Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва за Ель-Гуттар (англ. Battle of El Guettar) — бойові дії, що стались 23 березня — 3 квітня 1943 між американськими та німецько-італійськими військами поблизу міста Ель-Катар у Французькому Тунісі. Ця битва сталася у ході Туніської кампанії в Північній Африці й була першим випадком коли американські танкові частини перемогли досвідчені німецькі танкові війська; однак загальний результат боїв залишився не визначеним.
| Битва за Ель-Гуттар Battle of El Guettar | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Туніська кампанія Північно-Африканська кампанія | |||||||
 Один із танків M4 Sherman 2-го корпусу генерала Дж. Паттона просувається пустелею. Туніс, 1943 | |||||||
| Координати: 34°20′12″ пн. ш. 8°56′53″ сх. д. / 34.33666700002777361° пн. ш. 8.94805600002777801° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Союзники: США | Країни Осі:  Третій Рейх Королівство Італія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Джордж Сміт Паттон | Ганс-Юрген фон Арнім Джованні Мессе | ||||||
| Військові формування | |||||||
| 2-й армійський корпус | 10-та танкова дивізія | ||||||
| Втрати | |||||||
| Військові втрати: ~4000—5000 загиблих, поранених та зниклих безвісти 25 танків | Військові втрати: ~4000—6000 загиблих, поранених та зниклих безвісти понад 40 танків | ||||||
Історія
Передумови
Перші зіткнення американського 2-го корпусу 1-ї британської армії 18-ї групи армій з німецькими військами в Тунісі завершились для військ генерал-лейтенанта серйозними втратами, а танкова битва за перевал Кассерін ледь не перетворилася для американців на катастрофу. Завдавши значних втрат американській армії Е.Роммель перебував на грані її повного розгрому, але змушений був повернутися на схід, де до лінії Марет наближались основні сили 8-ї армії генерала Б.Монтгомері. Таким чином, німецько-італійські війська мусили стримувати ворожі сили з двох напрямків. Залишивши мінімальну кількість військ на західному напрямку група армій «Африка» зосередила свої основні зусилля на сході.
Скориставшись паузою в бойових діях, американське керівництво вжило ряд заходів, намагаючись поліпшити стан справ у військах. По-перше, це торкнулось командування 2-го корпусу: 6 березня 1943 року замість нерішучого та неавторитетного генерала Л.Фредендалля командиром корпусу став генерал-майор Дж. Паттон, який відразу розпочав кардинальні зміни в стилі управління військами та в тактиці дій підпорядкованих американських підрозділів. Стиль його управління разюче відрізнявся від попередника. Як акцентував Дж. Паттон в одному зі своїх наказів на захоплення панівних висот,
«я очікую на таки втрати серед офіцерів, особливо серед штабних офіцерів, що запевнять мене в тому, що були вжиті максимальні спроби виконати бойове завдання
Оригінальний текст (англ.)"I expect to see such casualties among officers, particularly staff officers, as will convince me that a serious effort has been made to capture this objective"
Американці інтенсивно змінювали тактику дій своїх підрозділів, поліпшуючи взаємодію між артилерійськими та загальновійськовими частинами, а також авіацією безпосередньої підтримки на полі бою. Паттон приділяв увагу тактиці дій артилерійських підрозділів, домагаючись дислокувати їх якомога ближче до переднього краю та діяти більш рішуче в ході бою в інтересах армійських командирів.
17 березня 1-ша піхотна дивізія кидком опанувала місто Гафса та влаштувала з нього передову базу підготовки до подальшого наступу. 18 березня 1-й батальйон рейнджерів здійснив рейд та захопив оазу Ель-Катар. Італійський гарнізон практично не чинив спротив, але після організованого відходу з міста осідлав панівні висоти та зайняв проходи у горах, блокувавши можливість подальшого просування американців на схід.
Битва
Командування німецько-італійської групи армій «Африка», оцінивши загрозу, що утворили американські формування на західному напрямку, та наказали командиру 10-ї танкової дивізії генерал-лейтенанту Ф. фон Бройху зупинити подальше просування 2-го корпусу армії США. Командування корпусом «Африка» лягло на генерала Г.-Ю. фон Арніма, який змінив Е. Роммеля на посади на час його відбуття до Німеччини. Фон Арнім поділяв думку свого начальника щодо низьких бойових якостей американських військ та сподівався, що стрімких дій однієї танкової дивізії буде достатньо для розгрому противника та відбиття його на вихідні рубежі.
