малік. Не бажаючи ризикувати, він звернувся до Себаштіана з пропозицією віддати частину своєї території Португалії й запрошував довірених осіб португальського короля до перемовин. Король Португалії відмовився. На час своєї відсутності в країні Себаштіан призначив тимчасовим керівником Португалії свого дядька — кардинала Енріке.
Похід
Ранком 14 червня 1577 року Себаштіан прийняв благословення від архієпископа Лісабона, кардинала Енріке. Почалось завантаження спорядження та військ на кораблі, яке продовжувалося до 25 червня. Після цього флот вирушив у похід. Спочатку він зайшов до міста Лагуш, потім до Кадіса й 7 липня прибув до Танжеру. Тут Себаштіан скликав військову раду, де оголосив свій план — основні сили прямують до міста Елькасер-Кебіру та захоплюють його, в цей же час флот підходить до міста Лараш та атакує його з моря. Себаштіан, залишивши позаду Елькасер-Кебір, повинен був оточити Лараш із суходолу. Більшість учасників підтримала план короля, хоча мала сумніви. Лише командувач алентежанського полку Вашку да Сілвейра виступив проти цього плану. Він наголосив на важкість походу по місцевості, труднощі із захопленням багатонаселеного міста, яким був Елькасер-Кебір. Вашку да Сілвейра зауважив, що навіть невеличкий спротив призведе до затримки війська, якому може не вистачити харчів та води. Він запропонував спочатку взяти Лараш, забезпечити безперебійне постачання провіанту для армії, а вже потім йти на Елькасер-Кебір. Проте король Себаштіан відкинув цей план.
Військо виступило з Танжеру 29 липня. Запаси везли 500 возів, зокрема 100 — хлібні припаси, розраховані на 6 діб, 20 — фураж, порох, свинець, 40 — бочки із водою. Інші вози везли срібні та мідні гроші, похідний вівтар. Всього возів (разом із тими, що належали шляхті) було 11200.
Із самого початку військо стикнулося з усіма проблемами, щодо яких попереджав Вашку де Сілвейра — головним чином стосовно недостатньої їжі та води. На новій нараді Себаштіан погодився на повернення до міста Арсіли, де знаходився португальський флот. Було відправлено посланця до Арсіли, щоб затримати флот. Проте вони запізнилися — флот вже вирушив до Ларашу. Звістка про це пригнітила військо.
В цей час до табору короля Португалії підійшов Мулай Абд-ель-Малік з 50- тисячним військом.
Битва
Вранці 4 серпня 1578 року розпочалася битва при Елькасер-Кебірі. Військо португальців вишикувалося у шеренгу, а мусульмани побудували свої ряди напівмісяцем. До того ж Мулай Абд-ель-Малік мав кращі гармати, які із самого початку завдали значних втрат християнам. В перші хвилини бою строї обох військ ще трималися. Битва все більш переростала у рукопашну сутичку. В цей час загинув султан Феса Мулай Абд-ель-Малік (по деяким відомостям він був отруєний перед початком бою). Португальці вирішили, що перемога близька й продовжили натиск. Керівництво мусульманським військом взяв на себе брат Абд-ель-Маліка Ахмад. Він наказав кінноті вдарити з флангів. Марокканці атакували ар'єргард християнського війська, де стояла португальська та іспанська кіннота та завдали її значного удару, посіявши паніку. З цього моменту мусульмани перехопили ініціативу й почали розгром основних військових сил короля Себаштіана. Той ще міг врятуватися, але на вмовляння підлеглих відповів відмовою. Останнє його бачили, колі він кинувся на загін маврів. Незабаром майже усе португальське військо було знищено.
Втрати християн склали — 6.000 загиблих, близько 17.000 полонених, втрати маврів — 8.000. У битві загинули король Себаштіан, старший фельдшер і коїмбрський єпископ Мануел. Серед полонених християн було багато знатних персон — граф Жуан де Барселуш, Антоніу та багато інших. За них надалі були сплачені значні викупи: за кожного — 5.000 крузаду, або всього 400.000 крузаду, що разом склало біля 1,5 тони золота.
