Битва за Зелені острови або операція Squarepeg проходила з 15 по 20 лютого 1944 року між військами Японської імперії та союзними силами з 3-ї дивізії Нової Зеландії та Сполучених Штатів. Операція проводилася для підтримки військ у Новій Британії та Бугенвілі, була зосереджена на захопленні острова Ніссан, який було захоплено новозеландськими силами після короткої наземної кампанії. При дуже обмежених втратах, операція союзників призвела до захоплення кількох невеликих атолів у ланцюзі островів, які згодом використовувалися для підтримки повітряних і військово-морських операцій, спрямованих на захоплення основної японської бази в Рабаулі.
Битва за Зелені острови | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга світова війна, Війна на Тихому океані | |||||||
Новозеландські війська висаджуються з десантних катерів США, щоб зайняти Зелені острови 16 лютого 1944 року. | |||||||
Координати: 4°30′ пд. ш. 154°10′ сх. д. / 4.500° пд. ш. 154.167° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Нова Зеландія США | Японська Імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Harold Barrowclough | Хітоши Імамура | ||||||
Військові сили | |||||||
5,806 | 120 | ||||||
Втрати | |||||||
13 вбитими 26 пораненими | 120 вбитими, 12 літаків знищено |
Перед операцією
Зелені острови, що складаються з кількох невеликих коралових атолів, розташовані між Бугенвілем і Новою Ірландією, приблизно в 150 милях (240 км) від Рабаула, де була головна японська база в цьому регіоні. На момент битви вони були частиною австралійської території Нова Гвінея і були населені приблизно 1200 меланезійцями. Атоли утворюють грубе коло, головний острів Ніссан утворює форму півмісяця, зверненого на захід, закритого декількома меншими островами, відокремленими від основної суші невеликими проходами, які відкриваються у велику внутрішню лагуну приблизно в 4 морських милі (7,4 км) в ширину.
Після висадки на мисі Глостер і мисі Торокіна на Новій Британії та Бугенвілі союзники намагалися продовжити свої наступальні операції в цьому регіоні в рамках просування до японської бази навколо Рабаула до початку кампанії на островах Адміралтейства. Пізніше було визначено, що Зелені острови розташовані досить близько до винищувачів, які забезпечують прикриття авіації союзників, що базується в Торокіні, водночас відкриваючи перспективу спрямування військово-повітряних і військово-морських сил союзників далі на Рабаул.
30 січня 300 військовослужбовців новозеландського 30-го піхотного батальйону разом з американськими та новозеландськими розвідниками та зв'язківцями висадилися на острів Ніссан. Під супроводом невеликих військово-морських сил, включаючи кілька ескортних есмінців, торпедних катерів і десантних катерів, підрозділам було доручено визначити кількість японців, а також вивчити узбережжя для можливості висадки та визначити перспективи розвитку бази. Розвідгрупа пробула на березі добу, під час якої було встановлено зв'язок з місцевим населенням, яке надало розвідувальні дані, а також було вислано кілька патрулів для огляду місцевості та визначення дислокації місцевого гарнізону. Протягом цього часу відбулося кілька незначних сутичок, у результаті яких сили десанту втратили чотири вбитими та п'ять пораненими, перш ніж були виведені морем до острову Велья-Лавелья.
Бойові дії
Під командуванням адмірала Вільяма Голсі 15 лютого 1944 року почалося вторгнення на острови під кодовою назвою «Operation Squarepeg» (Операція Квадратний кілок). Вийшовши з Велья-Лавелья та островів Казначейства, війська союзників вторглися на кілька островів, включаючи острів Ніссан, і відбили їх у японських сил (за оцінками, приблизно від 120 до 150 осіб). Основні наземні бойові сили складалися з трьох піхотних батальйонів 14-ї новозеландської бригади 3-ї новозеландської дивізії генерал-майора Гарольда Барроукла. Японський гарнізон складався з 12 військово-морських вахтових і близько 80 військовослужбовців восьмої зональної армії Хітосі Імамура, яка була висаджена на підводному човні на початку лютого. Цей невеликий загін був додатково підсилений, загалом близько 120 осіб.