О 06:00 23 березня 50 танків 10-ї танкової дивізії, посилені мотопіхотою на Sd.Kfz 251, та за підтримки вогню артилерії атакували позиції американських військ на висотах поблизу Ель-Катару. Прикриваючись вогнем (88-мм гармат), виставлених на стрільбу прямим наведенням, німці на БТР максимально наблизились до опорних пунктів ворога на схилах гір й, спішившись, атакою з ходу увірвались на позиції американців. На першому рубежі оборони зав'язались бої впритул і невдовзі підрозділи Дж. Паттона змушені були відступити із займаних позицій.
Однак, подальше просування німецьких військ моментально зупинилось, коли вони наразились на мінне поле, встановлене за першим рубежем оборони американців. Підрозділи 10-ї танкової дивізії розпочали перегрупування, чим негайно скористались заздалегідь підготовлені артилерійські та протитанкові формування американців. Вогнем з коротких відстаней протитанкові гармати, у тому числі винищувачі танків M10 Wolverine, які щойно прибули на поле бою, швидко знищили 30 ворожих танків і до 09:00 німці відступили з місця бою назад.
Друга спроба 10-ї танкової дивізії гітлерівців атакувати була вжита о 16:45, але знову ж таки, американські піхотні формування під тиском відступили, а артилерія завдала противникові збитків, примусивши його танки й піхоту відійти до вихідного положення. Після цього командир 10-ї танкової дивізії генерал-лейтенант Ф. фон Бройх вже не ризикував продовжити атаки й віддав наказ закріпитися на займаних рубежах. Свій штаб він розмістив у Габесі.
Продовження боїв
19 березня 1943 року 8-ма британська армія генерала Б.Монтгомері здійснила першу невдалу спробу атакувати лінію Марет. На своєму напрямку американці продовжили повільно просуватися вперед, намагаючись вибити ворожі підрозділи з долини поблизу Ель-Катару та зайняти усі висоти Східного гірського хребта. Італійсько-німецькі війська чинили запеклий опір, тому рух вперед коштував американцям значних втрат у живій силі та техніці.
23 березня німці провели успішну контратаку, прорвавши оборону 1-ї піхотної дивізії на глибину до 6 миль. У боях були знищені до 40 американських танків та захоплено в полон 170 військовослужбовців, як згодом рапортувало італійське командування.
26 березня в ході операції «Суперчардж II» британські війська маневром обійшли оборонні рубежі «лінії Марет» і 10-й корпус британців під командуванням генерала Б. Хоррокса обійшов плато Матмата, зайняв перевал Тебага та місто Ель-Хама на північному фланзі «Лінії Марет». Цей обхідний маневр одразу ж зробив оборону на лінії марною, але протитанковій артилерії німецько-італійських частин вдалося зупинити просування корпусу Хоррокса. Таким чином німці розраховували виграти час для відступу основних сил: за 48 годин захисники «Лінії Марет» пройшли 60 кілометрів на північний схід і зайняли нові оборонні позиції на підступах до Ваді-Акарит біля Габеса. Позиції американців біля Ель-Катару виявилися ціннішими через те, що від них йшла дорога прямо до Габеса.
30 березня американські 1-ша та 9-та піхотні дивізії за підтримки тактичної групи від 1-ї бронетанкової дивізії атакували позиції противника на висоті 369. Однак, потрапивши на міні та під вогонь протитанкових гармат німців і, втративши 5 танків і до роти піхоти 47-го піхотного полку, американці відступили. 31 березня зранку війська Дж. Паттона знову розпочали наступ, вклинились у позиції противника, але італійська контратака у фланг змусила їх відійти із нових рубежів у вихідне положення. Спроба наступати 1 квітня також провалилася практично відразу з початку штурму.
Дж. Паттон отримав наказ оволодіти висотою 772, і генерал віддав наказ 1-ій дивізії продовжити спроби атакувати висоту 369, а 9-ту піхотну дивізію перенацілів на нове завдання. італійський генерал Джованні Мессе запросив підтримки з боку 21-ї німецької танкової дивізії й у взаємодії з ними чинив опір спробам наступальних дій американської армії. Поступово активні дії припинилися й війська обох сторін перейшли до позиційних боїв.