Наслідки
Смерть короля Себаштіана I спричинила у Португалії династичну кризу, внаслідок якої королем Португалії став Філіп II, король Іспанії, об'єднавши таким чином всі країни Піренейського півострова.
Було завдано значного удару по військовій та економічній потузі Португалії, що спричинило не тільки економічну кризу, а й зменшило бажання португальців розширювати свої кордони (щоправда лише на деякій час).
До XIX ст. Марокко стала захищеною від навали християн, які вже не наважувалися турбувати султанів Фесу. Новий султан Ахмад (після смерті брата Мулай Абд-ель-Маліка) виявився більш агресивним на відміну від свого брата. Султан Ахмад створив у півчніній Африці значну Марокканську імперію.
У культурі
Кіно
- 1990: Битва трьох королів
Примітки
- Queiroz Velloso J. Don Sebastian/ 1554—1578. Lisboa, 1935. P. 152
- Rebelo da Silva F. Historia de Portugal nos seculos XVII e XVIII. Lisboa, 1971. V.1. P.132
- Sebastian de Mesa. Jornada de Africa por el Rey D.Sebastian y Union del Peyno de Portugal a la Corona de Castilla. Barselona, 1630. P.35
- Olivera Marques A.H. Historia de Portugal. Lisboa, 1976. V.1. P.422
Джерела
- Silva, Libório Manuel (2010), A Nau Catrineta e a História Trágico-Marítima: Lições de Liderança, , Centro Atlântico, Portugal.
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
- Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
- Хазанов А. М. Португалия и мусульманский мир (XV—XVI вв.) / Институт востоковедения РАН и др. Москва: РАУ-Университет, 2003.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Алкасер-Кібірі (1578)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva troh koroliv Bi tva pri Alkase r Kibi ri port Batalha de Alcacer Quibir arab معركة الملوك الثلاث vidoma takozh yak Bitva troh koroliv bitva yaka vidbulasya 4 serpnya 1578 roku bilya El Ksar el Kebira na pivnochi Marokko mizh vijskami marokkansko portugalskogo i marokkansko osmanskogo soyuziv Silami pershogo komanduvali portugalskij korol Sebashtian i marokkanskij eks sultan Muhammad II silami drugogo novij marokkanskij sultan Abd al Malik I j osmanskij pasha Ramdan Pid chas zhorstokogo boyu zaginuli portugalskij korol i obidva marokkanski sultani oponenti Peremoga distalasya marokkansko osmanskomu soyuzu sho poklav kraj mizhusobnij vijni v Marokko Porazka portugalciv a osoblivo vtrata bezditnogo monarha sprichinila zanepad Aviskoyi dinastiyi vtratu Portugaliyeyu nezalezhnosti ta pripinennya ekspansiyi v Marokko Bitva pri Alkaser KibiriPortugalsko marokkanski vijniKoordinati 35 01 00 pn sh 5 54 00 zh d 35 0167000000277752747 pn sh 5 9000000000277781353474893 zh d 35 0167000000277752747 5 9000000000277781353474893Data 4 serpnya 1578Misce El Ksar el Kebir MarokkoRezultat porazka portugalcivStoroniPortugalske korolivstvo Marokkanskij sultanat Marokkanskij sultanat Osmanska imperiyaKomanduvachi Sebashtian Muhammad II Abd al Malik I Ramdan pashaVijskovi sili20 000 voyakiv 18 000 portugalciv 6 000 marokkanciv 40 garmat 40 000 voyakiv 25 000 marokkanciv 15 000 turkiv 34 garmatiVtrati8 000 ubitih 7 000 ubitihPeredumoviVidrazu pislya skasuvannya regentstva ta pochatku povnocinnogo pravlinnya korolya Sebashtiana golovnoyu ideyeyu molodogo korolya bulo rozshirennya