Піхоту транспортували на борту високошвидкісного транспорту ВМС США (APD). Їх супроводжувала потужна морська оперативна група з есмінців, тральщиків і моторних торпедних катерів під командуванням контр-адмірала Теодора Вілкінсона, тоді як американські LST висадили танки Valentine 3-ї новозеландської дивізії спеціальної армії. Матеріально-технічну підтримку надавали кілька батальйонів Seabee (33-й, 37-й і 93-й), а також різні інші військово-морські бази та дослідницькі підрозділи. Дивізіон берегової артилерії США також був висаджений для забезпечення протиповітряної оборони, а також бронетанкові, інженерні, артилерійські, медичні та інші підрозділи матеріально-технічного забезпечення 3-ї дивізії Нової Зеландії.
Перед висадкою, коли штурмовий загін прямував до островів, велика група японських літаків була відправлена з Рабаула для нападу на морську оперативну групу. Десантні катери та транспорти уникли пошкоджень, але крейсер «Сент-Луїс», який входив до складу південних сил прикриття, був підбитий, в результаті чого загинуло 23 людини та 28 було поранено. Війська висадилися в кількох місцях на берег навколо плантацій Поконіан і Тангалан. 15 лютого було висаджено 5800 військовослужбовців, з яких понад 4200 були новозеландцями.
Група з приблизно 70 японців була зафіксована поблизу католицької місії в районі південного краю острова, потрапивши між патрулями 30-го та 35-го батальйонів. Цю групу японців протягом кількох днів розгромила новозеландська піхота за підтримки кількох танків, ціною трьох убитих і 11 поранених, тоді як 62 японця було вбито. 23 лютого відбулися завершальні дії кампанії, коли патруль розміром з роту 37-го батальйону очистив невеликий острів Сау, звідки відійшли 14 японців, що вижили. Відмовившись від заклику здатися, невеликі японські сили були знищені в короткій перестрілці, в результаті якої четверо новозеландців були поранені.
Загальні втрати за всю операцію склали 13 убитих і 26 поранених для союзників, тоді як майже весь японський гарнізон був убитий.
Будівництво бази
По закінченні бойових дій одразу розпочалось будівництво авіаційної бази. Роботи на злітно-посадковій смузі розпочалися 20 лютого. До 6 березня злітно-посадкова смуга довжиною 1500 м (5000 футів) була введена в експлуатацію, і винищувачі, які там базувалися, атакували цілі в Кавіенгу та Новій Ірландії. Далі продовжувались роботи на дорогах, руліжних доріжках, стійках і базових спорудах, а до кінця місяця було завершено будівництво злітно-посадкової смуги для бомбардувальників довжиною 1830 м (6000 футів).
Примітки
- Gillespie, The Pacific, p. 173. Troops included 4,242 New Zealanders and 1,564 U.S.
- Gillespie, The Pacific, p. 178.
- Gillespie, The Pacific, p. 188. Breakdown of deaths: New Zealand 10, U.S. 3. Breakdown of wounded: New Zealand 21, U.S. 3, and 2 native guides.
- Gillespie, The Pacific, p. 188. A few members of the Japanese garrison may have escaped to Rabaul.
- Morison, Breaking the Bismarcks Barrier, pp. 413–414.
- Morison, Breaking the Bismarcks Barrier, Map p. 417.
- Morison, Breaking the Bismarcks Barrier, p. 413.
- Gillespie, The Pacific, p. 176.
- Morison, Breaking the Bismarcks Barrier, pp. 412–413.
- Newell, Operation Squarepeg: The Allied Invasion of the Green Islands, February 1944, front cover.
- Morison, Breaking the Bismarcks Barrier, pp. 415–416.
- Gillespie, The Pacific, p. 181.
- Plowman, Armoured Fighting Vehicles of New Zealand, pp. 33–40.
- Morison, Breaking the Bismarcks Barrier, p. 415.
- Gillespie, The Pacific, p. 179.
- Gillespie, The Pacific, p. 187.
Література
- Bureau of Yards and Docks (1947). Building the Navy's Bases in World War II: History of the Bureau of Yards and Docks and the Civil Engineer Corps 1940–1946, Volume II. US Government Printing Office. OCLC 816329866. Процитовано 24 August 2017.
- Crawford, John (2000). A Campaign on Two Fronts: Barrowclough in the Pacific. У Crawford, John (ред.). Kia Kaha: New Zealand in the Second World War. Auckland: Oxford University Press. с. 140—162. ISBN .