Див. також
Література
- Дэвид Рольф. Кровавая дорога в Тунис. — Москва: АСТ, 2003.(рос.)
- Atkinson, Rick (2002). An Army at Dawn: The War in North Africa, 1942–1943. New York: Henry Holt & Co. ISBN .
- Moorhead, Alan (1968). The March to Tunis: The North African War, 1940-1943. New York: Dell Publishing. OCLC 12298236.
- Howe, G. F. (1991). . United States Army in World War II: Mediterranean Theatre of Operations (вид. repr.). Washington: Department of the Army. ISBN . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 2 червня 2015.
- Watson, Bruce Allen (2007) [1999]. Exit Rommel: The Tunisian Campaign, 1942–43. Stackpole Military History. Mechanicsburg, PA: Stackpole Books. .
Посилання
- Battle of El Guettar [ 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- THE BATTLE OF EL GUETTAR
- American Tank Destroyers at El Guettar [ 24 березня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva za El Guttar angl Battle of El Guettar bojovi diyi sho stalis 23 bereznya 3 kvitnya 1943 mizh amerikanskimi ta nimecko italijskimi vijskami poblizu mista El Katar u Francuzkomu Tunisi Cya bitva stalasya u hodi Tuniskoyi kampaniyi v Pivnichnij Africi j bula pershim vipadkom koli amerikanski tankovi chastini peremogli dosvidcheni nimecki tankovi vijska odnak zagalnij rezultat boyiv zalishivsya ne viznachenim Bitva za El Guttar Battle of El GuettarTuniska kampaniya Pivnichno Afrikanska kampaniyaOdin iz tankiv M4 Sherman 2 go korpusu generala Dzh Pattona prosuvayetsya pusteleyu Tunis 1943 Odin iz tankiv M4 Sherman 2 go korpusu generala Dzh Pattona prosuvayetsya pusteleyu Tunis 1943Koordinati 34 20 12 pn sh 8 56 53 sh d 34 33666700002777361 pn sh 8 94805600002777801 sh d 34 33666700002777361 8 94805600002777801Data 23 bereznya 3 kvitnya 1943Misce El Katar Francuzkij protektorat u TunisiRezultat ne viznachenijStoroniSoyuzniki SShA Krayini Osi Tretij Rejh Korolivstvo ItaliyaKomanduvachiDzhordzh Smit Patton Gans Yurgen fon Arnim Dzhovanni MesseVijskovi formuvannya2 j armijskij korpus 10 ta tankova diviziyaVtratiVijskovi vtrati 4000 5000 zagiblih poranenih ta zniklih bezvisti 25 tankiv Vijskovi vtrati 4000 6000 zagiblih poranenih ta zniklih bezvisti ponad 40 tankivIstoriyaPeredumovi Pershi zitknennya amerikanskogo 2 go korpusu 1 yi britanskoyi armiyi 18 yi grupi armij z nimeckimi vijskami v Tunisi zavershilis dlya vijsk general lejtenanta serjoznimi vtratami a tankova bitva za pereval Kasserin led ne peretvorilasya dlya amerikanciv na katastrofu Zavdavshi znachnih vtrat amerikanskij armiyi E Rommel perebuvav na grani yiyi povnogo rozgromu ale zmushenij buv povernutisya na shid de do liniyi Maret nablizhalis osnovni sili 8 yi armiyi generala B Montgomeri Takim chinom nimecko italijski vijska musili strimuvati vorozhi sili z dvoh napryamkiv Zalishivshi minimalnu kilkist vijsk na zahidnomu napryamku grupa armij Afrika zoseredila svoyi osnovni zusillya na shodi Karta boyiv u Tunisi z 30 sichnya do 10 kvitnya 1943 roku Skoristavshis pauzoyu v bojovih diyah amerikanske kerivnictvo vzhilo ryad zahodiv namagayuchis polipshiti stan sprav u vijskah Po pershe ce torknulos komanduvannya 2 go korpusu 6 bereznya 1943 roku zamist nerishuchogo ta neavtoritetnogo generala L Fredendallya komandirom korpusu stav general major Dzh Patton yakij vidrazu rozpochav kardinalni zmini v stili upravlinnya vijskami ta v taktici dij pidporyadkovanih amerikanskih pidrozdiliv Stil jogo upravlinnya razyuche