volodin portugalskoyi koroni de tilki mozhlivo Pri comu vin porivnyuvav sebe iz svoyimi poperednikami ta mriyav perevershiti slavu najuspishnishih portugalskih koroliv Tomu v planuvanni pohodu vazhlivu rol grala takozh zhaga slavi ta podvigiv Sebashtiana Spochatku u 1571 roci korol Portugaliyi zbiravsya organizuvati pohid v Indiyu ta osobisto ocholiti jogo Prote jogo zmig vidmoviti vid cogo avantyurnogo zahodu kardinal Enrike Todi Sebashtian zvernuv uvagu na Pivnichnu Afriku Meta vijskovogo pohodu bula grandioznoyu hocha j ne zovsim chitko viznachenoyu rozshiriti kordoni Portugaliyi zasnuvati veliku imperiyu u v Africi peremogami katolickoyi zbroyi protistoyati uspiham lyuteran ta kalvinistiv u Yevropi Na deyakij chas uvagu Sebashtiana vidvolikla ideya antiosmanskoyi Ligi ale perspektiva rozdiliti slavu z inshimi polkovodcyami ta ne mati mozhlivosti odnoosibno vplivati na hid podij zmusila jogo vidmovitisya vid cih namiriv j znovu zvernutisya do pidgotovki afrikanskogo pohodu Do togo zh u 1576 roci do Portugaliyi pribuv kolishnij sultan Fesa Mulaj Muhamad al Mutavakil yakij prosiv dopomogti u borotbi zi svoyim bratom Mulaj Abd el Malikom yakij skinuv jogo z tronu Pidgotovka pohoduVpershe korol Sebashtian pobuvav u Marokko u 1574 roci Na toj chas Portugaliyi u pivnichnij Africi nalezhali mista Seuta Tanzher Agadir Asila ta El Dzhadida Pidgotovkoyu do pohodu korol buv nezadovolenij ta osobisto vipraviv nadanu jomu relyaciyu stosovno pohodu Cej dokument vidobrazhaye neveliki znannya korolya shodo vijskovoyi spravi razom z tim jogo velichezne marnoslavstvo ta samovpevnenist Pislya ciyeyi podorozhi pitannya iz vijskovim vtorgnennyam do Afriki bulo ostatochno virisheno Gotuyuchis do vijskovogo pohodu Sebashtian ogolosiv pro namir odruzhitisya z ispanskoyu infantoyu V Ispaniyu bulo spryamovano posolstvo na choli iz Pedro de Alkasovoyu yakij viv peremovini z gercogom Alboyu ne stilki pro matrimonialni spravi skilki shodo vijni v Africi Na Svyatki 1577 roku korol Sebashtian I ta korol Ispaniyi Filip II zustrilisya u misti Guadelupa v Kastiliyi Tut Filip pogodivsya nadati Portugaliyi vijska u rozmiri 15 tisyach osib zokrema 6 tisyach nimciv ta 2 tisyachi italijciv yakih oplachuvati povinen buv Sebashtian ta 5 tisyach ispanciv za rahunok Filipa II Krim togo ispanskij korol nadav vijskove sporyadzhennya ta proviant Pri comu v Guadelupskij ugodi bula umova yaka b dozvolila Ispaniyi ne nadavati vsogo vishezgadanogo zagroza z boku Osmanskoyi imperiyi Ale Sebashtian ne zvernuv na neyi uvagi Povernuvshis do sebe korol Portugaliyi she zavzyatishe pochav gotuvatisya do pohodu v Marokko Vin uklav ugodu z Papoyu Rimskim Grigoriyem XIII yakij ogolosiv vijskovij pohid hrestovim pohodom ta nadav korolyu Portugaliyi prava na tretinu dohodiv katolickoyi cerkvi krayini Krim togo Sebashtian zrobiv veliku poziku u bankira Konrada Rotta z Ausburga 400 tisyach kruzadu pid 8 richnih Znachna suma otrimana bula vid novih hristiyan mavriv ta yudeyiv yaki perejshli u hristiyanstvo shodo poziki u 240 tisyach kruzadu v obmin na 10 richnu vidstrochku konfisaciyi majna zasudzhenih inkviziciyeyu Kardinal Enrike buv nezadovolenij takimi diyami pleminnika ta skarzhivavsya do Rimu ale