- Gillespie, Oliver (1952). The Pacific. The Official History of New Zealand in the Second World War, 1939–1945. Wellington: War History Branch, Department of Internal Affairs. OCLC 491441265.
- Keogh, Eustace (1965). South West Pacific 1941–45. Melbourne: Grayflower Publications. OCLC 7185705.
- Morison, Samuel Eliot (1958). Breaking the Bismarcks Barrier, vol. 6 of History of United States Naval Operations in World War II. Castle Books. ISBN .
- Newell, Reg (2017). Operation Squarepeg: The Allied Invasion of the Green Islands, February 1944. McFarland. ISBN .
- Plowman, Jeffrey (1985). Armoured Fighting Vehicles of New Zealand 1939–59. Christchurch: JEP Publications. ISBN .
- Strock, Ian Randal (2008). The Presidential Book of Lists: From Most to Least, Elected to Rejected, Worst to Cursed – Fascinating Facts About Our Chief Executives. Random House Publishing Group. ISBN .
- Tillman, Barrett (2001). Corsair: The F4U in World War II and Korea. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva za Zeleni ostrovi abo operaciya Squarepeg prohodila z 15 po 20 lyutogo 1944 roku mizh vijskami Yaponskoyi imperiyi ta soyuznimi silami z 3 yi diviziyi Novoyi Zelandiyi ta Spoluchenih Shtativ Operaciya provodilasya dlya pidtrimki vijsk u Novij Britaniyi ta Bugenvili bula zoseredzhena na zahoplenni ostrova Nissan yakij bulo zahopleno novozelandskimi silami pislya korotkoyi nazemnoyi kampaniyi Pri duzhe obmezhenih vtratah operaciya soyuznikiv prizvela do zahoplennya kilkoh nevelikih atoliv u lancyuzi ostroviv yaki zgodom vikoristovuvalisya dlya pidtrimki povitryanih i vijskovo morskih operacij spryamovanih na zahoplennya osnovnoyi yaponskoyi bazi v Rabauli Bitva za Zeleni ostrovi Druga svitova vijna Vijna na Tihomu okeani Novozelandski vijska visadzhuyutsya z desantnih kateriv SShA shob zajnyati Zeleni ostrovi 16 lyutogo 1944 roku Novozelandski vijska visadzhuyutsya z desantnih kateriv SShA shob zajnyati Zeleni ostrovi 16 lyutogo 1944 roku Koordinati 4 30 pd sh 154 10 sh d 4 500 pd sh 154 167 sh d 4 500 154 167 Data 15 20 lyutogo 1944 Misce Solomonovi ostrovi Tihij okean Rezultat Peremoga soyuznikiv Storoni Nova Zelandiya SShA Yaponska Imperiya Komanduvachi Harold Barrowclough Hitoshi Imamura Vijskovi sili 5 806 120 Vtrati 13 vbitimi 26 poranenimi 120 vbitimi 12 litakiv znishenoPered operaciyeyuZeleni ostrovi sho skladayutsya z kilkoh nevelikih koralovih atoliv roztashovani mizh Bugenvilem i Novoyu Irlandiyeyu priblizno v 150 milyah 240 km vid Rabaula de bula golovna yaponska baza v comu regioni Na moment bitvi voni buli chastinoyu avstralijskoyi teritoriyi Nova Gvineya i buli naseleni priblizno 1200 melanezijcyami Atoli utvoryuyut grube kolo golovnij ostriv Nissan utvoryuye formu pivmisyacya zvernenogo na zahid zakritogo dekilkoma menshimi ostrovami vidokremlenimi vid osnovnoyi sushi nevelikimi prohodami yaki vidkrivayutsya u veliku vnutrishnyu lagunu priblizno v 4 morskih mili 7 4 km v shirinu Pislya visadki na misi Gloster i misi Torokina na Novij Britaniyi ta Bugenvili soyuzniki namagalisya prodovzhiti svoyi nastupalni operaciyi v comu regioni v ramkah prosuvannya do yaponskoyi bazi navkolo Rabaula do pochatku kampaniyi na ostrovah Admiraltejstva Piznishe bulo viznacheno sho Zeleni ostrovi roztashovani dosit blizko do vinishuvachiv yaki zabezpechuyut prikrittya aviaciyi soyuznikiv sho bazuyetsya v