vidriznyavsya vid poperednika Yak akcentuvav Dzh Patton v odnomu zi svoyih nakaziv na zahoplennya panivnih visot ya ochikuyu na taki vtrati sered oficeriv osoblivo sered shtabnih oficeriv sho zapevnyat mene v tomu sho buli vzhiti maksimalni sprobi vikonati bojove zavdannya Originalnij tekst angl I expect to see such casualties among officers particularly staff officers as will convince me that a serious effort has been made to capture this objective Amerikanci intensivno zminyuvali taktiku dij svoyih pidrozdiliv polipshuyuchi vzayemodiyu mizh artilerijskimi ta zagalnovijskovimi chastinami a takozh aviaciyeyu bezposerednoyi pidtrimki na poli boyu Patton pridilyav uvagu taktici dij artilerijskih pidrozdiliv domagayuchis dislokuvati yih yakomoga blizhche do perednogo krayu ta diyati bilsh rishuche v hodi boyu v interesah armijskih komandiriv 17 bereznya 1 sha pihotna diviziya kidkom opanuvala misto Gafsa ta vlashtuvala z nogo peredovu bazu pidgotovki do podalshogo nastupu 18 bereznya 1 j bataljon rejndzheriv zdijsniv rejd ta zahopiv oazu El Katar Italijskij garnizon praktichno ne chiniv sprotiv ale pislya organizovanogo vidhodu z mista osidlav panivni visoti ta zajnyav prohodi u gorah blokuvavshi mozhlivist podalshogo prosuvannya amerikanciv na shid Bitva Komanduvannya nimecko italijskoyi grupi armij Afrika ocinivshi zagrozu sho utvorili amerikanski formuvannya na zahidnomu napryamku ta nakazali komandiru 10 yi tankovoyi diviziyi general lejtenantu F fon Brojhu zupiniti podalshe prosuvannya 2 go korpusu armiyi SShA Komanduvannya korpusom Afrika lyaglo na generala G Yu fon Arnima yakij zminiv E Rommelya na posadi na chas jogo vidbuttya do Nimechchini Fon Arnim podilyav dumku svogo nachalnika shodo nizkih bojovih yakostej amerikanskih vijsk ta spodivavsya sho strimkih dij odniyeyi tankovoyi diviziyi bude dostatno dlya rozgromu protivnika ta vidbittya jogo na vihidni rubezhi O 06 00 23 bereznya 50 tankiv 10 yi tankovoyi diviziyi posileni motopihotoyu na Sd Kfz 251 ta za pidtrimki vognyu artileriyi atakuvali poziciyi amerikanskih vijsk na visotah poblizu El Kataru Prikrivayuchis vognem 88 mm garmat vistavlenih na strilbu pryamim navedennyam nimci na BTR maksimalno nablizilis do opornih punktiv voroga na shilah gir j spishivshis atakoyu z hodu uvirvalis na poziciyi amerikanciv Na pershomu rubezhi oboroni zav yazalis boyi vpritul i nevdovzi pidrozdili Dzh Pattona zmusheni buli vidstupiti iz zajmanih pozicij Odnak podalshe prosuvannya nimeckih vijsk momentalno zupinilos koli voni narazilis na minne pole vstanovlene za pershim rubezhem oboroni amerikanciv Pidrozdili 10 yi tankovoyi diviziyi rozpochali peregrupuvannya chim negajno skoristalis zazdalegid pidgotovleni artilerijski ta protitankovi formuvannya amerikanciv Vognem z korotkih vidstanej protitankovi garmati u tomu chisli vinishuvachi tankiv M10 Wolverine yaki shojno pribuli na pole boyu shvidko znishili 30 vorozhih tankiv i do 09 00 nimci vidstupili z miscya boyu nazad Druga sproba 10 yi tankovoyi diviziyi gitlerivciv atakuvati bula vzhita o 16 45 ale znovu zh taki amerikanski pihotni formuvannya pid tiskom vidstupili a artileriya zavdala protivnikovi zbitkiv primusivshi jogo tanki j pihotu vidijti do vihidnogo polozhennya Pislya cogo komandir 10 yi tankovoyi diviziyi general lejtenant F fon Brojh vzhe ne rizikuvav prodovzhiti ataki j viddav nakaz zakripitisya na zajmanih rubezhah Svij shtab vin rozmistiv u Gabesi