marno Mizh tim Filip II poslavsya na zasterezhennya u Guadelupskij ugodi ta na podiyi u Niderlandah i vidmovivsya yiyi vikonuvati U vidpovid 6 grudnya 1577 roku korol Sebashtian zayaviv pro namir osobisto ocholiti pohid u Pivnichnu Afriku Vin takozh vidkinuv prohannya vidmovitisya vid cogo namiru vid lisabonskih posadovciv yaki prijshli do korolivskogo palacu Vreshti resht Sebashtian zibrav znat ta vishij klir de napolig po osobistomu kerivnictvi vijskovoyu kampaniyeyu V cej chas vse zh taki pribulo pidkriplennya vid ispanskogo korolya 2 800 nimciv gollandciv ta valloniv na choli iz Martinom Burgundskim Vid Papi Rimskogo prijshlo 600 soldativ pid golovuvannyam Tomasa Stakli She pidijshov kastilskij kontingent 1 600 voyakiv komanduvach Alonso de Agilya Z portugalskih vijsk Sebashtian mav 1 400 vershnikiv ta 4 polki pihoti v kozhnomu po 3 000 osib Do cih sil priyednavsya zagon Mulaya Muhamada al Mutavakilya u rozmiri blizko 3 000 voyakiv Z inshogo boku za hodom pidgotovki vijskovogo pohodu stezhiv sultan Fesa Mulaj Abd al Malik Ne bazhayuchi rizikuvati vin zvernuvsya do Sebashtiana z propoziciyeyu viddati chastinu svoyeyi teritoriyi Portugaliyi j zaproshuvav dovirenih osib portugalskogo korolya do peremovin Korol Portugaliyi vidmovivsya Na chas svoyeyi vidsutnosti v krayini Sebashtian priznachiv timchasovim kerivnikom Portugaliyi svogo dyadka kardinala Enrike PohidRankom 14 chervnya 1577 roku Sebashtian prijnyav blagoslovennya vid arhiyepiskopa Lisabona kardinala Enrike Pochalos zavantazhennya sporyadzhennya ta vijsk na korabli yake prodovzhuvalosya do 25 chervnya Pislya cogo flot virushiv u pohid Spochatku vin zajshov do mista Lagush potim do Kadisa j 7 lipnya pribuv do Tanzheru Tut Sebashtian sklikav vijskovu radu de ogolosiv svij plan osnovni sili pryamuyut do mista Elkaser Kebiru ta zahoplyuyut jogo v cej zhe chas flot pidhodit do mista Larash ta atakuye jogo z morya Sebashtian zalishivshi pozadu Elkaser Kebir povinen buv otochiti Larash iz suhodolu Bilshist uchasnikiv pidtrimala plan korolya hocha mala sumnivi Lishe komanduvach alentezhanskogo polku Vashku da Silvejra vistupiv proti cogo planu Vin nagolosiv na vazhkist pohodu po miscevosti trudnoshi iz zahoplennyam bagatonaselenogo mista yakim buv Elkaser Kebir Vashku da Silvejra zauvazhiv sho navit nevelichkij sprotiv prizvede do zatrimki vijska yakomu mozhe ne vistachiti harchiv ta vodi Vin zaproponuvav spochatku vzyati Larash zabezpechiti bezperebijne postachannya proviantu dlya armiyi a vzhe potim jti na Elkaser Kebir Prote korol Sebashtian vidkinuv cej plan Vijsko vistupilo z Tanzheru 29 lipnya Zapasi vezli 500 voziv zokrema 100 hlibni pripasi rozrahovani na 6 dib 20 furazh poroh svinec 40 bochki iz vodoyu Inshi vozi vezli sribni ta midni groshi pohidnij vivtar Vsogo voziv razom iz timi sho nalezhali shlyahti bulo 11200 Iz samogo pochatku vijsko stiknulosya z usima problemami shodo yakih poperedzhav Vashku de Silvejra golovnim chinom stosovno nedostatnoyi yizhi ta vodi Na novij naradi Sebashtian pogodivsya na povernennya do mista Arsili de znahodivsya portugalskij flot Bulo vidpravleno poslancya do Arsili shob zatrimati flot Prote voni zapiznilisya flot vzhe virushiv do Larashu Zvistka