Torokini vodnochas vidkrivayuchi perspektivu spryamuvannya vijskovo povitryanih i vijskovo morskih sil soyuznikiv dali na Rabaul 30 sichnya 300 vijskovosluzhbovciv novozelandskogo 30 go pihotnogo bataljonu razom z amerikanskimi ta novozelandskimi rozvidnikami ta zv yazkivcyami visadilisya na ostriv Nissan Pid suprovodom nevelikih vijskovo morskih sil vklyuchayuchi kilka eskortnih esminciv torpednih kateriv i desantnih kateriv pidrozdilam bulo dorucheno viznachiti kilkist yaponciv a takozh vivchiti uzberezhzhya dlya mozhlivosti visadki ta viznachiti perspektivi rozvitku bazi Rozvidgrupa probula na berezi dobu pid chas yakoyi bulo vstanovleno zv yazok z miscevim naselennyam yake nadalo rozviduvalni dani a takozh bulo vislano kilka patruliv dlya oglyadu miscevosti ta viznachennya dislokaciyi miscevogo garnizonu Protyagom cogo chasu vidbulosya kilka neznachnih sutichok u rezultati yakih sili desantu vtratili chotiri vbitimi ta p yat poranenimi persh nizh buli vivedeni morem do ostrovu Velya Lavelya Bojovi diyiPid komanduvannyam admirala Vilyama Golsi 15 lyutogo 1944 roku pochalosya vtorgnennya na ostrovi pid kodovoyu nazvoyu Operation Squarepeg Operaciya Kvadratnij kilok Vijshovshi z Velya Lavelya ta ostroviv Kaznachejstva vijska soyuznikiv vtorglisya na kilka ostroviv vklyuchayuchi ostriv Nissan i vidbili yih u yaponskih sil za ocinkami priblizno vid 120 do 150 osib Osnovni nazemni bojovi sili skladalisya z troh pihotnih bataljoniv 14 yi novozelandskoyi brigadi 3 yi novozelandskoyi diviziyi general majora Garolda Barroukla Yaponskij garnizon skladavsya z 12 vijskovo morskih vahtovih i blizko 80 vijskovosluzhbovciv vosmoyi zonalnoyi armiyi Hitosi Imamura yaka bula visadzhena na pidvodnomu chovni na pochatku lyutogo Cej nevelikij zagin buv dodatkovo pidsilenij zagalom blizko 120 osib Pihotu transportuvali na bortu visokoshvidkisnogo transportu VMS SShA APD Yih suprovodzhuvala potuzhna morska operativna grupa z esminciv tralshikiv i motornih torpednih kateriv pid komanduvannyam kontr admirala Teodora Vilkinsona todi yak amerikanski LST visadili tanki Valentine 3 yi novozelandskoyi diviziyi specialnoyi armiyi Materialno tehnichnu pidtrimku nadavali kilka bataljoniv Seabee 33 j 37 j i 93 j a takozh rizni inshi vijskovo morski bazi ta doslidnicki pidrozdili Divizion beregovoyi artileriyi SShA takozh buv visadzhenij dlya zabezpechennya protipovitryanoyi oboroni a takozh bronetankovi inzhenerni artilerijski medichni ta inshi pidrozdili materialno tehnichnogo zabezpechennya 3 yi diviziyi Novoyi Zelandiyi Pered visadkoyu koli shturmovij zagin pryamuvav do ostroviv velika grupa yaponskih litakiv bula vidpravlena z Rabaula dlya napadu na morsku operativnu grupu Desantni kateri ta transporti unikli poshkodzhen ale krejser Sent Luyis yakij vhodiv do skladu pivdennih sil prikrittya buv pidbitij v rezultati chogo zaginulo 23 lyudini ta 28 bulo poraneno Vijska visadilisya v kilkoh miscyah na bereg navkolo plantacij Pokonian i Tangalan 15 lyutogo bulo visadzheno 5800 vijskovosluzhbovciv z yakih ponad 4200 buli novozelandcyami Grupa z priblizno 70 yaponciv bula zafiksovana poblizu katolickoyi misiyi v rajoni pivdennogo krayu ostrova potrapivshi mizh patrulyami 30 go ta 35 go bataljoniv Cyu grupu yaponciv protyagom kilkoh dniv rozgromila novozelandska pihota za pidtrimki kilkoh tankiv cinoyu troh ubitih i 11 poranenih todi