Prodovzhennya boyiv 19 bereznya 1943 roku 8 ma britanska armiya generala B Montgomeri zdijsnila pershu nevdalu sprobu atakuvati liniyu Maret Na svoyemu napryamku amerikanci prodovzhili povilno prosuvatisya vpered namagayuchis vibiti vorozhi pidrozdili z dolini poblizu El Kataru ta zajnyati usi visoti Shidnogo girskogo hrebta Italijsko nimecki vijska chinili zapeklij opir tomu ruh vpered koshtuvav amerikancyam znachnih vtrat u zhivij sili ta tehnici 23 bereznya nimci proveli uspishnu kontrataku prorvavshi oboronu 1 yi pihotnoyi diviziyi na glibinu do 6 mil U boyah buli znisheni do 40 amerikanskih tankiv ta zahopleno v polon 170 vijskovosluzhbovciv yak zgodom raportuvalo italijske komanduvannya 26 bereznya v hodi operaciyi Superchardzh II britanski vijska manevrom obijshli oboronni rubezhi liniyi Maret i 10 j korpus britanciv pid komanduvannyam generala B Horroksa obijshov plato Matmata zajnyav pereval Tebaga ta misto El Hama na pivnichnomu flanzi Liniyi Maret Cej obhidnij manevr odrazu zh zrobiv oboronu na liniyi marnoyu ale protitankovij artileriyi nimecko italijskih chastin vdalosya zupiniti prosuvannya korpusu Horroksa Takim chinom nimci rozrahovuvali vigrati chas dlya vidstupu osnovnih sil za 48 godin zahisniki Liniyi Maret projshli 60 kilometriv na pivnichnij shid i zajnyali novi oboronni poziciyi na pidstupah do Vadi Akarit bilya Gabesa Poziciyi amerikanciv bilya El Kataru viyavilisya cinnishimi cherez te sho vid nih jshla doroga pryamo do Gabesa 30 bereznya amerikanski 1 sha ta 9 ta pihotni diviziyi za pidtrimki taktichnoyi grupi vid 1 yi bronetankovoyi diviziyi atakuvali poziciyi protivnika na visoti 369 Odnak potrapivshi na mini ta pid vogon protitankovih garmat nimciv i vtrativshi 5 tankiv i do roti pihoti 47 go pihotnogo polku amerikanci vidstupili 31 bereznya zranku vijska Dzh Pattona znovu rozpochali nastup vklinilis u poziciyi protivnika ale italijska kontrataka u flang zmusila yih vidijti iz novih rubezhiv u vihidne polozhennya Sproba nastupati 1 kvitnya takozh provalilasya praktichno vidrazu z pochatku shturmu Dzh Patton otrimav nakaz ovoloditi visotoyu 772 i general viddav nakaz 1 ij diviziyi prodovzhiti sprobi atakuvati visotu 369 a 9 tu pihotnu diviziyu perenaciliv na nove zavdannya italijskij general Dzhovanni Messe zaprosiv pidtrimki z boku 21 yi nimeckoyi tankovoyi diviziyi j u vzayemodiyi z nimi chiniv opir sprobam nastupalnih dij amerikanskoyi armiyi Postupovo aktivni diyi pripinilisya j vijska oboh storin perejshli do pozicijnih boyiv Div takozhShidnoafrikanska kampaniya Druga svitova vijna Senegalska operaciya Bij u Viller BokazhLiteraturaDevid Rolf Krovavaya doroga v Tunis Moskva AST 2003 ros Atkinson Rick 2002 An Army at Dawn The War in North Africa 1942 1943 New York Henry Holt amp Co ISBN 0 8050 6288 2 Moorhead Alan 1968 The March to Tunis The North African War 1940 1943 New York Dell Publishing OCLC 12298236 Howe G F 1991 United States Army in World War II Mediterranean Theatre of Operations vid repr Washington Department of the Army ISBN 0160019117 Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 2 chervnya 2015 Watson Bruce Allen 2007 1999 Exit Rommel The Tunisian Campaign 1942 43 Stackpole Military History Mechanicsburg PA Stackpole Books ISBN 978 0 8117 3381 6 PosilannyaBattle of El Guettar 29 zhovtnya 2017 u Wayback Machine THE BATTLE OF EL GUETTAR American Tank Destroyers at El Guettar 24 bereznya 2018 u Wayback Machine Primitki