pro ce prignitila vijsko V cej chas do taboru korolya Portugaliyi pidijshov Mulaj Abd el Malik z 50 tisyachnim vijskom BitvaVranci 4 serpnya 1578 roku rozpochalasya bitva pri Elkaser Kebiri Vijsko portugalciv vishikuvalosya u sherengu a musulmani pobuduvali svoyi ryadi napivmisyacem Do togo zh Mulaj Abd el Malik mav krashi garmati yaki iz samogo pochatku zavdali znachnih vtrat hristiyanam V pershi hvilini boyu stroyi oboh vijsk she trimalisya Bitva vse bilsh pererostala u rukopashnu sutichku V cej chas zaginuv sultan Fesa Mulaj Abd el Malik po deyakim vidomostyam vin buv otruyenij pered pochatkom boyu Portugalci virishili sho peremoga blizka j prodovzhili natisk Kerivnictvo musulmanskim vijskom vzyav na sebe brat Abd el Malika Ahmad Vin nakazav kinnoti vdariti z flangiv Marokkanci atakuvali ar yergard hristiyanskogo vijska de stoyala portugalska ta ispanska kinnota ta zavdali yiyi znachnogo udaru posiyavshi paniku Z cogo momentu musulmani perehopili iniciativu j pochali rozgrom osnovnih vijskovih sil korolya Sebashtiana Toj she mig vryatuvatisya ale na vmovlyannya pidleglih vidpoviv vidmovoyu Ostannye jogo bachili koli vin kinuvsya na zagin mavriv Nezabarom majzhe use portugalske vijsko bulo znisheno Vtrati hristiyan sklali 6 000 zagiblih blizko 17 000 polonenih vtrati mavriv 8 000 U bitvi zaginuli korol Sebashtian starshij feldsher i koyimbrskij yepiskop Manuel Sered polonenih hristiyan bulo bagato znatnih person graf Zhuan de Barselush Antoniu ta bagato inshih Za nih nadali buli splacheni znachni vikupi za kozhnogo 5 000 kruzadu abo vsogo 400 000 kruzadu sho razom sklalo bilya 1 5 toni zolota NaslidkiSmert korolya Sebashtiana I sprichinila u Portugaliyi dinastichnu krizu vnaslidok yakoyi korolem Portugaliyi stav Filip II korol Ispaniyi ob yednavshi takim chinom vsi krayini Pirenejskogo pivostrova Bulo zavdano znachnogo udaru po vijskovij ta ekonomichnij potuzi Portugaliyi sho sprichinilo ne tilki ekonomichnu krizu a j zmenshilo bazhannya portugalciv rozshiryuvati svoyi kordoni shopravda lishe na deyakij chas Do XIX st Marokko stala zahishenoyu vid navali hristiyan yaki vzhe ne navazhuvalisya turbuvati sultaniv Fesu Novij sultan Ahmad pislya smerti brata Mulaj Abd el Malika viyavivsya bilsh agresivnim na vidminu vid svogo brata Sultan Ahmad stvoriv u pivchninij Africi znachnu Marokkansku imperiyu U kulturiKino 1990 Bitva troh korolivPrimitkiQueiroz Velloso J Don Sebastian 1554 1578 Lisboa 1935 P 152 Rebelo da Silva F Historia de Portugal nos seculos XVII e XVIII Lisboa 1971 V 1 P 132 Sebastian de Mesa Jornada de Africa por el Rey D Sebastian y Union del Peyno de Portugal a la Corona de Castilla Barselona 1630 P 35 Olivera Marques A H Historia de Portugal Lisboa 1976 V 1 P 422DzherelaSilva Liborio Manuel 2010 A Nau Catrineta e a Historia Tragico Maritima Licoes de Lideranca ISBN 978 989 615 090 7 Centro Atlantico Portugal Livermore H V History of Portugal Cambridge University Press 1947 Livermore H V A New History of Portugal Cambridge University Press 1969 Hazanov A M Portugaliya i musulmanskij mir XV XVI vv Institut vostokovedeniya RAN i dr Moskva RAU Universitet 2003 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pri Alkaser Kibiri 1578