yak 62 yaponcya bulo vbito 23 lyutogo vidbulisya zavershalni diyi kampaniyi koli patrul rozmirom z rotu 37 go bataljonu ochistiv nevelikij ostriv Sau zvidki vidijshli 14 yaponciv sho vizhili Vidmovivshis vid zakliku zdatisya neveliki yaponski sili buli znisheni v korotkij perestrilci v rezultati yakoyi chetvero novozelandciv buli poraneni Zagalni vtrati za vsyu operaciyu sklali 13 ubitih i 26 poranenih dlya soyuznikiv todi yak majzhe ves yaponskij garnizon buv ubitij Budivnictvo baziPo zakinchenni bojovih dij odrazu rozpochalos budivnictvo aviacijnoyi bazi Roboti na zlitno posadkovij smuzi rozpochalisya 20 lyutogo Do 6 bereznya zlitno posadkova smuga dovzhinoyu 1500 m 5000 futiv bula vvedena v ekspluataciyu i vinishuvachi yaki tam bazuvalisya atakuvali cili v Kaviengu ta Novij Irlandiyi Dali prodovzhuvalis roboti na dorogah rulizhnih dorizhkah stijkah i bazovih sporudah a do kincya misyacya bulo zaversheno budivnictvo zlitno posadkovoyi smugi dlya bombarduvalnikiv dovzhinoyu 1830 m 6000 futiv PrimitkiGillespie The Pacific p 173 Troops included 4 242 New Zealanders and 1 564 U S Gillespie The Pacific p 178 Gillespie The Pacific p 188 Breakdown of deaths New Zealand 10 U S 3 Breakdown of wounded New Zealand 21 U S 3 and 2 native guides Gillespie The Pacific p 188 A few members of the Japanese garrison may have escaped to Rabaul Morison Breaking the Bismarcks Barrier pp 413 414 Morison Breaking the Bismarcks Barrier Map p 417 Morison Breaking the Bismarcks Barrier p 413 Gillespie The Pacific p 176 Morison Breaking the Bismarcks Barrier pp 412 413 Newell Operation Squarepeg The Allied Invasion of the Green Islands February 1944 front cover Morison Breaking the Bismarcks Barrier pp 415 416 Gillespie The Pacific p 181 Plowman Armoured Fighting Vehicles of New Zealand pp 33 40 Morison Breaking the Bismarcks Barrier p 415 Gillespie The Pacific p 179 Gillespie The Pacific p 187 LiteraturaBureau of Yards and Docks 1947 Building the Navy s Bases in World War II History of the Bureau of Yards and Docks and the Civil Engineer Corps 1940 1946 Volume II US Government Printing Office OCLC 816329866 Procitovano 24 August 2017 Crawford John 2000 A Campaign on Two Fronts Barrowclough in the Pacific U Crawford John red Kia Kaha New Zealand in the Second World War Auckland Oxford University Press s 140 162 ISBN 978 0 19558 455 4 Gillespie Oliver 1952 The Pacific The Official History of New Zealand in the Second World War 1939 1945 Wellington War History Branch Department of Internal Affairs OCLC 491441265 Keogh Eustace 1965 South West Pacific 1941 45 Melbourne Grayflower Publications OCLC 7185705 Morison Samuel Eliot 1958 Breaking the Bismarcks Barrier vol 6 of History of United States Naval Operations in World War II Castle Books ISBN 0 7858 1307 1 Newell Reg 2017 Operation Squarepeg The Allied Invasion of the Green Islands February 1944 McFarland ISBN 978 0 78647 838 5 Plowman Jeffrey 1985 Armoured Fighting Vehicles of New Zealand 1939 59 Christchurch JEP Publications ISBN 978 095823 502 0 Strock Ian Randal 2008 The Presidential Book of Lists From Most to Least Elected to Rejected Worst to Cursed Fascinating Facts About Our Chief Executives Random House Publishing Group ISBN 978 034551 042 6 Tillman Barrett 2001 Corsair The F4U in World War II and Korea Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 1 55750 994 8